Презентація на тему:
Сигізмунд ІІІ Ваза

Індивідуальна навчально-дослідна робота на тему: Історичний портрет Сигізмунда ІІІ Ваза

Народивя Сигізмунд ІІІ Ваза 20 червня в1566 році в Гріпсхольмі, Швеція Батько – Юхан ІІІ Ваза Мати - Катерина Ягелонка Діти – Владислав ІV Ваза

Початок правління Як наступник Ягелонів по жіночій лінії, 21-річний принц Сигізмунд в 1587 році був обраний польським королем, завдяки прагненням коронного гетьмана Яна Замойського. Який відіграв в цьому велику роль, адже саме він з військом не впустив ще одного претендента на польську корону, а саме Максиміліана Габсбурга в Краків, де у грудні 1587 році Сигізмунда ІІІ Ваза коронували польським королем і великим князем литовським.

В 1592 році Сигіємунд одружився на дочці ерцгерцога австрійського Карла, внучці імператора Фердінанда І Анні, яка народила йому в 1596 році майбутнього короля – Владислава. У 1596 році, після смерті батька Юхана ІІІ - він дістав титул короля Швеції, і у 1594 році був коронований, але після повернення до Польщі змушений був призначити регентом Швеції свого дядю Карла, героцога Седерманландського. Молодий монарх прагнув зберегти обидві корони, це викликало в польському суспільстві невдоволення.

Сигізмунд проводив урядову політику, яка не задовольняла польське населення, зокрема він призначав на державні посади тільки католиків , обмежуючи при цьому права протестантів. Це спричинило антикоролівський збройний заколот (рокоші), але у битві під Гузовим у 1607 році королівські війська розбили заколотників.

Проте заворушення в суспільстві тривали. Король був змушений оголосити амністію учасникам рокошу, а його керівники навіть отримали щедрі дарунки. Сигізмунд ІІІ Ваза удруге заприсягся “ Генріховим артикулам” і начебто відмовився від планів зміцнити особисту владу. За Сигізмунда ІІІ Ваза в Речі Посполитій посилився вплив єзуїтів, а нова столиця Польщі Варшава, яка з 1596 року стала столицею, перетворилася на оплот католицизму.

Ініціаторами війни були шведи. Спочатку вони захопили Лівонію до Двіни, але незабаром польсько-литовські війська відкинули ворога. Найвизначнішим бойовищем цього етапу війни стала битва з участю великого гетьмана литовського Яна Ходкевича, котрий у 1605 році під Кірхгольмом розбив шведські війська, що кількісно в троє переважали поляків. Тільки в 1622 році воєнні дії тимчасово припинилися, і в Мітавії було укладене перемир'я, за яким до Швеції відійшли землі на північ від Двіни. Чергова польско-шведська війна 1625-1629 рр. є одним із епізодів Тридцятилітньої війни (1618-1648рр). Річ Посполита не брала прямої участі в цій війні,хоча й співпрацювала з католицьким табором, зокрема з Габсбургами.

У 1625 році армія шведського короля Густава Адольфа напала на Жмудь і захопила порти в Пруському герцогстві та Королівській Пруссії . Незважаючи на перемогу в морській битві під Олівою (1627) і кілька переможних битв на материку, поляки не змогли відтіснити війська противника. Укладене між Польщою і Швецією у 1629 році Альтмарське перемир'я закріпило за останньою загарбані в Прибалтиці та Помор'ї землі.

Приводом до цієї війни стало підписання російсько – шведського договору, завдяки якому Москва сподівалася покласти край домаганням нового претендента на царство. У 1610р. кіннота гетьмана Станіслава Жолкевського розбила під Клушино шведські та російські війська, що переважали. Ця перемога відкривала полякам шлях на Москву.

Московські бояри змусили В.Шуйського зректися престолу й визнали російським царем польського королевича Владислава. Однак це вже не задовольняло Сигізмунда ІІІ. У 1609р. він начав осаду Смоленська.

Оборона міста тривала більше двадцяти місяців. Захистом Смоленська керував воєвода Михайло Борисович Шеін. В липні і серпні 1610р ворожі війська тричі намагалися взяти штурмом це місто, але не дочекавшись успіху, перейшли до довготривалої облоги.

3 липня 1611р. поляки почали генеральний штурм міста. Їм вдалося пробити фортечну стіну і прорватися до міста. Тут відбулися наполегливі бої за кожну вулицю і кожний дім. В результаті Смоленськ був захоплений, а його повернення до складу Московії відбулося тільки після укладу Андрусівського договору 1667р.

Василь Іванович Шуйський і його брати в якості полонених на сеймі в Варшаві 29 жовтня 1611р С. М . Соловйов так описує цю картину: “ Коли всіх трьох Шуйських поставили перед королем, то вони зробили поклон королю,тримаючи в руках шапки Жолкевський почав довгу промову про переміну щастя, прославляв мужність короля, вказував на плоди його подвигів – взяття Смоленська і Москві, говорив про могутність царів московських, із яких останній стояв перед королем і бив чолом ”

На картині з історичною достовірністю зображено момент відмови самозванця прийняти грамоту короля Сигізмунда ІІІ, в якій він не називався навіть царем

.Сигізмунд ІІІ Ваза (1566 - 1632 ) – король польський і великий князь литовський (1587 - 1632), король Швеції (1592 - 1599). Активно втручався в справи Московської держави.

1. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-уцьк: Вежа, 2000. 2. Брюлов І.М. Всесвітня історія. Нові часи (ХІ – кінець ХІІІ ст.) .: Підруч. – К.: Генеза, 2002. – 200с. 3. Жебокрицький В.А та ін. Історія південних і західних слов′ян. – Київ, 1996р . 4. Яровий В.І. Історія західних і південних словян (з давніх часів до ХХ ст. ) Курс лекцій: Навч. Посібник. – К.: Либідь, 2001. – 632с.