Презентація на тему:
Несприятливі фізико-географічні процеси і явища на території України

Несприятливі фізико-географічні процеси і явища на території України Презентація вчителя географії СЗШ № 54 м. Львова Герцюк Марії Станіславівни

Несприятливі природні процеси – це несподівані, важкі за своїми наслідками порушення нормального ходу природних явищ. Ті з них, що спричиняють значні матеріальні втрати населення чи призводять до людських жертв, називають катастрофічними. Найбільш типовими для України є такі несприятливі природні процеси: Селі Ерозійні процеси Карст Зсуви, осипи, обвали Лісові пожежі Заболочення Вторинне засолення грунтів Погодні процеси: посухи, пилові бурі, суховії, заморозки, сильні дощі.

Селі – це раптові короткочасні бурхливі могутні потоки із суміші води, уламків гірських порід і глинистих мас. Причини селів: Сильні зливи Інтенсивне танення снігу та льоду Прорив гребель на водоймах Землетруси Виверження вулканів Антропогенний вплив: вирубка лісів, розробка корисних копалин, прокладання доріг тощо. Види: 1) За гранулометричним складом уламкового матриксу: ♦ грязеві ♦ галькові ♦ валунні 2) За висотою селевих потоків: ● високогірні (>2,5 км) ● середньогірні (1-2,5 км) ● низькогірні (до 1 км)

3) За потужністю: ► малої потужності – Vм. ≈ 1 тис. м³ - виникають щорічно по декілька раз ► середньої потужності – Vм. ≈ 10 тис. м³ - виникають щорічно по декілька раз ► потужні – Vм. ≈ 100 тис. м³ - рідко ► катастрофічні – Vм. ≈ 1 млн. м³ - виникають на Землі 1 раз на 30-50 років Наслідки : дія селей призводить до руйнування: доріг будинків орних земель споруд. Шляхи боротьби: 1) Закріплення земель (наприклад, холодоагентом) 2) Створення рослинного покриву з розгалуженою кореневою системою 3) Будівницто спеціальних гідротехнічних споруд (дамб)

Катастрофічні селі в Україні: навесні 1969, 1970, 2008 р. у північних і західних районах України. Потужний сель спостерігався 30.12.1978 р. в Карпатах (сель рухався по річці Шопурці із швидкістю 19 м/с. Географія селей : найпоширеніші ці процеси в: гірських районах Карпат і Криму (періодичність 11-12 років) на правому березі Дніпра. Площа, уражена селевими потоками в Україні, становить від 3% до 25% Території (максимально в Закарпатській обл. – 40% та в Івано-Франківській – 33% території.

Ерозія – це руйнування водою і вітром верхнього шару ґрунту, змив чи розвіювання його частинок. Причини: Різке масове танення снігу Інтенсивні опади Сильні, іноді ураганні вітри Види: Вітрова ерозія Водна ерозія: Яркова Річкова Спливна Лінійна Наслідки: Зменшення площі ріллі Зниження родючості ґрунту Руйнування доріг Замулення водойм Інтенсивне яроутворення Чорні бурі внаслідок вітрової ерозії

Шляхи боротьби: 1) застосування ґрунтозахисних сівозмін; 2) ведення поперечної оранки схилів; 3) терасування схилів; 4) задерновування схилів шляхом висаджування рослинності; 5) використання безплужного обробітку ґрунту. Географія ерозійних процесів: Карпати Гірський Крим Орні землі (особливо на сході України) Катастрофічні наслідки ерозійних процесів: Еродовано ≈ 40% площі країни Щорічно змивається 500 млн. т ґрунту: При цьому витрачається 24 млн. т гумусу, 1 млн. т азоту, 700 тис. т фосфату, 10 млн. т калію. Щорічно площа еродованих земель збільшується на 80 тис. га Повний збиток від ерозії вже перевищує 10 млрд. умовних одиниць за рік

Карст – це процес розчинення гірських порід підземними водами, що приводить до утворення певних форм рельєфу: вирв, колодязів, проваль, печер. Причини: 1) Здатність деяких гірських порід розчинятися у воді. Це стосується: ♦ кам’яної і калійної солі ♦ вапняків ♦ гіпсів ♦ мергелів 2) Властивості води: вода – розчинник 3) Склад земної поверхні Види: ● Карбонатний карст ● Сульфатний карст ● Соляний карст Наслідки: 1) Карст затрудняє будівництво 2) Приводить до утворення печер і пустот в надрах землі 3) Ускладнює землеробство, оскільки висушує ґрунт 4) Спотворює поля проваллями та вирвами

