Презентація на тему:
Теоретичні основи статистичної науки. Правова статистика

Тема №1 Теоретичні основи статистичної науки.Правова статистика Література до теми Конституція України.-К., 1996 Закон України “Про державну статистику” №1922-III в редакції від 13 липня 2000 р. Указ Президента України “Про положення про Державний комітет статистики”, від 6 листопада 1997 р., №1249/97. Положення про районний (міський) відділ статистики. Наказ Держкомстату України, від 31 грудня 1997 р. №138. Камлик М.І. Правова статистика. Навч. посібник.-К.: Атіка, 2004.-240 с. Бек В.Л. Теорія статистики: Курс лекцій. Навч. посібник, К.:ЦУЛ, 2002.-288 с. Лунеев В.В. Юридическая статистика: Учебник. – М.: Юристь, 2000. Савюк Л.К. Правовая статистика: Учебник. – М.: Юристь, 2002. – 528 с. Чупров А.А. Очерки по теории статистики. - М., 1959. Правова статистика: Навчальний посібник для юридичних вузів і факультетів. Кальман О.Г., Христич І.О. – Харків: Право, 1999. – 204 с. Теорія статистики. Навчальний посібник. Вашків П.Г., Пастер П.З., Строжук В.П., Ткач Є.І.-К., 2001. Остроумов С.С. Судебная статистика (общая и специальная части). - М., 1976. Правова статистика: Навчальний посібник для юридичних вузів і факультетів. Кальман О.Г., Христич І.О. – Харків: Право, 1999. – 204 с.

Статистика Статистика – це самостійна суспільна наука, яка досліджує суспільні і природні явища для вивчення і підвищення якості суспільного життя. Предметом статистичної науки є кількісна сторона різноманітних масових і природних явищ і їх нерозривному зв'язку з якісною стороною в конкретних умовах простору і часу.

Нормативне забезпечення статистики в Україні Закони України “Про державну статистику” “Про національну програму інформатизації” Указ Президента “Про утворення державного комітету статистики” Накази Держкомстату “Про затвердження форм державної статистичної звітності зі структурної статистики” “Про затвердження форми державної статистичної звітності щодо стану інформатизації”

Органи державної статистики Органи державної статистики – це спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі статистики та створювані ним органи, що підпорядковані йому або знаходяться у сфері його управління

До органів державної статистики відносяться Державний комітет статистики України Обласні статистичні управління Статистичні управління в містах Києві, Севастополі та Автономній республіці Крим

Завдання державної статистики Реалізація державної політики в галузі статистики Збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації щодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, які відбуваються в Україні та її регіонах Збереження надійності та об'єктивності статистичної інформації. Розроблення, вдосконалення і впровадження статистичної методології. Забезпечення розроблення, вдосконалення і впровадження системи державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації, які використовуються для проведення статистичних спостережень. Створення і ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Впровадження новітніх інформаційних технологій з опрацювання статистичної інформації Взаємодія інформаційної системи органів державної статистики з інформаційними системами органів влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, міжнародних організацій та статистичних служб інших країн шляхом взаємного обміну інформацією, проведення методологічних, програмно – технологічних та інших робіт, спрямованих на ефективне використання інформаційних ресурсів. Координація дій органів держаної влади, органів місцевого самоврядування та інших юридичних осіб у питаннях організації діяльності, пов'язаної зі збиранням та використанням адміністративних даних. Забезпечення доступності, гласності і відкритості статистичної інформації, її джерел та методик складання. Забезпечення та захист статистичної інформації.

Приклад державної статистичної звітності по демографічній ситуації в Україні

ПРАВОВА СТАТИСТИКА — це заснована на загальних принципах і змісті юридичних наук система положень і прийомів загальної теорії статистики, яка застосовується при вивченні кількісно-якісної сторони правопорушень і пов’язаних з ними явищ та заходів соціального контролю за ними. Предмет правової статистики — це кількісна сторона тих явищ і процесів, які належать до сфери діяльності правоохоронних органів і повязані із застосуванням норм права та реалізаціею правової відповідальності у нерозривному звязку з їх якісною стороною в конкретних умовах простору і часу. ними.

Методи правової статистики Метод масового статистичного спостереження; Метод групувань; Табличний та графічний метод; Метод відносних і середніх величин; Індексний метод; Метод кореляції; Інші математичні методи;

Галузі правової статистики Різний характер правопорушень, які має враховувати правова статистика, а також особливості діяльності установ, що здійснюють заходи контролю за ними, обумовлюють виділення трьох самостійних галузей правової статистики, які складають її систему:

Галузі правової статистики 1) кримінально-правову, що має своїм об`єктом кількісну сторону злочинності і заходи соціального контролю за нею; 2) цивільно-правову, безпосередній об`єкт якої — кількісна сторона цивільних правовідносин, що розглядаються судом, нотаріатом; 3) адміністративно-правову, об`єктом якої є кількісна сторона адміністративних правопорушень і заходів адміністративного впливу.

