канада
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
В Канаді існує комплекс соціальних служб, що фінансуються і керуються державою, та програм, які складають систему соціального забезпечення: social security system, social safety net, welfare state. Коріння цієї системи сягають індустріального розвитку країни середини XIX століття. Але справжня "держава добробуту" була створена в Канаді лише після соціальних потрясінь, викликаних двома світовими війнами і депресією 1930-х років. У період з кінця 20-х до 60-х років XX століття були введені в дію державні програми служби допомоги громадянам і їх сім'ям, що опинилися в складних життєвих ситуаціях: в разі хвороби, каліцтва, інвалідності, старості, бідності і безробіття.
1. Допомога на дітей, яка введена з січня 1993 року. Така допомога виплачується сім’ям з низьким та середнім рівнем доходів, в яких є діти, що не досягнули 18-ти років. Розмір допомоги залежить від сукупного річного доходу сім’ї. Максимальний розмір допомоги на дитину становить – 489 канадських доларів.
2.Допомога по безробіттю виплачується тим, хто працює менше 15 годин на тиждень або заробляє менше 113 канадських доларів в тиждень. Розмір допомоги та час протягом якого вона буде виплачуватись залежить від ряду факторів: від заробітної плати, яку отримує особа, від тривалості роботи та темпів зростання безробіття. Максимальний розмір допомоги по безробіттю – 339 канадських доларів на тиждень. Якщо в особи немає роботи, але вона її наполегливо шукає, то така особа може отримувати допомогу протягом 50-ти тижнів. Допомога по безробіттю обкладається прибутковим податком. Підприємці або пенсіонери (пенсійний вік в Канаді наступає з 65 років) не отримують таку допомогу. Допомога не поширюється також на працівників, що звільнилися з роботи за власним бажанням або які були звільнені за порушення трудової дисципліни.
3. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується людям, які отримали травму на робочому місці або страждають на професійне захворювання. Допомога виплачується на протязі всього курсу лікування. Після цього таким особам належить виплачувати пенсію або велику одноразову виплату. У випадку смерті годувальника утриманцям належить отримати кошти на похорон, місячний розмір пенсії та одноразову виплату. Дія цього виду допомоги розповсюджується і на іммігрантів з того дня, коли вони починають офіційно працювати, оскільки гроші на цю програму відраховує роботодавець.
4. Люди похилого віку можуть отримувати різноманітні допомоги, що призначаються для підтримання забезпеченої старості мешканцям Канади.
У Канаді функціонують різні фонди, серед яких є і такі, що надають соціальну допомогу: - Канадський Пенсійний Фонд (КПФ) призначений для виплати пенсій мільйонам жителів Канади, які досягнули пенсійного віку. Відрахування до даного Фонду обов’язкові для всіх працюючих, причому розмір відрахувань збільшується пропорційно збільшенню доходів. У пенсійний фонд надходять кошти як найманих робітників, так і приватних підприємців. Пенсію отримують жителі старші 65 років не залежно від того, продовжують вони працювати чи ні. Якщо особа вирішила піти на пенсію у віці 60-ти років, то їй буде виплачуватися неповна пенсія. Але, після досягнення такою особою 65 років їй буде виплачуватися повна пенсія
Фонд «Спокійна старість». Пенсії цього фонду виплачуються канадським громадянам і жителям Канади, яким виповнилося 65 років. Можливість отримання пенсії та її розмір залежать від терміну проживання в Канаді. Для отримання повної пенсії необхідно прожити в Канаді не менше сорока років після досягнення повноліття. Неповну пенсію можна отримати, проживши в країні як мінімум 10 років після досягнення 18-ти років. Пенсії цього фонду виплачуються тільки в межах Канади.
- Фонд додаткової пенсії виплачує допомоги тим, хто вже отримує пенсію з Фонду «Спокійна старість». Ця допомога покладена на людей з невеликим доходом або взагалі без нього. Розмір допомоги залежить від доходу в попередні роки або від сукупного доходу сім’ї. Допомога не обкладається прибутковим податком
- Фонд допомоги на одного з подружжя. Ця незначна допомога виплачується тим, кому від 60 до 64 рр., а її/його чоловік/дружина отримують пенсію фонду «Спокійна старість» та додаткову пенсію. Розмір та право отримання цієї допомоги залежать від сумарного доходу подружжя і строку проживання в Канаді. Вдови та вдівці також можуть отримувати цю допомогу, з якої не знімається прибутковий податок
Діти, які потребують захисту У Канаді широко практикується надання допомоги дітям, які потребують захисту. Вони перебувають під захистом держави. «Знаходитися під захистом» включає такий юридичний статус дитини, коли батьки позбавляються прав опіки або їх права обмежуються на певний час. Турботу про дитину бере на себе держава. При цьому соціальний працівник керується принципом: рівень втручання ґрунтується на інтересах дитини і мінімальному втручання в її життя.
