Презентація на тему:
Чи існує справжнє кохання…

ЧИ ІСНУЄ СПРАВЖНЄ КОХАННЯ… Учениця 11 класу Ясакова Катерина

Кохання... Що воно таке, як його відрізнити від інших людських почуттів? Багато років я свято вірила, що кохання - це дарунок небес. Я вірила, що кохання - це один раз, і на все життя. Це те, що не минає з роками, незалежно від обставин, відстані. Я чітко знала, що кохання неможливо сплутати з пристрастю, захопленням, що це почуття, яке приходить, і вже нікуди не йде. Але тепер я схильна сумніватись у правдивості своєї теорії.

Коли люди кажуть "я тебе люблю" - вони розуміють це по-різному. На жаль... Інколи мені навіть здається, що сучасна людина, в переважній більшості, не здатна на справжнє, чисте почуття. Цьому заважає падіння моралі. Яке може бути кохання між двома людьми, які в перший день знайомства знаходять місце де задовольняють свої сексуальні потреби. Хіба може між ними зародитись кохання? Кохання має народитись від іскри. Це не завжди навіть дотик, скоріше погляд, жести, інтонація голосу... Кохання - це незрозуміла нам формула симпатії, яка заворожує людину, і змушує думати лише про того, в кого закохався, і сліпо ідеалізувати його.

Я схильна думати, що кохання сліпе. Так. Воно сліпе. Якщо кохаєш, то тобі байдуже, які в людини недоліки, ти здатен на все заради цієї людини, можеш творити чудеса. Любов - це одержимість. Якщо ця одержимість не проходить з роками, то це справжнє кохання. Для кохання немає значення, взаємне воно чи ні. Любиш людину або ні. Третього не дано. Все, що третє - це емоції. Це симпатія, пристрасть, і не більше. Закохані - немов ангели. Вони бажають один одному тільки найкращого. Помста не узгоджується із коханням.

БАГАТО ПИСЬМЕННИКІВ ПИСАЛИ ПРО КОХАННЯ… ГЛИБОКО Й РІЗНОМАНІТНО НЮАНСИ ТА СУПЕРЕЧНОСТІ ЛЮБОВНИХ ПОЧУТТІВ ВТІЛЕНО У ВІРШАХ УКРАЇНСЬКИХ ПОЕТІВ. ТАК, У ФРАНКА КОХАННЯ ПОСТАЄ НЕДОСЯЖНОЮ МРІЄЮ, ОМАНЛИВОЮ І ТАЄМНИЧОЮ: ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ? ЧОГО ЗВЕРТАЄШ ТИ ДО МЕНЕ ЧУДОВІ ОЧІ ТІ ЯСНІ СУМНІ, НЕМОВ КРИНИЦІ ДНО СТУДЕНЕ? («ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ?») В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ XX СТОЛІТТЯ НАЙЯСКРАВІШИМ ПАМ'ЯТНИКОМ КОХАННЯ СТАЛА ПОЕЗІЯ ВОЛОДИМИРА СОСЮРИ: ТАК НІХТО НЕ КОХАВ. ЧЕРЕЗ ТИСЯЧІ ЛІТ ЛИШ ПРИХОДИТЬ ПОДІБНЕ КОХАННЯ. В ДЕНЬ ТАКИЙ РОЗЦВІТАЄ ВЕСНА НА ЗЕМЛІ І ЗЕМЛЯ УБИРАЄТЬСЯ ЗРАННЯ.

ЗА ДОПОМОГОЮ ЗОРОВИХ ТА СЛУХОВИХ ВРАЖЕНЬ ПЕРЕДАЄ ГЛИБИНУ ІНТИМНОГО СВІТУ ЛЮДИНИ ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, У ТВОРЧОСТІ ЯКОГО БАГАТО ПРЕКРАСНИХ ВІРШІВ ПРО ЧИСТУ І ВІРНУ ЛЮДСЬКУ ЛЮБОВ: ЧИ Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, — НЕ ЗНАЮ, — СПИТАЙ ВНОЧІ У СРІБНИХ ЗІР, — ВЕСНОЮ ВСЛУХАЙСЬ В ШЕЛЕСТ ГАЮ, ВДИВИСЯ В ДАЛЬ З ЗЕЛЕНИХ ГІР. СПИТАЙ У ЧАЙКИ, ЩО ГОЛОСЕ, СПИТАЙ У ХМАР, ЩО СЛЬОЗИ ЛЛЮТЬ. ПІДИ НА СПАЛЕНІ ПОКОСИ. ЩО В РАЗ ОСТАННІЙ РОСИ П'ЮТЬ. («НАЩО, НАЩО ТОБІ ПИТАТИ…») НЕПОВТОРНО І СВОЄРІДНО СКАЗАНО ПРО ЦЕ НАДЗВИЧАЙНО СИЛЬНЕ ЛЮДСЬКЕ ПОЧУТТЯ В ТВОРЧОСТІ ФАКТИЧНО КОЖНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, ПРО ЩО СВІДЧАТЬ ПРЕКРАСНІ ЛІТЕРАТУРНІ ШЕДЕВРИ, СТВОРЕНІ ЇХНІМ ТАЛАНТОМ.

Я вірю і знаю, що справжнє, вічне кохання існує. Я знаю, що кохання необхідно заслужити. Саме заслужити, бо людина, в якої черстве серце, сповнене егоїзму, підлості, сірості, не здатна закохатись. Якщо така людина каже, що кохає - вона обманює себе, і оточуючих. Кохання може жити лише в душі, в якій є хоча б клаптик чистоти. Тож справжнє кохання — це велике надбання людини. Воно формує особистість, визначає її сутність: воно стає головним випробуванням у житті людини, робить її щасливою або нещасною. То чи існує справжнє кохання сьогодні? Мабуть, що так, оскільки й зараз люди продовжують здійснювати героїчні та безглузді вчинки задля кохання і страждати від цього. Це й робить їх людьми.