Презентація на тему:
До 70-річчя Полтавської області

До 70-річчя Полтавської області Адміністративно-територіальний поділ

Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини Полковий устрій /1648-1781 рр./ Намісництва /1782 - 1796 рр./ Утворення Полтавської губернії 27 лютого /11 березня/ 1802 р., повітів і волостей у дореволюційний період. У радянський час повіти і волості поступово замінюються округами і районами /реформа 7 березня 1923 року/ У 1925 р. були ліквідовані губернії /постанова ВУЦВК УСРР від 3 червня 1925 р./ і протягом 1925-1930 рр. вищою адміністративно-територіальною одиницею на місцях були округи, яким підпорядковувалися райони. Постановою ВУЦВК та РНК УСРР від 2 вересня 1930 р. ліквідовано округи і в 1930-1932 рр. райони підпорядковувалися безпосередньо центрові. 9 лютого 1932 р. на Україні утворено п'ять областей: Вінницьку, Дніпропетровську, Київську, Одеську та Харківську. Територія Полтавщини була розподілена між Харківською, Київською та Дніпропетровською областями. Постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 р. була утворена Полтавська область, до складу якої увійшла частина міст і районів Харківської та Київської областей.

Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини До 1917 р. Полтавська губернія складалася з 15 повітів і займала площу 43,4 тис. кв. верст, розташовану між 510 8/ і 480 41/ північної широти та між 310 2/ і 360 3/ східної довготи за Грінвічем, з південного заходу і заходу Дніпром відділялася від Катеринославської, Херсонської та Київської губерній, на півночі межувала з Чернігівською та Курською губерніями, на сході - з Харківською, на півдні - з Катеринославською губернією. Докорінні зміни в адміністративно-територіальному поділі Полтавщини відбулися після революції 1917 р., коли було запроваджено поділ на округи, а згодом (1930-1932 рр.) -двоступенева адміністративно-територіальна система. 1937 р. - утворено Полтавську область. На 1 січня 2001 р. Полтавська область складається з 25 районів, 15 міст, у тому числі 5 обласного підпорядкування, 10 міст районного підпорядкування, 21 селище міського типу, 21 селищна та 467 сільських Рад, 1836 сільських населених пункти і займає територію 28,8 тис.кв. кілометрів з населенням 1663 тисяч чоловік. На заході вона межує з Черкаською і Київською областями, на півночі - з Чернігівською і Сумською, на сході - з Харківською, на півдні - з Дніпропетровською і Кіровоградською областями.

У 1932 р. країна перейшла на новий адміністративно-територіальний поділ - обласний районний. 9 лютого 1932 р. ВУЦВК прийняв постанову "Про утворення областей на території УСРР". Згідно з нею на Україні було утворено 5 областей, крім Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки; Вінницьку, Дніпропетровську, Київську, Харківську, Одеську [1]. Вся територія Полтавщини /колишня Полтавська губернія/ увійшла до складу Харківської і частково Київської та Дніпропетровської областей [2]. До складу Київської області відійшли райони Гельмязівський Малодівицький Драбівський Чорнобаївський Золотоніський Яготинський До складу Дніпропетровської області відійшли райони: Олександрійський Царичанський

Зокрема до складу Харківської області увійшли Полтава і Кременчук та райони: Бригадирівський Липоводолинський /пізніше Козельщинський/ Лохвицький Варвинський Лубенський Великобагачанський Миргородський Великобубнівський Недригайлівський /Талалаївський/ Нехворощанський Вовчківський Новогеоргіївський /Вовчицький/ Новосанжарський Гадяцький Оболонський Глобинський Онуфріївський Градизький Опішнянський Диканський Оржицький Зіньківський Пирятинський Карлівський Прилуцький Кишеньківський Решетилівський Кобеляцький Роменський Красноградський Сахновщанський/Сахновщинський/ Семенівський Хорольський Чорнухинський Чутівський

