Презентація на тему:
Спроба перегляду повоєнних договорів у 1920-х рр.

Урок 10 Тема. Спроба перегляду повоєнних договорів у 1920-х рр. Завдання уроку: охарактеризувати розвиток міжнародних відносин у 1920-ті рр., показати процес перегляду Версальсько-Вашингтонської системи, познайомити з основними між народними конференціями та договорами цього періоду; формувати в учнів інтерес до культурних надбань україн ського народу; виховати високі моральні якості на кращих зразках національної культури. {

План Врегулювання проблеми репарацій 2. Договір у Рапалло (1922 р.) 3. Найголовніші постанови Генуезької, Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій [?] На основі плану сформулюйте, що ви зможете після уроку, і чому навчитеся на цьому уроці.

[?] Назвіть і покажіть на карті багатонаціональні держави Європи до Першої світової війни. 2. Поясніть терміни «анексія», «контрибуція»

Значення термінів Анексія – насильницьке захоплення, приєднання, загарбання однією державою всієї (або частини) території іншої держави або народу. Контрибуція - 1)примусові післявоєнні платежі, які сплачує держава, яка зазнала поразки у війні, державам-переможницям; 2)примусові грошові чи натуральні стягнення з населення, які проводять війська однієї з країн, що воюють, на захопленій території противника.

Із листів Д.Неру до доньки Індіри Ганді «У Європі відбулися суттєві зміни, і на її карті з'явився ряд нових держав. Порівняйте стару карту з новою, і ти одразу побачиш ці великі зміни… Подивися на нову карту Європи. Повністю зникла одна з найбільших держав – Австро-Угорщина – і замість неї з'явилося декілька невеликих держав… До них відносяться: Австрія, що зберігала мізерну частину своєї попередньої території і велике славне місто Відень – столицю країни; Угорщина також в урізаному вигляді; Чехо-Словаччина, до якої увійшла колишня Богемія; Югославія…

Далі на північ знаходиться ще одна нова держава, швидше, стара держава, що знову з'явилася на карті, - Польща. Польща була створена з території Пруссії, Росі, Австрії… На північ від Польщі знаходиться Прибалтійські держави: Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія – всі спадкоємиці колишньої царської імперії… Останні великі територіальні зміни в Європі – це передача провінцій Ельзасу та Лотарингії Франції. Є ще деякі зміни… Подивися на карту ще раз. Бачиш, Росія повністю відрізана від Європи низкою держав. Це Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща і Румунія… Більшість цих держав виникла не в результаті Версальських угод, а внаслідок радянської революції. Разом з тим союзники вітали їх появу, оскільки вони створюють ланцюг, що відділяє Росію від не більшовицької Європи».

Розпад Російської та Австро-Угорської імперій

Запитання до схеми Які імперії припинили своє існування на початку ХХ ст.? Що стало поштовхом до їх розпаду? Які нові держави виникли внаслідок розпад Російської та Австро-Угорської імперій?

1. Врегулювання проблеми репарацій. Наприкінці 1922 – на початку 1923 рр. протиріччя між Німеччиною та країнами-переможницями загострилися. Найболючішим залишалося питання про репарації. Обсяг репарацій, установлений 1921 р., виявився для Німеччини нездійсненним. Скориставшись із невиконання Німеччиною репараційних зобов’язань у січні 1923 р., Франція та Бельгія окупували Рурський басейн та Рейнську область. Окупація Руру, де було зосереджено важку промисловість Німеччини, призвела до загострення економічної кризи в країні. Тисячі підприємств припинили діяльність через відсутність сировини, зросло безробіття, зменшилася заробітна платня, збільшилась інфляція.

«Окупація Рура французькими військами. 1923 р.»

Що таке репарація? Репарація – повне або часткове відшкодування (за мирним договором або іншими міжнародними актами) державою, що розв'язала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу.

Криза набула міжнародного характеру, але ні США, ні Велика Британія не підтримали Францію, не бажаючи її посилення в Європі. Франція (а також Бельгія) мусила вивести свої війська та погодитися на перегляд репараційних зобов’язань Німеччини. Лондонська конференція, що відбулася в серпні 1924 р., схвалила доповідь директора банка Чарльза Дауеса (план Дауеса), спрямовану на перегляд репарацій Німеччини. Згідно з цим планом, прийнятим 16 серпня 1924 р., Німеччина щороку сплачувала певну суму репарацій (поступово збільшуючи її з 1 млрд. марок у 1924–1925 рр. до 2,5 млрд. у 1928–1929рр). Головними джерелами покриття репарації мали стати надходження державного бюджету у вигляді нових податків. Для виконання плану Німеччині надано 800 млн. золотих марок у вигляді позики від США. Другий репараційний план для Німеччини, прийнятий 1929 р., названий планом Юнга, було затверджено 20 січня 1930 р. на конференції в Гаазі. За ним, розмір щорічних виплат було зменшено й визначено з розмірі 2 млрд. марок на найближчі 37 років, Відповідно до плану Юнга, всі форми та види контролю над Німеччиною, її господарством і фінансами ліквідовувалися.

