Презентація на тему:
Відомості про народний календар

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЕКТ Проект підготували учні, батьки, учитель

УЧИТЕЛЬСЬКА ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗАВДАННЯ УЧНІВСЬКИМ ГРУПАМ МЕТА ТА ЗАВДАННЯ : Вивчити й дослідити зміст народних свят, народного календаря , зібрати матеріали за порами року. Виховувати повагу до національно – культурних традицій українського народу. Розвивати спостережливість, мислення та мовлення учнів, розуміння зв’язку явищ природи з життям людини; активне пізнавальне ставлення до природного та соціального оточення; творчі здібності учнів. Ознайомлювати зі способами роботи з різною інформацією, Формувати усвідомлення значення спільних зусиль, роботи в команді, почуття єдності

План роботи над проектом

Розподіл учнів на групи ЦЕНТР ЛІТЕРАТОРІВ ОБРАЗОТВОРЧИЙ ЦЕНТР НАУКОВИЙ ЦЕНТР МАТЕМАТИЧНИЙ ЦЕНТР ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЦЕНТР

ЗАВДАННЯ ЦЕНТРУ ЛІТЕРАТОРІВ: зібрати вірші, загадки, прислів’я про пори року ; узагальнити матеріали та випустити збірку. ОБРАЗОТВОРЧОМУ ЦЕНТРУ: Знайти матеріали про народні свята в творах художників та музикантів; підготувати виставку дитячих робіт “ Свята українського народу”, “ Пори року”.

ЗАВДАННЯ НАУКОВОМУ ЦЕНТРУ : Підготувати інформацію про походження народних свят, назв місяців ( працює з науковою літературою, енциклопедіями , користується інформацією з Інтернет); узагальнити матеріал. МАТЕМАТИЧНОМУ ЦЕНТРУ: Скласти календар народних свят.

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОМУ ЦЕНТРУ: спостерігати за змінами в природі, вести щоденник спостережень; взяти інтерв’ю у бабусі, дідуся, батьків про традиції у святкуванні зимових свят; зібрати народні прикмети; відвідати краєзнавчий музей; узагальнити матеріал.

Учнівська презентація

малюнок

Крок другий. Розробили план дій. Наша мета: Дізнатися: Про народні святя, національно-культурні традиції українського Народу. Про походження назв місяців. Дослідити: Зміст народного календаря (народні свята, прислів’я, прикмети, пори року, загадки, народні казки). Як виникли прикмети? Зв’язок природних явищ із життям людини. Чи справджуються дані прикмети? Підсумок: Зібрати матеріали, які входять до народного календаря. Узагальнити і оформити у вигляді альбому. Оформити стенд у класній кімнаті “Свята українського народу”. Презентація. Виступ – захист кожної групи.

Створили 5 груп Наше завдання: Підготувати інформацію про походження народних свят, назв місяців. Наше завдання : Взяти інтерв’ю. Зібрати народні прикмети. Вести спостереження за природними явищами. Отримали завдання

Наше завдання: Зібрати вірші, загадки, прислів’я з даної теми. Наше завдання : Скласти календар народних свят. Наше завдання : Знайти матеріал про народні свята в творах художників та музикантів. Підготувати виставку дитячих робіт.

Презентація літераторів Зима Зимонька. Л.Забашта Зимонько-голубонько, В білім кожушку, Любимо ми бігати По твоїм сніжку. Всім рум'яниш личенька Ти о цій порі. І ладнаєш ковзанки В нашому дворі. Візьмем гринджолята ми, Помчимо з гори. Снігом нас притрушують Срібні явори. НАРОДНІ ПРИКМЕТИ Багато снігу – багато хліба. Був уночі іній – вдень сніг не випаде. В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз. Зима з снігами – літо з хлібами. Зима засніжена – літо дощове. Народні прикмети Коли на Фекли (3 грудня) снiг, то 3 червня буде дощ. Якщо на Введення (4 грудня) випаде снiг, то розтане. На Введення мороз - всi празники зимовi будуть з морозами. Якщо на Митрофана (6 грудня) пiвнiчний вiтер i снiг, то 6 ч ервня буде такий же вiтер i дощ.

НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕЗЕНТУЄ НАРОДНА СКАРБНИЧКА

БАРВИСТА ОСІНЬ   ВЕРЕСЕНЬ Слово «вересень» походить від назви вічнозеленого куща—вересу, який росте тільки на Україні, на Поліссі. Оскільки верес починає массово цвісти восени, то і перший місяць по літі назвали на його честь. Проте були й інші назви. У давньоруській мові вересень спершу звався «роєн», «ревун», « харев». Пізніше його називали «сівцем»-період сівби зернових та « маїком»- од зеленої озимини.   ЖОВТЕНЬ Українська назва цього місяця утворена від словосполучення «жовтіє листя». Осінньою красою спалахує природа, одягнена в золото і багрянець. У народі цей місяць називали «хмурень», «зазимник», «листопадень». Оскільки з жовтня починали справляти весілля, його охрестили і “ весільником”.   ЛИСТОПАД У давнину листопад називали “братчини”.Це від давнього обряду , що звався “братчина”. Його справляли в листопаді. Ще були назви “листопадень”, “ падолист”, “напівзимник”, “грудкотрус”.

ВОДА – ЖИТТЯ ЗИМА ЗИМОВИЙ ПЕРЕДЗВІН ГРУДЕНЬ — від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами ґрунтівки замерзали. їздити такими дорогами було важко — заважали замерзлі грудки. У давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим. Назва СІЧЕНЬ походить від слова «січа». У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій. Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети — все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межинь (межа між зимою та весною).

ДЗВІНКОГОЛОСЕ ЛІТО ЧЕРВЕНЬ Червень - перший місяць літа, його"першоліття". Походять ці назви від старослов'янських. Місяць червень називають так, бо в цей час починають збирати червця комахи, що з неї виготовляли червону фарбу - кармін.Були і інші назви: кресень, гездень, червивий місяць, гнилець. ЛИПЕНЬ Широколиста липа повсюди в Україні починає цвісти переважно з кінця червня. Тому наступний місяць називається липень. Були і народні назви. Серед них - "косень" і "сінокіс" (час заготівлі сіна), "білень" (якраз вибілювали полотно), "липець" (час викачування липового меду), "елевей" чи "Ілюх" (од свята Іллі), грозовик, дощовик. СЕРПЕНЬ Назва місяця - серпень -говорить сама за себе, від слова серп. Але були й інші назви. У давнину в наших краях водилися олені. Через те, що тварини перекликалися ревінням, назвали місяць "зарев". Пізніше "копень" - від нажатих кіп. Потім "ківень" - через те, що коні кивають головами, відганяючи мух. У серпні мухи не дають спокою тваринам.А ще є інші назви: жнивець, барильник, городник, прибериха-припасиха,хлібочол,спасівець.

ВЕСНЯНИЙ РОЗМАЙ БЕРЕЗЕНЬ Перший весняний місяць має кілька назв. У березні починає рухатися сік – тож і кажуть: ” місяць-соковик ”. “ Березоль”, бо на березах розпускаються бруньки. “Сухий” – де-не-де підсихає ґрунт. ” Різнопогодник”, бо березень примхливий : то дощ, то сніг, то мороз. КВІТЕНЬ Цвітуть синьоокі проліски, ніжні фіалки, пахучі конвалії, сади уквітчані білим та рожевим квітом – настав квітень. В ужитку його називають : красне, лукавець, дзюрчальник, водолій, апріль. ТРАВЕНЬ Останній місяць весни став так називатися з XVI століття. До цього він звався май – від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали : пісенник, місяць – громовик, травник.

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР ЗИМА 19 грудня – святого Миколая. 6 січня – Святий вечір. 7 січня – Різдво. 13 січня – свято Меланії. 14 січня – свято Василя. 14 січня – Старий Новий рік. 19 січня – Водохреща. 15 лютого – Стрітення. ЛІТО Перше літнє свято – Трійця (зелене свято). 7 липня – Купало. 12 липня – Петра і Павла. 21 липня – Прокопа. 2 серпня – пророка Іллі. 9 серпня – день святого Великомученика . Пантелеймона 14 серпня – Маковея. 19 серпня – Преображення Господнє, Спаса. 28 серпня – свято Успіння Пресвятої Богородиці, Перша Пречиста. ОСІНЬ 11 вересня – свято Головосіка 14 вересня – свято Семена. 21 вересня – свято Різдва Пресвятої Богородиці. 27 вересня – свято Здвиження. 14 жовтня – свято Покрова. 27 листопада – свято Пилипа. ВЕСНА 14 березня – День Явдохи. 22 березня – 40 Святих. 30 березня – свято Святого Олексія. У квітні відзначають свято Благовіщення. 8 квітня – Собор архангела Гавриїла ( Благовісник). МАТЕМАТИЧНИЙ ЦЕНТР презентує

ОБРАЗОТВОРЧИЙ ЦЕНТР ПРЕЗЕНТУЄ СВОЮ РОБОТУ

Виставка дитячих робіт

Підсумок роботи над проектом СТВОРЕНИЙ КУТОЧОК “ СВЯТА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ” ПРОВЕДЕНІ СВЯТА

Висновок Створюючи проект, ми навчилися : Ставити перед собою завдання, шукати шляхи їх розв’язання. Співпрацювати в парах, групах, підтримувати один одного. Спілкуватися з дорослими. Здобувати знання власними силами. Працювати з різними джерелами інформації. Бути дослідниками, спостерігачами. Узнали багато нового про традиції народу, народні свята. Вивчили вірші, загадки про пори року, дослідили народні прикмети.