Презентація на тему:
Проблеми екологічної освіти і виховання при вивченні біології та екології в умовах ПТНЗ.

Проблеми екологічної освіти і виховання при вивченні біології та екології в умовах ПТНЗ. Сучасні методи навчання. Теорія та практика Із опиту роботи викладача біології та екології Криворізького центру професійної освіти Третяка Сергія Вікторовича

Третяк Сергій Вікторович, 1966 р.н. Педагогічний стаж 19 років, стаж роботи вчителем біології 19 років. Освіта вища. Дніпропетровський державний університет (1984-1991) за спеціальністю: Біологія,фізіологія людини і тварин. Спеціаліст І категорії Працював за фахом викладачем біології та шкільним психологом (1992-2003, 2005-2009) в Коктебельській загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня; заступником директора по науці та психологом (1996-1998) Феодосійського фізико-математичного ліцею при Харківському державному університеті. З 2010 року працюю психологом та викладаю біологію і екологію Криворізького центру професійної освіти. Моє педагогічне кредо: «Студент не чаша, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити». Давньогрецький вислів.

Метою створення цього проекту є – необхідність доведення до викладачів біології та екології основних сучасних поглядів на ефективність реалізації основних аспектів уроку під кутом погляду на особистісно-орієнтоване навчання та прищеплення інтересу до майбутньої професії методами ефективного педагогічного спілкування; ознайомлення педагогічних кадрів з можливими рівнями взаємодії учня і вчителя, їх компонентами та їх основними принципами, а також перешкодами які можливі на даному етапі взаємодії.

. Основне завдання роботи полягає в полегшенні співпраці учня й вчителя під час проведення уроків інноваційними методами, ефективного педагогічного спілкування з використанням інтерактивних технологій, мультимедійних засобів та урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Навчальний процес в сучасних умовах реформування системи професійної освіти вимагає постійного вдосконалення. Це обумовлено, перш за все, зміною пріоритетів та соціальних цінностей: інтеграційні процеси усе більше усвідомлюються як засіб досягнення такого рівня якості освіти, який в найбільшій мірі відповідає задоволенню потреб людини та розвитку її духовного багатства. Головними вимогами до випускника ПТНЗ, крім професійних знань, вмінь та навичок, стають компетентність і мобільність. У зв’язку з цим акценти при викладанні навчальних дисциплін переносяться не тільки на формування знань, вмінь та навичок, з боку викладача, а й на сам процес пізнання, ефективність якого повністю залежить від пізнавальної активності самого учня. Успішність досягнення мети залежить не тільки від змісту освіти, але і від того, як засвоюється навчальний матеріал: індивідуально або колективно, в авторитарних чи гуманістичних умовах, опираючись на увагу, сприйняття, пам’ять або на весь особистісний потенціал людини, за допомогою репродуктивних або активних методів навчання. Відомо, що результат навчання залежить від оптимального вибору методів навчання, які повинні враховувати як вікові особливості учнів, їх попередній суб'єктивний досвід, знання і уміння, так і індивідуальні стилі мислення.

Біологія та екологія, що вивчають навколишній світ, живі організми та їх вплив один на одного та на навколишнє середовище можуть стати дуже цікавими для учнів науками, якщо збудувати процес навчання правильно, з урахуванням індивідуальних особливостей сприйняття матеріалу. Ефективність навчання знаходиться в прямій залежності від рівня активності учнів, тому одна з основних задач — не лише надання учням суми знань, але й розвиток пізнавальних інтересів, творчого підходу до справи, прагнення до самостійного поповнення знань, уміння застосовувати їх в практичній діяльності.

Пасивні методи: де учні виступають в ролі “об'єкту” навчання, які повинні засвоїти і відтворити матеріал, який передається їм викладачем - джерелом знань. Основні методи це лекція, читання, експеримент, практична робота, перегляд відеофрагментів, бесіда, опитування. Схема 1 (пасивний метод)

Активні методи: де ті, що навчаються є “суб'єктом” навчання, виконують творчі завдання, вступають в діалог з викладачем. Основні методи це творчі завдання, питання від учня до викладача, і від викладача до учня. Схема 2 (активний метод)

Інтерактивні методи: От англ. (inter - “між”; act – “дія”) таким чином дослівний переклад позначає інтерактивні методи – методи,що дозволяють вчиться взаємодіяти між собою; а інтерактивне навчання – навчання побудоване на взаємодії тих, хто навчає і навчається, включаючи педагога. Ці методи передбачають колективне навчання в співпраці, причому і той, хто навчається і педагог є суб'єктами навчального процесу. Педагог частіше виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи, творця умов для ініціативи учнів. Під час інтерактивного навчання учні активно спілкуються, сперечаються, не погоджуються з співрозмовником. Відбувається забезпечення демократичного, рівноправного партнерства між педагогом і учнями і серед учнівського колективу.

