Презентація на тему:
Срібна доба російської поезіі. Анна Ахматова

Презентація за темою:“Срібна доба”російської поезіі”. Анна Ахматова Підготувала Буга Любов Петрівна, вчитель зарубіжної літератури загальноосвітньої школи 1-111 ступенів №1 м. Монастирище

Шлях символістів виявився трагічним. У голодному Петрограді загинув О. Блок; В’ячеслав Іванов, що проголосив: “Світ прекрасний! Людина вільна!”, емігрував і сповив свою свободу рясою католицького священнослужителя; гіркого хліба еміграції скуштував Д. Мережковський. Криза символізму 1910-1911 рр породила нову поетичну школу – акмеїзм . У своїй творчості акмеїсти спиралися на минуле та культуру. - Що таке акмеїзм? - Туга за світовою культурою. Осип Мандельштам

Акмеїзм (“акме” – грец. “ясність”, “вершина”)

Горенко Анна Андріївна (Ахматова) (1889-1966) Поетеса Письменник Літературознавець Літературний критик Перекладач Я була тоді з моїм народом, там, де мій народ, на нещастя, був

Батьки Андрій Антонович Горенко. Інна Еразмівна Стогова. Ахматова ,М.С.Гумільов , син Лев

Могила Анни Ахматової Памятник Анні Ахматовій в Одесі Надпис на пам”ятнику: "Здесь в глубине аллеи находился дом, где родилась Анна Андреевна Ахматова (Горенко) - русский поэт 1889-1989". Пам”ятник Миколі Гумільову, Анні Ахматовій і Леву Гумільову в Бежецьку Меморіальна дошка в Севастополі

Реквієм - «З латинського тексту« Requem aeternam dona eis, Domine »-« Вічний спокій даруй їм, Господи »- заупокійна меса. Католицьке богослужіння за померлого, а також траурний музичний твір.

Вступление Это было, когда улыбался Только мёртвый, спокойствию рад. И ненужным привеском болтался Возле тюрем своих Ленинград. И когда, обезумев от муки, Шли уже осуждённых полки И короткую песню разлуки Паровозные пели гудки, Звёзды смерти стояли над нами, И безвинная корчилась Русь Под кровавыми сапогами И под шинами чёрных марусь.

Тихо льётся тихий Дон, Жёлтый месяц входит в дом. Входит в шапке набекрень. Видит жёлтый месяц тень. Эта женщина больна, Эта женщина одна. Муж в могиле, сын в тюрьме, Помолитесь обо мне.

Приговор И упало каменное слово На мою ещё живую грудь. Ничего, ведь я была готова, Справлюсь с этим как-нибудь. У меня сегодня много дела: Надо память до конца убить, Надо, чтоб душа окаменела, Надо снова научиться жить. А не то… Горячий шелест лета Словно праздник под моим окном. Я давно предчувствовала этот Светлый день и опустелый дом.

Уже безумие крылом Души накрыло половину, И поит огненным вином, И манит в чёрную долину. И поняла я, что ему Должна я уступить победу, Прислушиваясь к своему Уже как бы чужому бреду. И не позволит ничего Оно мне унести с собою (Как ни упрашивай его И как не докучай мольбою):

«Це була трагедія народу, а у вас тільки трагедія матері і сина» -Як ви думаєте чи правий О.Солженіцин? О.Солженіцин про поему «Реквієм»: У якомусь сенсі за ім'ям Анни Ахматової стояв увесь народ, ции пояснюється популярність, яка дала її право говорити від імені всіх людей і говорити з ними безпосередньо. Її поезія, яка читається, гнана, замурована, належала людям.вона дивилася на світ спочатку через призму серця, потім через призму живої історії Й.Бродський