Презентація на тему:
Дитячі колискові

Дитячі колискові

Дитячий фольклор Дитячий фольклор настільки різноманітний, оригінальний і багатожанровий, що потребує окремої розмови . Це колискові, забавлянки, ігрові пісні, дражнилки, лічилки, небилиці, заклички, приповідки, скоромовки , казки й загадки, жартівливі пісні.

Для дітей раннього віку (немовлят та до трьох років) колискові пісні, забавлянки виконують дорослі, переважно мати або старші братики та сестрички. Колисання дитини має надзвичайно важливе значення в перші роки її виховання .

Колиска в українській родині мала символічне значення, її не викидали, навіть коли в хаті не було дітей. Найчастіше колиску виносили на горище, щоб не перевівся рід. Колиски робили зі «співучого дерева» — клена, ясена, калини, щоб діти були співучими, дужими та вродливими. В народі здавна помічено, що материнська пісня над колискою має велику магічну силу: вона заспокоює, дає позитивні емоції, оберігає від хвороб, нещасть та страху.

Як правило, дитина була біля матері два дні, а на третій відбувалося ритуальне вкладання її у колиску. Найдавніший звичай - першого вкладати в колиску кота (як і першого впускати в нову хату). Вважалося, що кіт може наділяти дитину спокійною вдачею, приносити солодкий сон. Кота колисали в колисці, примовляючи: «Як на кота муркота — на дитину дрімота». Потім кота випускали, а дитину клали в колиску й співали колискову.

А ти, котик сірий, Не ходи по сінях. А ти, білуватий, Не ходи по хаті, Не буди дитяти. А ти, котик рудько, Та витопи грубку. А ти, котик чорний, Та сідай у човник, Лови рибки повен, Щоб і няньці й мамці, І бабусі старенькій, І дитинці маленькій. А-а-а.

Крім того, дитина знайомиться з новими поняттями (рибка, човник), а також дізнається про кольори котів. Розвиваючими дитяче мислення в українській етнопедагогіці є чимало пестушок, забавлянок, небилиць. Найпоширеніші з них відомі всім «Сорока-ворона на припічку сиділа...», «Ладоньки-ладусі», «Куй, куй чобіток» тощо. В таких забавлянках найкраще розвивається пам'ять дитини, її мовлення, логіка мислення, виробляється розуміння навколишнього світу .

Коли дитина плаче, її заспокоюють спеціальними примовками: «Цить, не плач, я спечу тобі калач, медом помажу, тобі покажу, а сам з'їм». Якщо дитина ще не розуміє іронії, насмішки над плаксою, то їй проказують цю ж примовку, але з іншим кінцем: «Медом помажу, усім покажу, а тобі дам».

Кінець