Система роботи школи з попередження правопорушень та злочинності серед дітей
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Система роботи школи з попередження правопорушень та злочинності серед дітей 17 жовтня 2013 року
Змістові питання Особливості виховання учнів у сучасній школі. Педагогічна діагностика відхилень у поведінці школяра. Подолання неуспішності учнів як засіб профілактики правопорушень. Профілактична робота з колективом класу. Взаємодія школи з батьками.
Актуальність проблеми Сьогодні постає нагальна потреба активізації правового виховання учнівської молоді, головними завданнями якого є профілактика правопорушень в учнівському середовищі, запобігання негативному впливу на свідомість підлітків, інформації, яка містить елементи жорстокості, бездуховності, насильства, порнографії, пропагує тютюнопаління, пияцтво, антисоціальну поведінку, а також формування активної життєвої позиції молоді у правовій сфері, тобто непримиримого ставлення до анти-громадської поведінки, розуміння неповнолітніми ролі і суті держави й права, знання основних законів України, принципу єдності прав, свобод, обов'язків і відповідальності.
Держава, виховні інститути, здійснюють профілактику негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, допомагають їм виробити імунітет до негативних впливів соціального середовища. (Національна програма “Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України” )
Основні завдання і принципи діяльності школи з профілактики правопорушень серед неповнолітніх Попередження бездоглядності, правопорушень, антисуспільних діянь дітей, виявлення та можливе усунення умов і причин цих явищ. Забезпечення захисту прав та законних інтересів неповнолітніх. Соціально-педагогічна корекція дітей, які знаходяться у соціально-небезпечному положенні. Виявлення та запобігання випадкам втягування підлітків у скоєння злочинів та антисуспільних дій.
Державною національною програмою „Освіта” визначено, що розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні. Особливості виховання учнів у сучасній школі
забезпечення у кожному навчально-виховному закладі відповідних умов для розвитку і виховання учнів; забезпечення гуманістичної основи навчання і виховання; національне виховання, формування національної свідомості; впровадження нових підходів, виховних систем, форм і методів виховання; забезпечення позанавчального виховного процесу; пріоритет захисту дитини, створення умов для розвитку; сприяння соціальній адаптації підростаючого покоління; формування здатності особистості до самоорганізації; здійснення індивідуального підходу; формування в учнів комунікативної культури; самоусвідомлення та самоаналіз. Це передбачає:
Педагогічна діагностика відхилень у поведінці школяра Етапи діагностики: 1-ий етап - урахування ролі соціального мікросередовища активності правопорушень та правопорушників; 2-ий етап – діагностика на рівні школи; 3-ій етап – діагностика на рівні класу.
Спрямування педагогічної діагностики в роботі з важковиховуваними підлітками полягає: по-перше, у виявленні факторів негативного впливу на учнів; по-друге, у пошуках стратегії позитивної соціальної адаптації підлітків на основі їх захисту, допомоги у визначенні соціально ціннісних орієнтацій; по-третє, на прогнозування можливих ситуацій ризику.
Неуспішність учнів – проблема соціально-педагогічна. Втрата інтересу до навчання – першопричина відхилень у поведінці. Результати досліджень показують, що на межі 10-12 років у школярів з уповільненим темпом сприйняття і мислення поступово зникає інтерес до навчання, заняття стають для них елементами примусу. Варіантів подолання відчуження від навчання, від школи є багато. Потрібна ініціатива педагогів, інноваційні підходи. Подолання неуспішності учнів як засіб профілактики правопорушень
Профілактична робота з колективом класу Великий вплив на індивіда має колектив, у якому він перебуває. Виховна сила колективу в тому, що він: по-перше, має великі можливості систематично, а не від випадку до випадку впливати на своїх однокласників; по-друге, в ньому швидко і всебічно пізнається вихованець, що дає можливість швидкого реагування; по-третє, у колективі діти постійно знаходяться в певній залежності одне від одного.
Формування учнівського колективу, який би функціонував повною мірою забезпечується: усуненням частих конфліктів; визначенням лідерів (формальних і неформальних); відповідністю стиля керівництва; постановкою цілей і завдань, перспектив; врахуванням змін; інтенсивністю діяльності; налагодженням взаємостосунків з педагогами, іншими колективами; зменшення впливу чи ліквідація неформальних об’єднань негативного спрямування в межах колективу.
Взаємодія школи з батьками Соціально-педагогічна робота цього напряму здійснюється у випадках: послаблення чи відсутність нагляду й контролю за дітьми з боку батьків; відсутність належної уваги й зусиль для усунення причин, що заваджають їх вихованню; упущення в залученні дитини до навчання чи праці; ведення батьками антигромадського чи аморального способу життя.
Продовження Вибір форми роботи з батьками залежить від того, якими є недоліки сімейного виховання. Одні батьки потребують поради, інші – конкретної допомоги, треті - роз’яснювально-профілактичної роботи, четверті – застосування заходів примусового впливу.
Організація індивідуальної роботи з учнями, їх сім’ями здійснюється у двох напрямах: Соціально-організаційний напрям соціально-педагогічної роботи. Форми роботи: поради, рекомендації, консультації; відвідування сім’ї за місцем проживання; індивідуальні бесіди з батьками за місцем проживання; сприяння у залученні неповнолітнього до навчання чи праці, організації життєдіяльності у різних сферах.
Робота в цьому напрямку здійснюється з метою організації морально-психологічного впливу на батьків неповнолітнього. Вибір форм і методів обумовлений необхідністю надання соціально-організаційної чи соціально-психологічної допомоги тій сім’ї, в якій він виховується: налагодження взаєморозуміння між батьками і неповнолітнім; подолання вад стилю взаємовідносин; допомога у виборі методів впливу на дітей; організація самостійної роботи батьків з питань виховання неповнолітніх; посилення відповідальності батьків за поведінку дітей шляхом контролю й нагляду; 2) Психолого-педагогічний вплив
Продовження залучення до організації виховання неповнолітніх у сім’ї працівників органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування; ізоляція неповнолітнього від батьків шляхом направлення його в інтернат; встановлення опіки над неповнолітніми іншими членами родини, які утримують їх, допомагають ізолювати від негативного впливу батьків; сім’ю неповнолітнього ставлять на облік у службі у справах дітей як неблагополучну і застосовують до батьків заходи виховно-примусового характеру.
Схожі презентації
Категорії