Презентація на тему:
М.В.Гоголь. Повість “ТАРАС БУЛЬБА”. Ілюстрації до твору

М.В.Гоголь. Повість “ТАРАС БУЛЬБА”. Ілюстрації до твору

Т.Г.Шевченко. Зустріч Тараса з синами — А повернись-но, синку! Цур тобі, який ти чудний! Що це за попівські підрясники на вас? І отак би то всі в академії й ходять? Такими словами зустрів старий Бульба двох синів своїх, що вчилися в київській бурсі й оце приїхали додому. Цветная литография П.П. Соколова «Встреча Тараса с сыновьями» 1862 года к повести Гоголя «Тарас Бульба»

Герасимов А. Иллюстрации к повести Гоголя "Тарас Бульба". 1952.

Тарас був із корінних полковників давнього гарту: весь він удався на бойове завзяття і відзначався крицевою щирістю своєї вдачі. Герасимов А. Иллюстрации к повести Гоголя "ТарасБульба". 1952.

Шмаринов Д. Мать. Иллюстрации к повести Гоголя Н.В. "Тарас Бульба" Лише бідна мати не спала. Припала вона до узголів'я любих синів своїх, що лежали поруч; розчісувала їхні молоді, буйно скуйовджені кучері й зрошувала їх сльозами. Вона дивилася на них, дивилася всім своїм єством, вся обернувшись на зір, і не могла надивитись.

Молоді козаки їхали смутні, ледве тамуючи сльози, боячись розсердити батька, який теж був схвильований, хоч і не показував того.

Український степ Нічого в природі не могло бути кращого за степ. Уся поверхня землі була немов зелено-золотий океан, по якому бризнули мільйони різнобарвних квіток. Крізь тонкі та високі стебла трави пробивалися блакитні, сині й фіялкові волошки; жовтий дрок стримів своєю пірамідальною верхівкою; біла кашка своїми шапками-парасольками рябіла на поверхні; занесений бо-зна звідки колос пшениці наливався в гущавині.

ГЕРАСИМОВ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ, ілюстрації до повісті «Тарас Бульба» Уся Січ була якимсь надзвичайним явищем: це було безнастанне бенкетування, учта, що галасливо почалася й загубила свій кінець.

Дерегус М.Г. Иллюстрации к произведению Гоголя "Тарас Бульба". 1952. Йому не до душі було таке життя, — справжнього діла хотів він. Він усе мудрував, яким би побитом підняти Січ до зброї, щоб можна було погуляти, як то й належить лицарям.

Тарас Бульба. "Запорожская сечь". А.Г. Петрицкий 1937г. З усіх боків розлягався тупіт коней, стрілянина з мушкетів на спробу, бряжчання шабель, воляче мукання, скрип возів, гомін і шпаркий погук погоничів. І невдовзі далеко-далеко розтягнувся козацький табір по всьому полі.

Кибрик Е. Остап. Иллюстрации к произведению Гоголя "Тарас Бульба". 1944-1945. Остапові, здавалося, був на роду написаний вояцький шлях і тяжке вміння вершити військові справи. Вже тепер видко було, що кожний рух його, сповнений певності, виявляв хист майбутнього провідника. Силою повівало від його постави, а лицарське його завзяття вже набуло лев'ячої прикмети. — О, та з нього буде з часом добрий полковник!

Кибрик Е. Андрий. Иллюстрации к произведению Гоголя "Тарас Бульба". 1944-1945. Андрій увесь занурився в чарівну музику шабель і куль. Він не знав, що то значить обмірковувати, зважувати чи заздалегідь міряти свої й чужі сили. Скаженою млістю і райською втіхою сповнювала його битва. — І це добрий — враг би його не взяв! — вояка!

Шмаринов Д. Андрий и панночка. Иллюстрации к повести Гоголя Н.В. "Тарас Бульба". — Хто сказав, що моя вітчизна Україна? Хто дав мені її за вітчизну? Вітчизна є те, чого шукає наша душа, що для неї наймиліше. Моя вітчизна — ти! Ось моя вітчизна! I понесу я вітчизну цю в серці моїм, понесу її, доки стане мого віку…

Герасимов А. Иллюстрации к повести Гоголя "Тарас Бульба". 1952. — Ой, спасибі ж вам, воли! — гукнули запорожці. — Служили ви нам добре у поході, а тепер ще й на війні послужили! — І вдарили ще дужче на ворога.

ГЕРАСИМОВ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ, ілюстрації до повісті “Тарас Бульба” Попереду полку летів лицар, дужчий і кращий за всіх. З-під мідяного шолома вибивався неслухняний чорний волос; розвівалася зав'язана на руці дорога хустка, яку вишила своїми руками перша красуня.

Соколов Павел. "Тарас Бульба". Тарас и Андрий, литография.1861. Зупинився синовбивець і довго дивився на бездиханне тіло. Він і мертвим був прекрасний; мужнє лице його, ще недавно повне сили й непереможного для жіночого серця чару, і тепер виявляло чудову красу; чорні брови, як жалобний оксамит, відтінювали його зблідлі риси.

Киянченко Ю.В. Смерть Андрея. Масло, 1950. — Чим не козак був? — промовив Тарас. — І станом високий, і чорнобривий, і обличчя, як у шляхтича, і рука міцна була в бою!.. А пропав, пропав без слави, як поганий пес!

— Батьку, що ви наробили! Це ви вбили його? — спитав, під'їхавши тієї хвилини, Остап. Тарас кивнув головою.

Дерегус М.Г. Иллюстрации к произведению Гоголя "Тарас Бульба". 1952. — Дай же, Боже, щоб усі, які тут стоять єретики, не почули, нечестивці, як мучиться християнин! Щоб жоден із нас не промовив жодного слова! Кат зірвав з Остапа старе лахміття; йому ув'язали руки й ноги в навмисне зроблені диби і...

Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, і вміння керувати своїм військом, і величезна ненависть до ворога. Навіть самим козакам здавалась аж завеликою його нещадна лють і жорстокість. Тільки вогонь та шибеницю призначала його сива голова, і слово його на військовій раді дихало самим тільки знищенням.

Авилов М.И. Тарас Бульба. 1922. А що ж Тарас? А Тарас тим часом гуляв по всій Польщі зі своїм полком, спалив вісімнадцять містечок, більш як сорок костьолів і вже доходив до Кракова. — Це вам, вражі ляхи, поминки по Остапові!

Герасимов А. Тарас Бульба. 1952. I нахилився старий отаман, і почав шукати в траві люльку з тютюном — свою вірну подругу на морі й на землі, в походах і дома. А тим часом налетіла ватага ляхів і вхопила його під могутні плечі.

Зичи М. Тарас Бульба, литография. — Прощайте, товариство! — гукав він їм згори. — Згадуйте мене і на ту весну знову сюди прибувайте та гарненько погуляйте!.. Кибрик Е.А. Смерть Тараса, цветная автолитография. 1945.

Тарас Бульба. "Прощание". М.Г. Дерегус 1952г. Козаки хутко пливли вузенькими двостеренними човнами, гребли в лад веслами, обережно минали зелені острови, полохаючи птаство, і розмовляли про свого отамана.