Традиційні типи хатніх ляльок. Технології виготовлення вузлової ляльки
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
«Наш оберег ішов з землі, Коли нас скіфами ще звали. І талісман той берегли, І щастя в доленьці шукали...» О. Онищенко
Традиційні типи хатніх ляльок Лялька – Багаторучиця Ляльки - пеленашки Ляльки – забавлянки Лялечка – Утішниця Лялечка-зерновушка (круп'яничка) Лялька-Трав’яниця Лялька-Лихоманка Лялька – Бажанниця Лялька - Подорожниця Мати з дитиною Берегиня Весільна
Тема уроку Традиційні типи хатніх ляльок. Технології виготовлення вузлової ляльки В ході уроку ви дізнаєтеся: - Які є традиційні типи хатніх ляльок.| - Звідки походять назви ляльок. - Як класифікуються ляльки за способом виготовлення. Навчитеся: виготовляти вузлову ляльку.
Лялька – Багаторучиця Свою назву лялька отримала за наявність великої кількості рук (п`ять – сім пар рук). Таку ляльку полюбляли господині, її підвішували над прялкою чи піччю для того, щоб господиня встигала робити всю хатню роботу. А лялька допомагала їй у цій справі.
Ляльки – забавлянки Їх дуже легко можуть сплести навіть дітлахи. Таких ляльок в хаті було декілька, їх можна було підвішувати до колиски немовляти
Лялечка – утішниця Таку забавку ховали у скриню, тобто щодня дитині не давали нею гратися. Виймали тільки тоді, коли дитина плакала. На ручки їй вішали цукерки, маля гралося, з’їдало солодощі і утішниця ховалася знову у скриню
Вважалося, що вона приносить в дім достаток, благополуччя, допомагає досягти успіхів у роботі. Лялечка-зерновушка (круп'яничка) Інший варіант зерновушки – до ляльки примотувалися мішечки з зерном
Лялька-Трав’яниця Ця лялька подібна до сучасної аромотерапії: у спідничку клали запашну траву на свій смак або за потребою і пристосовували біля ліжка, аби вдихати запах зілля .
Лялька-лихоманка Цей простий оберіг в’язався найстаршою у родині жінкою на Різдво. Кожна лялька означала конкретну хворобу, яку мав член сім’ї. Цілий рік лихоманка висіла біля печі, а потім спалювалася. Таким чином хвороба відступала
Лялька - Бажанниця Така лялька «Бажанниця» була у кожної дівчини. Показувати її нікому не слідувало
Лялька-Подорожниця Лялька-Подорожниця – це традиційна лялька-оберіг для подорожуючих. У її вузлику все, що може знадобитися в дорогу: трохи крупи, монета і щіпка рідної землі, щоб не забути повернутися.
Мати з дитиною Лялька з діточками нагадує іконописний образ Богородиці. Її дарують новоствореним сім'ям
Берегиня Її зображують із руками, піднятими вгору в молитовному жесті або з опущеними вниз. Коли руки підняті вгору – Богиня закликає небо допомогти засіяти ниву, зачати нове життя на землі. Коли руки опущені вниз – Богиня благословляє землю на народження, принесення плодів, дарів. На спідниці ляльки – берегині вишитий мотив безконечника.
Весільна Лялька-наречена захищала дівчат від пристріту і підтримувала їх. Цю ляльку багато одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого. Ляльку вбирали в український одяг, як молоду, робили великий віночок, чи корону.
Значення кольорів: зелений – колір здоров’я та багатства; червоний – колір життя, вогню, кохання; жовтий – колір сонця, пшениці, землі, фізичного світу; синій – колір творчості та саморозвитку; фіолетовий – колір мудрості; золотий – колір Божої любові
Схожі презентації
Категорії