О. Бальзак
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Кінематограф — один із наймолодших видів мистецтва, який виник на зламі XIX і XX ст Кінематограф включає такі поняття, як кіномистецтво та його твори, а також кіноіндустріл — галузь економіки, яка виробляє фільми, спецефекти для них, мультиплікацію.
Кінематограф (від грецьк. –рух, писати, малювати; тобто «записує рух») – галузь культури та економіки, що об'єднує всі види професійної діяльності, пов'язаної з виробництвом, розповсюдженням, зберіганням та демонструванням фільмів, а також навчально-наукову роботу.
Перші кроки до кінематографа «Чарівний ліхтар» – розроблений у XV—XVII, для проекції зображень на вертикальний екран. Зоотроп — пристрій, для створення ілюзії руху від швидкої послідовної зміни статичних зображень,
Історія кінематографу Брати Огюст і Луї Люм’єри Брати Люм’єри оголосили про винахід кіноапарата «Сінематограф», отримали на нього патент. Винахідники планували кінокамерою фіксувати історичні події, і не задумували кінематограф як вид мистецтва. Народження кіно пов'язане із винайденням апарата, що дав змогу відтворювати проекції об'єктів, що рухаються, і цей апарат був створений братами Луї та Огюстом Люм'єрами.
1895 року в Парижі братами Люм'єр було продемонстровано кілька коротких роликів, першим з яких був «Вихід робітників з фабрики» (всього 50 сек.).
Днем народження кіно вважають 28 грудня 1895 р., коли було влаштовано перший публічний сеанс у паризькому «Гранд-кафе» на бульварі Капуцинок. Показували німі ролики, які тривали не більше хвилини, з-поміж них документальна стрічка «Прибуття потягу на вокзал Ла-Сьота».
Спочатку фільми знімали без монтажу і нерухомою камерою. Застосовувати монтаж, трюки й спецефекти першим почав французьзкий режисер Жорж Мельєс, якого навіть прозвали «кіночарівником». Наприклад, він відкрив ефект стоп-кадру в першій науково-фантастичній стрічці «Подорож на Місяць».
Серед піонерів світового кінематографа були й українці. Ще у 1893 р. талановитий винахідник, уродженець Харківщини Йосип Тимченко, який працював механіком Одеського університету, створив кіноапарат (прототип сучасної кінокамери) та кінопроектор. Тимченко зафільмував вершників і метальників списів. Ці дві стрічки демонстрували в одеському готелі «Франція».
У вересні 1896 р., у Харкові, фотограф Альфред Федецький відзняв кілька сюжетів, які демонстрували в оперному театрі (майже рік у рік з першим публічним кіносеансом Люм’єрів у Парижі).
Епоха німого кіно Перші короткометражні фільми (приблизно 1,5 хвилини) були здебільшого документальні, проте вже у короткому ролику братів Люм'єр «Политий поливальник» відображаються тенденції зародження ігрового комедійного кіно. Невелика довжина перших фільмів була обумовлена технічною недосконалістю кіноапаратури, тим не менш, вже до 1900-х років довжина кінокартин збільшилася до 15-20 хвилин.
Хоча актори німого кіно розмовляли, смисл сприймався через артикуляцію і передавався через титри, шрифт яких відбивав гучність і навіть інтонацію. Виробився неповторний стиль акторської гри з виразними жестами, рухами, мімікою. Кінокартини супроводжувалися живою музикою у виконанні піаніста-тапера або спеціально запрошеного оркестру.
Ера звукового кіно Першим в історії повнометражним звуковим фільмом став музичний кінофільм «Співак джазу» (1927).
Перший примітивний кольоровий фільм (з червоно-зеленої гамою, без синього кольору) вийшов у 1922, він не вразив глядачів. Перший же повнометражний кольоровий фільм «Беккі Шарп» американського режисера вірменського походження Рубена Мамуляна вийшов у 1935, цей рік і прийнято вважати роком появи кольорового кіно.
Документальний фільм — фільм, в основу якого покладені зйомки реальних подій та осіб. Темою для документальних фільмів найчастіше стають історичні події, культурні та соціальні явища, відомі особистості та товариства.
Мультиплікаційне (анімаційне) – сюжет втілюється за допомогою знятих на плівку малюнків, об’ємних предметів, ляльок.
Схожі презентації
Категорії