ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА (до 200-річчя від дня народження Кобзаря)
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації Управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради Науково-методичний центр Навчально-виховний комплекс №13 ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА (до 200-річчя від дня народження Кобзаря) “ Народ шукає в геніях себе .” В. Симоненко. Презентацію створили вчителі української мови та літератури Кучерява Ж.М., Болтанюк Л. М. Схвалено методичною радою НВК№13, протокол №2 від 05.11.2012р.
“ Він був сином мужика і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури … Доля переслідувала його в житті скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу…Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу силу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори ”. Іван Франко.
У літературі кожного народу, серед її великих творців є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко. Він виступив як поет-новатор, приніс із собою в українську літературу "слово нове", новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності. Справедливо Великого Кобзаря — народного мислителя та творця, вважають народним пророком. Пам’ять про нього живе і буде жити вічно в серцях українського народу. “ Мені ж, мій Боже, на землі Подай любов, сердечний рай І більш нічого не давай… “ Т.Г. Шевченко.
Пам’ятники. Йшов по стерні чи по шляху терновім – Повсюди волю бачити хотів. “ Таким він був. І – є !” Провісним словом Виводить вас зі страху й рабських днів. Мов чар цілющий, сутність “ Заповіту ” Берем в серця й новий будуєм час. Такий він перед зором всього світу. Хранитель духу вашого – Тарас. Олександра Ванжула.
Могила Тараса Шевченка — поховання визначного українського поета Тараса Шевченка ( м. Канів, Черкаська область) на Чернечій горі, над яким з 1939 року височіє бронзовий пам'ятник. “ Чи є в усьому світі поет, могила якого б була таким дорогоцінним скарбом, як могила Тараса Шевченка в Україні?.. Ми беремо приклади світового значення й запитуємо: чи є що-небудь у світі, що було б таке величне і всенародне у своїй щирій красі й простоті, що було б огорнуте такою поетичною і соціальною симфонією, як ця висока могила, під якою поховано прах великого поета України?.. Нема такого місця в усьому світі, жоден поет не може в цьому змагатися з Тарасом, лише могила Тараса – жива, невмируща. ” Всеволод Чаговець .
Погруддя розташоване у центрі міста. Автор пам’ятника відомий скульптор Хмельниччини Мазур Богдан Миколайович. Пам’ятник було встановлено у 2000 році коштом міста. Погруддя Т. Шевченку в м. Кам’янці – Подільському.
Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в Миколаєві встановлено у 1958 році. Погруддя Тарасові Шевченку в Івано-Франківську встановлено у парку, який носить його ім'я.
Монумент Тарасу Шевченку розташований в середмісті Харкова у Саду імені Т. Г. Шевченка, при вході на центральну алею з боку вулиці Сумської. Пам'ятник органічно пов'язаний з оточуючим парковим пейзажем та міським архітектурним ансамблем. Автори пам'ятника — радянський скульптор Матвій Манізер і архітектор Йосип Лангбард. Монумент було урочисто відкрито 24 березня 1935 року, тобто через 9 місяців після того, як Харків перестав бути столицею УРСР. Загальна висота монумента — понад 16 метрів.
Пам’ятник Т. Шевченку в Баку відкрито 30 червня 2008 року за участі голів держав України та Азербайджану. Автор пам'ятника — член Національної спілки художників України Ігор Гречаник . Азербайджан .
Ташкент . Пам'ятник Т. Г. Шевченку в столиці Узбекистану в місті Ташкенті споруджено на початку 2000-х рр. на вулиці його імені на тлі панно, розміщеного на стіні одного з корпусів школи № 110, яка теж носить ім'я Т. Г. Шевченка. Автор пам'ятника — скульптор Л. Рябцев .
Казахстан . 1988 р., скульптори: В.Сухенко, М. Вронський, архітектор Є.Федоров, бронза. Встановлений на набережній в м.Актау Мангистауської області…
Селище Кара - Бутак Актюбинської області, 1968 р., скульптор Школовський, граніт. Постановою Ради Міністрів КазРСР від 8/8/1966 р. радгосп “Кара-Бутацький” перейменовано в радгосп ім. Т.Г.Шевченка. Середній російський школі також присвоєно його ім’я, і в ній є куточок, присвячений Т.Шевченку. На старому приміщенні сільради є меморіальна дошка з написом “В травні 1848 року в Кара-Бутаці на засланні перебував великий український поет-демократ Т.Г.Шевченко.”
