Презентація на тему:
Проблема влади в політології

Т Е М А Проблема влади в політології

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ влада вплив контроль відношення сила комунікація суб’єкти влади об’єкти влади засоби влади знання воля влада – знання – воля дихотомія влади самовідтворюваність влади самоізоляція влади політична влада ефективність влади поділ влади стримки і противаги демократизація влади

ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТНІСТЬ ВЛАДИ Влада --- це соціальна сила людини, відображення діалектичної взаємодії потенціалів суб’єкта влади та її об’єкта; прояв існуючих суспільних відносин.

ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАДИ Влада — це вплив, спричинений на інших. Влада — це відношення людини до самої себе, до інших людей, відношення між групами людей, суспільними класами, прошарками, державами, державою та громадянами тощо (В. Мшвенієрадзе). Влада — це контроль індивіда над свідомістю та поведінкою інших людей. Влада — це здатність та можливість здійснювати свою волю, спричинювати визначальний вплив на діяльність інших людей за допомогою певних засобів — авторитету, права, насильства (Ф. Бурлацький). Влада — це відображення природної здатності людини до агресії, інституту верховенства або накопичення благ. Це форма самореалізації особливого типу індивідів (Г. Лассуел). Влада — це відображення ефективної потреби будь-якого цілого до саморегуляції та організації. Влада — це організоване насильство одного класу над іншим (К. Маркс). (політична) Влада — це прояв людських сил. Це відображення діалектичної взаємодії потенціалів суб'єкта влади та її об'єкта.

ОСНОВНІ РИСИ ВЛАДИ

СТРУКТУРА ВЛАДИ

ПОЛІТИЧНА ВЛАДА Поняття — реальна здатність суспільного класу, групи, політичного інституту, індивіда як суб'єкта політичного процесу проводити свою волю в суспільному житті, спираючись на систему політичних ідей та відносин, законодавства, політичних установ, організацій та інститутів як засобів її практичного втілення. Властивості — • пов'язана з груповими, класовими інтересами; • встановлюється і використовується в про цесі політичної боротьби; Суб'єкти — • держава та її органи; • політичні партії; • громадянські організації; • засоби масової інформації; • суспільні групи, класи, нації; • громадське суспільство; • громадянин; • політичні лідери.

ПРИНЦИПИ ПОДІЛУ ВЛАД Поділ влад є однією з головних засад демократичного правління. Його мета — недопущення монополізації державної влади з боку будь-якої з її гілок або носіїв. Вперше поділ влад обґрунтований в роботі Ш.-Л. Мон-теск'є "Про дух законів" (1755 р.). Головні вимоги принципу поділу влад: • державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу і судову; •всі гілки влади є відносно незалежними, а тому мають певну самостійну логіку власного функціонування; • всі гілки державної влади взаємно доповнюють одна одну, створюючи при цьому єдність державної влади як такої; • всі гілки влади формуються демократичним шляхом, відображаючи волю народу, і перед ним відповідальні; • всі гілки влади взаємно відмовляються від спроб незаконного втручання в дії інших, функціонуючи при цьому в межах власних повноважень, які визначаються законодавчим, конституційним шляхом; • в основі взаємодії гілок державної влади лежить механізм "стримок і противаг".

ПОДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

ДЕФОРМАЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ В УМОВАХ СОЦІАЛІЗМУ (основні джерела)

ДЕФОРМАЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ В УМОВАХ РАДЯНСЬКОГО СОЦІАЛІЗМУ (основні джерела)

ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ В ПОСТТОТАЛІТАРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