Презентація на тему:
Маленький горбань

Спиридон Черкасенко “Маленький горбань” – твір про красу і незахищеність людської душі

Мета: Ознайомити учнів із життям і творчістю письменника; Розпочати роботу щодо аналізу програмного твору “Маленький горбань”; З’ясувати ідейно-тематичне спрямування, особливості композиції тощо; Розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, логічне мислення; Вміння висловлювати власні міркування про красу зовнішню і красу людської душі (внутрішню); Розвивати вміння раціонального використовувати навчальний час; Прищеплювати риси доброти, чуйності, поваги до дорослих.

Хід уроку Повідомлення теми та мети уроку Сьогодні ми продовжуємо обговорювати життя маленької людини, яке протікало майже сто років тому. Під словосполученням “маленька людина” маємо на увазі дитину, яка ще тільки починає пізнавати світ, робити перші самостійні кроки. Доля хлопчика, про якого ми говоримо на уроці, не така трагічна, як у Федька-халамидника, але теж непроста. Проте жодні труднощі не можуть зруйнувати в його душі великої доброти і любові до світу. На жаль, не всі народжуються досконалими, є і такі, що мають значні фізичні влади. Як же до них ставитися? У високорозвинених країнах давно вже не звертають уваги на зовнішність, каліцтво людини, а оцінюють її як особистість – розум, здібності, душевні якості. Як же до цього ставляться у нас? Це залежить від внутрішньої культури людини. Серед дітей нерідко можна зустріти маленьких жорстокосерців, які ображають немічних, насміхаються над ними, зневажають їх. Таке траплялося завжди. Про це й написав зворушливе оповідання С. Черкасенко, український драматург, поет, прозаїк. Гасло уроку: Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай! Хай оживає істина стару; Людина починається з добра. Л. Забашта

Після вивчення цієї теми ви зможете: Розповідати про життя С. Черкасенка; Переказувати зміст оповідання; Аналізувати поведінку, вчинки головного героя, ставлення до нього інших персонажів, автора твору; Складати план характеристики образу героя; Висловлювати власні міркування про зовнішню красу людини.

Портрет С. Черкасенка. “Якщо не жити, то бодай померти на Україні” Спиридон Черкасенко пережив трагедію митця, закинутого далеко на чужину… Він не став “перекоти полем”. Створив свій поетичний ідеал вільної України. Ім’я С. Черкасенка – автора чудових збірок поезій, оповідань, драм, романів – стоїть в одному ряду з такими визначними літературними постатями, як О. Олесь, В. Винниченко, М. Чернявський, Г. Чупринка, М. Вороний. Надовго відсторонений від літературного життя України письменник повертається до нас, несучи з собою частку культури початку минулого століття.

Біографи Спиридон Феодосійович Черкасенко народився 24 грудня 1876 року в містечку Новий Буг, що на Миколаївщині, в селянській родині. Тут закінчив двокласну школу, знання української мови виніс з батьківської хати, читаючи “Кобзар” Шевченка та антологію української поезії “Вік”. В 1895 році закінчив Новобузьку учительську семінарію. Семінарія була політичним навчальним закладом. Семінаристи, серед яких було багато дітей селян в переживаній кількості були малоросами, так тоді називали українців. Вони були благонадійнішими від строкатого люду Одеси та Миколаєва. Тому вибір, при створенні семінарії, впав саме на це глухе, степове містечко. Де саме звільнились військові казарми. По закінченні семінарії Черкасенко учителював у сусідній Катеринославщині, на Донбасі. Пізнав жорстокості соціального і національного гноблення. Тут він поступово формується, як письменник, знавець людської душі. Особливої уваги заслуговують його оповідання, сповнені людяності та гуманізму.

