Презентація на тему:
Протестантизм

Виконала: Мисюк Вероніка ШКВ-21 Виникнення протестантизму: лютеранство, кальвінізм, англіканство

Католики 1054 XVI ст. Лютерани Кальвіністи Баптисти Меноніти Методисти Єресі Старозавітна релігія Монофізитська єресь Православні I-III ст V ст. Протестанизм

Антикатолицький рух −реформація− який виник в шістнадцятому столітті, привів до появий третього напрямку в християнстві − протестантизму. Католицизм Протестантизм XVI ст

На початку XVI ст. в країнах Західної і Центральної Європи виник широкий антифеодальний народний рух у формі боротьби проти зловживань католицького духовенства (торгівлі індульгенціями, інквізиції) і католицької церкви в цілому. Цей рух отримав назву Реформація.

Реформація розпочалася у Німеччині 31 жовтня 1517 p., в день виступу відомого мислителя і суспільного діяча того часу Мартіна Лютера (1483-1646) з 95 тезами проти основ католицизму (тези були прикріплені на північних дверях Замкової церкви Віттенберга).

З Німеччини Реформація поширилась на Швейцарію, Голландію, Швецію, Англію, Данію та багато інших країн. Скрізь вона сприяла ліквідації релігійного монополізму католицької церкви і утвердженню нового напряму в християнстві – протестантизму.

Видатні діячі Реформації

Мартін Лютер (1483-1546) –католицький священник, ініціатор руху за реорганізацію католицької Церкви, пізніше названого Реформацією. 31 жовтня 1517 року до західних дверей Замкової церкви Віттенберга прибив «95 тез», в яких католицька церква піддавалась жорсткій критиці. Один із основоположників протестантизму. Жан Кальвін (1509-1564) – видатний діяч Реформації. Його головна праця «Настанови у християнській вірі» була надрукована у 1536 р. Цей твір став основою нової релігійної течії, тепер уже в протестантизмі, що отримала назву «кальвінізм». Кальвін розробив вчення про абсолютну визначеність, що за нею всі люди, відповідно до непізнаванної божественної волі, поділяються на обраних і приречених. Ані вірою, ані добрими справами людина не може змінити своєї долі.  Ульріх Цвінглі (1484-1531) – видатний діяч  Реформації у Швейцарії, теософ, гуманіст і священнослужитель.  У 1517 опублікував 67 тез, де обґрунтував своє вчення. Це була перша протестантська праця німецькою мовою. Основні принципи віровчення викладені у книзі «Про істинні й хибні релігії». За основу свого віровчення Цвінглі бере послання апостола Павла, особливо його вчення про «спокутну жертву Ісуса Христа» і благодать Господню, яка дарується Богом глибоко віруючій особі

Основні Напрямки протестантизму Організаційна і віросповідно-доктринальна картина протестантського напряму християнства залишається у XXI ст. приблизно такою ж, як і в попередньому столітті: відбуваються ті самі постійні процеси його роздрібнення й об'єднання, пошуку джерел єдино правильного вчення. Форми організації сучасного протестантизму дуже різноманітні: від церкви як державної установи (наприклад у Швеції) – до повної відсутності будь-якої організації, що об'єднує віруючих (наприклад у квакерів); від великих конфесійних (наприклад, союз баптистів) і навіть міжконфесійних об'єднань (екуменічний рух) – до дрібних ізольованих сект. Лютеранство Кальвінізм Англіканство Адвентизм Баптизм П’ятидесятництво Менонізм Методизм

Лютеранство Найбільш поширеним відгалуженням сучасного протестантизму є лютеранство. Лютеранські церкви існують у багатьох країнах, у тому числі в Ісландії, Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Німеччині. Багато лютеранських церков в Америці. Філіп Меланхтон Основним джерелом віровчення лютерани вважають «Аугсбурзьке віросповідання» і «Апологію», що були написані Лютером і відомим проповідником протестантизму Філіппом Меланхтоном (1497-1560). За ними, центральною ланкою лютеранського віровчення є постулат про виправдання вірою, Лютер чітко розмежував релігійну і суспільну сфери життя.

Кальвінізм Друге місце після лютеранства за чисельністю прихильників посідає, як і раніше, кальвінізм. Жан Кальвін у 1536 р. оселився в Женеві, де фактично став диктатором міста і домігся підкорення церквою світської влади. У своїх працях Кальвін стверджував: якщо людину в її справах супроводжує успіх, то це означає, що Бог допомагає своєму обранцю, перед яким розкриваються ворота до Раю. Якщо ж людину переслідують невдачі, то це свідчить про немилість Божу, що неодмінно приведе невдаху до пекла. Жан Кальвін Кальвінізм розгалужується на три течії: реформатство, пресвітеріанство і конгрегаціоналізм. Разом узяті вони охоплюють майже 50 млн віруючих

Реформати - прихильники кальвінізму континентально-європейського походження. Їхнє віровчення базується на Біблії та працях Кальвіна. Богослужіння у них зводиться до проповіді, читання Біблії і співу псалмів. Окремі громади реформатів обирають на певний термін підзвітних їм пасторів і пресвітерів (старійшин).  Пресвітеріани – помірковані пуритани. На чолі їхньої церковної громади стоїть пресвітер, якою обирають її членами. Громади об'єднуються у місцеві й державні союзи. Обряди зводяться до молитви, проповіді пресвітера, співу псалмів. Літургія не визнається, не читаються ні «Символ віри», ні «Отче наш».  Кальвінізму – суворі пуритани – головним принципом конгрегаціоналістів є повна віросповідна і організаційна автономія кожної конгрегації. Представники цієї течії. Вони залучають до проведення служб і проповідництва всіх мирян, дотримуються принципу мирського і релігійного колективізму, тому адресатом благодаті вважають всю громаду. Конгрегаціоналізм поширений у США, Великобританії та її колишніх колоніях.

Англіканство Суттєве місце у протестантизмі досі посідає англіканська церква. Після припинення її відносин з Ватиканом і підкорення королівській владі у 1534 р. богослужіння стало проводитись англійською мовою, були скасовані пости, вилучені ікони й образи, припинилась безшлюбність духовенства.  У США англіканство представлене Протестантською єпископальною церквою США. її очолює голова, що обирається довічно з числа єпископів. До керівного синодального органу церкви входять представники кліру і прихожан. Єпископальна церква США проводить значну місіонерську діяльність у країнах Азії, Африки, Латинської Америки.

Крім трьох розглянутих течій, протестантизм представлений також чималою кількістю сект, наприклад, сектою старокатоликів. Підставою для її виникнення була опозиція рішенню Ватиканського собору 1870 р., що прийняв догмат про непогрішність Папи. На сьогодні старокатолицизм представлений кількома самостійними церквами. Основні його центри – Німеччина, Австрія, Швейцарія, Нідерланди.

Висновки Протестантизм – один з трьох найбільших напрямів християнства разом з католицизмом і православ'ям. Це поняття об'єднує ряд самостійних церков і сект, декількох відмінних один від одного культом і організацією, але зв'язаних спільністю походження і догматизму. Протестантизм виник в XVI в. як новий, специфічно «буржуазний різновид» християнства – в протилежність середньовічному, феодальному в своїй основі, католицизму.

Дякую за увагу