Першовитоки історії нашого краю сягають часів періснообщинного ладу його найдавнішого етапу — палеоліту. Перші кроки освоєння нашої землі давньою людиною пов'язуються із заселенням широких просторів Лівобережної України за мустьєрської доби середнього палеоліту (від 150 до 40—35 тис. років тому). Поодинокі свідчення цього — знахідки знарядь праці з кременю тієї епохи відомі в межах колишньої Полтавської губернії: поблизу міста Ромни (нинішня Сумщина), села Велика Бурімка на Золотоношині (сучасний Чорнобаївський район Черкаської області), в околицях смт. Градизьк Глобинського і с. Білики Кобеляцького районів та на західному схилі гори Пивиха. Житло з кісток мамонта. Реконструкція І. Г. Підоплічка. 1969 р.

ПОЛТАВЩИНА В 1569-1686 РОКАХ На початок другої половини XVI століття територія від Орілі до Удаю (адміністративно нинішня Полтавська область) через постійні татарські набіги була малозаселена. Входила вона до складу Київського воєводства Великого князівства Литовського. Інша частина Полтавщини, що пізніше належала до Лохвицького, Роменського, Гадяцького повітів, була південно-західною окраїною Великого князівства Московського і становила так званий Путивльський рубіж. Св. Афанасій Пателарій Лубенський, патріарх Константинопольський, мощі якого знаходилися в Лубенському Мгарському Спасо-Преображенському монастирі. Фрагмент ікони ХШ ст. Фундаторка Лубенського, Ладинського та Густинського монастирів на Полтавщині княгиня Раїна Вишневецька (Могилянка). Н. х. Копія к. XIXст. з оригіналу поч. XVIIст.

ПОЛТАВЩИНА В 1687-1781 РОКАХ Данило Апостол — миргородський полковник, у 1727—1734 — гетьман України. Прапор Сенчанської сотні Лубенського полку. XVIII ст. Гетьман Іван Мазепа. Гетьман Іван Скоропадський..ХVIII ст

ПОЛТАВЩИНА В 1687-1781 РОКАХ На території Гетьманщини в кінці XVII — на початку XVIII століття проживало близько 1,2 мільйона чоловік, нараховувалося 11 великих міст, 126 містечок і майже 1800 сіл. Основною адміністративною одиницею залишався полк. Із 10 полків Гетьманщини на території Полтавщини розташовувалися Полтавський, Гадяцький, Лубенський, Миргородський, Прилуцький, Переяславський. Найбільш густозаселеною була територія Лубенського полку яка тяглася вузькою і довгою смугою вздовж берега річки Сули.

ПОЛТАВЩИНА В 1782-1861 РОКАХ Ліквідація Гетьманщини прискорила реформування системи політико-адміністративного устрою, яке мало на меті остаточно інкорпорувати козацьку Україну до складу Російської імперії. Царським указом від 16 вересня 1781 року було анульовано полковий устрій, і Лівобережжя поділилося на три намісництва: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське. Полково-сотенний адміністративно-територіальний устрій Полтавщини на підставі цього указу ліквідовувався. Генерал-губернатор Микола Григорович Рєпнін.

ПОЛТАВЩИНА В 1782-1861 РОКАХ З 1782 року окремі частини території краю входили до намісництв—Київського, Чернігівського, Катеринославського та Новоросійської губернії, пізніше — до новоствореної у 1796 році Чернігівської губернії (з 1797 року — Малоросійської), а з 1802 року —до Малоросійського генерал-губернаторства Генерал-губернатор Яків Іванович Лобанов-Ростовський.

Герби полтавських міст Герб Герб Герб м. Гадяч. м. Золотоноша. м. Кременчук. Д. Левицький. Імператриця Катерина II.

Герби полтавських міст Герб м. Лубни. Герб м.Переяслав. Герб м. Пирятин. Герб м. Прилуки. Герб м. Ромни. Герб м. Хорол.

Герби полтавських міст Герб м. Зіньків. Герб м. Кобеляки. Герб м.Костянтино град. Герб м. Лохвиця. Герб м. Миргород. Герб м. Полтава.

Герби полтавських міст