Презентація на тему:
Микола Гоголь і мистецтво

В епоху еллінізму музи перетворилися на символи мистецтва і науки. Калліопа — муза епічної поезії і науки, зображувалася у вигляді дівчини з вощеною табличкою і етилом в руках — загостреною грифельною паличкою для написання букв. Кліо — муза історії, та, “яка прославляє”; зображувалася з сувоєм з папірусу і грифельною паличкою в руках.

Мельпомена — муза трагедії; вона зображувалася з пов’язкою на голові і у вінку в листя винограду або плюща, в театральній мантії, з трагічною маскою в одній руці і мечем або палицею у другій (символ невідворотності покарання людини, що порушує волю богів). Полігімнія — спочатку муза танцю, потім пантоміми, гімнів. їй приписують винахід ліри. Ім’я Полігімнії вказує на те, що поети своїми гімнами здобули безсмертну славу. Зображалася у вигляді загорнутої у покривало дівчини в задумливій позі, з замріяним обличчям і з сувоєм у руці.

Талія — покровителька комедії і легкої поезії. Зображувалася з комічною маскою в руках і вінком з плюща на голові. Терпсихора — вважалася музою хорового співу і танцю, зображувалася у вигляді молодої жінки в позі танцівниці, з усмішкою на обличчі. На голові у неї був вінок, в одній руці вона тримала ліру, а в іншій — плектр. Цю музу пов’язують із Діонісом, приписуючи їй атрибут бога — плющ.

Уранія — муза астрономії, дівчина з глобусом і циркулем (або указкою) в руках, в інших варіантах міфу вважалася втіленням небесної любові. Евтерпа — музапокровителька ліричної поезії, зазвичай зображувалася із флейтою в руці. Ерато — покровителька любовних пісень. Зображувалася з кіфарою в руці.

У духовності - свої виміри, і хто знає, яких глибин та висот ви досягнете, слухаючи це коріння землі української, піднесене над собою до світової значущості.

Літературним першоджерелом опери послужила однойменна повість М. Гоголя. При написанні лібретто М. Старицький, зберігши основну канву твору, вніс до нього деякі зміни. Зокрема, він пристосував сюжет до послідовного сценічного розгортання, вилучив ряд фрагментів та фінал повісті (опера закінчується сценою взяття мурів міста Дубно). Літературне редагування лібретто здійснив згодом М. Рильський.

Антон Іванов «Переправа М.В. Гоголя через Дніпро» 1845 р.

Гоголь дивиться «Ревізора»

М. Гоголь у О. Іванова в Римі

О. Іванов малює Гоголя

Портрети художника Моллера

«Тарас Бульба» — художній фільм, знятий за мотивами однойменної повісті Миколи Васильовича Гоголя, 2007року Володимиром Бортком. Прем'єра у Росiї та Украні сталася 2 квітня 2009 року. Саме на 200 річницю від народження Миколи Васильовича Гоголя.