Презентація на тему:
ПОЛІТИКА І СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО. ПРЕДМЕТ І ФУНКЦІЇ ПОЛІТОЛОГІЇ

ПОЛІТИКА І СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО. ПРЕДМЕТ І ФУНКЦІЇ ПОЛІТОЛОГІЇ. План: Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет вивчення політології. Її взаємодія з іншими науками. Методи, функції та завдання політології. Політика як суспільне явище. Структура і функції політики.

Поняття „політологія” утворилося з двох грецьких слів – politike (державні справи) і logos (вчення).

Історія політології 1857р Ф. Лейбер починає читати політологію у Колумбійському коледжі, 1880р. створюється перша школа політичної науки, що поклало початок активному формуванню в США системи політологічних навчальних і наукових закладів. 1903 датується створення Американської асоціації політичних наук. 1948р Міжнародному колоквіумі з політичних наук в Парижі було визначено зміст предмета та рекомендовано включити курс політології для вивчення в системі вищої освіти як загальнообов’язкової дисципліни.

Українська політична думка XI – XX ст.

політологія це наука про політику, про закономірності розвитку політичного процесу, про функціонування політичної систем і влади, про сутність, форми, методи діяльності суб’єктів політики.

Об’єктом вивчення політології є: система відносин людина – політичний світ, стосунки між людьми в процесі взаємодії з об’єктивним політичним світом, його пізнання, структура, розвиток. Сфера політики, політична дійсність, політичне життя особи й суспільства.

предметом політології є конкретні прояви, процеси, відносини політичної дійсності, які вивчаються політологами. (політична культура, ідеологія, політичні еліти, політичні партії та громадсько-політичні організації, рухи, владні відносини, політична діяльність та політичне лідерство).

Методи, функції та завдання політології. діалектико-матеріалістичний метод, який розглядає політику не як щось застигле, а як явище яке розвивається, його застосування дає відповідь на питання: Що є первинним і що вторинним у політиці?; соціологічний підхід (з’ясування залежності політики від суспільства); культурологічний підхід (виявлення залежності політичних процесів від рівня політичної культури);

Функції політології: Описова функція Пояснювальна функція Прогностична функція Інструментальна Ідеологічна (програмова )

Завдання політології: підготовка студента до виконання ролі громадянина; підготовка до участі у суспільно-політичному житті, тобто політична соціалізації студентської молоді; органічне поєднання політологічної думки України зі світовим політичним знанням; подолання стереотипних, уявлень про політику, як про виключно арену для боротьби, протистояння, конфлікту та засвоєння громадянами норм цивілізованої політичної поведінки, культури політичного спілкування

Термін „політика” „politike” (мистецтво управляти державою), „politeja”, „polites”(громадяни), „politica”(державний діяч)

Трактування політики А) політика як процес боротьби за завоювання та утримання влади (Н. Макіавеллі, Ж. Бюрдо, М.Дюверже, Р. Арон та ін); Б) політика як специфічний вид діяльності соціальних суб”єктів, пов”язаний із боротьбою за владу, розподілом цінностей, управлінням державними та суспільними справами.

Метою політики є забезпечення панування одних суспільних груп над іншими, одних інтересів – над іншими, або узгодження соціальних інтересів. Засобами політики є право, сила, мораль.

Призначення політики у тому на основі спільних інтересів об’єднувати усі верстви суспільства і спрямовувати їх дії на вирішення важливих суспільно-державних завдань.

Структура політики

У політиці виділяють три рівні її функціонування: мегарівень відноситься до діяльності таких міжнародних організацій як Європейський Союз, Організація Об”єднаних Націй, НАТО та ін.; макрорівень характеризує державу як ціле, державну владу, її структуру; мікрорівень охоплює окремі структури і організації (політичні партії, громадські організації, профспілки).

Громадянське суспільство

функції політики функцію управління – розробка основних напрямків економічного, соціального, духовного розвитку суспільства; прогностична функція – визначення перспектив суспільного розвитку, створення різноманітних моделей майбутнього стану економічної, політичної системи тощо; функція інтеграції полягає у об”єднанні різноманітних груп суспільства довкола фундаментальних ідей, інтересів, цінностей; мобілізаційно-організаційна функція проявляється у мобілізації матеріальних, духовних, трудових ресурсів для ефективного вирішення суспільних завдань; ідеологічна функція полягає у розробці певного суспільного ідеалу; який включає політичні та соціальні цінності; виховна функція спрямована на соціалізацію індивідів, тобто їх включення у політичне життя; інноваційна функція спрямована на творче осмислення політичної дійсності, способи і методи її зміни. Тобто, політика має своїм завданням створювати нові – прогресивніші – форми соціальної організації життя.

Література: 1. Конституція (Основний Закон) України. – К.,1996. 2. Закон України „Про політичні партії в Україні” ВВР, 2001 №23, ст.118 3. Закон України „Про громадські організації в Україні” 4. Закон України „Про молодіжні та дитячі громадські організації” ВВР, 1999, №1, ст.2 5. Білоус А.О. Політичні об’єднання України. – К., 1993 6.Піча В.М., Хома Н.М. „Політологія” Київ 2001р. 7.Семків О.І. Політологія. – Львів, 1994