Презентація на тему:
Злочини проти авторитету влади

Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об”єднань громадян Тема 17 курсу Особливої частини кримінального права України

План лекції 1. Поняття та система злочинів проти авторитету органів державної влади, органів громадського самоврядування та об'єднань громадян 2. Посягання на державну символіку 3. Посягання на осіб, які здійснюють владні чи управлінські функції 4. Ігнорування чи підміна органів влади та управління 5. Перешкоджання волевиявленню громадян

Розділ ХУ Особливої частини КК Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян Статті 338-360 КК (в цій темі – ст.ст.338-360 КК)

Ступінь тяжкості злочинів проти авторитету органів державної влади... Особливо тяжких і тяжких-24,5 % Середньої тяжкості – 33,3 % Невеликої тяжкості – 42,2 % На 14-му місці за ступенем тяжкості в Особливій частині КК Хавронюк М.І. Категорії злочинів і санкції Особливої частини КК України: наукові дослідження та деякі висновки // Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. – К.: А.С.К., 2001. – С.227

Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров‘я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 26 червня 1992 р.

План лекції 1. Поняття та система злочинів проти авторитету органів державної влади, органів громадського самоврядування та об”єднань громадян 2. Посягання на державну символіку 3. Посягання на осіб, які здійснюють владні чи управлінські функції 4. Ігнорування чи підміна органів влади та управління 5. Перешкоджання волевиявленню громадян

Родовий об’єкт злочинів, передбачених розділом ХУ Особливої частини КК Авторитет владних органів = суспільні відносини, які складаються з приводу забезпечення впливу органів управління на організації та громадян з метою проведення в життя вимог нормативних актів

З об'єктивної сторони ці злочини можуть бути вчинені як шляхом дії (наприклад, наруга над державними символами), так і шляхом бездіяльності (наприклад, незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій)

З суб'єктивної сторони всі злочини цієї групи вчиняються лише умисно, в деяких випадках має місце прямий умисел, поєднаний зі спеціальною метою (при захопленні державних будівель необхідно встановити спеціальну мету, а саме — мету незаконно користуватися ними або перешкодити нормальній роботі підприємств, установ, організацій (ст. 341).

Суб'єктом злочину є, як правило, будь-яка особа. За деякі злочини знижений вік відповідальності до 14 років (наприклад, за заподіяння працівникові правоохоронного органу тяжкого тілесного ушкодження (ч. 3 ст. 345) В деяких випадках суб'єктом може виступати і службова особа (наприклад, за незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ст. 340).

Система злочинів проти авторитету...від безпосереднього об'єкту Посягання на державну символіку (ст.ст.338-339 КК) Вплив на осіб, які виконують владні чи управлінські функції (ст.ст.342-352 КК) Ігнорування чи підміна органів влади та управління (ст.ст.341,353,354,356 КК) Перешкоджання волевиявленню громадян (ст.ст.340,355 КК) Посягання на інформаційне забезпечення управлінської діяльності (ст.ст.357-360 КК)

Залежно від безпосереднього об'єкта ці злочини можуть бути розділені на такі групи: Злочини у сфері використання державних символів (статті 338 і 339). Злочини, пов'язані із перешкоджанням діяльності організацій та об'єднань громадян (статті 340 і 341). Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань (статті 342-353). Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації (статті 357-360). Інші злочини проти авторитету держави і діяльності об'єднань громадян (статті 354-356).

План лекції 1. Поняття та система злочинів проти авторитету органів державної влади, органів громадського самоврядування та об'єднань громадян 2. Посягання на державну символіку 3. Посягання на осіб, які здійснюють владні чи управлінські функції 4. Ігнорування чи підміна органів влади та управління 5. Перешкоджання волевиявленню громадян

Державні символи як предмет злочинів Прапор Герб Гімн Ознаки: 1) фізична; 2) юридична; 3) цільове признач.

Наруга, як суспільно-небезпечне діяння Об'єктивна ознака Наруга - це активні дії, які полягають в знищенні, спотворенні, використанні не за призначенням тощо Суб'єктивна ознака Метою дій є приниження значення державних символів, підрив авторитету держави, демонстрація неповаги...