2. Договір у Рапалло (1922 р.) РРФСР та Німеччина в містечку Рапалло 16 квітня 1922 р. уклали сепаратний договір про відновлення дипломатичних відносин, взаємну відмову від претензій, встановлення торговельно-економічних зв’язків. Особливістю радянсько-німецьких відносин того періоду було військове співробітництво. Версальська угода забороняла Німеччині виробляти зброю, тому незабаром німецькі заводи в Росії почали виробляти гармати, снаряди, літаки, танки, розпочалися експерименти з розроблення хімічної зброї. Вся продукція потрапляла як до рейхсверу, так і до Червоної армії. Згодом німецькі офіцери почали готувати кадри для танкових частин і військової авіації Червоної армії.

3. Найголовніші постанови Генуезької, Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій Генуезька конференція (10 квітня – 19 травня 1922) Мета: пошук шляхів вирішення економічних і фінансових пи тань у післявоєнному світі. Основні питання конференції: домінування на конференції так званого «російського питання»; вимоги західних держав до Росії: сплата боргів попередніх російських урядів (18,5 млрд золо тих карбованців), повернення або відшкодування вартості націоналізованих під приємств у Росії, ліквідація монополії на зовнішню торгівлю; вимоги Росії до західних держав: відшкодування збитків, завданих інтервенцією Антанти в роки громадянської війни в Росії (39 млрд. золотих карбованців), надання Росії допомоги і вигідних кредитів, підписання з Росією вигідних торговельних угод). Результати: неспроможність врегулювати взаємні фінансово-окономічні претензії та питання про роззброєння і як наслідок при пинення роботи конференції.

·Гаазька конференція (15 червня - 20 липня 1922) Мета: вирішення фінансово-економічних проблем. Основні питання конференції: 1) Питання боргів царського уряду Росії. 2) Відхилення представниками західних країн усіх пропозицій ра дянської делегації, спрямованих на міжнародне співробітниц тво; відмова обговорювати питання про кредити без виконання РРФСР попередніх умов. Результати: неспроможність прийняти підсумковий документ у зв'язку з тим, що конференція зайшла у глухий кут.

Лозаннська конференція (листопад 1922 рр. – липень 1923 рр.) Мета: врегулювання становища на Близькому Сході. Основні рішення конференції: встановлення миру між Туреччиною та державами Антан ти; зобов'язання Туреччини сплатити частину боргу Османської імперії; скасування міжнародного фінансового контролю над Туреч чиною. Підписання конвенції про Чорноморські протоки, згідно з якою: встановлювався режим вільного проходу військових і торго вельних суден через протоки Босфор і Дарданелли; передбачалася демілітаризація зони проток та евакуація анг лійських військ з території Туреччини.

Локанська конференція (5-16 жовтня 1925 рр.) Основні рішення конференції: прийняття Рейнського гарантійного пакту, який забезпе чував недоторканність кордонів між Францією, Бельгією та Німеччиною. Зобов'язання Франції та Бельгії не вдаватися до війни із Ні меччиною. Виступ Великобританії та Італії гарантом Локарнської угоди. Зобов'язання сторін не нападати одна на одну. Вирішення спірних питань через міжнародний арбітраж. Схвалення плану Дауеса. У рамках роззброєння було прийнято Женевський протокол «Про заборону використання хімічної й бактеріологічної зброї» (1925 р.).

Пакт Бріана-Келлога (1928 р.) Передумови. Пропозиція міністра закордонних справ Франції А. Бріана уклас ти із СІПА договір про «вічну дружбу», який би забороняв війну як засіб національної політики. Пропозиція у відповідь державного секретаря США Ф. Келлога підписати не двосторонній, а багатосторонній договір. Підписання у Парижі 27 серпня 1928 р. між США, Великоб ританією, Францією, Німеччиною, Італією, Японією тощо (всьо го 15 держав). Зміст: відмова від війни як знаряддя національної політики, визнання за необхідне вирішувати суперечності й конфлікти за допомогою мирних засобів. Пакт було підписано 69 державами. Значення пакту – міг стати основою системи колективної 6езпеки і запобігання війні.

«Конференція в Локарно. 1925 р.»

А. Бріан Ф. Келлог