Презентація на тему:
Кримські гори

Мальовничий куточок України - КРИМСЬКІ ГОРИ

Географічне положення Кримські гори розташовані на півдні України, а точніше на півдні Кримського півострова, і безпосередньо прилягають до Чорного моря. На відміну від Карпат, Кримські гори знаходяться на території лише однієї держави – України. Простягаються на 180 км з південного заходу на північний схід, від мису Фіолент поблизу Севастополя до мису Іллі біля Феодосії. Максимальна ширина гір – 60 км, але подекуди трапляється і 4-10км.

Вигляд Криму з космосу

Р е л ь є ф Кримські гори сформувалися в епоху альпійського горотворення у кайнозойську еру Гірська система протягнулася трьома пасмами від Севастополя до Феодосії. Найбільші висоти — у межах Головного, або Південного пасма. Тут знаходиться найвища гірська вершина Кримського півострова — гора Роман-Кош (1 5 4 5 м). Цікавим є те, що північні схили гір пологі, а південні – круто обриваються до Чорного моря. Такі косогори називають куестами і вони характерні лише Кримським горам. Тут є близько 200 вапнякових карстових печер. Найдовшою є Червона печера, або Кизил-Коба (13,7км). Характерною ознакою Кримських гір, зокрема Головного пасма, є наявність у ньому крутосхилих каньйоноподібних долин. Найбільшим є Великий Каньйон Криму, розташований на лісистому північно-західному схилі Ай-Петринської яйли.

Рельєф

Клімат. Внутрішні води Клімат Кримських гір помірно континентальний Ізотерми січня змінюються від -3 С , -8 С в горах до +1 С, +4 С на Південному березі Криму, а липня – від +15,6 С до +24 С Пересічна кількість опадів на вершинах коливається від 900 до 1100 мм, у передгір'ях знижується до 500-600мм, на Південному березі Криму – 300-600 мм. Річки, що беруть початок у горах, належать до басейнів Чорного і Середземного морів Найбільші річки Салгир та Альма З північних схилів течуть річки Чорна, Бельбек, Кача та Салгир; з південних – Учансу, Дерекойка На річці Чорній споруджено Чорнорічинське водосховище, на річці Салгир – Сімферопольське.

Ґрунти Ґрунтовий покрив Кримських гір різноманітний і підпоряд-кований висотній поясності. У передгір ї переважають чорно-земи, що сформувалися на карбонатних породах, дерново-карбонатні, коричневі ґрунти. У гірсько-лісовій зоні – буро-земи, на яйлах - гірсько-лучні чорноземоподібні і гірські чорноземи.

Рослинний світ Крокус Крокус Глід Дуб Крокус Крокус Крокус Кримський очерет

Т в а р и н н и й с в і т Лисиця звичайна Благородний олень Жаба Кримський олень Благородний олень Ящірка

Т в а р и н н и й с в і т Тушканчик великий Полоз жовточеревий Дика свиня Саламандра плямиста Балабан Лебеді-шипуни

Фізико-географічне районування Кримська передгірна лісо-степова область охоплює Зовнішнє і Внутрішнє пасма. Головне гірсько-лучно-лісове пасмо являє собою середньогір я під гірсько-лучними степами (яйлами) Кримська південнобережна субсередземноморська область охоплює прибережну смугу від мису Айя на заході до Планерського на сході

Природно-заповідні об єкти Кримських гір Нікітський ботанічний сад Заповідник Мис Мартьян

Історичний Крим Херсонес (біля Севастополя) Розкопки Керкінітиди (Євпаторія)

Жену вперед коня, щоб линув, ніби птах; Ліси, яри, шпилі біжать назустріч оку, Подоба бистрого хвилястого потоку, - Сп’яніння прагну я найти у цих дивах. Але зморився кінь. Тоді в моїх очах, Неначе в дзеркалі, розбитім зненароку, У час, коли туман долину вкрив широку, Примарою встає весь той казковий шлях. Все спить, лиш я не сплю. Вода мене студена В обійми прийняла. Ось чорний вал шумить, - Його стрічаю я, вперед простяг рамена, - І хвиля над чолом розбилась, клекотить. Я жду, щоб мисль моя, як човен без причала, Зблудилась серед вод і в забуття запала. (Адам Міцкевич “ Кримські сонети”)

Крим очима художників Г. Нисський. Морський пейзаж Л. Лагоріс. Алушта І. Айвазовський. Схід сонця І. Айвазовський. Пристань біля Феодосії

Крим очима художників І. Айвазовський. Схід сонця біля Ялти І. Айвазовський. Алушта І. Айвазовський. Біля Лівадії К. Богаєвський. Пейзаж Криму