Алма -Ата. Пам'ятник поету Тарасу Шевченку, що перебував на території Казахстану на засланні (1847 —1857 рр.), було встановлено на розі проспекту Достик і вулиці Шевченка в 2000 році на честь дев'ятої річниці незалежності України. Автором монументу є український скульптор Віталій Рожик з Житомирщини .
Перший пам'ятник Шевченку в Росії. Автор — Ян Тільберг (латиський скульптор). Пам'ятник встановлений 1 грудня 1918 року, простояв лише вісім років.
Санкт-Петербург. Перший пам'ятник Шевченку в Росії. Автор — Ян Тільберг (латиський скульптор). Пам'ятник встановлений 1 грудня 1918 року, простояв вісім років. На п'єдесталі слова: « Великому украинскому поэту-крестьянину Тарасу Григорьевичу Шевченко (1814 — 1861 гг.) Великий русский народ ». Другий пам'ятник поету було встановлено 22 грудня 2000 року на розі пр. Левашовського та вул. Ординарної, біля станції метро «Петроградська». Цю триметрову скульптуру у 1993 подарував Санкт-Петербургу канадський скульптор Лео Мол (Леонід Молодожанин). 1995 року (за часів мера Собчака) її вирішено встановити, але через брак коштів не вдалося. Через деякий час, уже за розпорядженням губернатора Яковлева, встановлення пам'ятника перенесли на 1999 рік. Проте відкриття відбулося під час зустрічі лідерів України та Росії у 2000 році.
Бюст Т.Г.Шевченка 1881 р., автор невідомий, білий мармур. У 1881 році комендант Ново-Петрівського укріплення І.О.Усков, віддаючи належне талантові колишнього засланця Т.Шевченка, розпорядився виготовити й установити йому пам'ятник. Місцевий майстер Каражаси незабаром закінчив роботу над постаментом. А в будинку І.О.Ускова вже зберігалося передане йому кимось із його сучасників погруддя Великого Кобзаря. На жаль, побоюючись переслідувань, автор не залишив свого імені. Пам'ятник було встановлено у 1881 році поряд із садибою коменданта фортеці, про що є документальні свідчення очевидців. Але в радянські часи оригінал погруддя був загублений. На заміну втраченому погруддю українські скульптори Литвишин і Кузнєцов у 1963 році передали в дарунок музею Т.Г.Шевченка новий бюст Кобзаря.
Москва. Пам'ятник Тарасу Шевченку в Москві — роботи українських скульпторів М. Грицюка, Ю. Синькевича, А. Фуженка та архітекторів А. Сницарєва і Ю. Чеканюка був урочисто відкритий у Москві 10 червня 1964 року .
Пам'ятник Тарасу Шевченкові в білоруській столиці (і перший за часом встановлення в цій країні) розташований у Степановському саду, поруч з новобудовою Посольства України в Республіці Білорусь. Автори пам'ятника — український скульптор Віктор Липовка та білоруський архітектор Віктор Крамаренко. Пам'ятник є подарунком Києва й був урочисто відкритий 23 квітня 2002 року в ході Днів Києва в Мінську. Мінськ.
Варшава. Пам'ятник Тарасу відкритий за участю міністрів закордонних справ України та Польщі Анатолія Зленка та Влодзімежа Цімошевича 13 березня 2002 року у сквері його ж імені на перехресті вулиць Спацерова, Говорка і Хотиньська. Інвестор — Об'єднання українців у Польщі на чолі з Мирославом Кертичаком. Автор скульптури — український скульптор Анатолій Кущ , автор п'єдесталу — польський архітектор Балтазар Брукальський. Зфінансувала Київська міськрада і Львівська обласна адміністрація. Фірма «Edbud», на чолі з Едвардом Мазуром профінансувала монтаж пам'ятника, а також увесь комплекс робіт, пов'язаних із забрукуванням доріжок у сквері та площі перед самим п'єдесталом. Вагомий внесок для встановлення та відкриття пам'ятнику зробив тодішній Посол України в Польщі Дмитро Павличко .
Пам’ятник в Куритибі , Бразилія . Куритиба (Парана). Пам'ятник Т. Г. Шевченку в Куритибі — бронзова фігура поета у повний зріст на гранітному постаменті, був встановлений 29 жовтня 1967 року. Автор — скульптор Шарл Андре. У Бразилії, де проживають компактні групи українських емігрантів та їхніх нащадків, (штат Парана) встановлено три пам'ятника Т. Г. Шевченку — в містах Прудентополісі , Куритибі та Порто - Алегро .
