Презентація на тему:
Трудове

Жертва репресій (геноциду) радянського режиму Виконали: Учениці 11 класу Кривоколінського нвк Бабій яна Данилова дарія

Штангей Володимир Фокович 1895-1937

Біографія Штангей Володимир Фокович народився в 1895 р. в с. Мішурів Тальнівського району на Черкащині в сім’ї селянина-бідняка, котрий у 1913 році спромігся віддати сина в науку до Катеринославського землемірного училища, яке майбутній письменник так і не закінчив — був мобілізований в армію у 1914 р. На фронтах першої світової Штангей перебував недовго: 1915 року потрапив у німецький полон, де пробув більше трьох літ. Після повернення на Україну потрапив у бурхливий вир подій. В Умані з ініціативи есерів був скликаний селянський з’їзд. Штангея обрали делегатом. У травні 1919 р., в часи Директорії, лівий есер Клименко організував на Уманщині селянське повстання, в якому взяв участь і майбутній письменник.

У травні 1919 року, за часів Директорії УНР, лівий есер Клименко організував на Уманщині селянське повстання, в якому взяв участь і майбутній письменник. Після встановлення влади більшовиків був обраний народним суддею, а восени 1919 року вступив в учительську семінарію. У зв'язку з реорганізацією цього закладу Штангей почав працювати на ниві освіти, пізніше навчався в Київській медичній академії, однак незабаром захворів і змушений був знову вчителювати в сільських школах.

У 1924 році очолив Уманське бюро рабселькоровського газети «Робітничо-селянська правда». У наступному році вступив у ВКП (б) і переїхав до Катеринослава. Був на партійній роботі. Пізніше, знову в редакції газети «Робітничо-селянська правда». У 1927 р перебрався до Харкова. Був завідувачем відділом масово-політичної роботи клубу ім. Блакитного. 1927 став знаменним для письменника - з'явилася перша книга його оповідань «Наймичка». Потім побачили світ «Злочин в степу» і «Образа» (1929). З 1930-го по 1932 рік з-під пера його вийшло шість книг.

Окремими виданнями вийшли книжки оповідань: «Батрачка» (1927), «Злочин у степу», «Образа» (1929), «Золотий», «Межа» (1930), «Один день», «Удруге народжені» (1931), «На землі», «Том новел» (1932), «Один день» (1933).

В. Штангей належав до активістів літературної організації селянських письменників України «Плуг», працював заступником редактора однойменного журналу, редагував журнал «Радянська школа».

6 грудня 1934 був заарештований у справі «боротьбистської контрреволюційної організації». За два місяці арешту він вісім разів давав свідчення. Заарештований «визнав» свою «провину»: участь в есерівському повстанні і присутність на есерівському з'їзді, що кваліфікувалося як контрреволюційна діяльність. До цього ж харківські співробітники НКВС додали міфічну підготовку до терористичного акту.

Письменника в січні 1935 р перевезли до Києва. Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м Києві 27-28 березня 1935 р засуджений за ст. 54-8-11 КК УРСР на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання на Соловках. Особливою трійкою НКВД 9 жовтня 1937 р засуджений до вищої міри. Розстріляний 3 листопада 1937 в Карелії (Сандармох).

Реабілітований посмертно в 1956 році.

Дякую за увагу!