Презентація на тему:
Зінаїда Павлівна Тулуб. Варіант 6

Зінаїда Павлівна Тулуб  1890 - 1964 р.р.

Українська письменниця Зінаїда Павлівна Тулуб народилася 16 (28) листопада 1890 р. в Києві в родині Павла Олександровича і Єлизавети Василівни Тулубів. Родина була українського походження (дід письменниці – Олександр Данилович Тулуб – у свій час належав до Кирило-Мефодіївського братства, чим Зинаїда дуже пишалась). Дитинство минало в Брацлаві , згодом — у Таганрозі, куди переїхали батьки. Від 1904 р. майбутня письменниця знову в Києві, де 1913 р. закінчила історико - філологічний факультет місцевих Вищих жіночих курсів. По захисті дисертації була залишена при Київському університеті для підготовки до професури. ТАГАНРОГ

1920-их роках працювала лектором у військових частинах, завідувала літературною частиною Київ- ського фотокомітету. У 1919–1921 рр. очолювала лекторську секцію в одній із частин Червоної Армії. З 1921 -го працювала в різних радянських установах: завідувала літчастиною в Київському кінофотокомі- теті, служила у відділі місцевого бюджету. З 1926 р.— на творчій роботі. Арештували Зінаїду Тулуб 4 липня 1937 р. В обвинуваченні, яке склав співробітник IV відділу УДБ НКВС УРСР лейтенант Держбезпеки Хват, зазначалося, що вона є «активною учасницею контрреволю- ційної організації „Виборчий центр“, котра здійснює підривну роботу перед наступними виборами до Рад». 5 вересня того ж року Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила письменницю до тюремного ув'язнення строком на 10 років (із поразкою в політичних правах — на 5 років) і конфіскацією всього при- належного їй майна. Ув'язнення Зінаїда Тулуб відбувала в ярославській тюрмі, а з літа 1939 р.— на Коли- мі, де й була звільнена 4 липня 1947 р. у зв'язку з відбуттям строку. Невдовзі через інвалідність була вис- лана в Джамбульський район Алма-Атинської області, де працювала шкільним бібліотекарем. 16 травня 1950 р. їй був оголошений новий вирок Особливої наради при міністерстві Державної безпеки СРСР:«…за приналежність до антирадянської есеро-меншовицької організації, зіслати на поселення в Кокчетав- ську область Казахської РСР». Отже, друга тяжка покара за старим обвинуваченням. У липні 1954 р. з настанням у країні політичної відлиги, Зінаїда Тулуб повертається до країни.

Ярославская тюрьма

Творчість: Літературну діяльність почала російською мовою: перша її повість «На перепутье» була надрукована у журналі «Вестник Европы» 1916 р.; У літературу входила як поетеса, друкувала вірші російською мовою в газеті «Киевские вести» в журналах «Ки – евская мысль» «Вестник Европы», «Русское богатство». 1916 року опублікувала повість «На роздоріжжі», написану російською мовою; За радянського часу перейшла на українську мову; Найвизначніший твір Тулуб — історичний роман-дилогія «Людолови» (1934–1937, у переробленому вигляді пе- ревиданий 1958), в якому на багатому історичному матеріалі відтворено життя українського народу початку 17 ст. за гетьмана Петра Сагайдачного з типовим переяскравленням «класової боротьби» і «класової солідарности» й з неґаціею національного. Крім того, роман із життяТараса Шевченка на засланні — «В степу безкраїм за Уралом» 1964 р., п'єси, сценарії тощо; Зінаїда Тулуб — автор широкопанорамної дилогії «Людолови» (тт. 1—2, 1934–1937), в якій зображене життя України за часів гетьманування Конашевича-Сагайдачного. 1964 р. побачив світ роман «В степу безкраїм за Уралом» про життя Тараса Шевченка на засланні. Писала також кіносценарії, п'єси, перекладала російською мовою твори ук- раїнських та французьких письменників.

«Людолови» 1934–1937 р.р.

Роман про життя Тараса Шевченка на засланні — «В степу безкраїм за Уралом» 1964 р.

Твори: Песни Наяды: стихотворения – Киевские вести, 1910 г., 18 апреля. Стихи моей молодости: сборник – 1910 г. Старшая Эдда: перевод песни 1-й – 1910 г. Саломея: поэма – 1914 г. На перепутье: повесть – 1916 г. В порту: повесть – 1917 – 1918 г.г. Пифагорейцы: поэма – 1917 г. Илья Муромец: пьеса в стихах – 1919 – 1920 г.г. Переклади творів французьких письменників на російську мову – 1920-і р.р. Переклади творів Я.Качури, Г.Епіка, І.Сенченка, В.Кузьмича, Г.Косинки, Ю.Яновського на російську мову – 1920-і р.р. Іоан Вюртемберзький: кіносценарій – 1920 р. Гайдамаки: кіносценарій – 1920-і рр. Сагайдачний: кіносценарій – 1920-і рр. Людолови: історичний роман – 1931 – 1937 рр. (1 ред.), 1957 р. (2 ред.), 1958 р. (3-я, остаточна редакція) В степу безкраїм за Уралом: історичний роман – 1962 р. Кобзар і Якін: кіносценарій – 1960-і рр. Волшебный клубочек: сказка-повесть – 1960-е гг.

Померла:  26 вересня 1964 р., Ірпінь, Київська область

Презентацію підготував учень гр. №15 за спеціальністю муляр-штукатур-пічник Капець Тарас Впу-7/Калуш