Погруддя Т. Г. Шевченка в Копенгагені. Українською на п'єдесталі написано: «Найбільший поет та національний пророк України.» У вересні 2010 року в столиці Данії відбулось урочисте відкриття бюста національного поета України, що став першим і допоки єдиним пам’ятником Шевченкові у Скандинавії. Погруддя — у парку Естре Анлегу в копенгагенському середмісті. Встановлення пам'ятника Шевченкові ініціювали українська амбасада в Копенгагені та дансько – українське товариство, основне фінансування проекту взяв на себе колишній посол України в Данії Павло Рябикін, частково витрати здійснені за рахунок приватних пожертв найстарішого ветерана УПА в Скандинавії Петра Балицького та Івана Нестера. Автор монумента — український скульптор Сергій Богуславський, що мешкає в Копенгагені .
Румунія , Негостина. У березні 2005 року біля культурного центру села Негостина Сучавського повіту було відкрито погруддя Шевченка. Пам'ятник є подарунком України численній українській громаді села .
Прага. Відкрито пам'ятник 11 липня 2007 року у Будапешті. У відкритті брали участь Президент Угорської Республіки Ласло Шойом з дружиною. Також у церемонії відкриття брали участь представники Державного самоврядування українців Угорщини та Європейського конгресу українців. Встановлено пам'ятник у сквері греко - католицької церкви на правому березі Дунаю в Буді навпроти МЗС Угорщини, тобто на перехресті популярних туристичних маршрутів. Автор пам'ятника — Іван Микитюк, член Національної спілки художників України, професор Львівської академії мистецтв, Заслужений діяч мистецтв України (проживає у Львові). Пам'ятник вилито з бронзи.
Вінніпег . У Вінніпезі є два пам'ятники Тарасу Шевченку: монумент біля провінційного парламенту ( відкритий у 1961 році) та скульптура у парку скульптур Лео Мола. Автором обох є канадський скульптор українського походження Лео Мол (Леонід Молодожанин).
Вашингтон. Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку у Вашингтоні створив скульптор із українським корінням Леонід Молодожанин. На церемонії відкриття був присутній екс-президент Ейзенгауер. Відкриття відбулося 27 червня 1964 року. Відтоді 27 червня вважається українським днем в США.
Передісторія . Перше на американській землі Товариство імені Шевченка (засноване 1898 року в Пенсильванії) поставило собі за мету побудувати пам'ятник «найбільшому синові України-Руси». Тоді не вдалося зробити задумане. Початок здійсненню задуму поклала опублікована 1956 року на шпальтах Нью-Йоркської газети «Свобода» стаття професора Івана Дубровського «За пам'ятник Т. Г. Шевченку у Вашингтоні». Автор зауважив, що до цієї справи мають взятися Українське наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка та Український конгресовий комітет Америки (УККА). У вересні 1960-го за ініціативою голови останнього, Льва Добрянського, було створено Комітет пам'ятника Шевченка. Його очолили президент Головної ради наукових товариств імені Шевченка Роман Смаль-Стоцький, президент Української вільної академії наук у США Юрій Шевельов та Лев Добрянський. Крім провідників української діаспори, до справи залучилося чимало американських українців, які надсилали листи на Капітолійський пагорб. Підтримували спорудження також республіканці сенатор Джекоб Джевітс та конгресмен Елвін Бентлі. У червні 1960 року резолюцію одностайно схвалила палата представників, а в серпні, напередодні закінчення сесії Конгресу, також одноголосно — сенат. 2 вересня її скріпив підписом президент Двайт Айзенгавер, і вона набула чинності як публічний закон 86-749.
