Презентація на тему:
Поняття про науку “ Державне управління ”

* Національна академія державного управління при Президентові України Інститут проблем державного управління та місцевого самоврядування НАУКОВА ШКОЛА ЯК ФОРМА РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ НАУКИ „ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ” Сурмін Юрій Петрович - перший заст. директора Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування, доктор соціологічних наук, професор

* Необхідність стимулювання розвитку наукових шкіл у галузі науки “ Державне управління ” обумовлена потребами інтенсифікації її розвитку Прискорення наукових досліджень Підвищення якості наукових досліджень Створення конкурентного середовища в науці, активізації наукової комунікації. Потребами науковців у статусі та особистій ідентифікації Стимулювання формальних та неформальних механізмів функціонування науки Підвищення ефективності наукової соціалізації молодих вчених Накопичення та реалізації інтелектуального капиталу наукового співтоваріства.

* Визначення наукової школи Організована і керована наукова структура, що функціонує усередині науки, яка об'єднана дослідницькою програмою, єдиним стилем мислення і очолюється, як правило, відомим вченим Співтовариство вчених, яке характеризується єдиною теорією та методологією, спільними світоглядними принципами і вагомими науковими результатами та їх реалізацією в практичне життя суспільства

* Основні аспекти наукової школи: Особистісний - Виявляється в особистому чиннику школи: особистість лідера, його найближчі і найбільш талановиті учні, новобранці школи як особистості. Організаційний - Є пересічною єдністю формальної і неформальної організацій. Інституційний - Є інститутом суспільства (учбовий заклад, НДІ) з відповідними інституційними ознаками аж до статутів і символів. Гносеологічний - Виступає як сукупність наукових відкриттів, ідей, теорій, моделей, що відрізняються принциповою новизною. Практичний - Об'єднує сукупність підготовлених школою дослідників, дисертацій, виконаних проектів, технологій, винаходів, актів впровадження тощо. Ціннісно-етичний - Характеризується деякою системою цінностей служіння науці, суспільному благу, етосом чесної наукової конкуренції, відстоювання авторитету і пріоритетів школи та її лідера.

* Вимоги до лідера наукової школи Наявність реальних наукових досягнень, які визначають базу його авторитету в науці. Висока наукова активність, здатність генерувати ідеї. Ерудиція не тільки у своїй галузі знання, але і в сусідніх областях, в науці в цілому. Методологічна культура, володіння сучасними інструментами науки, прийомами і методами дослідження. Служіння науці, принциповість і об'єктивність оцінки не тільки досягнень колег, але і власних результатів досліджень. Розвинена інтуїція, здатність передбачати результати досліджень, чуття на нове. Розвинені організаторські якості, володіння інтелектуальним менеджментом. Наукова сміливість і рішучість, відсутність боязні програти конкуренцію учневі. Розвинені педагогічні якості, терпіння вихователя, орієнтація на нарощування і оптимальне використання людського капіталу. Особова привабливість, лояльність, уміння вибудовувати відносини з начальством і підлеглими, воля, харизма.

* Функції наукової школи: Організаторська - Виступає формою організації науки, розподілу обов'язків і статусів, обґрунтування та реалізації планів і стратегій. Соціалізаторська - Підготовка професійних вчених: формування вмінь та навичок наукової праці, комунікацій, оволодіння етосом науки. Комунікаційна - Виступає способом формальної і неформальної внутрішньої і зовнішньої комунікації вчених. Пізнавальна - Отримання наукового результату у вигляді фундаментального або прикладного знання, що відображає закономірності, тенденції, особливості об'єктів тієї або іншої галузі науки, оформленого у вигляді монографій, статей, підручників тощо. Методолого-інструментальна - Вироблення власного інструментарію дослідження: категоріальний апарат, принципи, підходи, методи та методики наукового пошуку. Лідерська - Прагнення до лідерства у галузі знання. Ціннісно-етична - Формує ідеали, цінності, етичні принципи наукової діяльності.