Галузі та підгалузі правової статистики Відповідно, основними галузями правової статистики є: ·        Кримінально-правова статистика ·        Адміністративно-правова статистика ·        Цивільно-правова статистика ·        Статистика конституційного судочинства ·        Митна статистика ·        Статистика прокурорського нагляду ·       Статистика дисциплінарних правопорушень ·        Господарсько-правова статистика

Підгалузі правової статистики Підгалузями кримінально-правової статистики є: -  Статистика органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність -   Статистика досудового розслідування -   Статистика кримінального судочинства -   Статистика виконання покарань -   Віктимологічна статистика

Підгалузі правової статистики Підгалузями цивільно-правової статистики є : - Статистика цивільного судочинства - Статистика виконання судових вироків

Закон великих чисел Це математично обґрунтована теорія, відповідно до якої, спираючись на знання теорії імовірності, можна стверджувати, що спільна дія значної кількості випадкових фактів призводить до наслідків, які не залежать від випадку. Інакше кажучи, закон великих чисел дає змогу встановити закономірність там, де на перший погляд проявляється лише випадковість. Цей закон обумовлює лише взаємо погашення випадкових відхилень, які властиві окремим одиницям статистичної сукупності, дозволяє виявити на ній дію об'єктивних законів розвитку суспільних явищ.

Тема №2 Статистичне спостереження та його види Література до теми Інструкція про єдиний облік злочинів та Інструкція про порядок заповнення документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ (затверджені наказом Генеральної прокуратури України від 26 березня 2002 р. №84, Служби безпеки України від 26 березня 2002 р., №293, Державної податкової адміністрації України від 26 березня 2002 р. №126, Міністерства юстиції України від 26 березня 2002 р. №18/5). Наказ Державної судової адміністрації України “Про затвердження статистичної картки на підсудного (обвинуваченого)”, від 19 травня 2003 р. №179. Наказ Державного комітету статистики України “Про затвердження Звіту про результати роботи спеціальних підрозділів міліції для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів і по охороні установ судових експертиз ф. №2 ГУАСМ”, від 25 березня 2002 р. №135. Наказ Державного комітету статистики України “Про затвердження форми державного статистичного спостереження №1 “Звіт про роботу органів державної виконавчої служби”, від 1 липня 2003 р. №198. Джужа О., Голосніченко Д., Кирилюк А. Джерела кримінологічної інформації про стан злочинності в Україні. // Право України. - № 12. – 2003. – С. 65-70. Кривонос Ю.Н., Шидан Н.М. Выборочный метод оценки количественных признаков объектов генеральной совокупности и ряды динамики: Учеб. пособие по правовой статистике для курсантов и слушателей.-Луганск. Рио ЛИВД. 2001.

Поняття статистичного спостереження Статистичне спостереження – цілеспрямований, науково організований і методично контрольований облік ознак і властивостей масових явищ, подій, фактів. Статистичні дані – це джерело для оперативного керівництва правоохоронними органами, оскільки вони характеризують їх діяльність

Статистичне спостереження проводиться за планом: 1)спочатку потрібно сформулювати мету та завдання всієї роботи 2)скласти програму спостереження, тобто встановити його об’єкт, одиниці сукупності та спостереження 3)сформулювати питання програми статистичного спостереження Інакше кажучи, програма статистичного спостереження, мусить забезпечити по можливості повну та всебічну характеристику явища, що вивчається.

Завданням статистичного спостереження є - реєстрація достовірних окремих фактів, які об’єктивно висвітлюють реальне становище речей (наприклад, правопорушень, злочинів, осіб, що їх вчинили). При цьому також повинна бути забезпечена повнота інформації та можливість її отримання в установлений термін.

Основними формами статистичного спостереження є: - офіційна статистична звітність - спеціально організоване статистичне дослідження Метою статистичного спостереження є необхідність зібрання високоякісного статистичного матеріалу на базі обґрунтованого визначення ознак досліджуваного явища, щоб внаслідок проведеного аналізу можна було одержати реальну характеристику розглядуваних явищ і процесів.

