Презентація на тему:
До свята 8 Березня

До свята 8 Березня З ледь відчутним весняним подихом приходить до нас чудове жіноче свято – 8 Березня. Цей день несе у світ ніжність і красу. Адже усе найдорожче, що є у нашому житті – щастя, радість, надія, кохання, пов’язане з жінкою. Без жінок не було б стільки світла, любові і тепла. Вони наповнюють будні яскравими фарбами, спонукають до шляхетних вчинків і добрих справ. Вітаємо всіх жінок з святом! Нехай вас ніколи не оминає турбота чоловіків, а прекрасні почуття дарують натхнення для нових творчих успіхів і життєвих перемог.

Жінки, що зробили вагомий внесок в розвиток фізики Мукачівський професійний ліцей сфери послуг МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК З ФІЗИКИ

Визначні жінки-фізики Суспільство і в економічному, і в соціальному аспектах все більше залежить від нових наукових знань та нових наукових технологій. Для забезпечення сталого розвитку такого суспільства необхідне збільшення кількості високоосвічених та високопрофесійних фахівців, здатних проводити наукові дослідження та здобувати нові знання в різних галузях науки. Внесок жінок в науку незвичайно великий, багато хто з них заплатив своїм здоров′ям і життями за прагнення і завзятість в дослідженнях.

Марія Склодовська-Кюрі Марі я Кюрі  , уроджена Склодовська, (7.11.1867 - 4.07.1934) — польський фізик і хімік. У 1898 році оголосила про можливість існування нового, сильно радіоактивного елемента в руді уранової смолки. В тому ж році вони з чоловіком оголосили про існування двох радіоактивних елементів: полонію і радію. У 1902 році – одержали один з цих елементів і були нагороджені медаллю Деві (1903) і відзначені Нобелівською премією з фізики (1903). Марія Кюрі написала "Трактат про радіоактивність" (1910) і була нагороджена Нобелівською премією з хімії 1911року.

Ірен Жоліо-Кюрі Ірен Жоліо-Кюрі  (12.09.1897-17.03.1956)  —французький фізик. У 1935 році Ірен Жоліо-Кюрі і її чоловіку Фредеріку Жоліо була присуджена Нобелівська премія з хімії «за виконаний синтез нових радіоактивних елементів».

Лізе Майтнер Лізе Майтнер (17.11 1878 — 27.10.1968) - шведський фізик. Працювала в галузі радіоактивності та ядерної фізики. Майтнер була частиною команди, яка виявила ядерний поділ. За це досягнення її колега О. Ган був удостоєний Нобелівської премії (хоча, багато істориків вважає, що саме Майтнер мала її отримати). Член Шведської Королівської Академії Наук, нагороджена премією Енріко Фермі, медаллю Макса Планка та багатьма іншими преміями. Елемент 109, Meitnerium, названий на її честь.

Ежені Коттон Ежені Коттон (13.10.1881- 16.06.1967) - французький вчений. В 1901році Ежені Коттон вступає до Вищої школи французького міста Севр. Тут знайомиться з П'єром Кюрі, Марі Кюрі і Полем Ланжевеном. Захоплюється фізикою, у 1904 році, викладає в коледжі при Пуатьє, а потім керує Вищою школою для дівчаток, де протягом багатьох років веде велику наукову діяльність. Пізніше стає директором Національної школи в Севрі, де піднімає рівень наукової освіти та розвиває лабораторні і наукові дослідження.

Олександра Глагольєва-Аркадьєва Глагольєва-Аркадьєва Олександра Андріївна (16.02.1884 — 30.10.1945) - радянський фізик. У 1916 сконструювала прилад для вимірювання глибини залягання куль і осколків снарядів у поранених - рентгеностереометр. У 1922 побудувала нове джерело електромагнітних хвиль - так званий масовий випромінювач, що представляє собою посудину з алюмінієвою тирсою, у в'язкому маслі. Завдяки малим розмірам вібраторів Глагольєвій-Аркадьєвій вдалося отримати (в 1923) хвилі довжиною від 5 см до 82 мкм, які заповнили проміжок на шкалі електромагнітних хвиль між спектрами інфрачервоних і радіохвиль.

Антоніна Прихотько (26.04.1906-29.09.1995) У 1944 р. в Києві, працювала в Інституті фізики АН УРСР, де організувала найбільшу в світі лабораторію низькотемпературної спектроскопії неметалічних кристалів. У 1946-1948 рр. досліджувала суто кристалічне колективне поглинання світла в молекулуярних кристалах, виконала цикл досліджень спектрів поглинання кристалів ароматичного ряду, встановила зв’язки між спектрами та структурою кристалів, ряд фазових перетворень у  молекулярних кристалах, виявила фотореакції при низьких температурах. Відзначена Ленінською премією та Державною премією УРСР (1977 р.).

Марія Гепперт-Майер Марі я Ге пперт-Ма єр (28.06.1906- 20.02.1972) видатна жінка-фізик, одна з небагатьох жінок-лауреатів Нобелевскої премії з фізики за відкриття, що стосуються оболонкової структури ядра. В кінці 1940-х — початку 1950-х років вона виконала розрахунки з поглинання випромінювання для Едварда Теллера, які, ймовірно, використовувались при конструюванні водневої бомби.

Валерія Троїцька Троїцька Валерія Олексіївна народилася 15 листопада 1917 року в Петрограді, померла 21 січня 2010 року в Мельбурні. Доктор фізико-математичних наук, вчений-геофізик зі світовим ім'ям, основоположник вивчення геомагнітних пульсацій, слабких по амплітуді короткоперіодних коливань магнітного поля Землі. Нею створена наукова школа з вивчення геомагнітних пульсацій як важливого елемента змінного магнітного поля Землі.