Схема 3 (інтерактивний метод)

Застосування в навчальному процесі інтерактивних технологій дозволяє вести обговорення в групах, практикувати і відпрацьовувати уміння і навички на заняттях і в реальному житті. І це не випадково, оскільки інтерактивні методи задіюють не тільки свідомість учня, його почуття, а також волю, тобто включають в процес навчання “цілісну людину”. Слово «інтерактивне» складається з двох слів «інтер» та «активне», що означає: «взаємно», «обопільно», «вкупі», «спільно», «між». Друга частина слова – «активне», означає: «рухливе», «діяльне», «жваве», «енергійне».

Інтерактивні методи навчання дають позитивний ефект при вивченні біології та екології, бо дають можливість працювати учням в парах, мікро- групах або малих групах, маніпулювати предметним матеріалом шляхом спостережень, екологічних та фізіологічних дослідів та випробувань різних можливостей для розв’язання поставленої задачі чи проблеми, це навчання, яке дає можливість учням опрацьовувати навчальний матеріал розмовляючи, дискутуючи та обговорюючи різні точки зору. Організація інтерактивного навчання передбачає використання методів, які створюють ситуацію пошуку, сумніву, ризику, успіху, аналізу та самооцінки своїх дій. Вкупі з інтерактивними методами, підвищує засвоєння матеріалу та зацікавленість учнів, вдале застосування міждисциплінарних зв’язків. Прикладом такого зв'язку є проведений в квітні Інтегрований урок з біології, екології та історії України Урок-конференція “Чорнобильська катастрофа та її наслідки крізь призму часу”.

Міждисциплінарні зв'язки допомагають учням зрозуміти процеси, що відбуваються в навколишньому світі. Використання між наочних зв'язків біології та екології з іншими дисциплінами необхідно також для формування системного мислення. Актуальність використання міждисциплінарних зв'язків в процесі навчання обумовлена сучасним рівнем розвитку науки, для якого характерна яскраво виражена інтеграція громадських, освітньо-наукових і технічних знань. Між наочні зв'язки створюють основу для формування наукового світогляду і всебічного розвитку особистості. Важливо правильно визначити час і місце включення міждисциплінарного матеріалу у зміст заняття.

Прийоми встановлення між наочних зв'язків різноманітні. На заняттях з курсу екології з учнями Криворізького центру професійної освіти, що навчаються за програмою повної загальноосвітньої школи, ми використовуємо між наочні зв'язки екології та біології не лише із загальноосвітніми, але і з спеціальними дисциплінами. Наприклад, учні вивчають забруднення ґрунтів та вод мінеральними добривами та іншими Іншими компонентами сільського господарства та промисловості, а також фізичні, хімічні, біологічні процеси, супроводжуючі процеси потрапляння цих продуктів до організму людини та тварин в надмірній кількості.

Інноваційні технології навчання, нетрадиційний підхід до навчання створюють в учнів можливість займати не просто активну, але ініціативну позицію в навчальному процесі, не просто „засвоювати” запропонований викладачем матеріал, але пізнавати світ, вступаючи з ним в активний діалог, самому шукати відповіді та не зупинятися на знайденому як на остаточній істині. У цьому напрямку і ведуться пошуки, спрямовані на перетворення традиційного навчання на живе зацікавлене вирішення проблем.

Класифікація інтерактивних технологій Кооперативне навчання Фронтальні технології інтерактивного навчання Технології навчання у грі Технології навчання в дискусії - Ротаційні трійки. - Карусель. - Акваріум. - Робота в парах. - Робота в малих групах. - Діалог. - Синтез думок. - Спільний проект. - Пошук інформації. - Обговорення проблем у загальному колі. - Мікрофон. - Мозковий штурм. - Навчаючи – вчуся. - Ажурна пилка. - Аналіз ситуацій (case-метод). - Дерево розв’язань. - Коло ідей. - Імітації. - Спрощене судове рішення. - Громадські слухання. - Розігрування ситуації за ролями (рольова гра, драматизація) - Метод„Прес”. - Обери позицію. - Зміни позицію. - Безперервна шкала думок. - Дискусія (ток-шоу, оцінювальна дискусія). - Дебати.