Етапи (методи) дослідження: Статистичне спостереження (метод масового статистичного спостереження) Зведення і групування даних спостереження за кількісно та якісно визначеними ознаками (метод статистичного зведення і метод групування) Статистична обробка (узагальнення) і аналіз зведених статистичних даних (метод статистичної обробки зведених і розгрупованих показників і метод всебічного якісного аналізу статистичних матеріалів)

Види статистичного спостереження: За повнотою охоплення одиниць сукупності: - суцільне - несуцільне За часом реєстрації: - поточне - перервне

Об'єкти правової статистики Об'єктом статистичного спостереження є така сукупність одиниць досліджуваного явища, яка має якісну своєрідність і яку необхідно піддати статистичній реєстрації для реалізації мети і завдань статистичного дослідження.

Одиниця сукупності (спостереження) – це неподільний складовий елемент сукупності, що вивчається, ознаки якого реєструються в процесі статистичного спостереження (злочин, злочинець, покарання, наслідки злочину (шкода, кількість загиблих тощо) ). Саме одиниці сукупності становлять основу обліку і підлягають безпосередньому обстеженню, бо сума таких одиниць сукупності обов'язково дає статистичну сукупність явищ.

Одиниця виміру показує, в яких величинах (одиницях) правовою статистикою враховуються явища, що вивчаються. Наприклад: злочинність вимірюється кількістю зареєстрованих злочинів, кількістю осіб що їх вчинили, кількістю кримінальних справ тощо.

Вибіркове спостереження Це найбільш поширений вид несуцільного спостереження, який застосовують при вивченні різноманітних закономірностей суспільного життя. Сутність вибіркового спостереження полягає в тому, що з усієї сукупності за певними правилами відбирається заздалегідь обумовлена частина сукупності(кожна четверта, або п'ята, або десята одиниця), яка ретельно вивчається. Результати цього часткового спостереження поширюються на всю генеральну сукупність з урахуванням похибки репрезентативності. Репрезентативність- властивість вибіркового масиву відтворювати характеристики всієї сукупності.

Основні терміни вибіркового спостереження Основні поняття: генеральна і вибіркова сукупність. Генеральна сукупність – це вся сукупність одиниць, з якої проводиться відбір частини одиниць для вибіркового спостереження. Відібрана в певний спосіб частина генеральної сукупності для вибіркового спостереження називається вибірковою сукупністю. Узагальнюючі показники генеральної сукупності називаються генеральними, а відповідні показники вибіркової сукупності – вибірковими.

Способи відбору одиниць у вибіркову сукупність: Простий випадковий – це класичний спосіб формування вибіркової сукупності. Механічний – це вибірка, при якій генеральна сукупність заздалегідь поділяється на певне число рівних за кількістю одиниць груп, після чого із кожної групи відбирається для вибіркової сукупності тільки одна одиниця.

Способи відбору одиниць у вибіркову сукупність: Типовий –це спосіб формування вибіркової сукупності залежно від складу генеральної сукупності (за типовими ознаками). Серійний, або гніздовий відбір – відбираються не окремі одиниці, а їх групи (гнізда, серії), щоб в межах їх спостерігати усі без винятку одиниці сукупності.

Тема №3 Статистичний облік та звітність в правоохоронних органах та суді Література до теми Інструкція про єдиний облік злочинів та Інструкція про порядок заповнення документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ (затверджені наказом Генеральної прокуратури України від 26 березня 2002 р. №84, Служби безпеки України від 26 березня 2002 р., №293, Державної податкової адміністрації України від 26 березня 2002 р. №126, Міністерства юстиції України від 26 березня 2002 р. №18/5). Стан злочинності в Україні за 12 місяців 2004 року. Департамент інформаційних технологій МВС України.- К., 2005 Правова статистика: Навчальний посібник для юридичних вузів і факультетів. Кальман О.Г., Христич І.О. – Харків: Право, 2004. – 304 с. Берекашвили Л. О едином учете преступлений // Соц. законность.-М., 1976.-№10

Статистична звітність - це офіційний документ, який містить статистичні відомості про роботу організації, яка занесена на спеціальну форму та представлена у вищестоящі установи або статистичні органи.

В правоохоронних органах первинний облік статистичної звітності здійснюється штабами та черговими частинами

Статистична звітність Звітність поділяється на: загальнодержавну і відомчу. За характером показників розрізняють типову і спеціалізовану звітність. За періодичністю подання звітність є поточною і річною. За способом подання звітність є терміновою і поштовою.

Кримінально-статистичний облік – це засноване на заповненні суворо визначених документів (карткової чи журнальної форми) суцільне статистичне спостереження злочинів, осіб, які їх вчинили, а також результатів діяльності органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю.