Біографи З 1910 року Черкасенко працює в Києві. Він захоплюється журналістикою, співпрацює з журналом “Дзвін”, займається педагогічною діяльністю, в театрі Миколи Садовського завідує літературною частиною. 1917 рік його насторожив, та невдовзі він підтримав уряд УНР. Уряд відрядив його до Відня, де Черкасенко продовжив розпочату роботу по створенню підручників для нових українських шкіл. Після окупації України Червоною армією Черкасенко переїздить до Ужгорода, яке входить до складу Чехословацької республіки. Працює референтом у товаристві “ПРСВІТА”, бере участь в культурному житті міста. Після зустрічі з поліцією покидає Ужгород і поселяється в Празі. Живе бідно, але багато пише, постійні звістки про складне становище в Україні пригнічували його, підриваючи фізичні сили. Про це свідчать виразні й зворушливі патріотичні мотиви, що пронизують цикл його віршів “На чужині”: Про Україну ані чутки! Живе? Умерла? Міцно спить? У серці разом в’ються смутки, Душа завмерла і мовчить…

Біографи Останнє десятиліття свого безрадісного перебування на чужині Черкасенко прожив у с. Горні Черношіце на околиці Праги. Тут знайшла його страшна звістка про загибель сина Віктора, котрий віддав своє життя в боротьбі за волю Карпатської України. Зболіле батьківське серце не витримало. Черкасенко майже рік дуже хворів. Самотнього, нікому не потрібного на чужині письменника доглядали ченці. 7 лютого 1940 р. Спиридон Феодосійович помер. Поховали його на Ольшанському цвинтарі у Празі. Поруч нього – могили відомих культурних діячів і поетів-емігрантів, зокрема О. Олеся, С. Русової, В. Немировича-Данченка.

Біографи Творчий доробок письменника складає 30 книжок, а найвідоміші в Україні дві збірки – “Дітям” і “Маленький горбань”, а також романтично-пригодницький роман для юнацтва “Пригоди молодого лицаря”. Черкасенко впевнено заявив про себе і як драматург. На сьогодні відомо близько 50-ти його драматичних творів: трагедій, драм, комедій, одноактівок, етюдів, створених в традиції творчості. Він талановитий прозаїк. Творив письменник і в публіцистичному жанрі, друкуючи протягом 1912 – 1913 років у “Літературно-науковому віснику” свої статті. На сторінках цього часопису вів публіцистичний розділ “З українського життя”. Твори Черкасенка вчать добру й справедливості, милосердю й гуманізму, здатності співчувати та переживати, оспівують дружбу. “Родився мрійником – і мрійником сконаю!” – так написав у одному вірші про себе С. Черкасенко. Він справді був мрійником, який хотів, аби люди жили, сповідуючи християнські закони любові до ближнього.

Скласти портрет митця Понад 30 книг Поезія Проза драматургія Педагог Митець Дитячий письменник Укладач книг Охоронець рідної землі Вірний син народу патріот

Як учителя за покликанням і фахом, Спиридона Черкасенка особливо гнітила і тривожила дитяча недоля. У 1912 р. в серії “Ілюстрована бібліотека для дітей” видавництво “Український учитель” видало збірку “Маленький горбань” та інші оповідання. “Дітям праці, нужди й горя присвячую цю книжку – автор” – такий запис зробив письменник на її сторінці. Ми сьогодні з вами познайомимося з оповіданням “Маленький горбань”. Перед тим, як ми почнемо працювати над твором, давайте згадаємо, що таке оповідання, сюжет, композиція. В цьому нам допоможуть літературознавці.

Теорія літератури Група “Літературознавці” Оповідання – невеликий прозовий твір, у якому розповідається про якийсь епізод із життя одного персонажа (або кількох)

Теорія літератури Група “Літературознавці” Для оповідання характерно: Обсяг твору невеликий; Кількість зображувальних подій із життя головного героя незначна; Зображувальний відрізок часу короткий; Кількість героїв твору невелика; Мова – проза.

Теорія літератури Група “Літературознавці” Зазвичай оповідання має сюжет. Сюжет – це основна подія чи кілька подій, які описані чи про які розповідається у творі. Він складається із зачину (зав’язка) – початок розповіді у творі; Розвитку дії (основної частини) – послідовне розгортання наступних подій; кульмінації – найвищого напруження подій; позв’язки (кінцівки) – завершальної, підсумовуючої події.