Спротив будівництву . СРСР був проти спорудження пам'ятника. Вимоги щодо неспорудження пам'ятника висловлювали як радянське посольство, так і представництво УРСР в ООН. В «Washington Post» було випущено ряд статей, які зображали Шевченка як ненависника католиків, православних, росіян, поляків і євреїв, а водночас «передвісника комунізму». Видання, настирливо домагалося від Конгресу скасування ухваленого ним закону. Напружена ситуація виникла після освячення майдану, коли під впливом опублікованої у «Washington Post» антиукраїнської статті міністр внутрішніх справ Стюарт Юдалл надумав навіть безрезультатно переглянути вирішене питання. Також, була спроба зменшити підтримку проекту з боку українців Америки. Посольством СРСР розповсюдило у Вашингтоні поміж українських видань «Слово до українців, до всієї української громади у США, до Комітету пам'ятника Шевченку в США», яке підписало ряд письменників УРСР. Улесливе звернення до «земляків поза Україною сущих» змінювалося в ньому прокльонами на адресу «деяких людців», які намагаються використати світле ім'я Шевченка «в своїх брудних політичних цілях». Спорудження та відкриття . Попри всі спроби противників монумента, у квітні 1963 року мистецька комісія американської столиці затвердила запропонований проект пам'ятника та оформлення майдану в цілому. Відкриття відбулося 27 червня 1964 року. В ньому взяли участь 100 тис. осіб, делегації з Канади, Аргентини, Бразилії, Великої Британії, Німеччини, Франції, Бельгії, Австралії. Були присутні представники уряду США та посли закордонних держав. Президент Дуайт Айзенгавер, відкриваючи монумент Тарасові Шевченку, назвав його героєм України: «Він запалить тут новий світовий рух, невпинний рух до незалежності й волі всіх народів і всіх поневолених націй у світі» .
Напис на монументі . « Цей монумент Тарасу Шевченку, українському поету ХІХ століття і борцю за незалежність України та за свободу всього людства, який під іноземною російською імперіалістичною тиранією та колоніальним правлінням звертався до Вашингтона з його "новим і праведним законом", було відкрито 27 червня 1964 року.»
Пам'ятник Тарасу Шевченку в районі Палермо ( Буенос –Айрес) було відкрито в 1971 році на замовлення Української Громади Аргентини на знак подяки за наданий притулок українським мігрантам .
Парагвай . Енкарнасьйон. Погруддя Тарасові Шевченку було відкрито під час проведення Тижня українського мистецтва та культури в Енкарнасіоні 15 листопада 1976. Президент Альфредо Стресснер відкривав погруддя на площі Плаза де Армас у присутності гостей не лише з Парагваю, а також з українських товариств Аргентини, Бразилії, Сполучених Штатів та Канади. Важливу роль у проведенні Тижня та відкритті погруддя відіграла організація «Просвіта».
Париж . У Франції три пам'ятника Т. Г. Шевченку. Париж — урочисто відкрито радянським посольством 1978 року на бульварі Сен-Жермен у скверику, який отримав ім'я Т. Шевченка. Автор пам'ятника-погруддя — київський скульптор М. Лисенко. У Києві існує копія цього монумента — у подвір'ї Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.
Перебування Тараса Шевченка в Києві вшановане декількома меморіальними дошками, зокрема на фасаді Червоного корпуса Київського університету, на будинку Літературно-меморіального музею, пам'ятний знак біля Хати на Пріорці, а також на церкві Різдва Христового на Поштовій площі, де в старій будівлі стояла домовина Кобзаря. Меморіальні дошки.
Меморіальна дошка Тарасу Шевченку на стіні одного з корпусів Вільнюського університету. 3 травня 2006 року.
Ім'ям Тараса Шевченка названо ряд географічних об'єктів (населених пунктів, вулиць), навчальних закладів та інших організацій України. У Києві чотири вулиці Шевченка та бульвар. Шевченка пік — вершина 4 200 м. на півн. схилі Великого Кавказу, у Боковому хребті. Названа на честь Тараса Шевченка українськими альпіністами, які вперше зійшли на цю вершину в 1938 році. У Казахстані ім'я Шевченка носить Форт-Шевченко, з 1964 по 1991 місто Актау мало назву Шевченко. Назви міст, населених пунктів, вулиць …
Київський та Луганський національні університети, Чернігівський педагогічний університет, Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут та головний університет Наддністрянської Республіки. Навчальні заклади. Київський національний університет ім. Т. Шевченка.
Театри. Національна опера, Тернопільський, Волинський драматичні театри, Дніпропетровський український музичний драматичний театр, Театр драми й музичної комедії у Кривому Розі, Черкаський та Чернігівський музично-драматичні театри, а також численні кінотеатри. Тернопільський драматичний театр імені Тараса Шевченка.
В Україні та за кордоном існує багато музеїв Тараса Шевченка. Найбільшим меморіальним комплексом, присвяченим кобзареві є Шевченківський національний заповідник на місці поховання поета на Тарасовій горі поблизу Канева. Національний музей Музеї. Тараса Шевченка знаходиться у Києві, його філіалом є Літературно-меморіальний будинок-музей. В Торонто, Канаді існує музей,присвячений виключно шевченківській тематиці.