У своїй роботі я прагну використовувати активні і інтерактивні методи на різних етапах заняття: під час вивчення нового матеріалу, закріплення, формування вмінь та навичок. . Викладач повинен виступати не лише як керівник розумової діяльності учнів, спрямовуючи її, допомагати, послуговуючись фактами, дійти певних висновків, а й виховувати в них навички самостійності, відповідальності, формувати екологічну культуру. Для цього мною була створена комплексна Програма “З екологічної освіти та виховання підростаючого покоління в Криворізькому центрі професійної освіти на 2010-2015 рр”. Залучаючи учнів до діяльності, я скеровую їх на пізнання світу і себе в ньому і, дозуючи допомогу, реалізовую важливий принцип виховання: “Допоможи мені, щоб я зробив це сам…”

Ділова гра – це метод навчання вибору послідовних, оптимальних рішень в умовах, що імітують реальну господарську практику. Ділова гра – це форма відтворення предметного і соціального змісту майбутньої професійної діяльності спеціаліста, моделювання тих систем відносин, які характерні для цієї діяльності як єдиного цілого. Головне, що навчає гра – психологічно і професійно грамотно реагувати на прототип реальної життєвої ситуації. Практично перевірена частота проведення ефективних ділових ігор при вивченні екології та біології - максимум 2 гри за семестр.

“Мозковий штурм” – це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок усіх учасників. Як показує практика, шляхом “мозкового штурму” всього за декілька хвилин можна отримати десятки ідей. На занятті треба назвати тему дискусії і запросити учнів взяти участь в її обговоренні шляхом “штурму”. Треба намагатися уникати “закритих” питань, на які можна однозначно відповісти “так” чи “ні”, ставити запитання закриті, які починаються з “як”, “чому”, заохочувати учнів висловлювати свої ідеї, почуття.

Дуже важливо на заняттях залучати до роботи всіх учнів. У цьому допомагають такі методи,як “Коло” і “Мікрофон”. Робота в малих групах корисна для формування навичок участі в дискусії. Більшості учнів легше висловитися вневеличкій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відповідає потреба вислуховувати кожного учня у великій групі. Метод ”Займи позицію” допомагає вести обговорення дискусійного питання в групі. Використовувати його треба з метою попрактикуватися у навичках спілкування. Стимулює прояв самостійності учнів, їхні творчі можливості рольова гра. Мета застосування цього методу – визначити ставлення учнів до конкретної життєвої ситуації,допомогти їм набути досвіду виходу з конфліктної ситуації шляхом рольової гри.

“Навчаючи – вчуся”. Цей метод надає учням можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим. Метод “Прес” використовують у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної проблеми, яка обговорюється. Крім цього можна практикувати складання і розв’язання проблемних ситуаційних задач, проведення конкурсних уроків, дискусій, дебатів та ін. Широке використання активних методів навчання безсумнівно буде сприяти ефективному вирішенню головної проблеми ПТНЗ – підвищення якості спеціалістів, що випускаються.

Важливо, щоб викладач умів обирати такі методи і форми роботи, які відповідають меті навчальної дисципліни, про що у свій час писала методист М. О. Рибнікова: "Викладання є мистецтво, а не ремесло - у цьому самий корінь викладацької справи. Випробувати десять методів і обрати свій, передивитися десять підручників і не дотримуватися жодного неухильно - ось єдиний можливий шлях живого викладання. Весь час винаходити, вимагати, удосконалюватися - ось єдиний курс викладацького робочого життя».

У навчальному процесі можливо і бажано також використання інформаційних технологій. Навчання біології та екології — це та область, де інформаційні технології можуть принципово змінити і методи роботи, і, саме головне, її результати. Використання інформаційних технологій на уроках біології та екології дозволяють інтенсифікувати діяльність викладача, підвищити якість навчання предмету, відобразити суттєві сторони біологічних об'єктів та екологічних процесів, втілив в життя принцип наочності. Застосування нових інформаційних технологій дозволяє направити інтелектуальний потенціал учнів на позитивний розвиток, інакше спрага пізнань висохне в запалі ігрових баталій або під час безцільного проведення часу в Інтернеті.

