Презентація на тему:
Урок-квест "Микола Гоголь "Тарас Бульба"

Урок - квест М.В.Гоголь Повість “Тарас Бульба” Козацька доба: бойове товариство, побут і звичаї запорожців

Україна! Одне тільки слово, а серце охоплює невимовна туга, захоплення, любов, замилування щирою красою цього благодатного і чарівного краю та його людей. Скажеш слово «Україно» і злине спогад за спогадом: стиглий спогад вабить душу, переливчаста пісня жайворонка бринить в голубій високості, а вздовж стрічки-блискітки – річечки зеленіють садки, між якими виглядають білі хатки-писанки. Гарно й любо спостерігати таку красу, наповнювати нею своє серце і переливати її у творчість

Так ось де вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну! М. В. Гоголь

Гоголь і Україна "...У цьому краю Гоголь відчувається як реальна, земна людина... адже він починався саме звідси, від цього повітря, від цих широких шляхів, полів та долин..." Олесь Гончар

Мета Розширити знання дітей про Запорізьку Січ та її героїв, національну боротьбу українського народу за незалежність, про звичаї й традиції та національний колорит твору Вчити любити свій край, захоплюватись його красою й неповторністю, ознайомити з визначними полотнами митців, що відтворили дану тему Виховувати патріотичні почуття, викликати повагу до героїчного минулого українського народу, шанувати і гордитись його звитягою

Завдання уроку З'ясувати, що пов'язує М.Гоголя з Україною Дослідити особливості жанру повісті “Тарас Бульба” З'ясувати , чим була Запорізька Січ для України та українців Зібрати відомості , як зображено у повісті життя та побут запорожців Підібрати ілюстрації та репродукції картин, які відтворюють історію Запорізької Січі Дослідити, у яких народних творах та творах письменників відображено історію та побут козацтва

Учнів ділимо на групи історики народознавці літературознавці мистецтвознавці

Завдання для істориків Дослідити , як М.Гоголь пов’язаний з Україною Звідки пішла назва Запорізька Січ? Які постійні державні символи мала Запорізька Січ? Якою була урядова структура Січі? Створити електронну презентацію ( до 7 слайдів) та дати їй назву, використовуючи цитати із повісті

Завдання для літературознавців Знайти визначення “повість”, “історична повість”, “національний колорит” Довести, що твір “Тарас Бульба” – історична повість Виписати цитати із повісті , де яскраво розкриваються особливості поведінки та характеру козаків Дослідити, які письменники(світові та українські) зверталися до теми історії козацтва Створити електронну презентацію ( до 7 слайдів) та дати їй назву, використовуючи цитати із повісті

Завдання для народознавців Дослідити, якими були звичаї та обряди козаків? Знайти і підібрати народні пісні, де оспівано різні моменти козацького життя Знайти відомості про кобзарів, які оспівували козаків у свої піснях та думах Створити електронну презентацію ( до 7 слайдів) та дати їй назву, використовуючи цитати із повісті

Завдання для мистецтвознавців Підібрати ілюстрації, які б найбільш реально і достовірно передали би зміст повісті “Тарас Бульба” Знайти репродукції картин про козаків Створити електронну презентацію ( до 7 слайдів) та дати їй назву, використовуючи цитати із повісті

Використання інтернет-ресурсів school.xvatit.com/index.php? oipopp.ed-sp.net/component/option,com_dcr/catid,1897/Itemid,50/ metodportal.com/node/1165 valyakodola.ucoz.ru www.teacherjournal.com.ua/.../360 www.teacherjournal.com.ua/attachments/6520 dok.znaimo.com.ua/docs/index-33992.html kruchenova.wordpress.com/2010/10/26/м-в-гоголь-тарас-бульба/ kiev.convdocs.org/docs/9500/index-606320.htm http://www.klassika.ru/proza/gogol/ http://www.library.ru/3/reflection/literature/gogol.php http://www.rulex.ru/01040234.htm http://az.lib.ru/editors/g/gogolx_n_w/ http://nikolay.gogol.ru/ http://www.edimdoma.ru/life03-05.shtml http://ua-referat.com/

Звіт групи істориків

Народився Микола Васильович Гоголь 1 квітня (20 березня за старим стилем) 1809 року в селі Великі Сорочинці (тепер Миргородського району) на Полтавщині. Батько його був праправнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Пізніше знаменитий нащадок звеличить його до легендарної постаті й оспіває в образі Тараса Бульби. Дитинство майбутнього письменника минуло в селі Василівці (тепер Гоголеве) в маєтку батьків. Великі Сорочинці , зала музею М.В.Гоголя

