Презентація на тему:
Мій рідний край. Культура жива і неповторна

Учнівська презентація

Україна – високорозвинена держава, могутня духом, має свою історію, культуру, звичаї та обряди. Чудові архітектурні пам'ятники прикрашають всі міста нашої України. Київ Львів Ми відвідали місто Миколаїв та побачили багато цікавих пам'яток . Миколаївський зоопарк – це дивна прикраса міста.

Українська кухня багата, смачна та корисна. Сало, борщ, пампушки та вареники – що є смачнішим від української традиційної кухні. Хліб-сіль на вишитому рушнику – це наш звичай. Ним зустрічають гостей та проводжають в дорогу. Сало любить кожен українець. Один німецький етнограф позаминулого століття пропонував надати колір прапору України білий з рожевими прожилочками, бо українці більш над усе люблять сало, як ведмеді мед. Вареники полюбляють усі. З вишнею , сиром, картоплею та капустою. Був звичай готувати вареники, якщо телилася корова, щоб теля було міцне і в господарстві процвітала родючість. Борщ традиційна страва на Україні. Є навіть такий вислів, який раніше вживали до втомлених людей: “ Сідайте борщувати” А якщо треба було доробити справу: “ Давайте доборщуємо цю роботу”.

Мово рідна, слово рідне , хто вас забуває, той у грудях не серденько, а лиш камінь має. Прислів'я Рідна земля і в жмені мила. За рідний край і життя віддай. Без тополі, верби та калини нема України. Хліб та вода – здорова їда. Українська пісня та танець – це запашні та прекрасні гілки на дереві світової культури

Наша Україна - багата країна. Милує око своєю пишною зеленню: верби, тополі, червоні кетяги калини, безмежні поля пшениці. Південь вирощую різноманітні культурні рослини. Нема України без калини, як немає без пісні солов'я. Немає України без верби і тополі, як нема без сонця сяйва дня.

Слово “ оберіг” походить від імені словянської богині Берегині. Властивості оберега притаманні троянді, барвінку, кропу. Рослини не зрізали , а рвали, щоб вони краще сприймали біополе людини.. Верба оберігала дім, від біди захищав полин, від зурочування – кропива. На бузину вішали одяг хворого, аби та “ забрала” хворобу. А от очерет, вюнкі, засохлі рослини для помешкання – небезпечні – вони притягували нещастя. Магічна сила оберегів відома людям з давніх часів. Традиції – це місток між минулим і майбутнім. Ми зобов'язані передати все те, що отримуємо у спадок тим, хто прийде після нас. Ось коротко про традиції… Місце, де будувалась хата, обкатували глиняною кулею, яку потім закопував з монетами, щоб водились гроші. Над дверима вішали підкову – символ удачі, щастя і перешкоду для злих сил. Ззовні будинку на дверях – висіло дерев'яне коло – символ сонця. Під порогом – зубчик часнику – захист від злого. Над вікнами – пучечки звіробою та полину. На стінах чи кутках – ікони, прикрашені рушниками. Рушник зміцнює і захищає всю сімю, вишивка на ньому – символи, які оберігають спокій сім'ї. Горщики – обереги від злих сил і зурочень.. Дзеркало вішали біля дверей, клали у колиску немовляти – відводить небезпеку. Вінок – символ безконечності роду, захисту від злого. Віник ставили догори – вимітає усю нечисть.

Я, Цой Станіслав, – учасник групи « Флористи» Україна має багатий і різнобарвний рослинний світ. Я хочу розповісти про гарбузи, які виростила моя бабуся. Вони мають різну форму. Бувають дивні грушоподібні, які потім висихають, насіння торохтить. Його використовували, як музичний інструмент. У бабці Юлі гарбузики ростуть любі . Пишні троянди біля веранди. Коло криниці - рясні чорнобривці. Скрізь біля хати пахощі м'яти. Гарні, як діти бабині квіти. Чорнобривці – улюблені квіти українців. Ось легенда про ці квіти. Давно це було. Мирно жили люди на українській землі. Та прийшли вороги, несучи з собою горе і сльози. Вони забирали в полон хлопчиків 5 – 8 років. Завітали у село , де жила Любава з своїми синочками. Хлопчики чорнобриві, ясноокі. Любава прибігла до бабусі Ясновидиці, яка знала заклинання різні. Сивочола пригорнула до себе хлопчиків і,мовивши заклинання, перетворила їх на у прекрасні кущики – квіти. Були вони чорнобриві, пахущі. “ Залишайтесь у матерів, щоб не боліло у них серце за вашу долю.” Вороги порубали бабусю за це і не стало людини, яка б повернула їм людський образ. Заклякла над квітами мати. Так і зосталась на Україні Мати, Хата, Чорнобривці, як одне ціле. З тих пір нема України без білої хати і чорнобривців, які милують душу до сивих морозів. Є про це пісня “ Чонобривців насіяла мати” на сл. М.Сингаївського.

Україно моя, рідний краю. Кобзарі тобі думи складають. Відродися моя Україно. Свою мову плекай солов'їну. Доля – доленька в тебе, як круча. Слава – славонька в тебе співуча. Волю – воленьку сій в рідній хаті. Тим віночком традицій багатих. Б. Гірський.

Н.С.Іватьо, О.Д.Жовнір, Т.М.Коструба «Дивосвіт» 3(2),-навчальний посібник з народознавства,- К.:Арка,- 2000р. «Народ скаже – як зав'яже», -К.: Веселка,- 1985р. Розкажіть онуку № 13-14. 2005 А. Мовчун. Л. Мовчун. Абетка моральності “ Злата”. Київ 2008р. uk.wikipedia.org/wiki/ традиції uk.wikipedia.org/. Вишиванка http://osvita.ua/school/lessons_summary/literature/2065 http://sasl.at.ua/publ/17-1-0-76 http://litbratu.blox.ua/2009/09