Презентація на тему:
карпати

Представник родини орхідейних. Наші орхідеї - багаторічні трав'янисті рослини висотою 25—60 см, з кількома прикореневими листками та цілісними овальними бульбами. Мають зеленувато-білі квітки надзвичайно химерної форми, схожі на метеликів. Білий колір квіток і сильний запах приваблюють нічних метеликів, які запилюють рослину. Зростає в тінистих лісах.

Багаторічна трав'яниста рослина з родини складноцвітих, в перекладі з грецької – "лев'яча лапа". Росте на вапнякових скелях в альпійському та субальпійському поясах. Трапляється дуже рідко в Карпатах на вершинах гір Близниці, Ненєски. Вважається символом мужності й кохання у всіх гірських народів. В Карпатах едельвейс називають — "шовковою косицею".

Хто з вас, діти, нас не знає? Ми у лісі проживаєм, Дзвоном сонце зустрічаєм, Маєм гарні сині очки, Називаємось …

Багаторічна трав`яниста рослина заввишки 15-50 см; стебла висхідні, у верхній частині майже безлисті; прикореневі листки серцевидно-яйцевидні; квітки голубі, дзвониковидні, одиничні. Цвіте у червні – липні, плодоносить у серпні, розмножується насінням. Ростуть на вапнякових скелях, трапляються на кам`янистих розсипищах, щебенистих малопотужних грунтах в Українських Карпати . Охороняється у Карпатському біосферному заповіднику.

Багаторічна трав`яниста рослина заввишки 20-40 см; стебло двогранне, тонке; листки лінійні, сизувато-зелені, коротші за стебло; квітки (1-2, зрідка 3) великі. Цвіте у травні – червні, плодоносить у червні, розмножується насінням і цибулинами. Росте на субальпiйських луках, розрiджених болотистих дубових релiктових лісах в Українських Карпатах. У Закарпатті з 13 місцезнаходжень залишилося три. Занесено до Червоної книги України (1980).

По - гуцульські цього птаха називають «готур». Пісня його приглушена. Спочатку чути цокання, а потім скреготання. Співаючи він не звертає уваги на те, що робиться навколо, мовби нічого не бачить і не чує, тому до нього можна підійти зовсім близько. Хто цей птах?

Великий лісовий птах, маса якого досягає 5 кг і більше. Оперення самців темне з металевим відблиском, брови яскраво – червоні, пір’я під дзьобом утворює «бороду». Самки менші за самців. В Українських Карпатах заселяє смугу смереково – ялицевих лісів у Чорногорі та Горганах. Для гніздування самка вибирає свіжі або зарослі лісосіки. Відкладає 4 – 9 яєць і насиджує 24 доби.

Він мисливець і пустун, Муркотливий муркотун. Ходить у пухнастій шубі, Любить спати біля груби. М’які лапки, хижий ротик. Хто це? Впізнайте?

Зберігся лише в глухих передгір’ях Карпат і в гирлі Дунаю. Довжина — близько 60 см, маса -7 кг. Слух і зір розвинуті чудово, а от нюх у кота досить слабкий. Полює на гризунів і пташок, та може полювати на зайця або козуленя. Дорослі коти ведуть усамітнене життя. Самка приводить 3—6 сліпих кошенят. Самець не бере участі у вихованні потомства. До зими молодняк уже стає цілком самостійним.

Спритний, сильний і хитрий звір вагою 40 – 50 кг. Здобиччю хижака стають гризуни, зайці, куріпки, тетері, фазани, козулі, молоді веприки. Найбільші ж вороги рисі - вовки. Рись неприязно ставиться до лісового кота. Через цінне хутро й делікатесне м`ясо цього звіра майже повністю було винищено в Європі. У Синевірському національному природному парку налічується 15 особин, десять із них - осілі, з «карпатською пропискою».

Зустрічається лише у Карпатах. Тіло майже чотирикутне. Забарвлення жовтувато-оливкове чи коричнево-оранжеве з візерунком. Шкіра слабозерниста. Черевце оранжеве чи жовте. Загальна довжина тіла - до 10 см. У самців хвіст закінчується ниткою 5-8 мм (до 15 мм). Пожива тритона карпатського - дощові черви, комарі, личинки плавунців, рачки, личинки двокрилих, молюски та інші безхребетні.

Ведуть присмерково-нічний спосіб життя. Ареал обмежений гірськими лісами Карпат. Температурний оптимум —17–18°С, інколи активні при 8°С. Тіло чорне з жовтими плямами, черево чорне або коричневе,тулуб широкий, хвіст коротший від тіла, на передніх кінцівках по 4 пальці, на задніх — по 5. Довжина — до 28 см. Живиться комахами, молюсками, черв’яками. Самка народжує у воду гірського струмка 25—30 добре розвинутих личинок з жабрами. Секрет шкірних залоз токсичний, гадюка, вкусивши саламандру, гине від її отрути!

Рідкісний вид жуків-вусачів, зутрічався лише в околицях м. Яремчі та с. Пасічна (Івано-Франківська область) В Українських Карпатах трапляється на стовбурах, гілках та листі дерев, на зрубах в букових лісах. Вусики з густими пучками чорних волосків. Тіло покрите волосяним покривом сіро-синього кольору. Надкрила з чорними плямами і перев’язями. Довжина тіла становить 20-35 мм. Розвиток триває 2-4 роки.

Житель чистих і холодних гірських струмків і річок Карпат і Криму. Довжина — до 35 см, маса — до 500 г. Релікт льодовикового періоду. Полює на комах, рибу, жаб і навіть невеличку звірину, що потрапить у воду. Молодь живиться ракоподібними , водними комахами та їх личинками. Нереститься восени або взимку, закопуючи в донний ґрунт до 1,5 тисячі ікринок.