Географія карстових процесів в Україні 1) Розвинутий на 60% території України. 2) Найбільш поширений : в Кримських горах на Поділлі в Донбасі 3) 27% від усієї площі карстоутворення складають ділянки відкрито- го карсту. 4) В деяких областях України ступінь ураженості карстовими проце- сами сягає 60-100% території. ”Рекордсменом”при цьому є Хмельни- цька обл., де карстові форми рельєфу займають 4236 км2 території області.

Зсуви – це відрив і переміщення вниз по схилу великих ґрунтових мас під дією сили тяжіння. Причини: 1) природні: Збільшення крутизни схилів Підмив основи схилів морською чи річковою водою Ослаблення міцності гірських порід Вивітрювання Перезволоження території Сейсмічні рухи 2) штучні: Руйнування схилів дорожніми канавами Вирубування лісів Неправильний вибір агротехніки для с/г робіт на схилах !!! За міжнародною статистикою до 80% сучасних зсувів зумовлені діяльністю людини.

Види: 1) за глибиною залягання: ● поверхневі (до 1 м) ● мілкі (до 5 м) ● глибокі (до 20 м) ● дуже глибокі (>20 м) 2) За типом матеріалу: ♦ кам’яні (граніт, гнейс) ♦ ґрунтові (пісок, глина, гравій) 3) За потужністю: Малі (до 10 тис м³) Великі (до 1 млн. м³) Дуже великі (> 1 млн. м³) 4) За ступенем активності: Активні швидкість руху зсувів складає Неактивні від 0,06 м/рік до 3 м/рік Поширення зсувів в Україні: ● Поширені на 50% площі України, особливо в таких районах: на високих берегах Дніпра, на Азово-Чорноморському побережжі, в Карпатах, на пд. березі Криму. ● Найбільшого поширення набули в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Одеській, Харківській областях та в Криму ● Площі зсувонебезпечних районів за останніх 30 років збільшились в 5 разів.

Обвали, осипи – це відрив і катастрофічне падіння великих мас гірських порід, їх дроблення, скочування зі схилів та нагромадження біля підніжжя усіх схилів. Причини виникнення: 1)природні: Геологічна будова території Послаблення зв’язаності гірських порід в результаті: вивітрювання, підмиву, розчинення гірських порід. Дія сили тяжіння Наявності на схилах гір чи горбів тріщин 2) антропогенні: Неправильне проведення різноманітних господарських робіт 80% су- Будівництво доріг і споруд часних Видобуток корисних копалин обвалів Наслідки: зменшення площі земель, матеріальні втрати населення, людсь- кі втрати (наприклад, в Демерджинському обвалі 1896 р.). Особливості географії: Можуть відбуватися на всій території України. Найбільш активні в Карпатах та Кримських горах.

Природні пожежі бувають лісовими і торф’яними Причини виникнення: 1) природні: ● Надзвичайно спекотна і суха погода ● Відносна вологість повітря не перевищує 30-40% ● Вітер 2) антропогенні: ♦ Виробнича діяльність людини (спалювання відходів неподалік лісових насаджень). ♦ Необережна поведінка з вогнем (вогнища, недопалки, сірники). Види (категорії) пожеж: 1) Низові (низинні), частка яких складає 80% усіх пожеж. Особливості: ■ Виникають на надґрунтовому рослинному покриві, висотою до 1,5-2 м чи безпосередньо в ґрунті. ■ Швидкість поширення вогню не значна: від 100-200 м/год. – при безвітряній погоді до 1 км/год. – при сильному вітрі.