Три одиниці об'єкту реєстрації кримінально - правової статистики злочин, тобто сам факт кримінального суспільно небезпечного діяння; злочинець –особа, яка винно вчинила таке діяння; покарання – заходи державного примусу, що призначаються судом особі за вчинений злочин. Зазначені одиниці утворюють сукупності, які і складають об’єкти статистичного спостереження злочинності.

Одиниця обліку це джерело, звідки надходить первинна статистична інформація (ОВС, СБУ, ДПА, органи РАЦС, прокуратура, Мін'юст тощо) про одиниці спостереження(сукупності). Дані щодо розгляду заяв та повідомлень слідчими ОВС по роках

Види документів первинного обліку для реєстрації та обліку злочинів в ОВС, прокуратури, СБУ, податкової міліції, суду Форма№1 (статистична картка на виявлений злочин) Форма№1.1 (статистична картка про наслідки розслідування злочину) Форма№1.2 (статистична картка про результати відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності) Форма№2 (статистична картка на особу, яка вчинила злочин) Форма№3 (статистична картка про рух кримінальної справи) Форма №4 (статистична картка на злочин, за вчинення якого особі пред'явлено обвинувачення) Форма №6 (довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом) Форма №9 (обліково статистична картка на справу у порядку виконання вироку, ухвали, постанови)

Тема №4 Зведення і групування матеріалів правої статистики. Статистичні таблиці та графіки. Література до теми Иванов О.В. Теория статистической группировки.-М., 1992. Захожай В.Б., Федорченко В.С. Правова статистика: Навчальний посібник.-К.: МАУП, 2003.- 368 с. Правова статистика. Курс лекцій. / О.М. Джужа, Ю.В. Александров, В.В. Василевич та інші; Під заг. ред. О.М. Джужи. - К.: Правові джерела, 2000. - 336 с. Пристанская О.В., Юцкова Е.М. Методика криминологического изучения правосознания и общественного мнения о преступности.-М., 1989. Айрапетов А.М. Таблицы исчисления среднегодовых темпов роста, прироста и снижения.-М., 1979.

Статистичне зведення та його види Статистичне зведення — це підрахунок даних первинного обліку і зведення їх у сукупність за певними ознаками. Наприклад, за станом, за видами злочинів тощо. Зведення залежно від завдань статистичного дослідження може бути простим і складним. Просте зведення – це арифметичний підрахунок підсумків даних статистичного спостереження, внаслідок якого одержують загальний обсяг усієї сукупності (наприклад загальну кількість осіб, які вчинили злочини; кількість зареєстрованих злочинів). Просте зведення надає лише інформацію про загальний обсяг явища. Складне зведення – передбачає певну систему операцій наукового оброблення статистичних даних: 1) розроблення системи показників для характеристики окремих груп і усієї сукупності (включає вибір групувальних ознак і встановлення меж та інтервалів групування); 2) групування даних; 3) підрахунок групових та загальних підсумків; 4) оформлення наслідків зведення за допомогою статистичних таблиць або графіків.

За організацією проведення зведення може бути централізованим, децентралізованим і змішаним. При централізованому зведенні первинні дані спостереження направляються в центр, де проводиться їх опрацювання (наприклад, в Державному комітеті статистики України у разі проведення перепису населення, тощо). У кримінальній статистиці в основному застосовують децентралізоване зведення, коли орган, що здійснює спостереження, сам проводить опрацювання первинних документів і надсилає у центр вже зведені матеріали (звітності) для подальшого зведення по областях і в цілому по державі(наприклад, обласна прокуратура одержує звіти кожної районної прокуратури, зводить їх в масштабі області і надсилає до відділу статистики Генеральної прокуратури України лише зведені дані). При змішаному зведенні кожна одиниця спостереження за єдиною програмою обробляє зібрані первинні дані лише частково і подає вищій організації первинні і зведені дані. За таким принципом побудовано зведення в органах внутрішніх справ. До обласного управління надходять як первинні документи, так і зведені дані в масштабі районного органу. Первинні і зведені дані перевіряються і зводяться після цього в масштабі області. До МВС України надходять лише зведені дані. Така система значно підвищує точність і вірогідність одержаних даних.

За способом виконання зведення може бути ручним і механізованим. Ручне виконується без застосування спеціальної техніки. В кримінальній статистиці широко використовуються Механізовані зведення з використанням (ЕОМ) електронно-обчислювальної техніки.. Основою механізованого зведення є шифри, якими закодовані показники статистичних карток. Ці шифри переносяться на перфораційну стрічку і за допомогою телетайпів передаються у спеціальні контролюючі машини, а потім, після перевірки, поступають в обліково-сортувальну машину, яка підводить підсумки.

