Презентація на тему:
Фізика - лауреати Нобелівської премії

Лауреати Нобелівської премії в галузі фізики 1920-і

Шарль Едуард Гільйом Швейцарсько-французький фізик. Лауреат Нобелівської премії 1920 року за відкриття сплавів з аномальним поведінкою коефіцієнта теплового розширення. Гільйом є «найбільшим метрологом сучасності, а його відкриття має величезне значення для надточних наукових вимірів, отже і для розвитку природничих наук загалом»

Альберт Ейнштейн Один з найвизначніших фізиків 20 століття. Лауреат нобелівської премії 1921-го року.

Альберт Ейнштейн Ще в 1904 «Аннали фізики» отримали від Альберта Ейнштейна ряд статей, присвячених вивченню питань статистичної механіки і молекулярної фізики. Вони були опубліковані у 1905 році, відкривши так званий «Рік чудес», коли чотири статті Ейнштейна зробили революцію в теоретичній фізиці, давши початок теорії відносності яка була розроблена на підставі теорії відносності в геометрії, створеній Миколою Лобачевським, (у якій Ейнштейн замінив розгляд частинок розглядом подій) і перевернувши уявлення про фотоефект і броунівський рух. Фізичне співтовариство в цілому згідно з тим, що три з них заслуговували на Нобелівську премію, яка у результаті дісталася Ейнштейнові лише за роботу з фотоефекту — досить дивний факт, якщо врахувати, що учений краще всього відомий саме завдяки своїй теорії відносності.

Нільс Бор Данський фізик-теоретик, творець першої квантової теорії будови атома, автор принципу доповнювальності, один з основоположників квантової механіки. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1922 року, присудженої за роботи з будови атома.

Роберт Ендрюс Міллікен Американський фізик, займався дослідженням властивостей електрона, першим в світі виміряв значення заряду електрона, вивчав явища фотоефекту, ультрафіолетове випромінювання, космічне випромінювання, будову атома. В 1923 р. отримав Нобелівську премію з фізики за вимірювання заряду електрона та працю в області фотоефекту.

Манне Сігбан Шведський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1924 р. «За відкриття і дослідження в області рентгенівської спектроскопії».

Джеймс Франк Німецько-американський фізик, Нобелівський лауреат з фізики 1925 року. Премія присудження «за відкриття законів зіткнення електрона з атомом» (спільно з Людвігом Герцем). В 1951 році удостоєний медалі імені Макса Планка.

Густав Людвіг Герц Німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1925 року «за відкриття законів зіткнення електрона з атомом» (спільно з Джеймсом Франком). Племінник знаменитого Генріха Герца.

Жан Батист Перрен Французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики у 1926 році «за роботу з дискретної природи матерії й особливо за відкриття седиментаційної рівноваги».

Артур Голлі Комптон Американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1927 року. У 1922 р. виявив і дав теоретичне обґрунтування ефекту зміни довжини хвилі рентгенівського випромінювання унаслідок розсіяння його електронами речовини, чим довів існування фотону. За це відкриття Комптон був нагороджений Нобелівською премією, а відкрите явище отримало назву ефекту Комптона.

Чарльз Томсон Різ Вільсон Шотландський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1927 р. за метод візуального виявлення траєкторій електрично заряджених частинок за допомогою конденсація пари.

Оуен Вільямс Річардсон Англійський фізик, лауреат Нобелівської премії по фізиці в 1928 р. «За роботи з терміольних досліджень, і особливо за відкриття закону, що носить його ім'я».

Луї Віктор де Бройль Французький фізик, один з творців сучасної квантової механіки. У докторській дисертації (1924), виконаній під керівництвом П. Ланжевена, висунув ідею про хвильові властивості матерії (хвилі де Бройля), яка покладена в основу сучасної квантової механіки (Нобелівська премія, 1929).