X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

Завантажити презентацію

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЕКТ Проект підготували учні, батьки, учитель

Слайд 2

УЧИТЕЛЬСЬКА ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗАВДАННЯ УЧНІВСЬКИМ ГРУПАМ МЕТА ТА ЗАВДАННЯ : Вивчити й дослідити зміст народних свят, народного календаря , зібрати матеріали за порами року. Виховувати повагу до національно – культурних традицій українського народу. Розвивати спостережливість, мислення та мовлення учнів, розуміння зв’язку явищ природи з життям людини; активне пізнавальне ставлення до природного та соціального оточення; творчі здібності учнів. Ознайомлювати зі способами роботи з різною інформацією, Формувати усвідомлення значення спільних зусиль, роботи в команді, почуття єдності

Слайд 3

Слайд 4

Розподіл учнів на групи ЦЕНТР ЛІТЕРАТОРІВ ОБРАЗОТВОРЧИЙ ЦЕНТР НАУКОВИЙ ЦЕНТР МАТЕМАТИЧНИЙ ЦЕНТР ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЦЕНТР

Слайд 5

ЗАВДАННЯ ЦЕНТРУ ЛІТЕРАТОРІВ: зібрати вірші, загадки, прислів’я про пори року ; узагальнити матеріали та випустити збірку. ОБРАЗОТВОРЧОМУ ЦЕНТРУ: Знайти матеріали про народні свята в творах художників та музикантів; підготувати виставку дитячих робіт “ Свята українського народу”, “ Пори року”.

Слайд 6

ЗАВДАННЯ НАУКОВОМУ ЦЕНТРУ : Підготувати інформацію про походження народних свят, назв місяців ( працює з науковою літературою, енциклопедіями , користується інформацією з Інтернет); узагальнити матеріал. МАТЕМАТИЧНОМУ ЦЕНТРУ: Скласти календар народних свят.

Слайд 7

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОМУ ЦЕНТРУ: спостерігати за змінами в природі, вести щоденник спостережень; взяти інтерв’ю у бабусі, дідуся, батьків про традиції у святкуванні зимових свят; зібрати народні прикмети; відвідати краєзнавчий музей; узагальнити матеріал.

Слайд 8

Слайд 9

Слайд 10

Крок другий. Розробили план дій. Наша мета: Дізнатися: Про народні святя, національно-культурні традиції українського Народу. Про походження назв місяців. Дослідити: Зміст народного календаря (народні свята, прислів’я, прикмети, пори року, загадки, народні казки). Як виникли прикмети? Зв’язок природних явищ із життям людини. Чи справджуються дані прикмети? Підсумок: Зібрати матеріали, які входять до народного календаря. Узагальнити і оформити у вигляді альбому. Оформити стенд у класній кімнаті “Свята українського народу”. Презентація. Виступ – захист кожної групи.

Слайд 11

Створили 5 груп Наше завдання: Підготувати інформацію про походження народних свят, назв місяців. Наше завдання : Взяти інтерв’ю. Зібрати народні прикмети. Вести спостереження за природними явищами. Отримали завдання

Слайд 12

Наше завдання: Зібрати вірші, загадки, прислів’я з даної теми. Наше завдання : Скласти календар народних свят. Наше завдання : Знайти матеріал про народні свята в творах художників та музикантів. Підготувати виставку дитячих робіт.

Слайд 13

Презентація літераторів Зима Зимонька. Л.Забашта Зимонько-голубонько, В білім кожушку, Любимо ми бігати По твоїм сніжку. Всім рум'яниш личенька Ти о цій порі. І ладнаєш ковзанки В нашому дворі. Візьмем гринджолята ми, Помчимо з гори. Снігом нас притрушують Срібні явори. НАРОДНІ ПРИКМЕТИ Багато снігу – багато хліба. Був уночі іній – вдень сніг не випаде. В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз. Зима з снігами – літо з хлібами. Зима засніжена – літо дощове. Народні прикмети Коли на Фекли (3 грудня) снiг, то 3 червня буде дощ. Якщо на Введення (4 грудня) випаде снiг, то розтане. На Введення мороз - всi празники зимовi будуть з морозами. Якщо на Митрофана (6 грудня) пiвнiчний вiтер i снiг, то 6 ч ервня буде такий же вiтер i дощ.

Слайд 14

НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕЗЕНТУЄ НАРОДНА СКАРБНИЧКА

Слайд 15

БАРВИСТА ОСІНЬ   ВЕРЕСЕНЬ Слово «вересень» походить від назви вічнозеленого куща—вересу, який росте тільки на Україні, на Поліссі. Оскільки верес починає массово цвісти восени, то і перший місяць по літі назвали на його честь. Проте були й інші назви. У давньоруській мові вересень спершу звався «роєн», «ревун», « харев». Пізніше його називали «сівцем»-період сівби зернових та « маїком»- од зеленої озимини.   ЖОВТЕНЬ Українська назва цього місяця утворена від словосполучення «жовтіє листя». Осінньою красою спалахує природа, одягнена в золото і багрянець. У народі цей місяць називали «хмурень», «зазимник», «листопадень». Оскільки з жовтня починали справляти весілля, його охрестили і “ весільником”.   ЛИСТОПАД У давнину листопад називали “братчини”.Це від давнього обряду , що звався “братчина”. Його справляли в листопаді. Ще були назви “листопадень”, “ падолист”, “напівзимник”, “грудкотрус”.