У галузі літератури щорічно присвоюється Шевченківська премія — одна з найпрестижніших відзнак України. Портрет Тараса Шевченка зображено на банкноті Різне. номіналом 100 гривень та на золотій пам'ятній монеті номіналом 200 гривень.
Театральні постановки Тарас Шевченко - не лише поет і прозаїк, а й драматург. Написав він кілька п'єс, але повністю збереглися лише драма "Назар Стодоля " та уривок з історичної драми "Микита Гайдай", в якій ідеться про національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти під керівництвом Богдана Хмельницького. Устами сотника Микити Великий Kобзар закликав слов'янські народи до братерства.
Одеса, театр В. Сура . В 1872 р. режисер Кропивницький поставив драму Т.Г.Шевченка «Назар Стодоля».
Новаторським для української драматургії є створення образів мужніх, вольових натур, здатних боронити свої права і гідність. Зображення їхньої моральної переваги над людьми грубими, пожадливими до багатства – виявлення демократичної ідеї твору.
Театри, у яких була поставлена п’єса. Львівський оперний театр Київський театр ім. І. Франка Харківський театр імені Т.Шевченка
Враження. «Коли я виконувала роль Галі («Назар Стодоля».), — розповідала артистка Литвиненко Т., — завжди здавалося, що я перебуваю в якомусь стародавньому храмі. Коли я промовляю слова, які великий наш Батько вклав у вуста улюбленої героїні, мені здається, що я молюся. Таке почуття охоплює мене, коли мені приходиться виступати на вечорах, присвячених Шевченкові. Не читаю, а молюсь! Інакше не можу!»
Подільські письменники лауреати премії імені. Т.Г.Шевченка В. П. Бєляєв, 1975 р. М. П. Бажан, 1965 р. А. В. Сваричевський, 1999 р. М. Н. Магера.
Музика М. К. Кондратюк,1972 р. В. І. Зінкевич,1994р. О. І. Басистюк,1987р. М. П. Дідик, 1998р.
Музей Т.Г.Шевченка був утворений в середній школі №2 міста Кам’янця-Подільського (нині загальноосвітній колегіум “ Освітній центр “ Геліос ” №2) у 1989 році до 175-річчя від дня народження великого Кобзаря. Літературна композиція складається з таких розділів: 1. “ Тернистими шляхами ”. 2. “ Живу, учусь, нікому не кланяюсь ”. 3.“На Вкраїні милій ”. 4.“Шевченко – член Кирило-Мефодіївського товариства ”. 5. “ Шевченко і Поділля ”. 6. “ Повернення з неволі ”. 7. “ Минаючи убогі села ”. 8. “ І на оновленій землі ”. 9. “ Невмируща слава ”. У музеї дібрано предмети старовинного побуту, одягу, які відтворюють особливості тієї епохи. Є велика колекція “ Кобзарів ” різними мовами світу, портрети митця різного періоду його життя. Над літературними стендами – картини місцевого художника, які відтворюють тематично-ідейний зміст творів Т.Шевченка. Є роботи учнів школи та інших шкіл міста. Проводяться вечори, педагогічні читання, екскурсії, зустрічі з місцевими поетами. Щороку проводяться Шевченківські дні. Постійно у музеї працює група екскурсоводів під керівництвом учителя української мови та літератури Клавдії Олександрівни Дудченко.
Пам'ятник Тарасу Шевченку в Кам'янці - Подільському являє собою бронзове погруддя поета на стовпоподібному прямокутному постамені з сірого граніту. Автор втілив у бронзі молодого натхненного поета-романтика, яким Т.Шевченко відвідав Кам’янець. Записані ним тоді пісні згодом були використані у російських повістях «Близнецы» та “Прагулка с удовольствием и не без морали”, а також у повісті “Марина”.
Вулиця імені Т. Шевченка в м. Кам’янці-Подільському. Сільськогосподарський університет. Собор Олександра Невського.
Історичний корпус Кам’янець - Подільського педагогічного університету, де Т. Шевченко зустрічався з викладачем П. Чуйкевичем .
Висновки Вже більше ста років пройшло, як перестало битися благородне серце геніального поета Тараса Григоровича Шевченка. Але світлий образ великого Кобзаря - безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця. Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрасність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї Батьківщини, до свого народу.
Схожі презентації
Категорії