Групування - це розділення одиниць досліджуваного суспільного явища за суттєвими ознаками. Воно дозволяє виділити типи явищ, у межах кожного типу охарактеризувати склад сукупності або взаємозв’язки в ознаках, які змінюються. При групуванні статистичних матеріалів необхідно додержуватись основного правила: одиниці сукупності мають бути об’єднані у якісно однорідні типи явищ.

Види групування типологічні — поділяють масу явищ на якісно однорідні категорії або типи (наприклад, розподіл крадіжок за галузями народного господарства); варіаційні — характеризують структуру сукупності за якою-небудь кількісною варіаційною ознакою (наприклад, вікова структура засуджених); аналітичні — встановлюють взаємозалежності явищ, які вивчаються (наприклад, залежність між злочинністю і цілим рядом явищ — пияцтвом, наркотизмом, проституцією, дефіцитом і т. п.).

Групування, які стосуються характеристики злочинності, можуть здійснюватися: за видами або статтями Кримінального кодексу, що дає можливість враховувати структуру судимості і злочинності за об’єктами посягань, виявити ступінь розподілу видів злочинів, питому вагу кожного із них у загальній кількості; за розділами Кримінального кодексу, що дає можливість отримати дані про кількість засуджених за зазіхання на основи національної безпеки, власність, особу, довкілля та інші; за ступенем тяжкості злочинів, перелік яких наведено у ст. 12 КК України; за співвідношенням - корисливих, корисливо-насильницьких і насильницьких злочинів.

Групування, за територіальними ознаками (район, область, республіка) і за галузями народного господарства (промисловість, будівництво, транспорт) дають можливість порівняти рівень інтенсивності злочинів. Групування за часом вчинення злочинів (по місяцях, добах тижня, годинах) доцільно проводити не по всіх злочинах, а тільки по тих видах, на які впливає «сезонність» (наприклад, зґвалтування, крадіжки, пограбування, хуліганства та інші), що дозволяє отримати важливі дані для розробки заходів щодо запобігання злочинності. Групування за ознаками, які характеризують суб’єктивну сторону злочину, умисні і необережні, що характеризують структуру і співвідношення цих злочинів. Групування за соціально-демографічними ознаками стать, вік, освіта, сімейний стан, соціальне походження і т. п.) доцільно співвідносити з групуваннями всього населення за аналогічними ознаками. Це дозволяє отримати більш правильне уявлення про інтенсивність злочинності.

Статистичні ряди розподілу Статистичний ряд розподілу – це впорядковане розміщення одиниць досліджуваної сукупності на групи за групувальною ознакою. Вони характеризують склад (структуру) досліджуваного явища, дають змогу встановити однорідність сукупності, а також закономірності її розвитку. Ряди розподілу складаються з двох елементів: варіант; частот. Варіанта — окреме значення групувальної ознаки. Частота — кількість елементів у групі з відповідним значенням ознаки. Частоти, які відповідають певній ознаці, можуть подаватись як в абсолютних значеннях, так і у відносних, виражених коефіцієнтом або відсотком (часткою). Накопичену частоту (частку) називають кумулятивною.

Види рядів розподілу Ряди розподілу можуть бути атрибутивними і варіаційними. Залежно від статистичної природи групувальної ознаки (якісна чи кількісна) ряди розподілу поділяють на: атрибутивні варіаційні. Атрибутивні ряди розподілу—це такі, які побудовані за якісною ознакою. Прикладами атрибутивних рядів може бути розподіл засуджених за статтю, родом занять, соціальним станом. Побудова цих рядів відносно проста. В результаті розподілу утворюється стільки груп, скільки різновидів атрибутивної ознаки має дана сукупність (наприклад, всі злочини будуть розподілені за об’єктом посягання на стільки груп, скільки є глав в Особливій частині Кримінального кодексу).

Види рядів розподілу Варіаційні ряди розподілу — це такі, які побудовані за кількісною ознакою (наприклад, за віком населення, за строками позбавлення волі у засуджених). Варіаційний ряд показують у вигляді двох строк. Перша строка характеризує значення або варіанти ознаки, друга — скільки разів (як часто) це значення зустрічається. Тому перша строка називається строкою значень або варіантів, а друга - строкою частот. Наприклад, строки позбавлення волі та кількість обвинувачуваних будуть варіантами, а число засуджених та число справ – частотами. Тобто, атрибутивні ряди розподілу – це такі ряди, які побудовані за якісною ознакою; варіаційні – за кількісною ознакою.