Допомога сім′ї Програми «послуги вдома» направлені на надання допомоги батькам у розвитку навичок необхідного догляду за дітьми. Дитина, яка потребує догляду, живе удома, а соціальний працівник визначає, що саме потрібно зробити для покращення умов життя дитини. Проводиться аналіз, оцінка ситуації і взаємин у сім’ї, виробляється план дій. Агентства, громадські няні, вчителі – всі беруть участь у наданні допомоги дитині і сім’ї.
Головною метою такого виду послуг є збереження сім’ї і дитини в ній. Якщо ж це неможливо (у разі відмови батьків), про дитину піклується агентство з соціального захисту дітей. Для багатьох дітей у такій ситуації кращими умовами життя буде проживання в прийомній родині. Цим сім’ям платять за те, що вони забезпечують догляд за дитиною в сімейній атмосфері. Прийомні батьки наймаються агентством і проходять спеціальне навчання
Догляд дітей в стаціонарі. Органи соціального забезпечення представляють широку мережу державних або приватних установ. Це можуть бути маленькі котеджі (приблизно 4 або 6 дітей у кожному будинку), інтернати 86 для дітей з нервовими, розумовими вадами (близько 20% дітей, що перебувають на державному забезпеченні, живуть у таких закладах). Обслуговуючий персонал проживає разом з дітьми, здійснюючи за ними 24- годинний догляд. Великі установи такого типу вважаються менш ефективними, оскільки в маленьких будинках діти ближче до сімей і громад.
І хоча всі програми (з соціального забезпечення дітей) чимось відрізняються одна від одної, головне в них – відповідальність уряду Канади за те, щоб діти були одягнені, нагодовані, мали житло. Метою всіх програм є: підтримка і збереження сім’ї; зменшення вірогідності того, що дитина потребуватиме державного піклування.
Соціальне обслуговування інвалідів Соціальне обслуговування інвалідів Канади здійснюється на основі програм, спрямованих на вирішення проблем інвалідів, які розроблені більш ніж в 30 міністерствах, агентствах і інших державних органах. Загальну координацію соціальної адаптації інвалідів здійснює Міністерство розвитку людських ресурсів (Бюро у справах інвалідів). Міністерство канадської спадщини залучене до роботи з інвалідами через управління у справах спорту, що координує параолімпійський спорт, а також будівництво спеціально обладнаних спортивно-оздоровчих центрів по всій країні та через національне управління, що розробило програму удосконалення доступу інвалідів до парків і рекреаційних зон
Впровадження технологій медико-психологічного соціального обслуговування і реабілітації інвалідів Канади передбачає підготовку фахівців у цій галузі, зокрема терапевтів і сестер-менеджерів, діяльність яких направлена на визначення індивідуальних потреб інвалідів і компенсацію обмежень життєдіяльності
До потреб інвалідів адаптована інфраструктура міст, забезпечено доступ до всіх видів громадського транспорту. Система освіти в Канаді законодавчо передбачає можливість навчання інвалідів на всіх освітніх рівнях (від школи до університету). При цьому, перевага надається формам інтеграційної освіти, застосуванню спеціальних сучасних технічних засобів навчання в рамках індивідуальних програм для інвалідів. Серед студентів канадських університетів не менше 1% – інваліди
Питаннями організації соціального захисту і реабілітації інвалідів в Канаді займається Міністерство охорони здоров’я і соціального розвитку. У країні діють служби експертизи працездатності, консультації, профорієнтації, реабілітації, інформації, профпідготовки і працевлаштування інвалідів. На сьогодні розроблено кілька федеральних, провінційних і локальних цільових програм, які характеризують різні аспекти впровадження технологій соціального обслуговування інвалідів. До них відносять вдосконалення системи пільг і компенсацій, розробку програм реабілітації і адаптації інвалідів, програми соціальної і профорієнтаційної спрямованості, медичного обслуговування інвалідів тощо).
Схожі презентації
Категорії