Слайд 16

ВОДА – ЖИТТЯ ЗИМА ЗИМОВИЙ ПЕРЕДЗВІН ГРУДЕНЬ — від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами ґрунтівки замерзали. їздити такими дорогами було важко — заважали замерзлі грудки. У давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим. Назва СІЧЕНЬ походить від слова «січа». У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій. Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети — все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межинь (межа між зимою та весною).

Слайд 17

ДЗВІНКОГОЛОСЕ ЛІТО ЧЕРВЕНЬ Червень - перший місяць літа, його"першоліття". Походять ці назви від старослов'янських. Місяць червень називають так, бо в цей час починають збирати червця комахи, що з неї виготовляли червону фарбу - кармін.Були і інші назви: кресень, гездень, червивий місяць, гнилець. ЛИПЕНЬ Широколиста липа повсюди в Україні починає цвісти переважно з кінця червня. Тому наступний місяць називається липень. Були і народні назви. Серед них - "косень" і "сінокіс" (час заготівлі сіна), "білень" (якраз вибілювали полотно), "липець" (час викачування липового меду), "елевей" чи "Ілюх" (од свята Іллі), грозовик, дощовик. СЕРПЕНЬ Назва місяця - серпень -говорить сама за себе, від слова серп. Але були й інші назви. У давнину в наших краях водилися олені. Через те, що тварини перекликалися ревінням, назвали місяць "зарев". Пізніше "копень" - від нажатих кіп. Потім "ківень" - через те, що коні кивають головами, відганяючи мух. У серпні мухи не дають спокою тваринам.А ще є інші назви: жнивець, барильник, городник, прибериха-припасиха,хлібочол,спасівець.

Слайд 18

ВЕСНЯНИЙ РОЗМАЙ БЕРЕЗЕНЬ Перший весняний місяць має кілька назв. У березні починає рухатися сік – тож і кажуть: ” місяць-соковик ”. “ Березоль”, бо на березах розпускаються бруньки. “Сухий” – де-не-де підсихає ґрунт. ” Різнопогодник”, бо березень примхливий : то дощ, то сніг, то мороз. КВІТЕНЬ Цвітуть синьоокі проліски, ніжні фіалки, пахучі конвалії, сади уквітчані білим та рожевим квітом – настав квітень. В ужитку його називають : красне, лукавець, дзюрчальник, водолій, апріль. ТРАВЕНЬ Останній місяць весни став так називатися з XVI століття. До цього він звався май – від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали : пісенник, місяць – громовик, травник.

Слайд 19

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР ЗИМА 19 грудня – святого Миколая. 6 січня – Святий вечір. 7 січня – Різдво. 13 січня – свято Меланії. 14 січня – свято Василя. 14 січня – Старий Новий рік. 19 січня – Водохреща. 15 лютого – Стрітення. ЛІТО Перше літнє свято – Трійця (зелене свято). 7 липня – Купало. 12 липня – Петра і Павла. 21 липня – Прокопа. 2 серпня – пророка Іллі. 9 серпня – день святого Великомученика . Пантелеймона 14 серпня – Маковея. 19 серпня – Преображення Господнє, Спаса. 28 серпня – свято Успіння Пресвятої Богородиці, Перша Пречиста. ОСІНЬ 11 вересня – свято Головосіка 14 вересня – свято Семена. 21 вересня – свято Різдва Пресвятої Богородиці. 27 вересня – свято Здвиження. 14 жовтня – свято Покрова. 27 листопада – свято Пилипа. ВЕСНА 14 березня – День Явдохи. 22 березня – 40 Святих. 30 березня – свято Святого Олексія. У квітні відзначають свято Благовіщення. 8 квітня – Собор архангела Гавриїла ( Благовісник). МАТЕМАТИЧНИЙ ЦЕНТР презентує

Слайд 20

ОБРАЗОТВОРЧИЙ ЦЕНТР ПРЕЗЕНТУЄ СВОЮ РОБОТУ

Слайд 21

Виставка дитячих робіт

Слайд 22

Підсумок роботи над проектом СТВОРЕНИЙ КУТОЧОК “ СВЯТА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ” ПРОВЕДЕНІ СВЯТА

Слайд 23

Слайд 24

Висновок Створюючи проект, ми навчилися : Ставити перед собою завдання, шукати шляхи їх розв’язання. Співпрацювати в парах, групах, підтримувати один одного. Спілкуватися з дорослими. Здобувати знання власними силами. Працювати з різними джерелами інформації. Бути дослідниками, спостерігачами. Узнали багато нового про традиції народу, народні свята. Вивчили вірші, загадки про пори року, дослідили народні прикмети.

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Виховна робота