Презентація на тему:
Збереження та відтворення традиційних християнських моральних чеснот у ході впровадження експериментального курсу “Християнська етика

Збереження та відтворення традиційних християнських моральних чеснот у ході впровадження експериментального курсу “Християнська етика в українській культурі”

Згідно рішення педагогічної ради закладу від 30.08.2006 р. (протокол № 11), наказу по закладу від 01.09.2006 р. № 156 в 2006-2007 н.р. школа взяла участь у педагогічному експерименті з вивчення курсу “Християнська етика в українській культурі. Дорога добра” для учнів 1-х класів.

“Реалізація програми “Освіта столиці. 2006-2010 р.р. в навчально-виховному процесі”. Використання інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі. Розвиток творчого потенціалу учнів на уроках. Участь у педагогічному експерименті з вивчення курсу “Християнська етика в українській культурі” для учнів 1-4 класів. Життя і здоров’я дитини – найвища цінність. Культура українського народу починається з душі маленької дитини”.

«Виховання серця – це цілий світ турбот і тривог, про які ми, дорослі, ніколи не повинні забувати». В.Сухомлинський

Програма курсу “Християнська етика в українській культурі” побудована на засадах інтеграції етичного, естетичного та релігійного компонентів у житті дитини на основах християнської моралі, традиційної для українського народу. Курс повинен ввести учнів у світ краси людських почуттів: милосердя, любові до ближнього, співчуття, жертовності, вдячності, гідності та шляхетності. Основою формування цих чеснот є християнська етична традиція, яка гармонійно поєднана з багатовіковою культурою українського народу. Педагогічний вплив полягає у прилученні дитини до тих християнських цінностей, які мають універсальне гуманістичне значення, абсолютний характер і, що найважливіше для виховання – позитивну спрямованість.

Поширення через засоби масової інформації насильства, страху, аморальності та інших чинників, які призводять до падіння моральних якостей людини, дитини. Моральний досвід особистості включає в себе систему різних взаємопов’язаних компонентів, які характеризують: 1. Розвиток свідомості – знання, поняття, переконання. 2. Поведінку – вчинки, звички, вміння.

Курс “Християнська етика в українській культурі” враховує, що рівень релігійної свідомості духовних знань і взагалі духовного життя як у дітей, так у їхніх батьків невисокий. Тому викладання має бути достатньо делікатним, обережним. Не хотілося б, щоб уроки перетворилися на рутину, моралізаторські нотації, а Заповіді Божі використовувались вчителями і батьками для залякування дітей, як погроза покарання.

Духовне, релігійне виховання дитини – це, насамперед, сімейне виховання. Тому відвідування уроків християнської етики відбувається за згодою батьків. Програма і підручники побудовані так, щоб якомога більше залучити батьків до участі у вивченні даного курсу, створюючи привід для духовного спілкування в родині. Без єдності та згоди вчителів і батьків практично неможливе успішне духовне виховання дітей.

Сприяння духовно-моральному розвитку дітей і прищеплення їм любові до Бога, до ближнього, до України, через ознайомлення з національним культурним надбанням, кращими зразками вітчизняної культури. Сприяння вихованню моральних цінностей: працелюбства, людяності, вдячності, побожності, милосердя, пошани до батьків і старших. Навчання в початкових класах є благотворним періодом прищеплення основних моральних правил.

Відповідність основним цінностям і спрямуванням національної педагогіки; Культуровідповідність; Теоцентризм; Цілісність; Інтегрованість; Наступність й доступність; Толерантність; Превентивність; Життєва смислотворча самодіяльність.

“Християнська етика в українській культурі. Дорога добра” / Методичний посібник для вчителів/ – Київ, вид-во “Поліпром”: - Скибенко І.В. – заступник директора з НВР “Краса та багатство великодніх звичаїв в Україні”. “Найдорожча в світі - мама”. - Єлфімова Д.М. - вчитель початкових класів “Для чого ми живемо?”. “Вдячність тому, хто дарує добро”.

“Християнська етика в українській культурі. Дорога милосердя” /Методичний посібник для вчителів/ Київ, вид-во “Поліпром” – 2009 - Єлфімова Д.М. – вчитель початкових класів “Справжнє добро. Скромність”. “Працелюбність”. “Душевна щедрість”.

“Християнська етика в українській культурі. Дорога доброчинності” / Розробки уроків для 3 класу. Методичний посібник для вчителів/ Київ, 2009, вид-во “Поліпром”: - Єлфімова Д.М. - вчитель початкових класів “Бережливість і байдужість?”. “Розсудливість і нерозсудливість”. “Божий дар знань”.

1. Чи задоволенні ви тим, що Ваша дитина вивчає предмет «Християнська етика в українській культурі»? а) так; б) ні; в) частково. 2. Чи влаштовує Вас зміст матеріалу курсу? а) так; б) частково; в) ні. 3. Якщо не влаштовує, то що саме? 4. Чи задоволенні Ви, яким чином викладається цей предмет? а) так; б) ні; в) частково. 5. Як впливають на поведінку Вашої дитини заняття з предмету ? а) позитивно; б) негативно; в) не впливає. 6. Наскільки навчальний матеріал спрямований на формування світоглядних позицій дитини: а) повністю; б) в основному; в) частково; г) зовсім не спрямований.