Публічність наруги над державними символами дії вчиняються в присутності сторонніх осіб дії вчиняються у відсутності інших осіб, але стануть відомі невизначеній кількості осіб

План лекції 1. Поняття та система злочинів проти авторитету органів державної влади, органів громадського самоврядування та об'єднань громадян 2. Посягання на державну символіку 3. Посягання на осіб, які здійснюють владні чи управлінські функції 4. Ігнорування чи підміна органів влади та управління 5. Перешкоджання волевиявленню громадян

Види потерпілих в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 1) представник влади (ч.1 ст.342, 349 КК); 2) близькі родичі представника влади (ст.349 КК);

Види потерпілих в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 3) працівник правоохоронного органу (ч.2 ст.342, ст.343, 345, 347, 348, 349 КК); 4) близькі родичі працівника правоохоронного органу (ст.345, 347, 348, 349 КК);

Види потерпілих в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 5) член громадського формування з охорони громадського порядку або державного кордону (ч.2 ст.342, 348 КК);

Види потерпілих в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 6) військовослужбовець (ч.2 ст.342, 348 КК)

Види потерпілих в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 7) державний діяч (ст.344,346 КК); 8) близькі родичі державного діяча (ст.346 КК);

Види потерпілих в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 9) громадський діяч - керівник політичної партії (ст.346 КК);

Види потерпілих в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 10) службова особа (ст.350, 352, 352 КК); 11) близькі службової особи (ст.350 КК); 12) близькі родичі службової особи (ст.352)

Види потерпілих в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 13) громадянин, який виконує громадський обов’язок (ст.350 КК); 14) близькі родичі громадянина, який виконує громадський обов’язок (ст.352);

Види потерпілих в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 15) народний депутат України, депутат місцевої ради (ст.351 КК).

Діяння в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 1) опір (ст.342 КК); П.8 постанови Пленуму: вчинення опору полягає у активній фізичній протидії... здійсненню обов‘язку

Діяння в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 2) втручання в діяльність (ст.343, 344 КК); П.11 постанови Пленуму: конкретні дії спрямовані на перешкоду у виконанні службових обов‘язків або на досягнення прийняття неправомірного рішення. [Умовляння, шантажування, погрози...]

Діяння в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 3) перешкоджання діяльності (ст.351 КК); Невиконання законних вимог депутата; Створення штучних перешкод у їх роботі; Надання їм завідомо недостовірної інформації

Діяння в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 4) погроза (ч.1 ст.345, ч.1 ст.346, ч.1 ст.350 КК); 5) насильство (ч.2,3 ст.345, ч.2,3 ст.346, ч.2,3 ст.350 КК);

Діяння в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 6) посягання на життя (ст.348 КК); Вбивство Замах на вбивство

Діяння в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 7) знищення або пошкодження майна (ст.347, 352 КК);

Діяння в злочинах, які порушують недоторканність представників органів управління 8) захоплення як заручника (ст.349 КК)

Обстановка вчинення посягань на осіб, які виконують управлінські функції 1) виконання службових обов’язків (ч.1, 2 ст.342, 343-345, 347, 348 КК);

Обстановка вчинення посягань на осіб, які виконують управлінські функції 2) виконання обов’язків щодо охорони громадського порядку (ч.2 ст.342, ст.348 КК);

Обстановка вчинення посягань на осіб, які виконують управлінські функції 3) державна чи громадська діяльність (ст.346 КК);

Обстановка вчинення посягань на осіб, які виконують управлінські функції 4) службова чи громадська діяльність (ст.350, 352 КК).

План лекції 1. Поняття та система злочинів проти авторитету органів державної влади, органів громадського самоврядування та об”єднань громадян 2. Посягання на державну символіку 3. Посягання на осіб, які здійснюють владні чи управлінські функції 4. Ігнорування чи підміна органів влади та управління 5. Перешкоджання волевиявленню громадян

Диференціація кримінальної відповідальності за одержання незаконної винагороди 1) за суб’єктом : хабара (ст.368 КК) працівником..., який не є службовою особою (ст.354 КК); іншою особою - вимагання (ст.189 КК); 2) за характером вимагання: з використанням службового чи подібного становища (ст.ст.368, 354 КК): з погрозою заподіяння шкоди (ст.189, ... КК).

Вимагання пряма вимога про передачу... умисне створення умов... (надання, щоб попередити шкоду своїм законним правам та інтересам)

Незаконна винагорода 1) незаконність 2) матеріальний характер 3) значний розмір

План лекції 1. Поняття та система злочинів проти авторитету органів державної влади, органів громадського самоврядування та об”єднань громадян 2. Посягання на державну символіку 3. Посягання на осіб, які здійснюють владні чи управлінські функції 4. Ігнорування чи підміна органів влади та управління 5. Перешкоджання волевиявленню громадян

Ознаки примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань 1) угода була укладена до даного посягання; 2) угода укладена в установленому законом порядку 3) угода підлягає виконанню 4) боржник не бажає, а кредитор бажає, або навпаки, боржник бажає, а кредитор не бажає виконання угоди; 5) воля учасника угоди подавляється шляхом застосування погрози.

Відмежування примушування до виконання... від вимагання Розмежувальні ознаки: Предмет Спосіб Діяння