Подорож у казку
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Сидить півник на печі , їсть смачненькі калачі. Тут лисичка прибігає, мерщій півника хапає. Біжить котик рятувати, в лисиці півника забрати.
Вигнав дід козу із хати , та й пішла вона блукати. В зайця хатку відібрала. Всі козу ту виганяли. Рак козуню ущипнув, зайцю хатку повернув.
Знайшов півник колосок, Змолов борошна мішок. Спік негайно у печі пиріжки та калачі. Мишенят не пригощав, бо жоден з них не помагав.
Що втекло від баби з дідом, Не сиділо на вікні. А зустрілось з зайченятком Й ну співать йому пісні?
Другого дня приходять обидва брати до пана. От пан їх і питає: — Ану, відгадали? — Відгадали, пане,— кажуть обидва. От багатий зараз виступає, щоб собі попереду поспішить, та й каже: — Ситніш, пане, над усе — ваші кабани, а прудкіш над усе — ваші хорти, а миліш над усе — гроші!
Він так задивився на дерево, що й не помітив, як вовк прибіг. Як уздрів його чоловік, кинувся мерщій на дерево, а обривочка й забув. Зліз на дерево та й сидить. Коли прибігають три чорти, а трохи згодом і четвертий, їх ватаг.
Був собi дiд та баба. А в них було три сини: два розумних, а третiй дурний. Розумних вони жалують, баба ïм щонедiлi бiлi сорочки дає, а дурника всi лають, смiються з нього. А вiн знай на печi у просi сидить, у чорнiй сорочцi; як дадуть, то й ïсть, а нi, то вiн i голодує.
Обидва старші вибрали коней щонайкращих, а менший, дурень, узяв найпоганшого коня. Зібравшись, виїхали вони усі троє однією дорогою. Коли дивляться — стоять три стовпи і від кожного стовпа йде дорога: одна прямо, друга наліво, а третя направо. На однім стовпі значилось: «Хто поїде дорогою цією, той сам буде ситий, а кінь його голодний»; на другім: «Хто поїде цією дорогою, той сам буде голодний, а кінь ситий»; на третім: «Хто поїде цією дорогою, у того вовк коня з'їсть».
А Маруся каже: «Ви лоша прив'яжіть, а __________ повипрягайте та й пустіть — котра побіжить до лошати, то та й привела.»
«Ну що, дядьку: ти казав, що кривдою лучче жити, ніж правдою: отже, ні! Ти тільки ___, а я король — правда кривду _______!
Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли люба мама чи бабуся розповідала казки, не забудете до смерті… І.Я.Франко
Схожі презентації
Категорії