Статистична таблиця – це форма найбільш раціонального викладення числових характеристик досліджуваних суспільних явищ і процесів. Статистична таблиця відрізняється від інших оперативних табличних форм тим, що вона ґрунтується не на гіпотезах, а на результатах підрахунку і зведення емпіричних даних, первинної інформації.

Елементи статистичної таблиці Статистичний підмет – це такі об’єкти (або якась їх частина, група), які описуються, характеризуються в таблиці різними числовими показниками. Як правило, підмет наводиться у лівій частині таблиці і надає найменування рядкам. Статистичний присудок надає інформацію про сукупність, яка досліджується в статистичній таблиці. Присудок формує верхні заголовки таблиці і зміст граф.

Види статистичних таблиць Статистичні таблиці залежно від структури побудови підмета поділяються на три види: прості, групові та комбінаційні. Простими називаються такі статистичні таблиці, в підметі яких немає групування. До простих таблиць належать таблиці, в підметі яких міститься перелік об’єктів, хронологічних дат, періодів, адміністративних та територіальних одиниць без якого-небудь групування. Наприклад, перелік територій, проміжків часу(роки, квартали, місяці) тощо.

Види статистичних таблиць Прості таблиці – це лише підсумкові таблиці. Вони не дають можливості виявити ні типи досліджуваного явища, ні його структуру, ні проаналізувати зв’язки і взаємозалежності між окремими ознаками. Як правило, вони мають описовий характер. Прості таблиці можна поділити на перелікові, хронологічні та територіальні, хоча цей поділ можна вважати умовним, тому що іноді ці види можуть поєднуватися. Прості перелікові таблиці у підметі містять перелік однорідних ознак, які складають один об’єкт вивчення. Так, простими територіальними таблицями можна назвати таблиці, в підметі яких наводиться перелік територій (країн, республік, областей), кожна з котрих характеризується певними показниками.

Груповими називаються статистичні таблиці, підмет яких утворено в результаті групування одиниць об’єкта за однією ознакою. Прикладом найпростіших групових таблиць є ряди розподілу. Групові таблиці дають змогу встановити взаємозв’язок між факторною і результативною ознаками. Присудок групових таблиць також може бути складним, таким, який характеризуватиме підмет з різних сторін. Більш складним видом групових таблиць є такі, в яких присудок поряд з числом одиниць, що входять до кожної групи, містить низку інших показників, які характеризують групи підмета. Але і в цьому випадку таблиця буде груповою, тому що розроблення присудка таблиці не змінює виду таблиці.

Комбінаційними - називаються статистичні таблиці, в підметі яких групи одиниць за однією ознакою поділяються на підгрупи за однією чи кількома іншими ознаками, яків взяті в комбінації. Комбінаційні таблиці мають важливі аналітичні властивості, оскільки вони детальніше характеризують досліджувані явища. Аналіз правових явищ стає більш поглибленим, коли застосовуються комбінаційні таблиці, які дають змогу одержати більш різнобічне уявлення щодо досліджуваної сукупності, а також простежити взаємозв’язок між ознаками-факторами. Наприклад: можна побудувати комбінаційні таблиці розподілу населення або осіб, що вчинили злочини, одночасно за статтю і віком, за заняттям і рівнем освіти і т. ін.

Статистичні графіки. Статистичним графіком називають наочне масштабне зобрадення статистичних даних за допомогою геометричних ліній, точок, знаків, фігур, географічних картосхем та інших графічних засобів. Основні елементи графіку: -поле графіку, графічний образ, орієнтири простору, масштабні орієнтири, легенда (експлікація) графіку. За способом побудови графіки поділяються на діаграми, картограми, картодіаграми, схеми. Статистичні графіки поділяються на види: стовпчикові, стрічкові, точечні , лінійні, кругові тощо.

Види графіків, діаграм та картограм Картограма Кругова діаграма Стовпчиковий графік

Приклад змішаного статистичного графіку при аналізі злочинності у сфері економіки

Тема №5 Абсолютні, відносні та середні величини в правовій статистиці Література до теми Вицин С.Е. Системный подход и преступность.-М., 1980. Литвак О. Наукове дослідження правових засобів прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів // Право України.-К., 2005.-№4. Олійник О. Державна інформаційна політика та інформаційна безпека України: політико-правові аспекти // Право України.-К., 2005.-№5. Правовая информатика и кибернетика: Учебник / Под ред. проф. Н.С. Полевого.-М., 1993. Хірсін А. Удосконалення автоматизованих інформаційно-пошукових систем, які використовуються у боротьбі з організованою злочинністю // Право України.-К., 2004.-№6.