Теорія літератури Група “Літературознавці” Кожний твір має тему – основне питання, яке висвітлюється в ньому. Головного героя – це образ-персонаж, довкола якого відбувається основна дія у творі, найглибше розкривається його характер. Другорядних героїв – образи-персонажі, які допомагають розкривати характер головного героя, основний конфлікт у творі.

Поняття про оповідання Скласти літературознавчий словничок, підібравши відповідні терміни до поданих визначень Терміни для словничка: Тема художнього твору, сюжет, зачин, основна частина, кульмінація, розв’язка Зачин Кульмінація Основна частина Розв’язка Сюжет Тема художнього твору Термін Визначення Частина художнього твору – початок руху сюжету Частина художнього твору – момент найвищої напруги дії Частина художнього твору, що містить розвиток дії твору Заключний момент розвитку основної дії твору Подія або ряд послідовних подій, що послідовно розвиваються і становлять зміст літературного твору. Головне питання, яке висвітлює автор у своєму творі.

Додому вам було завдання прочитати оповідання “Маленький горбань” Чи всі прочитали оповідання? Чи сподобалося воно вам? А чим саме сподобалося? Чи легко вам було читати твір, чи все ви зрозуміли? Запишіть 2-3 питання, які виникли у вас під час читання твору. Якщо протягом уроку ви не почуєте відповіді, то задасте їх у кінці уроку.

Вправа “Мікрофон” (усно) Прочитавши назву твору, я І група: подумав… ІІ група: зрозумів… ІІІ група: відчув…

“Мозкова атака” Група “Літературознавців” Вікторина на уважність: Де проходить дія оповідання? () Який був день? () Чим займалися дівчатка? () А в що гралися дівчатка? () За чим спостерігали дід Антип і Павлик? () З ким здебільшого грався Павлик? () Яку казку розповідала мати хлопцеві? () Якою була пам’ять у Павлика? () Якими були думки й серце хлопця? () За кого заступився головний герой, коли хлопці припинили гру, потім посварилися? () Кого уніс “на оберемку” дід Антип до хати? (Захарка) Як звали матір Захарка? (Явдоха)

….

Інтерв’ю з героями твору Павлик Де ти народився? В якій сім’ї ти ріс? Чи любила тебе мама? А ти її? Який у тебе дідусь? Чому ти обираєш собі для гри дівчаток? Через що ти часто зазнаєш жорстоких нерозумних книпнів з боку інших дітей? Чи страшно було, коли Захарко накинувся на тебе з кулаками? Захарко Хто твої батьки? Чому ти так ведеш себе з хлопцями? Навіщо ти почав руйнувати гніздечко? Невже тобі не було жаль Павлика? Як ти гадаєш, чи станете ви друзями?

Частини сюжету Користуючись текстом твору, встановити порядок пунктів плану оповідання С. Черкасенка “Маленький горбань” і знайти частини сюжету Е Г Д Б А В

Краса – явище нерукотворне. Художник Микола Бідняк доводив це щодня “Бути українцем – це коштовне діло. Того вчило нас життя на Рідній землі, про це пересвідчуємося й на кожному кроці тут – на чужині. За приналежність до української нації доводиться весь час платити кров’ю й посиленим трудом… …Я гордий тим, що звуся українцем!” Микола Бідняк

Микола Бідняк Складно повірити, що людина, яка написала ці слова, таі і не отримала права називатися громадянином України, хоча, здається, більше за Україну не любила нічого… Не подужала за життя усіх бюрократичних бар’єрів, поставлених перед нею чиновниками, - погодьтеся, митцеві складно вести паперову війну, а головне – шкода часу витрачати! Ліпше, затиснувши міцно між зубами пензлик, малювати, малювати й малювати… Адже Миколі Біднякові часу потрібно було більше, ніж нікому іншому, бо малював не руками – за допомогою вуст. Народився Микола бідняк 1930 року в Торонто (Канада). Коли хлоп’яті було чотири роки, батьки взяли його з собою на рідну Буковину. Щоб не потрапити під більшовицьку окупацію, наприкінці війни сім’я виїхала до Німеччини. Вже там Микола, потрапивши на польову міну, втратив обидві руки.

