Презентація на тему:
"Олександр Петрович Довженко"

1894 - 1956 Роботу виконав учень 11 класу Білецький Михайло

Геніальний режисер Сценарист Талановитий письменник Художник Філософ Перший поет кіно (американці) Гомер ХХ століття (греки) Олександр Довженко -

Сенс життя для митця Показувати прекрасне в житті Виховувати інших на позитивних прикладах Чесність і принциповість Народна романтика Глибока, яскрава образність Закоріненість у фольклорні джерела Характерні риси творчості

Ж и т т є в і с т о р і н к и 10 вересня 1894 року в селі Сосниці на Чернігівщині Багатодітна селянська сім’я із козацького роду ( із 14 дітей 2 вижило) Батьки – не писемні Виріс на материнській пісні

Чернігівська область. Селище Сосниця. Садиба Олександра Довженка

Мала батьківщина Олександра Довженка

Сосницька початкова та вища школи 1911 р. – Глухівський учительський інститут Вчителював у Житомирі (фізика, природознавство, географія, історія, гімнастика) 1917 р. – економічний факультет Київського комерційного інституту Академія мистецтв (вільний слухач)

Участь у національно-визвольній революції У петлюрівській школі старшин викладав історію України (засуджений до страти) Василь Еллан-Блакитний визволив однодумця 1921-1923 р. – дипломатична робота у Польщі, Франції, Англії, Німеччині 1923 р. – Харків, редакція газети “Вісті ВУЦВК” Один із засновників ВАПЛІТЕ

Співпраця з кіноорганізацією ВУФКУ (малює рекламні плакати до фільмів) 1926 р. – Одеська кінематографія (“Вася-реформатор”, “Ягідка-кохання”, “Сумка дипкур’єра”) Кінець 20-х р. – “Звенигора”, “Арсенал”, “Земля” 1930 р. – Берлін, Прага, Париж, Лондон (вивчення техніки звукового кіно) 1932 р. – “Іван” (перший звуковий фільм)

Кінець 1932 р. переїжджає до Москви, працює на студії “Мосфільм” (звинувачували в націоналізмі) 1933 р. - Далекий Схід (із Фадєєвим збирає матеріал для майбутнього фільму) 1935 р. – “Аероград” (оборона східних кордонів) 1939 р. – “Щорс” (за наказом Сталіна) Спілка письменників СРСР, художній керівник Київської кіностудії) 1942 р. – війна, військовий кореспондент, документаліст

1943 р. – “Україна в огні” (заборонив Сталін) 1944 р. – “Повість полум’яних літ” (заборона працювати на Київській кіностудії, переїздить до Москви) 1948 р. – “Мічурін” (1949 р. Державна премія) 25 листопада 1956 р. помер у Москві 1958 р. дружина Юлія Солнцева поставила на Київській кіностудії фільм “Поема про море” 1959 р. посмертно присуджена Ленінська премія

На смерть він чекав давно - ще з 30-х років, коли почалися репресії, і його друзі, один за одним, почали зникати з життя. По нього мали прийти — рано чи пізно. Є моторошна статистика втрат... За деякими підрахунками з 259 українських літераторів, які друкувалися у 1930 році, після 38-го лишилося тільки 36. Загалом у 30-ті роки винищено приблизно 80 % діячів української культури. Хто лишався «на ходу», незрідка починав боятися навіть власного голосу.

Сам Довженко весь час тужив за Україною і у останні роки свого життя записав у щоденнику: «Я вмру в Москві, так і не побачивши України! Перед смертю попрошу Сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі».

У 1928 році переплелися долі Олександра Довженка і зірки німого кіно Юлії Солнцевої. Вони зустрілися на знімальному майданчику.

Похований Довженко на Ново-Дівичому цвинтарі у Москві. Ховали за державний кошт, оскільки грошей на його рахунку в ощадбанку було тільки 32 рублі. Траурна церемонія відбулася у Будинку літераторів. Співав геніальний співак, друг небіжчика Іван Козловський, грав на скрипці Леонід Коган. З України приїхала делегація, проте не було колишніх друзів, наприклад Бажана. Привезли сніп жита, землю та яблука. Грудочку рідної землі вкинули до могили зі словами «Земля, по якій твої ноги ходили, нині теплом тебе приймає».

На могилі написано російською: «Умер в воскресенье». Більшість людей, які приходять до нього, читають останнє слово як «воскресіння».

Мистецька та літературна спадщина – твори: Воля до життя Зачарована Десна (кіноповість) Земля Мати Ніч перед боєм Повість полум'яних літ Нащадки запорожців (драматична поема) Україна в огні (кіноповість) Поема про море (кіноповість) Антарктида (кіноповість) Життя в цвіту (п'єса) Щоденник 1941-56

Фільмографія 1926 Вася-реформатор (співрежисер, сценарист, фільм втрачено) 1926 Ягідка кохання (режисер, сценарист) 1927 Сумка дипкур'єра (режисер, переробка сценарію, актор) 1927 Звенигора (режисер, переробка сценарію) 1929 Арсенал (режисер, сценарист) 1930 Земля (режисер, сценарист) 1932 Іван (режисер, сценарист) 1935 Аероград (режисер, сценарист) 1939 Щорс (режисер, сценарист) 1939 Буковина, земля українська (режисер) 1940 Визволення (режисер) 1943 рос. Битва за нашу Радянську Україну (режисер, у співавторстві з Ю. Солнцевою та Я. Авдєєнко) 1945 Перемога на Правобережній Україні (режисер, у співавторстві з Ю. Солнцевою) 1945 Рідна країна (художній керівник) 1948 Мічурін (режисер, сценарист) 1951 Прощавай, Америко! (режисер, незакінчений, змонтовано лише 6 частин) 1959 Поема про море (режисер)