Презентація на тему:
"Російський живопис другої половини XIX століття"

2014 Російський живопис другої половини XIX століття Виконала учениця 11-А класу Данільченко Віталія Перевірила Т.С.Лавренчук Художня культура Спеціалізована школа №273 I-III ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури міста Києва

У живописі ХІХ ст. домінує реалізм. Серед найвидатніших досягнень цього періоду – історичний живопис, визначним представником якого є Ілля Рєпін (1844-1930). Найвідоміша його картина цього жанру – “Бурлаки на Волзі”. Історичний живопис Ілля Рєпін “Бурлаки на Волзі” (1870—1873)

Історичним епізодам із життя країни присвячено такі полотна І.Рєпіна, як “Царівна Соф’я у Новодівичому монастирі” (1879), “Іван Грозний та його син Іван” (1885), “Запорожці пишуть листа турецькому султану” (1891). Історичний живопис Ілля Рєпін “Іван Грозний та його син Іван” (1885) “Запорожці пишуть листа турецькому султану” (1891)

Поруч із І. Рєпіним у цьому жанрі творив й Василь Суриков (1848-1916). Твори В.Сурикова присвячені переломним моментам, напруженим конфліктам російської історії, які розкривають героїчні сторінки російського характеру. Історичний живопис Василь Суриков “Меншиков у Березові” (1883) “Бояриня Морозова” (1887)

Інтерес до долі народу прослідковуємо й у творчості Віктора Васнєцова (1848-1926), який звертається до фольклорних мотивів історичного жанру: легендарні російські богатирі – захисники Вітчизни від ворожих нападів, одвічні мрії народу про правду, щастя. Історичний живопис Віктор Васнєцов “Після побоїща Ігоря Святославича з половцями” (1880) “Хрещення Русі князем Володимиром”

Казковий живопис Віктор Васнєцов “Альонушка” (1881) “Витязь на роздоріжжі” (1882) “Іван Царевич на Сірому Вовку” (1889) “Літаючий килим” (1880)

Портретний живопис Іван Крамськой Крамсько й Іван Миколайович (1837- 1887) — російський художник-портретист, теоретик образотворчого мистецтва, творець Артілі художників (1865 рік), один з організаторів та керівник Товариства пересувних виставок (1870 рік), академік живопису. “Незнайома” (1883) “Невтішне горе” (1884)

Валентин Сєров (1865-1911) прославився, коли йому виповнилося лише 20 років. Він постав у портретах як тонкий аналітик художнього світу людини, здатний збагнути найтонші відтінки духовного життя. Портретний живопис Валентин Сєров “Дівчинка з персиками” (1887) “Віра Рєпіна” (1882) “Дівчина, осяяна сонцем” (1887)

В. Сєрова вважають водночас останнім класиком і першопрохідцем, оскільки він, органічно продовжуючи кращі традиції класики, йшов уперед, прокладаючи нові шляхи ХХ століттю. Портретний живопис Валентин Сєров “Автопортрет” (1880) “Льоля Дервіз” (1891) “Олександр Сергійович Пушкін” (1899)

Cюжетна композиція Василь Перов “Мисливці на привалі” (1871) “Трійка” (1886) Василь Перов (1833-1882) – російський живописець, один з членів-засновників Товариства пересувних художніх виставок. Творчість Перова залишилa глибокий слід в історії російського мистецтва.

Іван Айвазовський (1817-1900) — всесвітньо відомий російський живописець-мариніст. Створив понад 6 тисяч полотен, найвідоміші з котрих морські пейзажі та сцени морських баталій. Пейзажний живопис Іван Айвазовський “Дев'ятий вал” (1850)

Іван Шишкін (1832-1898) – один з найвидатніших російських пейзажистів. З його ім'ям пов'язано розквіт реалістичного мистецтва в Росії другої половини ХІХ ст. Пейзажний живопис Іван Шишкін “На півночі дикій…” (1890) “Ранок в сосновому лісі” (1889)

Пейзажний живопис Іван Шишкін “Жито” (1878)

Олексій Саврасов (1830-1897) з усіх пір року найбільше любив весну. Йому все було цікаво: чи розквітли квіти, чи прилетіли граки? А потім із захопленням і натхненням розповідав студентам про те, що побачив: "Я був у гаю ... На дубах кора зеленіє ... Як добре в повітрі відчувається весна!" Пейзажний живопис Олексій Саврасов “Граки прилетіли” (1871) “Рання весна” (1868)

З 80-х років ХІХ ст. у російському мистецтві зростає роль пейзажного живопису, новаторство в якому належить Ісааку Левітану (1960-1900). Художник збагатив пейзажний живопис безліччю нових мотивів і прийомів їх живописного втілення. Пейзажний живопис Ісаак Левітан “Березень” (1895) “Сонячний день. Весна” (1877) “Навесні в лісі” (1882)

Пейзажний живопис Ісаак Левітан “Взимку в лісі” (1885) “Золота осінь” (1895)

Архип Куїнджі (1869-1910) писав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу. Колористичні знахідки Куїнджі і ефекти освітлення в картинах дуже цінував Врубель Михайло Олександрович, вважав його своїм вчителем в колориті. Пейзажний живопис Архип Куїнджі “Дарьяльська ущелина. Місячна ніч” (1890 та 1895) “Березовий гай” (1879)

Найвизначнішим і самобутнім виразником художньо-естетичних тенденцій початку нового століття, а саме символізму і модерну, в російському живописі був Михайло Врубель (1856-1919). Сюжети багатьох його картин відверто фантастичні, що було рисою нового мистецтва. Модерний живопис Михайло Врубель “Демон” (1890)

Історичний живопис — важливий жанр живопису, спеціалізований на зображенні значущих для окремого народу чи людства подій минулого. Портретний живопис — зображення якої-небудь людини або групи людей, існуючих або існувавших в реальній дійсності. В основі сюжетної композиції лежить створення художнього образа, який несе в собі певне сенсове навантаження, що виражає задум художника. Пейзаж — жанр в образотворчому мистецтві, в якому об'єктом зображення є природа. Різновидом пейзажу є зображення моря і подій, що відбуваються на морі. Пейзаж за морською темою називається марина.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Искусство. Энциклопедический словарь школьника/Сост. П. Кошель. – М.: ОЛМА-ПРЕС, 2000. – 446 ст.; Искусство. Живопись. Скульптура. Архитектура. Графика. Кн. для учителя. В 3 ч. Ч.3. Русское искусство. Советское искусство; Пророкова С.А. Исаак Ильич Левитан. – К.: Рад. Шк., 1990. – 159 с. Осокин В.Н. Виктор Васнецов. – К.: Рад. шк., 1989. – 160 с. Популярный журнал о творчестве мастеров изобразительного искусства. Галерея искусств. 2005 №3. І. Левитан; Феодосійська картинна галерея імені І.К. Айвазовського. Київ “Мистецтво” 1988 Архип Куинджи. Москва, 2006. Белый город. www.wikipedia.org Список використаної літератури