2)Верхові (або повальні). Характерні риси: ● починаються з низовинних пожеж,однак згорають і дерева ● висота полум’я сягає до 100 м і більше, виділяючи багато тепла ● швидкість поширення вогню до 8-25 км/год. ● вогонь охоплює великі площі 3) Підземні (ґрунтові або торф'яні). Специфіка: Найчастіше виникають в кінці літа як продовження низових і верхових пожеж Торф'яні приводять до утворення пустот в землі (на місці вигорілого торфу) Охоплюють значні простори Дуже погано гасяться. Наслідки пожеж: Згоряють значні площі лісів (щорічно до 5 тис. га лісу) Утворюються значні пустоти під землею (при торф'яних пожежах) Задимлюються значні території, що негативно впливає на здоров’я людей і ускладнює боротьбу з пожежами Обмежується видимість, що приводить до частих ДТП на дорогах України Виснажується родючий ґрунт Гинуть тварини – мешканці лісу

Географія природних пожеж Найбільш характерні для степової, поліської і лісостепової зон України і Кримських гір Найчастіше пожежі виникають у північних (до 37% усіх пожеж) та східних (до 40% усіх пожеж України) регіонах Основною причиною частих пожеж у поліській зоні є наявність там значних торф’яних площ. Основною ж причиною пожеж у східному регіоні є величезне антропогенне навантаження на природу (густота населення значна, а площа лісів значно менша від науково обґрунтованих норм).

Заболочування (заболочення) – це зростаюче перезволоження ґрунтів із зміною ґрунтово-рослинного покриву території. Причини виникнення: 1) Природні: ● надмірне зволоження території ( К зв.>1) ● рівнинний рельєф, що утруднює поверхневий стік ● близько до поверхні залягають ґрунтові воли ● розростання мохово-торф’яних боліт на рівнинах ● заростання озер болотистими рослинами ● зниження середньорічних температур повітря і випаровування 2) Антропогенні: будівництво водосховищ будівництво відстійників води надмірне зрошення території порушення звичного для даної території режиму випаровування після лісових пожеж. Види заболочення і його географія ♦ природне – найтиповіше для Полісся ♦ антропогенне – найчастіше спостерігається на р. Дніпро і Сіверський Донець

Наслідки заболочування: ♦ в результаті непродуманого зрошення 50% зрошуваних земель підтоплюється ♦ площа затоплених угідь України втричі перевищує площу Люксембургу ♦ розвивається малопродуктивна болотна рослинність – жорсткі трави та мохи ♦ вилучаються з с/г обігу значні площі земель, які можна було б використа- ти як природні пасовища, тощо. Шляхи запобігання заболочення земель: збереження лісів від пожеж проведення старанних розрахунків можливого підйому рівня ґрунтових вод при створенні водосховищ меліорація ґрунтів закритим дренажем глибока оранка на території з тимчасовим заболоченням, створення там стічних канав, борозен і т. п.

Вторинне засолення ґрунтів Під вторинним засоленням ґрунтів розуміють надлишковий вміст у кореневмісному шарі ґрунту солей, що згубно впливають на розвиток сільськогосподарських культур. Причини: 1) природні: ● глибина і мінералізація ґрунтових вод ● високий рівень залягання засолених підґрунтових вод ● гранулометричний склад ґрунту і його будова ● кліматичні умови території – посушливий клімат (це причини первинного засолення) 2) антропогенні: ■ ненормоване зрошення в умовах посушливого клімату, що веде до підйому мінералізованих ґрунтових вод до земної поверхні ■ полив земель річковими водами, що мають ступінь мінералізації 0,2-0,5 г/л ■ відсутність природного чи штучного дренажу ■ надмірне необґрунтоване внесення міндобрив (це причини вторинного засолення ґрунтів)

Наслідки вторинного засолення ґрунтів: ♦ в результаті зрошувальних робіт збільшилися площі засолених с/г угідь України і тепер вони становлять 1,7 млн. га ♦ погіршилася якість родючих чорноземів (зменшилась їх насиче- ність киснем до 10%, збільшився вміст вуглекислот до 1,5-2,7%) ♦ знизилась родючість с/г культур ♦ значна частина земель стала взагалі непридатною для ведення с/г. Географія вторинного засолення північ України степові райони південь лісостепу Шляхи запобігання чи боротьби із засоленням: створення штучного чи природного дренажу проведення капілярної та експлуатаційної промивки ґрунтів внесення гіпсу у сівозміні поєднання гіпсування із внесенням у ґрунт гною, компосту або заорювання зеленої маси буркуну вирощування культур-освоювачів після капітального промивання ґрунту.