7. Чи дотримується ваша дитина правил духовної безпеки у власному житті? (Позначте усі обрані відповіді) з повагою ставиться до старших; з повагою ставиться до однолітків; слухається батьків; виконує настанови вчителів; поважає себе; не ображає інших; не засуджує інших. 8. Оцініть за 5-бальною шкалою, наскільки курс сприяє формуванню особистісних якостей (чеснот) дитини: доброти, милосердя, наполегливості, працелюбності, старанності…

Згідно анкети всі батьки наших учнів задоволені вивченням предмету “Християнська етика в українській культурі”. Зміст курсу влаштовує 80% батьків, 20%- частково. Всі задоволені, яким чином викладається цей предмет. Щодо впливу на поведінку дітей занять курсу, батьки висловлюються позитивно. З вивченням курсу “Християнська етика в українській культурі”, згідно думки батьків, діти стали більш дотримуватись духовної безпеки у власному житті.

Якщо дитина живе у ворожнечі – вона вчиться агресивності. Якщо дитину висміюють-вона стає замкнутою. Якщо дитину постійно критикують-вона вчиться ненавидіти. Якщо дитина зростає у докорах - вона починає жити з почуттям провини. Якщо дитина зростає у терпимості – вона вчиться сприймати інших. Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе. Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною. Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою. Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе. Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Тепло рідної домівки Тепло Божої любові

У квітні 2008 року відбувся семінар директорів шкіл Голосіївського району, на якому Єлфімова Діна Миколаївна, вчитель початкових класів провела презентацію курсу “Християнська етика в українській культурі”

1. Чому ти вживаєш лайливі слова? 2. За яких обставин ти найчастіше вживаєш лайливі слова? 3. Як ти себе виправдовуєш?

Щоб виразити свій гнів, розчарування – 70 % учнів. Щоб привернути увагу – 5 % учнів. Щоб догодити одноліткам – 0% учнів. Щоб показати свою незалежність – 24 %. Інше – 1 % учнів.

У школі – 16 % учнів. На вулиці – 60 % учнів. Коли переписуєшся із знайомими через Інтернет – 14 % учнів. Коли наодинці – 10 % учнів.

Так роблять однолітки – 10 % учнів. Так роблять батьки – 12 % учнів. Лайливу мову вживають в кінофільмах – 24 % учнів. У цьому немає нічого особливого, тому що це просто слова – 10 % учнів. Я вживаю лайливу мову лише серед людей, яких це не дратує – 44 % учнів.

Засилля брудної мови. Це не просто слова. Лайлива мова шкодить твоїй репутації. Вживання лайливих слів свідчить про зневагу до Творця мови.

для батьків учнів 4-х класів щодо результатів запровадження курсу «Християнська етика в українській культурі» Чи подобається вашій дитині вивчати курс «Християнська етика в українській культурі»: так - 36; ні - -; важко сказати – 2. 2. На вашу думку Християнська етика має бути предметом: обов’язковим - 29; на вибір батьків – -; за бажанням учнів – 4;важко сказати – 4. 3. Оцінити, наскільки курс «Християнської етики» сприяє формуванню особистісних якостей Вашої дитини:

Особистісні якості повністю В основному частково Важко сказати Доброта 23 12 4 Совість 18 15 6 Милосердя 21 13 5 Наполегливість 12 10 17 Старанність 13 9 15 2 Терплячість 16 13 8 2

Повага до батьків 17 13 8 1 Повага до старших 16 11 8 4 Турбота про рідних 18 11 9 1 Повага до вчителів 11 10 13 5 Пошана до праці 12 13 12 4 Любов до Батьківщини 13 10 7 9

4.Чи обговорюєте ви з дитиною тексти, подані в підручнику: завжди - 5; іноді – 30; ніколи – 2. 5. Чи бажаєте Ви, щоб ваша дитина вивчала цей предмет у наступних класах: так – 37; ні- -; важко сказати - -. 6. Як впливає на поведінку вашої дитини вивчення курсу: позитивно – 35; негативно - ; важко сказати – 2.

Крім того, важливим є ознайомлення з традиційною святково-обрядовою українською культурою. Дитина вчиться не просто шанувати народні традиції, обряди, пісні, вона стає повноцінним учасником цієї традиції, її носієм і продовжувачем. Це і вивчення колядок, участь у святкуванні осінніх врожаїв, обжинок, різдвяному вертепі, виготовлення витинанок, писанок та інші святкові заходи, що допомагають дитині усвідомити духовну сутність свята і переживати це свято як радісну духовну подію.

Програма експериментального курсу не відірвана від дитячого світу, його інтересів і проблем. Кожний урок пропонує дитині подивитися духовними очима на те, що для неї актуально: стосунки з батьками, друзями, лідерство, вірність і зрада в дружбі, відповідальність у навчанні. Тобто, готуючи дитину до дорослого життя, життя у суспільстві, потрібно пам’ятати, що соціальні якості людини: відповідальність, сумлінність у праці, відкритість, уміння діяти в колективі, безпосередньо пов’язані з духовними чеснотами, які і потрібно виховати в дитині.

Поза всяким сумнівом, експериментальний курс “Християнська етика в українській культурі” дуже потрібний нашим дітям, якщо ми бажаємо передати їм те добро, що його несе християнське виховання.