Звідки пішла назва Запорізька Січ Козаччина – соціальний символ України. Без неї немає української національної історії. «Козак» - тюркомовне слово. Воно означає «вільна людина» В кінці XV ст. наша земля знемагала під владою литовських, польських панів та татар. От і почали втікати селяни і міщани від них на запорізькі степи. Влітку ловили рибу у Дніпрі, займалися полюванням, бджільництвом. А на зиму поверталися назад додому Протягом XVI ст. з цих «вільних людей» сформувалося славне українське козацтво

Січ дістала назву від давньокиївського способу спорудження фортець шляхом засік – частоколів із загострених паль. Облаштовувались люди на островах серед лози і очерету за дніпровськими порогами – тому Запорізька Кажуть, що у козаки приймали всіх, хто приходив і вмів перехреститися. Проте це не так. Потрібно було пройти спеціальну школу навчання та іспити (фехтування, влучно стріляти, добре сидіти на коні). Керували навчанням досвідчені воїни і полководці

Державні символи Запорізької Січі Запорізька Січ мала постійні державні символи: гетьманська булава, корогва, бунчук, пернач, печатка, литаври, значки. Вони називалися клейнодами (коштовностями) Печатка зберігалась у військового судді або у курінного отамана

Державний герб - козак в кунтуші, підперезаний поясом із шаблею при лівому боці, у шапці. Ліва рука підтримує рушницю, оперту на рам’я, права упирається в бік Булава й бунчук – символ влади гетьмана, Кошового Бунчук – палиця, прикрашена пасмами кінського волосся

Пернач (жезл) носив за поясом полковник Значки видавалися куреням, а палиці – осавулам Корогви (хоругви), тобто прапори, і литаври належали всьому війську Клейноди – зберігалися у військовій скарбниці або в Покровській церкві. Винесення їх супроводжувалося церемоніями

Урядова структура Січі Головна військова рада – всі козаки Головою війська був гетьман, який обирався відкритим голосуванням. На період війни він назначав собі заступника з числа полковників До генеральної старшини входили: Обозний – заступник гетьмана Осавули – гетьманські старшини (виконували особливі доручення) Хорунжий та бунчужний – відповідали за військові корогви і символи гетьманської влади Писар Судді

Звіт групи літературознавців Повість –це епічний художній твір з однолінійним сюжетом, менший ніж роман, але більший, ніж оповідання Історична повість – твір, в якому історія тісно переплітається з авторським вимислом і є рушієм сюжету Національний колорит – наявність у художньому творі описів побуту, звичаїв, одягу, своєрідних пейзажних картин, специфічних слів і мовних виразів, що допомагають читачам «побачити» місце подій і характерні прикмети конкретного історичного моменту із життя якогось народу.

Жанр повісті «Тарас Бульба» «Тарас Бульба» - історична повість. Перша редакція твору була в 1835 році, остання – в 1842 р. М. В. Гоголь змальовує тут події, що насправді відбулися на Україні за часів існування Запорізької Січі. Це боротьба українського народу за національну незалежність . Як відомо, письменник не намагався точно відтворити картину історичного XV, чи XVI, чи XVII ст. (точних дат немає). Він будував загальний образ героїчної, пісенної, ідеальної козаччини

Хата Тараса Бульби Хоч у світлиці «усе було чисто, вимащено кольоровою глиною», насамперед це житло воїна, тому що воно було прикрашене зброєю, трофеями. Як воїн, Тарас Бульба вимагає від дружини не межовиків, а горшки! І, як воїн, в цій хаті не засиджується надовго: «На що нам хата? До чого нам усе це? На що ці горшки?» сказавши це, він почав бити, шпурляти горщики і фляжки»

Цитати із твору а) « Козак не на те, щоб морочитися із бабами…» б) « Ось, дивіться , які молодці! На Січ їх незабаром пошлю». Гості привітали і Бульбу та обох юнаків і сказали їм, що добре діло роблять і що нема кращої науки для молодого хлопця, як Запорозька Січ…» в) «Дай же Боже, щоб нам на війні завжди щастило! Щоб бусурменів били, і турків би били, і татарву били б, коли й ляхи почнуть щось проти віри нашої читати, той й ляхів би били!...» г) «…на них з’явилися, замість старих забруднених чобіт, сап’янові червоні, зі срібними підковами; шаровари, завширшки як Чорне море, з тисячею складок та із зборами, перетяглися золотим очкуром; до очкура причеплено було довгі ремінці, з китицями та іншими брязкотельцями для люльки. Жупан червоного кольору, сукна яскравого, як вогонь, підперезався узорчастим поясом; карбовані турецькі пістолі було засунуто під пояс; шабля брязкала по ногах…»