Несприятливі погодні процеси і явища Вони представлені: 1)Безпосередньо метеорологічними процесами та явищами: ● посухи ● сильні та ураганні вітри ● суховії ● пилові та піщані бурі ● сильні дощі ● заморозки ● зливи ● снігозаметілі ● великий град 2) Несприятливими (часто катастрофічними) природними процесами, що зумовлені дією попередніх явищ: повені паводки

Зливи – короткочасні інтенсивні дощі, під час яких випадає місячна для даної території норма опадів Завдають значної шкоди господарству: підмивають дороги і фундаменти будівель розмивають схили ярів спричиняють катастрофічні паводки Поширення: ● влітку – повсюдно по території України ● найчастіше – в Карпатах, південних і пд.-сх. районах України. Грози – атмосферне явище, що супроводжується короткочасними сильними опадами з громом і блискавкою, що тривають до 30 хвилин. Найчастіше відбуваються з квітня по вересень (іноді і взимку). Грози небезпечні для: життя людей і тварин (блискавка) можуть спричинити аварії на лініях електропередач можуть спричинити виникнення пожеж

Рекорди України: ♦ найбільша кількість гроз буває в Українських Карпатах ♦ рекордним був 1951 р., протягом якого було зареєстровано 64 дні з грозою Град – швидкоплинне атмосферне явище, тривалість якого не перевищує 5 хв., що часто супроводжує грози. Особливості: випадає, в основному, у травні-серпні переважно випадає дрібний град завдає значних збитків, пошкоджуючи дахи будівель, посіви с/г культур та плодові дерева. Рекорди України: ● рекордною для України була градина в 500 г, а в світі 7 кг!!!

Сильні вітри – це вітри, що дмуть із швидкістю більше 10 м/с і виникають під час гроз та внаслідок надходження на територію країни атмосферних фронтів і циклонів. Особливо небезпечні: ■ штормові вітри (V=20 м/с) ■ ураганні вітри (V=30 м/с) Завдають значної шкоди: Руйнують будівлі Ламають дерева Пошкоджують лінії електрозв’язку Спричиняють вітровали в Карпатах Рекорди України: Найбільша V вітру в Україні – 180 км/год. (50 м/с) була зареєстрована в 1947 р. на Ай-Петринській яйлі в Криму (у світі – 370 км/год. у США)

Смерч – вертикальний вихор повітря, що має вигляд стовпа діаметром від кількох десятків до кількох сотень метрів з лійко- подібним розширенням угорі. Характерні риси: V обертання повітря - до 200 м/с Піднімає із землі пил, воду, предмети Виникає лише влітку в дуже прогрітих повітряних масах Бувають рідше, ніж сильні вітри і мають меншу територію охоплення Завдають значних руйнувань

Спека – бездощовий період з високими середньодобовими температурами повітря (>30°С), що виникає переважно напри- кінці весни і влітку. Завдають шкоди: ♦ Здоров’ю людей ♦ Спричиняють самозаймання і горіння торфовищ ♦ Призводять до виникнення лісових і степових пожеж. Посухи – це тривалі бездощові періоди при низькій вологості повітря, що призводять до зниження урожаїв с/г культур або ж до повної їх загибелі. Найчастіше трапляються: На пд. України На сх. України Великі посухи (охоплюють >50% площі території) бувають раз на десять років, менші – досить часто. Рекорди України: Найдовша посуха в Україні, що тривала 115 днів, була зафіксована в 1934 р. у Полтавській області та в 1948 р. – у Херсонській області.

Пилові і піщані бурі виникають за умов: ♦ посушливої погоди (як літньої, так і зимової) ♦ підвищеної швидкості вітру ♦ незахищеного рослинністю ґрунтового покриву Особливості : Найчастіше виникають на пд. і сх. України Можуть тривати від кількох десятків хвилин до кількох діб Погіршують умови життя людей Завдають значних збитків с/г і транспорту Рекорди України: найсильніша пилова буря пройшла наприкінці квітня 1928 року. Її наслідки: В повітря було піднято 15 млн. т чорнозему Повністю засипано піском Дніпропетровськ Пил і ґрунт було розсіяно на площі в 500 тис. км2 (включаючи територію Росії, Румунії і Польщі).

Суховії – гарячі та сухі вітри за температури > +25°С і при відносній вологості < 30%. Характерні риси: ● виникають влітку ● дмуть зі сходу і південного сходу від 1 до 10 днів ● розвивають швидкість більше 5 м/с ● забирають рештки вологи з ґрунту, спричиняючи загибель рослин ● найчастіше виникають на пд-сх. України. Тумани бувають повсюдно в Україні, особливо в холодну пору року, як правило, по декілька десятків днів. Найбільше їх спостерігається : В гірських районах України На заході На півночі Особливо небезпечні для транспорту, коли видимість на дорогах зменшується до 50 метрів.