1950 року юнак з батьками повернувся до Канади. Маючи нездоланну силу волі та винятковий хист до малярства, він спромігся закінчити Інститут технології та мистецтва Калгарі (Альберта), а згодом коледж образотворчого мистецтва в Торонто. Непереможне покликання до мистецтва навчило Миколу винахідливості. На куксу правої руки він натягнув гумовий бандаж, яким міцно притискав пензель чи олівець. Часто йому доводилося затискувати пензель зубами чи між пальцями ноги. У такий спосіб Микола виконував дивовижні за драматизмом малярські й графічні роботи, технічній досконалості яких міг позаздрити будь-який митець. Микола Бідняк створював ікони, портрети, пейзажі, натюрморти, обкладинки до книжок. Художник мав престижні нагороди, був багаторічним членом Української спілки Образотворчих митців США й Канади, а також Міжнародної Асоціації митців, що малюють вустами й пальцями ніг. В Канаді Микола Бідняк створив ряд цінних робіт для Спілки Української Молоді.

В Україні творчість Миколи Бідняка була майже незнаною до 1990 року. 1991 року він був обраним професором Львівської академії мистецтв. У 1995 році Микола бідняк став лауреатом Державної премії України ім. Тараса Шевченка. Кілька робіт митець передав Національному музею у Львові для діючої експозиції. Роботу “Чорнобильська Богоматір” (створену 1992 р.) Микола Бідняк подарував Національному музею образотворчого мистецтва в Києві. До того картина виставлялася в багатьох галереях на Заході. Як член світової Асоціації митців-інвалідів у Ліхтенштейні М. Бідняк виявляв турботу про інвалідів України, про людей, які, не скорившись долі. Прагнуть жити повноцінним життям і приносити лбдям користь. Таких художник залучав до роботи в славнозвісній асоціації, яка дає їм відчутну творчу й матеріальну підтримку.

Він був лауреатом Національної премії ім. Т. Шевченка, кавалером ордена Ярослава Мудрого V ступеня, членом Спілки художників України, який мужністю всього свого творчого життя утверджував ім’я України в світі. Протягом усього життя Микола Бідняк уперто шукав можливості не тільки виразити свій хист, а й бути взірцем мужності для знедолених. Помер художник 2000 року.

Оцініть себе по кожному з визначених напрямів від 0 до 2 балів Ви брали активну участь у роботі групи? . Ви вносили вдалі пропозиції, які враховувала група? . Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи? . Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим? . Ви вдало узагальнювали думки інших і просували роботу групи вперед? . Ви доповідали класу про результати групової роботи? . Всього балів: .

Тест “Ваші враження від уроку” Інформація достатня. (так/ні) Мені вдалося висловитися. (так/ні) Я задоволений співпрацею з однокласниками. (так/ні) Я краще пізнаю своїх ровесників. Що допоможе мені у навчанні та спілкуванні (так/ні) Мене зацікавила ця форма роботи. (так/ні) Я оцінюю урок на високому рівні. (так/ні)

3 грудня – Міжнародний день інвалідів Люди з фізичними вадами мають щирі серця і теплу душу. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це в характерні нашого народу. Лікування добротою потребують не тільки хворі та самотні, а й цілком благополучні й здорові люди, в яких душа черства й глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне і тим, хто не бачить і не чує кривди болю, несправедливості й горя. З давніх-давен дзвони, окрім богослужіння, повсюдно використовувались і як набат для сповіщення про якесь лихо, біль, на сполох під час пожежі, ворожого нашестя. Сьогодні дзвони б’ють на сполох, закликаючи нас до милосердя, доброти. Бо тільки милосердя робить нас справжніми людьми.

Домашнє завдання: Виписати цитати до образу Павлика; Скласти порівняльну характеристику Павлика й Захарка.

Література: