Презентація на тему:
Подвиги ГЕРАКЛА

Найулюбленіший еллінський герой, син Зевса та земної жінки Алкмени. Вихователем Геракла був мудрий кентавр Хірон.

Геракл, або Геркулес, як його називали римляни, походив зі славетного роду Персея. Він є найвеличнішим героєм грецьких міфів. Геракл являє собою зразок людини, наділеної великою фізичною силою, нездоланною хоробрістю та величезною силою волі.

Геракл народився на кілька хвилин пізніше Еврісфея, а тому був змушений йому коритися багато років. Коли Гераклу було тільки 8 місяців, мстива Гера наслала до нього у колиску двох змій, щоб його умертвити. Хлопчик вперше виявив своє божественне походження, задушивши змій руками.

Цей хижак мешкав у горах коло Немеї, вбиваючи тварин і людей, наводячи жах на всю округу. Він мав дуже міцну шкуру, тому не боявся ні стріл, ні каменів,ні будь-якої іншої зброї. Гераклові довелося його душити голіруч. Зі шкури лева герой зробив собі плаща, який захищав його краще за панцир.

Це була чорна блискуча почвара, яка мала зміїний тулуб і 9 голів, а 8 з них були смертними, а одна безсмертна. Геракл зі своїм небожем Іолаєм знайшли її у болотах Лерни. Допомагав гідрі рак Каркін.

Сузір”я РАКА Замість збитої голови у гідри виростали дві нові. Герой попросив Іолая припікати свіжі рани палаючим смолоскипом. Голови у змії більше не виростали. Рак вчепився Гераклу за ногу, але герой закинув його аж на небо. Геракл стяв і безсмертну голову. У отруйну кров Геракл вмочив свої стріли, і вони стали смертоносними.

Лань із золотими рогами і мідними копитами належала богині Артеміді. Геракл впіймав її лише тоді, коли поранив. Артеміда була дуже розгнівана. Геракл, показавши лань царю Еврісфею, відпустив її.

Цей кабан мав дивовижну силу. Жив він у густому лісі на горі Еріманф. Геракл вигнав кабана криком з лісу, загнав його у глибокий сніг на вершині гори. Кабан загруз у снігу, а Геракл, впіймавши його, живим відніс до Мікен.

Шукаючи кабана, Геракл відвідав мудрого кентавра Фола. Той відкрив посудину з вином, яке належало всім кентаврам. Вони розлютилися і напали на житло Фола. Геракл прогнав кентаврів.

Цар Еліди Авгій дуже любив коней і мав їх незліченну кількість. Стайні були страшенно занедбані. Еврісфей наказав вичисти- ти стайні за один день. Геракл вирив канали від бурхливих річок Алфея і Пенея аж до огорожі стаєнь. Бурхливий потік вимив все до заходу сонця.

Це були птахи з мідними дзьобами, пазурами та крилами. Вони сипали перами, мов стрілами. Геракл розкрутив мідні тріскачки, зроблені Гефестом. Поки птахи кружляли над лісом, герой їх перестріляв.

Цей бик, подарований царю Міносу, мав бути принесений у жертву Богу Посейдону. Цар пожалів його. Бик вирвався зі стайні й почав нищити все навколо. Геракл приборкав бика і пригнав до Еврісфея, але той, як завжди, заховався з переляку.

Геракл переміг кобилиць, і повів їх до корабля. Еврісфей був у захваті від краси коней. Коли вони блиснули на нього своїми очима, він наказав віддати їх своїй покровительці Гері. Вони були дуже люті, а тому їх тримали прикутими залізними ланцюгами. Годували кобилиць лише людським м”ясом. Діомед наказав віддавати їм усіх чужинців.

Амазонки – це войовничі жінки, які вели свій рід від Бога війни Ареса. Дочка захотіла мати пояс цариці амазонок Іпполіти. Геракл переміг амазонок, і Іпполіта віддала йому пояс.

Череда корів знаходилася на острові Ерифії. Геракл на човні, подарованому йому Геліосом, прибув на острів. Велетень Геріон мав три голови і три тулуби, що зрослися. Його шість рук і ніг були невтомними у бою. Геракл вбив Геріона отруйною стрілою,а потім загнав корів до човна. Під час мандрівки Геракла, злостива Гера не раз насилала на череду корів нещастя, але проти Геракла всі були безсилі.

Яблуня із золотими яблуками вічної молодості росла на краю землі у саду прекрасних Гесперид. Стеріг її страшний дракон, який не спав ні вдень, ні вночі. Дорогу до саду показав йому всезнаючий морський Бог Нерей. За стогоном і вигуками Геракл знайшов місце покарання Прометея і, вбивши стрілою орла, звільнив від мук . Здобути яблука Гесперид героєві допоміг титан Атлант.

Кербер ( Цербер) – триголовий пес, який сторожує вхід у підземне царство мертвих. Еврисфей думав, що Геракл більше до нього не повернеться, але помилився. Геракл , нарешті, став вільним.

Гіганти були смертними, однак мали величезну силу. Вони були велетенські, волохаті, з густими бородами, а замість ніг мали зміїні хвости. Мати гігантів Гея дала їм цілюще зілля, яке робило їх невразливими для зброї богів. Тільки смертний Геракл зміг подолати гігантів, вбиваючи їх отруєними стрілами. Ще багато подвигів здійснив Геракл, а потім на землю з неба опустилася хмара, окутала героя, і він зник. Зевс забрав свого сина – героя на небо і зробив безсмертним богом.

Живе на світлому Олімпі герой Геракл. Це його нагорода за земні подвиги, за страждання. Він сміливо боровся проти страшних почвар. Геракл співчував і допомагав тим, хто цього потребував. Саме він звільнив від мук титана Прометея. Безсмертя Геракла – це безсмертя народу Еллади, мужнього, волелюбного, здатного на великі подвиги і чуйного до справедливості, добра і краси.