Хуртовини і снігопади Хуртовини – це перенесення снігу над земною поверхнею вітром. Найчастіше виникають завдяки дії середземноморських та атлантич- них циклонів. Наслідки хуртовин і снігопадів: Погіршення видимості Є перешкодою для руху транспортних засобів Налипання мокрого снігу на лінії електропере- дач часто приводить до їх обривів У горах можливе сходження снігових лавин, що є вкрай небезпеч- ним для лісових жителів та туристів Рекорди України: Найбільша на Україні кількість днів з хуртовинами була зареєстрова- на взимку 1906/1907 рр. на Ай-Петрі в Криму і становила 71 день.

Ожеледі і ожеледиці Ожеледь – це утворення льодяної кірки на поверхні землі та на різних предметах внаслідок намерзання переохолоджених крапель дощу, мряки чи туману. Ожеледиця – це утворення льодяної кірки на поверхні землі і дорогах внаслідок похолодання, що наступає після відлиги. Завдають значної шкоди: Роботі транспортних засобів Небезпечні для здоров’я людей, оскільки спричиняють травми Посівам озимих с/г культур Заморозки – це зниження температури повітря і ґрунту до 0°С і нижче. Зазвичай тривають до 25 квітня і починаються з 16 жовтня (хоча трапляються в інший час). Найбільшої шкоди приносять: Садам Теплолюбним рослинам

Повені і паводки – це несприятливі гідрологічні явища, що, як правило, зумовлені атмосферними процесами і явищами; є складовими елементами режиму рік. Повені – це щорічне тривале підняття рівня води в річці, що призводить до затоплення річкової долини. Причини: Тривалі дощі Танення снігу Вітрові нагони води Затори і зажори в гирлі ріки Надмірна вирубка лісів Найбільш вірогідні райони можливих повеней: У західних регіонах – басейн верхнього Дністра, Тиси, Прута, Зх. Бугу. У східних регіонах – басейн Сіверського Донця, Ворскли, Сули, Пселу. У південних і південно-західних регіонах – басейни Дунаю, Південного Бугу. Катастрофічні повені найчастіше виникають в: Карпатах за останні 40 років Кримських горах спостерігалися 12 раз

“Рекорди” України: руйнівна повінь, якої тут не було 200 років, пройшла на початку листопада 1998 р. на Закарпатті. Наслідки повеней: Затоплюються 10-70% с/г угідь Можливе затоплення техногенно небезпечних об’єктів Затоплюються житлові будинки, що викликає необхідність евакуації людей і тварин Розмиваються автомобільні дороги Гинуть люди Сумні наслідки: ● Загинули десятки людей ● Вщент зруйновано більш як 2 тис. будинків ● З 6 тис. будинків виселено людей ● Пошкоджено сотні кілометрів доріг, ліній каналізації, водопроводів ● Затоплено тисячі га с/г угідь ● Загальних збитків завдано господарству на суму 120 млрд. гривень Тривалість повені: від 7 до 20 діб

Паводки – раптове стихійне короткочасне підняття рівня води в річці в результаті випадання зливових дощів чи раптового танення снігу. Причини: Сильні зливові дощі Раптове значне потепління взимку, що су- проводжується інтенсивним сніготаненням Надмірна вирубка лісів на схилах гір Географія паводків: Можливе поширення на всій території України Найчастіше бувають в Карпатах та Кримських горах, де ріки мають чітко виражений паводковий режим

Катастрофічний паводок спостерігався в липні 2008 року на заході України (найбільший за останні 60 років) Наслідки цього стихійного лиха: Загинуло 30 осіб, з них 6 – діти Було підтоплено 40,6 тис. житлових будинків Було підтоплено 33,9 тис. га с/г угідь Пошкоджено 360 автомобільних і 561 пішохідний міст Розмито 680,6 км автомобільних доріг Від паводку постраждало 6 областей України, а також сусідні райони Молдови, Румунії, Словаччини і Угорщини Західну Україну оголосили зоною надзвичайної екологічної ситуації терміном на 90 діб Загальні збитки від цієї стихії оцінювалися на суму 3-4 млрд. гривень