На заняттях біології та екології можна використовувати такі форми інформаційних технологій: створення презентацій, готові програмні засоби, тестові оболонки. Застосування презентацій та слайд – фільмів (Power Point) під час лекцій забезпечує динамічність, наочність, більш високий рівень і обсяг інформації порівняно з традиційними методами. Комп’ютерні презентації – ефективний метод вивчення будь – якого матеріалу. Під час презентації матеріалу в графіках, картинках, таблицях, тезах, віртуальних моделях включаються механізми не тільки звукової, але й зорової й асоціативної пам’яті. Можливість поєднувати в презентації будь – які об’єкти робить її особливо привабливою у вивченні складних тем, якщо необхідно показати моделі (поділ клітини, запліднення, поділу хромосом та ін.), процеси (механізми забруднення повітря, вод, ґрунтів, коло обіг речовин, розчинення забруднюючих речовин, явище гібридизації тощо). У разі використання комп’ютерних технологій будь – який об’єкт може бути представлений не тільки в суворо визначеній, зафіксованій формі на площині. Його можна переміщати в просторі й розглядати під різними кутами.

Застосування засобів мультимедіа вирішує проблему пошуку інших форм наглядного представлення біологічного та екологічного експерименту і інтерпретації його даних, особливо в випадках, коли безпечна постановка дослідів в умовах начального закладу неможлива. Завдяки інтерактивності — характеристиці, яку не можуть забезпечити інші засоби навчання — електронні джерела інформації дозволяють розглядати той або інший процес в динаміці, зрозуміти суть явища.

Виділяють низку переваг впровадження інформаційних технологій в навчальний процес: можливість демонстрації експериментів, яких не можна здійснити в учбовому кабінеті навчального закладу. Віртуальний світ дає можливість проводити біологічний та екологічний експеримент без ризику для здоров’я учнів під час вивчення токсичних речовин. З цією метою при проведенні занять з біології та екології пропоную застосовувати програмований засіб «Віртуальна біологічна лабораторія», або програмований засіб «Біологія. Нова школа» та “Зелений пакет” з екології. Відсутність необхідного обладнання перекривається використанням комп’ютера; розвиток творчих здібностей учнів, активізація пізнавальної діяльності і підвищення мотивації до навчання; здійснення контролю знань і інтеграція таких освітніх областей як хімія, біологія, екологія, інформатика і ін., при яких учні можуть розвивати свої творчі здібності, застосовувати їх на практиці.

Використання комп’ютера на занятті повинно бути доцільно і методично обґрунтовано, а не слугувати даниною велінню часу. Не варто використовувати комп’ютер там, де більш ефективні інші засоби навчання. До інформаційних технологій необхідно звертатися лише в тому випадку, якщо вони забезпечують більш високий рівень освітнього процесу в порівнянні з іншими методами навчання. Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використані на різних етапах заняття: під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу; під час пояснення нового матеріалу як ілюстрації; під час закріплення й узагальнення знань; для контролю знань.

Використання комп'ютерних технологій Проведення експерименту Віртуальний світ дає можливість проводити біологічний або екологічний експеримент без ризику для здоров’я учнів під час вивчення токсичних речовин. Відсутність необхідного обладнання перекривається використанням комп’ютера Вивчення нового матеріалу (презентації та лекції) застосування слайд-фільмів забезпечує динамічність, наочність, більш високий рівень і обсяг інформації Під час закріплення знань Тестування (індивідуальна робота кожного учня з комп’ютерною програмою) не для контролю знань, а з метою детального вивчення теми та підготовки до підсумкового заняття або модульного контролю

Використання засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Метою застосування відео матеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання. Отже, застосування мультимедійних засобів навчання при вивченні біологічних дисциплін надає заняттю специфічної новизни, яка за змістом і формою викладення має можливість відтворити за короткий час великий за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

Нові інформаційні технології навчання надають потужні й універсальні засоби отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання різноманітної інформації, полегшують виконання рутинних, технічних, нетворчих операцій, пов'язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навантаження під час навчально-пізнавальної діяльності. Таким чином, використання на заняттях з біології та екології міждисциплінарних зв’язків, інтерактивних методів навчання та інформаційних технологій, в тому числі технологій мультимедіа, сприяє розвитку пізнавального інтересу учнів, підвищує якість засвоєння навчального матеріалу і якість фахової підготовки молодших спеціалістів.