Презентація на тему:
Потреби

ПОТРЕБИ 1.Класифікація потреб

ПОТРЕБИ Основними складовими мотиваційної сфери є: ПОТРЕБИ, МОТИВИ і МЕТА (ЦІЛІ). Оскільки мотивація є спонуканням до діяльності, структуру діяльності утворюють ті ж самі компоненти.

ПОТРЕБИ Із усіх можливих диспозицій найбільш важливою є ПОТРЕБИ. Потреба – це елементарний прояв інтенціональної природи психіки, завдяки якому живий організм спонукається до здійснення певних,якісно специфічних форм діяльності, необхідних для збереження і розвитку індивіда і роду.

Відмінні особливості потреб 1.Потреби притаманні живому, 2 Потреби відрізняються вибірковістю, 3.Потреба активізує організм, веде його за собою і підтримує цей стан пошуку активності до тих пір , поки потреба не задовольняється. 4.Кількість і якість потреб залежить від рівня організації 5.У людей є специфічні потреби, крім фізичних, біологічних потреб, до них належать матеріальні, духовні, соціальні потреби.

ПОТРЕБИ Потреби є ДЖЕРЕЛОМ АКТИВНОСТІ людини. Поведінка, спрямована на задоволення потреби, розділяється на різні види діяльності (спілкування). Поняття “потреба” розглядається в трьох аспектах:

АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ “ПОТРЕБА” 1. Потреба як ОБ’ЄКТИВНА НУЖДА, 2. Потреба як СТАН РОЗБАЛАНСУ 3. Потреби як інтегральні, ядерні ВЛАСТИВОСТІ особистості.

АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ “ПОТРЕБА” 1. Потреба як ОБ’ЄКТИВНА НУЖДА, без задоволення якої може унеможливлюватись життя, тобто, коли йдеться про необхідність певних умов для нормального існування і розвитку людини;

АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ “ПОТРЕБА” 2. Потреба як СТАН РОЗБАЛАНСУ в системі людина (чи будь яка істота) - середовище, чи всередині системи організму людини, що є спонуканням до активності в напрямку усунення зазначеного розбалансу. Стан потреби – активно-пасивний. Пасивний аспект виражається у емоційному фоні, емоційному забарвленні. Активний аспект проявляється у прагненні, потязі, бажанні, які знаходяться у нерозривній єдності з елементами вольових сторін особистості. Сам по собі стан потреби може не викликати ніякої спрямованої діяльності, лише активізує біологічні прояви і загальне збудження рухової сфери, що проявляється у спрямованих пошукових рухах.

АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ “ПОТРЕБА” 3. Потреби як інтегральні, ядерні ВЛАСТИВОСТІ особистості. Згідно з Х,Хекхаузеном, потреба може розумітись як певна гіпотетична змінна, що в залежності від обставин виявляється то як мотив, то як особистісна риса. В останньому випадку потреби є стабільними і набувають ознак властивостей характеру. До таких, наприклад, належать:1)мотивація досягнення успіху,2)мотивація уникання невдачі,3)особистісна тривожність (ОТ)), 4)локалізація контролю,5)самооцінка, 6)рівень домагань,7)мотив афіліації (соціальних контактів), 8) мотив влади, 9) мотив відкидання (відчуження).

Класифікації потреб Класифікація потреб, за Каверіним: 1.Рекреація, 2.Пізнання, 3.Спілкування, 4.Праця. Потреби також поділяють на: 1)біогенні, 2)психофізіологічні, 3)соціальні, 4) вищі.

Класифікації потреб В обох класифікаціях потреби можуть бути поділені за спрямованістю на : 1)потреби збереження (пов*язані із адаптаційною мотивацією, тобто мотивацією встановлення рівноваги з середовищем), 2) потреби розвитку (орієнтирувальний рефлекс, порушення цієї рівноваги і створення оптимального стану напруженості).

Класифікації потреб За А.Н.Петровським, потреби поділяються на: 1) природні і культурні – за походженням; 2) матеріальні і духовні – за предметом. За Г.С.Костюком, потреби поділяються на: 1. Первинні (природні). 2 Вторинні (суспільні).

Класифікації потреб За популярною класифікацією А.Маслоу потреби поділяють на сім рівнів: Біологічні потреби. Потреба у безпеці. Потреба у приналежності до соціальної групи і любові. Потреба у повазі, визнанні, авторитеті. Пізнавальні потреби. Естетичні потреби. 7. Потреба у самореалізації, самоактуалізації.

Характеристики потреб У системі потреб виражається ядро особистості, а в її діях, поведінці виражається характер. ПОТРЕБИ характеризуються: СИЛОЮ, ПЕРІОДИЧНІСТЮ виникнення, СПОСОБОМ задоволення, а також ПРЕДМЕТНИМ ЗМІСТОМ як додатковою ознакою. На першому етапі потреба ще не представлена у свідомості суб’єкта: він може переживати певного напруження, незадаволеності, але не знати, з чим це пов’язане. На рівні поведінки цей стан проявляється у занепокоєнні, пошуковій активності.

Мотиви Мотиви є безпосередніми спонуканнями людини до діяльності. В ролі мотивів можуть виступати: потреби, почуття, інтереси, переконання, ідеї, ідеали, установки, бажання, наміри тощо.

Мотиви Мотиви бувають усвідомлювані і неусвідомлювані. Уся система мотивів може бути розподілена на чотири групи мотиваційних факторів: прямий кінцевий результат як безпосередній мотив діяльності; мотивація винагороди; прагнення уникнути репресії; привабливість самого процесу діяльності.

Цілі Цілі діяльності бувають близькі і відділені. Останні вносять внутрішню єдність у діяльність людини, структурують її, створюють підпорядкованість одних завдань іншим. Цілеутворення є важливою умовою психічного і особистісного здоров’я людини. У проблемних підлітків і юнаків спостерігається порушення цілеутворення, відсутність перспективного бачення себе у майбутньому.