Презентація на тему:
формування ключових предметів

Формування ключових та предметних компетентностей засобами уроків природознавства в 1 класі Підготувала Слободяник Любов Василівна вчитель початкових класів Уманської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №5 ім. В.І. Чуйкова Уманської міської ради Черкаської області

З 1 вересня 2012р. в початковій школі розпочалося поступове впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти, який прийнято відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року № 462 та нових навчальних програм і нових підручників.

Державний стандарт початкової освіти ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що відповідає сучасним вимогам суспільства. Актуальними завданнями, визначеними основним документом початкової школи, є оволодіння ключовими компетентностями, які передбачають особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток учнів; життєві компетентності учнів формуються на основі міжпредметних зв’язків та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

Зміни, які визначені в новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти, реалізуються шляхом: формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема: уміння вчитися, забезпечення загальнокультурної, громадянської, соціальної, здоров’язберігаючої, інформаційно-комунікаційної освіченості; посилення природничої складової навчально-виховного процесу, зокрема введено в 1-4 класах нову освітню галузь – «Природознавство» по 2 години щотижня, що сприяє формуванню природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу.

У новому Державному стандарті терміни вживаються у таких значеннях.

Ключова компетенція Це об’єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини (вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій).

Компетентнісний підхід Це спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.

Компетентність Це набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.

Предметна компетентність Це освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням.

Предметна компетентність Це сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює.

Предметна природознавча компетентність Це - особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа“.

Прикладом ключових компетентностей можуть бути такі здатності людини: *продемонструвати творче мислення; *застосувати різні види спілкування в різних ситуаціях; *зрозуміти сенс належності до різних видів спільнот; *довести здатність пристосування до різних ситуацій; *сприяти створенню якісного життя; *зрозуміти й відповідно використати технології; *розвивати здібності дослідження та набувати власний досвід; *побудувати власний комплекс індивідуальних і соціальних цінностей та орієнтувати на них свою поведінку.

Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну та розвивальну функції. З метою забезпечення мотивації учіння вчителями початкових класів у навчальних засобах використовуються: *цікавий матеріал; *ілюстрації; *дидактичні ігри; *вправи, що передбачають цікавий для учнів процес виконання; *завдання, що спонукають до пошуку значимих для учня результатів.

Довкілля рослини

Криптограма Ключ: прочитати вислів проти годинникової стрілки

дихають живляться рухаються Виводять потомство

Гра “Посідаємо рядком і подумаєм ладком” У зеленім кожушку, в костяній сорочці Я росту собі в ліску—всім зірвати хочеться. Вірно людям я служу, їм дерева стережу, Дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним добуваю. Червона, солодка, запашна Росте низько, до землі близько. Я руда і невеличка, дуже схожа на лисичку. Та курей не поїдаю, по деревах лиш стрибаю. Має гарні жовті вічка й фіолетову спідничку. Запах ніжний і духмяний наповняє ліс весняний. В темнім лісі проживає, довгий хвіст пухнастий має. А як вийде полювати, бережись, мишва хвостата!

У порівнянні з Землею Сонце й справді величезне.

Формування предметних і ключових компетентностей вимагає від учителя застосування методів, які передбачають активну діяльність молодших школярів. продуктивні (вивчений матеріал застосовується на практиці); евристичні або частково пошукові (окремі елементи нових знань учень знаходить завдяки розв’язанню пізнавальних завдань); проблемні (учень усвідомлює проблему і знаходить шляхи її розв’язання); інтерактивні (активна взаємодія всіх учнів, в ході якої кожний школяр осмислює свою діяльність, відчуває свою успішність).

Особливості організації вивчення програмового матеріалу з природознавства у 1 класі Розподіл годин: • протягом року — 68 год (2 год на тиждень); • резерв* – 6 год; * — резерв навчального часу може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу:екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації.

Особливості моделювання змісту навчальної програми: проведення дослідницького практикуму під час опрацювання кожного із розділів; співпраця з батьками (спостереження зоряного неба, з’ясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження тепла та електроенергії у побуті). Такі завдання у програмі мають примітку “Запитай у батьків”; узагальнення вивченого матеріалу кожного із розділів (“Запитання до природи”); застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності.

Структурування програми у 1 класі ВСТУП що вивчає предмет природознавство (1 год); РОЗДІЛ І. світ, у якому ти живеш (14 год); РОЗДІЛ ІІ. світ неживої природи (7 год); РОЗДІЛ ІІІ. світ живої природи (17 год); РОЗДІЛ ІV. рідний край (10 год); РОЗДІЛ V. моя країна — Україна (8 год); РОЗДІЛ VІ. запитання до природи (5 год, упродовж року, тематика за вибором учителя).

Рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу на уроках природознавства • компетентнісно орієнтований підхід; • використання сучасних освітніх технологій; • розвиток критичного мислення та креативності; • проблемний підхід; • упровадження проектних технологіїй; • залучення молодших школярів до колективної діяльності (парної, групової роботи); • використання інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла Сонячної системи, Всесвіт).

Методи, прийоми та засоби організації навчальних занять з природознавства спостереження у природі; • власні дослідження учнів; • практичні роботи; • демонстраційні і фронтальні досліди; • виготовлення моделей явищ природи та формування вмінь користуватися ними; • екологічне моделюванню та прогнозування; • вирішення ситуативних завдань; • робота з інформаційними джерелами; • практична діяльність з охорони природи.

Форми та засоби проведення навчальних занять з природознавства • використання місцевого природознавчого та краєзнавчого матеріалу у навчальних цілях; • проведення регулярних екскурсії у природу, населеним пунктом, у краєзнавчий або природничий музей, планетарій; • систематичні спостереження за природою; • дидактичні ігри; • уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій; • святкування дня Землі, космонавтики, прильоту птахів; • власні учнівські дослідження; • виконання завдань пошуково-творчого характеру; • екологічні акції.

Використання місцевого природознавчого та краєзнавчого матеріалу у навчальних цілях Герб Умані Прапор Умані

Символічний знак при в’їзді в місто У мань (Гумань, пол. Humań) — місто обласного підпорядкування, районний центр Уманського району Черкаської області. Розташоване на Придніпровській височині над рікою Уманкою (басейн Південного Бугу). Поруч з містом проходить автошлях (Київ — Одеса), що в Україні збігається з міжнародним автошляхом (Санкт-Петербург — Одеса).

Проведення регулярних екскурсії у природу, населеним пунктом, у краєзнавчий або природничий музей, планетарій. Уманський краєзнавчий музей На всю країну і навіть за кордоном відомий Державний заповідник — дендропарк «Софіївка»

Систематичні спостереження за природою Зима Весна

Весною все ожива, танцює й співа. НАЗВІТЬ ВЕСНЯНІ МІСЯЦІ

Дидактичні ігри “Хто який” Упертий пес Полохливий їжак Колючий заєць Вірний вовк Надутий осел Злий лис Хитрий індик

І день, і ніч, і в дощ, і в спеку Труджусь весь час я під землею. Коплю запаси цілий день : Алмази, золото з рудою. Що їх об’єднує?

Уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій

Святкування дня Землі, космонавтики, прильоту птахів

Знайди відповідь, розшшифруй її, визнач групу тварин Виконання завдань пошуково-творчого характеру Йде в поле - як дощечка, а з поля - як бочечка. (янивС) Хто боком спить, а лежачи їсть? (ьнелО) Хто на собі ліс носить? (авороК) Повзун повзе, на базар голки везе. (пац, азоК) Хто родиться з бородою? (акчовк і атачруК) Пролетіло на хвості, та й сховалось в хворості. (оБриб) Маленьке, сіреньке, а хвостик, як шило. (Овкв) Кругом бочки бігають клубочки (кажЇ)

Власні учнівські дослідження Ми налили воду в стакан. Поставили його в морозильну камеру. Коли на поверхні води з»явилася льодинки, ми виміряли температуру води. Висновок: вода замерзає при температурі 0* С та перетворюються в лід. (твердий стан води)

Ми налили в чайник воду, довели її до кипіння. І побачили, що над носиком киплячого чайника з»явився пар. Висновок: вода при кипінні перетворюється в пар. (газоподібний стан води) Власні учнівські дослідження

Екологічні акції

Давай разом піклуватися про довкілля, щоб мати змогу радіти навколишній красі та подарункам, які природа так щедро дарує нам щодня!

Все залежить від нас!

Компетентнісний підхід у навчанні є актуальною проблемою сьогодення, особливо у початковій школі. Мета педагогічної діяльності вчителя – сформувати компетентну особистість молодшого школяра на основі розвитку пізнавального інтересу, навчити самостійно мислити, озброїти необхідними для цього знаннями, вміннями та навичками.  

Дякую за увагу!

Список використаних джерел 1. Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти  zakon.rada.gov.ua  2. lismk.org.ua/wp-content/uploads/201... 3. Таргоній О. Використання інформаційних технологій на уроках у початкових класах / О.Таргоній, Т.Чабанюк // Сучасна школа України. – 2011. - № 2. – С. 42 – 44. http://teacher.at.ua/