Класифікація наукових шкіл * Основа класифікації Різновиди наукових шкіл 1. Галузь науки Фізична, хімічна, геологічна, ..., політологічна, соціологічна, державно-управлінська тощо 2. Рівень наукового пізнання Фундаментальних досліджень, прикладних досліджень. 3. Форма організації науки Класична (на базі університетів), сучасна (на базі інших форм) 4.Обхват дисциплін Дисциплінарна, внутрішньодисциплінарна, міждисциплінарна. 5. Спосіб існування Реальна, віртуальна 6. Статус в науці Лідерська, нелідерська

Головні перешкоди для становлення і розвитку української школи державного управління відсутність належної уваги і підтримки Національної академії з боку Президента України, вищих органів державної влади; існують серйозні проблеми професорсько-викладацького складу і адміністративно-управлінського персоналу. Вони зводиться до того, що Національної академії недостатньо видатних вчених, які були б здатні створювати і здійснювати керівництво науковими школами; відсутня система стратегічного планування розвитку Національної академії, що і приводить до того, що вона розвивається дуже повільно, оскільки досягла своєї межі в рамках колишньої моделі; наукова галузь „ Державне управління ” розвивається стихійно і хаотично; робота з аспірантами і докторантами носить значної мірою формальний характер; не вироблені вимоги до наукової школи, як формальні, так і неформальні; Відсутня практика управління наукою щодо підтримки наукових шкіл. *

Формальні вимоги до наукової школи Єдина тема наукових досліджень Оригінальність та наукова новизна досліджень Значна чисельність успішно захищених дисертацій, що характеризуються науковою новизною і реальним внеском в тему та оригінальну наукову теорію школи Висока активність лідера школи і його учнів в підготовці монографій, статей і оригінальних підручників, що робить школу інтелектуально продуктивною Визнання даного співтовариства як наукової школи з боку інших наукових співтовариств (національне, світове) Високий індексом цитування робіт наукової школи Наявністю патентів, сертифікатів, дипломів, що свідчать про відповідність школи деяким стандартам. *

Неформальні вимоги до наукової школи Принципова актуальність, наукова новизна і практична значущість теорії, яку формує наукова школа Розвинений науковий етос, в якому чітко виражені цінності і норми ставлення до науки, теми, тієї теорії, яка формується школою, особисті стосунки Авторитет лідера школи в науці, галузі науки і теорії школи Сприятлива соціально-психологічна атмосфера в науковій школі, яка побудована на професіоналізмі, принциповості та співпраці *

Сприяння розвитку наукових шкіл в управлінні наукою Корекція тематичного простору досліджень з метою досягнення його єдності та цілісності Експертиза концептуальних напрацювань в аспекті їх новизни та перспективності Підвищення кваліфікації лідера та наукових керівників, консультантів, докторантів та аспірантів шляхом проходження стажувань у провідних вітчизняних та зарубіжних наукових центрах Забезпечення просування наукової школи в інформаційних полях держави і науки Активізація участі наукових шкіл у міжнародної комунікації Підтримка творчої атмосфери в колективі, недопущення культу особи лідера школи *

Висновки доповіді Виникнення та становлення наукових шкіл є закономірністю розвитку науки, яка пробиває собі шлях в еволюції галузі науки „ Державне управління ” та вимагає забезпечення їх інституційного розвитку. Наукова школа є співтовариством вчених, яке характеризується спільною теорією, єдиною методологією, спільними світоглядними принципами і вагомими науковими результатами та їх реалізацією в практичне життя суспільства. Наукові школи виконують значний комплекс регулятивних функцій науки, відрізняються значною різноманітністю. Становлення наукових шкіл у галузі науки „ Державне управління ” стримується стихійним розвитком наукової галузі, повільними змінами Національній академії як основного суб'єкта наукових досліджень, відсутністю чітких вимог до наукової школи як специфічного різновиду наукового співтовариства. Формування наукових шкіл у галузі науки „ Державне управління ” неможливе без вироблення чіткої стратегії, яка припускає корекцію тематичного простору досліджень, експертизу концептуальних напрацювань з погляду їх перспективності, підвищення кваліфікації лідера і наукових керівників, підвищення ефективності наукових комунікацій. *

Дякую за увагу ! *