д) «Тепер благослови, мати, дітей своїх! – сказав Бульба. – Моли Бога, щоб вони воювали хоробро, боронили б завжди честь лицарську, щоб стояли завжди за віру христову, а як ні – нехай краще пропадуть, щоб і духу їхнього не було на світі! Підійдіть, діти, до матері: молитва материна і на воді, і на землі рятує…» е) Прибулий з’являвся тільки до кошового, який звичайно казав: - Здоров будь! Що, в Христа віруєш? - Вірую! – відповідав прибулий. - І в Тройцю святу віруєш? - Вірую! - І до церкви ходиш? - Ходжу! - Ану, перехрестися! Прибулий перехрестився. - Добре, - відповідав кошовий, - іди ж до котрого сам знаєш куреня. На цьому й кінчалась вся церемонія… є) Часто разом з іншими товаришами свого куреня, а інколи й з усім куренем та із сусідніми куренями виступали вони в степи полювати на незліченну силу всяких степових птахів, оленів і кіз, або ж виходили на озера, річки і протоки, відведені за жеребком кожному куреневі…»

Звіт групи народознавців

Звичаї та обряди козаків Серед козаків існував дуже гарний звичай – побратимство Ніхто не міг порушувати клятви у вірності один одному. Це був союз не тільки воїнів, а й людей однієї думки, вдачі і долі. Побратими жертвували навіть життям у бою, коли це треба було для визволення з біди, неволі. Це найвищий моральний закон людської дружби. Були вони прекрасними конярами. Їх коні славились по всій Європі. Царі, королі, вельможі, коли отримували запорізького коня, вважали його найдорожчим подарунком.

Для козаків характерними були лицарські чесноти: мужність, доброта, сердечність, безкорисливість, щедрість, совість, повага, чуйність. Дуже цінували вони літніх людей, славились гостинністю В 1775 р. за наказом Катерини ІІ царські війська підступно зруйнували Запорізьку Січ. Але вона була і залишається символом свободи України

Важливою умовою фізичного і морального здоров’я козаків була їх кухня. Проста, різноманітна, смачна. Збереглися описи найхарактерніших страв, що їх полюбляли козаки. У походах курінні кухарі готували на сніданок, саламаху, на обід – тетерю, увечері були гречані галушки з часником або щерба (рибна юшка). Взимку, коли поверталися до сімей, то жінки пригощали їх судаком з печерицями, індиком з начинкою, галушками в маслі, пампушками, варениками та іншими стравами

Цитатати із повісті «Якщо козак прокрався, украв яку-небудь дрібницю, це вважалося вже ганьбою всьому козацтву: його, як безчесного, прив'язували до ганебного стовпа й клали біля нього дрюк, яким всякий перехожий зобов'язаний був нанести йому удар, поки в такий спосіб не забивали його на смерть. Боржника, що не платив, приковували ланцюгом до гармати...»

Однак найстрашніше покарання покладалося за «смертовбивство»: «Але всього більше зробила враження на Андрія страшна страта, певна за смертовбивство. Відразу, при ньому, вирили яму, опустили туди живого вбивцю й поверх нього поставили труну, що містила тіло їм убитого, і потім обох засипали землею. Довго потім усе чудився йому страшний обряд страти й усе представлялася ця заживо засипана людина разом з жахливою труною».

Жорстокої страти піддавався порушивший «перший предківський закон» - закон вірності «вітчизні й вірі». За зраду й злочинний зв'язок з ворогом вітчизни зрадника-сина стратить батько, при цьому тіло віддавалося розтерзанню

Тема козацтва у народних та літературних творах Письменники присвятили козакам багато своїх творів. Часто до цієї теми звертався Т. Г. Шевченко «До Основ'яненка» В народних піснях оспівано різні моменти козацького життя: «Сіяв козак пшениченьку», «Половина саду цвіте», «По той, бік гора», «Лугом іду, коня веду» та інше

Звіт групи мистецтвознавців Ці люди називалися "козаки",- може, від татарського слова "кайзак", що значить "вільний чоловік", "безстрашний вояк"

Репродукції картин про козаків Ілля Рєпін "Запорожці пишуть листа турецькому султанові"

Знайомство із змістом листа Запорізькі козаки турецькому султанові! Ти – шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар! Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати; твого війська ми не боїмось, землею і водою будем битися з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський колесник, ієрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипта свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам’янецький кат, Подолинський злодіяка, самого гаспида внук і всього світу і півсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобилячий хвіст, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плючавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за теє ось куди нас…! Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорозьким

Не пропали козацька сила, гумор, відвага, передається від діда-прадіда до сина, допомагає вистояти у важку годину