Презентація на тему:
"Єсенін Сергій Олександрович"

Єсенін Сергій Олександрович 21 вересня (3 жовтня) 1895 — †28 грудня 1925)

Сергій Олександрович Єсенін, самобутній російський поет, народився 3 жовтня 1895 року в селі Константинові Рязанської губернії.

Не все спокійно було в сім'ї Єсеніним, так як батько Сергія, Олександр Микитович Єсенін, зігравши весілля з молодою дружиною Тетяною Федорівною Титової, негайно повернувся до Москви, де ослужіл прикажчиком у купця, а дружину залишив у будинку свекрухи.

Коли Сергій народився, батько навіть не приїхав подивитися ні на новонародженого, ні на свою дружину. До того ж Олександр Микитович вважав за краще висилати платню матері, а не дружині.

Можливо, саме це послужило пусковим моментом конфлікту, і в результаті сварки, мати і батько Сергія довгий час жили роздільно. Коли хлопчикові виповнилося три роки, Тетяна пішла з сім'ї Єсеніним і оселилася у свого батька, який став першим вихователем і провідником у життя Сергія Єсеніна.

В школі написав чимало віршів, які надсилав у московські та петроградські журнали. Потім і сам приїхав до Москви, де відвідував заняття літературно-музичного гуртка ім. Івана Сурикова, який об'єднував поетів — вихідців з народу.

Хоча Москва була охоплена революційним рухом, молодий поет не захоплювався робітничим життям і не поклав його в основу своєї творчості. Він тягнувся до зображання патріархального минулого Русі, зокрема села.

1915 року поїхав у Петроград, де познайомився з О.Блоком, який високо оцінив Єсеніна “Стихи свежие, чистые, голосистые”.

 У літературних салонах, де Єсенін читав свої вірші, його називали «селянським пастушком». Популярність Єсеніна зростала, особливо після появи його першої збірки поезії Проводи у 1916 році. Жовтневу революцію поет зустрів з піднесенням. У статті «Про себе» він писав: У рою революції був цілком на боці Жовтня, але приймав усе по-своєму, з селянським ухилом.

Важливою стороною життя і творчості поета було його перебування за кордоном (з травня 1922 року по серпень 1923 року). У своїйАвтобіографії він писав: «Об'їздив усю Європу і Північну Америку. Задоволений більш за все тим, що повернувся у радянську Росію. Мені подобається цивілізація. Але дуже не люблю Америки…» Характерно, що на Заході С.Єсєніна вразило духовне убозтво. Змінилися його погляди на рідну країну. Адже повернувшись, побачив багато нового. І у своїй творчості став частіше звертатися до тематики соціалістичних перетворень. Твори С.Єсєніна проникали й у журнали Західної України.

Поет на диво тонко уміє передати стан душі людини, красу російської природи. Коли читаєш вірші Єсеніна, відчуваєш, ніби з тобою говорить людина відкритого і ніжного серця. Він довіряє тобі найзаповітніше, все, що пережив – і хороше і погане, все на виду.

Життя Єсеніна – вічна загадка. На жаль великий поет закінчив своє життя самогубством. Пам’ять письменника вшановують пам`ятними спорудами.

Сергій Єсенін – тонкий лірик, великий і сміливий майстер вірша, його глибинні і вражаючі образи - завжди справжнє художнє відкриття. Вірші Єсеніна увійшли до золотого фонду російської поезії. Найкращі твори: вірші “Гой, ті Русь, моя родная...”, “Песнь о собаке”, “Исповедь хулигана”, “Не жалею, не зову, не плачу...”, “Письмо матери”, “Письмо к женщине” та інші.

Дякую за увагу !