Абсолютні статистичні величини Абсолютні статистичні величини ми завжди одержуємо в результаті проведеного статистичного спостереження і зведення. Вони обов'язково характеризують розміри сукупності (наприклад, кількість засуджених, кількість розглянутих справ, кількість зареєстрованих злочинів) або обсяг ознаки явища (вік, осіб що вчинили злочини). Абсолютні величини можуть бути індивідуальними та підсумковими (сумарними). Індивідуальні – характеризують розміри ознак у окремих одиниць сукупності. Індивідуальні це основа для групування і всіх видів аналізу. Сумарні - одержують шляхом підрахунку кількості одиниць сукупності або обсягу значень ознаки у сукупності в цілому. Тому ми їх відносимо до узагальнюючих показників.

Відносні величини та їх значення у статистиці Відносна величина – це узагальнюючий показник, який характеризує кількісне співвідношення двох порівнюваних величин. Значення відносних величин полягає: 1) дають змогу одержати узагальнюючу характеристику явища, що вивчається; 2) полегшують читання, розуміння та аналіз статистичних даних; 3) дозволяють провести порівняльний аналіз різних явищ; 4) дають можливість поглиблено вивчити взаємозалежності між ними.

Види відносних величин Відносна величина динаміки – характеризує зміну розміру явища в часі. Відносна величина виконання плану – її можна одержати шляхом множення фактичного виконання плану на 100% і діленням на планове завдання. Відносна величина структури – характеризує внутрішній склад явища.

Види відносних величин Відносна величина координації – характеризує співвідношення окремих частин сукупності. Відносна величина інтенсивності – характеризує ступінь поширення, розвитку того чи іншого явища у певному середовищі. Відносна величина порівняння – характеризує співвідношення однойменних показників, які належать до різних територій, але обов'язково до одного періоду або на якусь одну дату.

Середні величини. Мода і медіана в статистиці Середня величина – це узагальнюючий показник, який характеризує типовий розмір ознаки якісно однорідної сукупності в конкретних умовах простору і часу. Модою в статистиці називається таке значення ознаки, яке зустрічається найчастіше. Медіаною в статистиці називають значення варіанти, яка ділить впорядкований ряд розподілу на дві рівні за чисельністю одиниць сукупності частини і знаходиться у середині ряду.

Тема №6 Ряди динаміки. Узагальнення та аналіз матеріалів правової статистики. Література до теми Пристанская О.В., Юцкова Е.М. Методика криминологического изучения правосознания и общественного мнения о преступности.-М., 1989. Айрапетов А.М. Таблицы исчисления среднегодовых темпов роста, прироста и снижения.-М., 1979. Блувштейн Ю.Д. Криминологическая статистика (статистические методы в анализе оперативной обстановки).-Минск, 1981. Блувштейн Ю.Д., Волков Г.И. Динамические ряды преступности.-Минск, 1984. Громыко Г.Л. Статистика.-М., 1982. Блувштейн Ю.Д., Волков Г.И. Динамические ряды преступности.-Минск, 1984. Кривонос Ю.Н., Шидан Н.М. Выборочный метод оценки количественных признаков объектов генеральной совокупности и ряды динамики: Учеб. пособие по правовой статистике для курсантов и слушателей.-Луганск. Рио ЛИВД. 2001. Литвак О. Наукове дослідження правових засобів прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів // Право України.-К., 2005.-№4. Олійник О. Державна інформаційна політика та інформаційна безпека України: політико-правові аспекти // Право України.-К., 2005.-№5. Хірсін А. Удосконалення автоматизованих інформаційно-пошукових систем, які використовуються у боротьбі з організованою злочинністю // Право України.-К., 2004.-№6

Динамічні ряди в статистиці Статистичні ряди – це сукупність статистичних даних, які вибрані із звітності або з документів первинного обліку, розташовані в хронологічному або логічному порядку, характеризують зміни розміру ознак, покладених в основу статистичного ряду. Всі статистичні ряди поділяють на ряди розподілу і ряди динаміки. Як вже відомо ряди розподілу характеризують явища в певний проміжок часу в статиці (надають відомості про розподіл сукупності на окремі групи за кількісними або якісними ознаками на певний проміжок часу). Ряди динаміки – це ряд чисел, який характеризує зміну величини суспільного явища в процесі його розвитку, тобто в часі.

