Презентація на тему:
Краса і велич державних символів

Перший урок на тему: “ Краса і велич символу держави ”

Епіграф уроку: Довго нас недоля жерла, Досі нас наруга жре, Та ми крикнім:“ Ще не вмерла, Ще не вмерла і не вмре!” І. Франко , “ Великі роковини “

Гімн (від давньогрец. - хвалебна пісня) - урочистий музичний твір на вірш програмного характеру, розрахований на масове сприйняття та виконання та відзна чається широкою урочистою мелодією розміреного (частіше маршового) характеру.

Державний гімн - своєрідна музична емблема держави, офіційна урочиста пісня, що поряд із державним гербом і прапором символізує державу і є одним з атрибутів державності країни.

Юридична довідка: згідно зі статтею 20 Конституції України державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України

Хронологія Вересень 1862р. – П. Чубинський пише поетичний твір “ Ще не вмерла України і слава, і воля ”. Грудень 1863р. – текст твору друкується у львівському журналі “ Мета ”. 1863р. – греко-католицький священик Михайло Вербицький складає музику до тексту П. Чубинського

1905 р. – музику до твору П. Чубинського пише композитор Кирило Стеценко. 1918р. – уряд Української Народної Республіки затверджує твір П. Чубинського та М. Вербицького як державний гімн. 1939р. – сейм Карпатської України проголошує пісню “ Ще не вмерла України…” державним гімном.

1949 р. – затверджено державний гімн УРСР “ Живи, Україно, прекрасна і сильна ” ( слова М. Бажана і П. Тичини, музика А. Лебединця ). 22 березня 1978 р. – указом Президії Верховної ради УРСР затверджено нову редакцію державного гімну тих самих авторів. 1989р. – над могилою П. Чубинського на Книшевому кладовищі в Борисполі Київської області народний хор “ Гомін “ під керівництвом Леопольда Ященка виконує пісню “ Ще не вмерла Україна… “ в його ж музичній обробці.

24 серпня 1991р. – виконанням “ Ще не вмерла Україна… “ завершується у Верховній Раді церемонія проголошення незалежної, суверенної української держави. З 17 вересня 1991р. – українське радіо розпочинає та завершує свої трансляції виконанням гімну “ Ще не вмерла Україна… “

5 грудня 1995 р. – “ Ще не вмерла Україна… “ офіційно звучала на засіданні Верховної Ради України, присвяченому підсумкам Всеукраїнського референдуму та виборам президента нашої держави; виконував гімн український народний хор ім. Г. Верьовки під керівництвом А. Авдієвського 15 січня 1992 р. – Верховна Рада України окремим указом своєї Президії затверджує музичну редакцію Державного Гімну України, автором якої є М. Вербицький, запроваджує повсюдне його виконання та припиняє виконання державного гімну УРСР

6 березня 2003 р. – Законом, ухваленим Верховною Радою України, як державний гімн затверджено національний гімн на музику М. Вербицького (1863р.) і слова першого куплету та приспіву твору П. Чубинського “ Ще не вмерла Україна “ (1862р.) причому перший рядок тексту прийнято в редакції: “ Ще не вмерла України ні слава, ні воля “. 28 червня 2003 р. – в Києві відбулася офіційна презентація Державного Гімну України.

Павло Платонович Чубинський – автор державного гімну України, народився 15 січня 1839р. під Києвом.

14 листопада 1862 р. за створення “возмутительной песни” заслано в Архангельську губернію. 1869р. – повернення в Україну, дослідження мови та культури народу. П. Чубинський отримав золоту медаль Російського географічного товариства, міжнародного етнографічного конгресу, премію Академії наук. 14 січня 1884 р. П. Чубинський помер у Борисполі.

Михайло Вербицький – батько галицької музики, народився 1815р. на Лемківщині. Освіту здобув у Львівській духовній семінарії. Учителював, керував хором, писав інструментальну музику.

Помер 7 грудня 1870р. в с. Млини біля Перемишля, де і похований.