Вісмідесятники
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
У світі все сказано. Література ХХ століття пов’язана з іронічною подачею уже відомих істин У.Еко
Якби у нас нічого значного не було в літературі серед так званого середнього покоління, не кажучи вже про літературу старших, то навіть у такому обсязі хіба наша українська література не є серйозною і значною?! І.Драч
Ознаки феномену «вісімдесятництва» : Надання домінантного значення формальній складовій твору. Відсутність претензії на творення конституативних текстів. Бажання харизматизації через «визнання на Заході» і пов'язані з цим комплекси та розчарування. Концептуальний урбаністичний індивідуалізм. Тяжіння до синтетичних способів креації. Перехід від символізму до інтертекстуального та пошук сенсу інтертекстуальності як ностальгія за салоном.
Юрій Ігорович Андрухович Дата народження: 13 березня 1960 Місце народження: Івано-Франківськ, Україна Рід діяльності: Письменник, публіцист
Україна ж — це країна барокко... Україна ж — це країна барокко. Мандрувати нею — для ока втіха. І тому западає спокуса в око: зруйнувати все. І скільки б не їхав, бачиш наслідки: мури і житла хворі ще, мабуть, від турків. І п'ятикутні знаки. З криниць повтікали зорі, тобто їх нема, криниці відсутні, але є сліди, і це дозволяє подавати прогноз у вигляді віри в неминуче. Тому що наша земля є чимось більшим, аніж сорочка для шкіри. Це підпільне барокко влаштовує опір і цвіте шалено навіть в уламках, хоч забуто нас і мовчать в Європі. Катувати зручно в палацах, замках, Це підпільне барокко влаштовує опір і цвіте шалено навіть в уламках, хоч забуто нас і мовчать в Європі. Катувати зручно в палацах, замках, а в каплицях тісно. Тому каплиці є найперший крок углиб України. Мені видно все з чужої столиці. Все на світі можна підняти з руїни, крім живої крові, як ми вже знаєм. Напиши, чи всі живі та здорові. Чи літають ангели над Дунаєм, чи дощі у Львові, чи досить крові.
Україна – країна бароко для око втіха мури і житла хворі з криниць повтікали зорі віри в неминуче цвіте шалено навіть в уламках Асоціативний кущ
Олександр Васильович Ірванець Дата народження: 24 січня 1961 (50 років) Місце народження: Львів Громадянство: СРСР, Україна Мова творів: українська Рід діяльності: письменник, перекладач Жанр: драма, роман, повість, вірш Премії: Лауреат премії Фонду Гелен Щербань-Лапіка (США) 1995
П’ять мільйонів ковтають ранкові бульйони. Їх ковта, в свою чергу, голодне ранкове метро. Я- солдат будівельного батальйону. Я- ніхто. - чи існує проблема маленької людини, чи коректно поставлене питання? - чи можна назвати звичайну людину маленькою? Обґрунтуйте свої думки
ЛЮБІТЬ! Любіть Оклахому! Вночі і в обід, Як неньку і дедді достоту! Любіть Індіану! Й так само любіть Північну й Південну Дакоту. Любіть Алабаму в загравах пожеж, Любіть її в радощі й біди! Айову любіть! Каліфорнію теж! І пальми крислаті Флоріди! Дівчино! Хай око твоє голубе, Та не за фізичнії вади – Коханий любити не встане тебе, Якщо ти не любиш Невади! Юначе! Ти мусиш любити стократ Сильніше, ніж любиш кохану, Колумбію-округ і Джорджію-штат, Монтану і Луїзіану! Любити не зможеш ти штатів других, Коли ти не любиш по-братськи Полів Арізони й таких дорогих Просторів Аляски й Небраски. Любов цю, сильнішу, ніж потяг до вульв, Плекай у душі незникому. Вірджінію-штат, як Вірджінію Вулф Люби! І люби – Оклахому!
Оксана Стефанівна Забужко При народженні: Оксана Стефанівна Забужко Дата народження: 19 вересня 1960 Місце народження: м. Луцьк Громадянство: українське Рід діяльності: поетка, письменниця, філософ, літературознавець, публіцист Творчість : «Музей покинутих секретів», «Польові дослідження з українського сексу»
* * * Відлопотиш дощами за ворота, В щілинах бруку виросте трава — А потім будуть знову в мушлі рота, Між скойок губ світитися слова. Розтанеш в димній сутіні вокзалу — Але осяде в пам’яті, на дні, Обличчя жінки, що тебе кохала, І білий птах фіранки у вікні, І тишина в ласкавих рукавичках, І у плющі заплутаний балкон… Щось відщемить. Щось — охолоне в звичку (Бо й молодість — як скло під каблуком!). Та через гони літ, на повороті, Благатимеш у долі лиш одно: Дощем навшпиньках увійти в ворота І — пошепки — поплакати в вікно…
СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ ЖАДАН Ім’я при народженні Сергій Вікторович Жадан Дата народження: 23 серпня 1974(1974-08-23) (36 років) Місце народження: Старобельськ, Луганська область, Українська РСР, СРСР Громадянство: Україна Рід діяльності: поет, прозаїк, есеїст, перекладач Роки творчості: 1990-і — до нашого часу Спрямування: поезія, проза Мова творів: українська Дебют: 1995
Музика, очерет На долоні, руці. Скільки пройде комет Крізь понадхмар’я ці. Як проступа тепло Через ріки, міста. Все, що у нас було – Тільки ця висота. Все, що трималось вій, Голос печальний, плач, Я скидаю на твій Автовідповідач. Поїзд твоїх химер Не зупиняє біг, Нам з тобою тепер Падає різний сніг. Нарізно кров поспіша, Солодко шириться лет, Тихо росте душа, Мов ламкий очерет.
Назвіть представників літературного процесу 50-80 р.р. ХХ століття… Мені найбільше запам’ятався твір… Він мене вразив… Він мене навчив… Я б хотів більше детально ознайомитися з творчістю … письменника.
Схожі презентації
Категорії