Динамічні ряди бувають моментними і інтервальними. Моментні ряди складаються з показників, що характеризують досліджуване явище за станом на певну дату. Їх не можна сумувати. Можна порівнювати тільки шляхом віднімання (кількість справ у впровадженні, кількість засуджених у закладі на 1 січня, 1 липня тощо). Інтервальні ряди складаються з показників, що характеризують явища, що вивчаються, за певні періоди. Кожний показник це підсумок за даний період. Якщо показники абсолютні, їх можна сумувати (накопичувати підсумки) за місяць, квартал, півроку, рік. Показники динамічних рядів відносних і середніх величин сумувати не можна.

Прикладом моментного ряду динаміки є така інформація про спискову чисельність працівників Солом'янського районного управління внутрішніх справ м. Києві: Дата 1.01.2007 р. 1.04.2007 р. 1.07.2007 р. 1.10.2007 р. 1.01.2008 р. Чисельність працівників, чол. 350 354 360 363 360

При проведенні аналітичної роботи застосовуються варіаційні ряди та паралельні ряди показників Варіаційні ряди застосовуються для виявлення закономірностей і тенденцій в тих випадках, коли групування, що лежать в їх основі можна варіювати. Кількісна ознака варіюється за віком злочинців, строками призначеного покарання тощо. Паралельні ряди застосовуються для виявлення зв’язків і залежностей двох або декількох явищ, закономірностей їх розвитку. Зіставляються показники кількості автомашин і дорожньо-транспортних пригод, реалізації торгівельними закладами спиртних напоїв і кількості злочинів вчинених в стані алкогольного сп’яніння, показники безробіття і злочинності в окремому регіоні, тощо.

В залежності від характеру інформації, що має бути подана у динамічному ряді, останні поділяються на інтервальні і моментні. Інтервальний ряд відображає показники стану досліджуваного явища за певні тотожні проміжки (інтервали) часу: за годину, місяць, рік. Подані вище динамічні ряди в абсолютних показниках відносяться саме до інтервальних. У правовій статистиці вони використовуються найчастіше. Моментний ряд динаміки відображає показники стану досліджуваного явища на певний момент часу (здебільшого на перше число місяця чи року). Це може бути кількість кримінальних справ, що знаходились у слідчих або були як залишок у судах на 1 січня послідовної кількості років.

Узагальнюючі показники в статистиці - це такі показники, які відображають величини, приведені в порівняльний вигляд, і одним числом характеризують найбільш типові риси явищ, що вивчаються при даному дослідженні.

Структура показників ПОКАЗНИКИ абсолютні індивідуальні абсолютні сумарні узагальнюючі відносні загальні індекси середні

Існують дві основні різновидності кількісної характеристики зв’язків між явищами: функціональна і статистична (кореляційна). При функціональному зв’язку вслід за зміною однієї величини слідує суворо визначена зміна другої, або іншим и словами за усякою зміною незалежної перемінної величини завжди слідує суворо визначена зміна функції. Щоб виявити складний зв’язок між явищами, треба взяти велике число цих явищ, розглянути їх сукупність і дослідити середні значення ознак, що вивчаються. Наприклад: зв’язок між освітою і злочинною поведінкою при великій кількості досліджень в ході співставлення дає тенденцію, яка має прояв далеко не в кожному разі: а саме і зворотна залежність між цими чинниками.

Зв’язок між двома ознаками, який виявляється не в кожному окремому випадку (як у функціональній залежності), а тільки при масовому співставленні і використанні середніх значень ознак зветься кореляційним, або кореляцією. Кореляція виявляється тільки при застосуванні дії закону великих чисел. Перша ознака (що впливає) зветься факторною, друга – результативною.

Статистичний аналіз Являє собою процес вивчення і співставлення отриманих цифрових даних між собою і з іншими даними, їх узагальнення. Взагалі, аналіз ‑ це науковий метод дослідження об’єкта шляхом розгляду окремих сторін, властивостей і складових частин. Предмет статистичного аналізу – це сукупність якісних і кількісних характеристик явища, що вивчається, в їх єдності і розвитку.

Завдання статистичного аналізу похідні від основних функцій статистики як основних способів пізнання масових явищ і процесів визначення стану, структури, розповсюдженості , динаміки правопорушень і реалізації державних заходів соціального контролю за ними, підтримання режиму законності (описова функція); виявлення статистичного зв’язку, залежності, співвідношення структури і динаміки правопорушень з факторами правопорушень з факторами, які їх обумовлюють, а також з діяльністю держави і суспільства в цій сфері (пояснювальна функція); визначення тенденцій зміни правопорушень, складання кримінологічних прогнозів (прогностична функція); виявлення тривожних моментів у стані злочинності, позитивних сторін і недоліків у діяльності правоохоронних органів для прийняття на цій основі адекватних управлінських рішень (організаційно-управлінська функція).