Презентація на тему:
Політичне маніпулювання

Політичне маніпулювання: його суть та різновиди

Должен высказать свой печальный взгляд на русского человека, он имеет такую слабую мозговую систему, что не способен воспринимать действительность, как таковую. Для него существуют только слова. Его условные рефлексы координированы не с действиями, а словами. Академік І.П.Павлов

Вплив на людину та його різновиди: Примус; Маніпуляція; Співробітництво.

Фактори, що визначають загрозливість маніпулювання: Поширеність масових маніпуляцій за рахунок поширення найновіших інформаційних технологій, засобів комунікації, телекомунікаційної техніки; Збільшення кількості суб'єктів маніпулятивного впливу, які мають змогу використовувати арсенал сучасних маніпуляційних технологій та засобів поширення інформації; Відсутність дієвої системи соціально-психологічного захисту в масштабах цілого суспільства; Специфіка маніпулятивних технологій, а також поширення новітніх маніпулятивних технологій, як-от НЛП (нейролінгвістичне програмування) тощо; Окремі громадяни не знають основних механізмів індивідуального психологічного захисту від маніпулятивного впливу.

Основні напрямки трактування маніпулювання: По-перше, маніпулювання розглядають у контексті порушення прав людини. Йдеться про поводження з людиною не як з суб’єктом, а як з об’єктом, що суперечить основним нормам захисту прав людини. По-друге, маніпулятивну поведінку в спілкуванні розглядають як одну з причин порушення взаєморозуміння між людьми.

Маніпуляція: буквальне трактування маніпуляція фр. manipulation, лат. manipulus – жменя або manus – рука; рух рук, пов`язаний з виконанням певної програми чи задачі. Маніпуляції – це різні види дій, які виконують руками: управління важелями, виконання медичних процедур, довільне поводження з предметами.

Переносні трактування поняття маніпулювання Вислів „маніпуляція особистістю” заперечує особистісний потенціал людини, а саме її здатність бути суб`єктом суспільного життя, індивідуального буття, діяльності, спілкування, творцем власної долі.

маніпулювання Маніпулювання – це спосіб психологічного впливу, націлений на зміну спрямованості активності інших людей, який здійснюється так майстерно, що залишається не помічений ними. Маніпулювання це такий спосіб застосування влади, при якому той, хто має владу, впливає на поведінку інших, при цьому не пояснюючи їм, чого він від них очікує. Йдеться про своєрідне панування над духовним станом людей, управління через нав'язування людям ідей, установок, мотивів, стереотипів поведінки, вигідних суб'єкту впливу. Маніпуляція – це вид психологічного впливу, майстерне здійснення якого веде до прихованого спонукання в іншій людині намірів, що не збігаються з її актуально існуючими бажаннями.

Ознаки маніпулювання: психологічний вплив є родовою ознакою маніпуляції; ставлення до іншої людини (об’єкта маніпулювання) як до засобу досягнення власних цілей; бажання отримати односторонню перемогу; прихований характер впливу (як самого факту впливу, так і його напрямку); використання (психологічної) сили, гра на слабкостях; спонукання, формування потреб і мотивів для зміни поведінки в інтересах ініціатора маніпулятивного впливу; майстерність у здійсненні маніпулятивних дій.

Загальна характеристика маніпулювання: Дисбаланс у розподілі відповідальності за прийняті рішення та здійснені дії; Деформації у співвідношенні „вигоди-витрати” виявляються у тому, що отриманий результат не відповідає докладеним зусиллям; Наявність силового тиску; Порушення збалансованості елементів ситуації під час взаємодії: незвичність мішені впливу, нейтральне подання поведінки; Бажання суб’єкта впливу надати поведінці адресата стереотипності.

Маніпуляція- це дія, спрямована на „прибирання до рук” іншої людини, яке виконуються так майстерно, що в людини, над якою здійснюється маніпуляція, створюється ілюзія, що вона сама керує своєю поведінкою. Мета комунікатора – створити “вільний вибір”, змінити поведінку аудиторії на свою користь, уникаючи прямого примусу, лише скеровуючи дії реципієнта.

Політичне маніпулювання С.Кара-Мурза порівнює маніпулювання суспільною думкою з війною невеликої, проте добре організованої та озброєної армії чужинців проти величезного мирного населення, не готового до цієї війни. Маніпулювання свідомістю асоціюється з колонізацією власного народу.

Трактування політичного маніпулювання Широке розуміння: політичне маніпулювання - будь-які дії, ініціатори (суб'єкти) яких приховано переслідують цілі, які розходяться з офіційно проголошеними. До нього включають, передусім, інституційно-фінансове маніпулювання, яке здійснюється через різні недемократичні норми та регламентації, тенденційну нарізку виборчих округів, непропорційний розподіл фінансових засобів та ефірного часу тощо, та маніпулювання масовою свідомістю.

Вузьке розуміння політичне маніпулювання – це приховане управління політичною свідомістю та поведінкою людей з метою примусити їх діяти чи не діяти всупереч власним інтересам.

Політичне маніпулювання – це: вживлення у свідомість під виглядом об’єктивної інформації наявного або бажаного для певних осіб чи груп змісту; цілеспрямований вплив на “больові точки” суспільної (політичної) свідомості, який викликає негативні емоції (страх, тривогу, ненависть); політична інформаційна обробка осіб, груп, суспільної думки в цілому в інтересах окремих політичних, економічних та інших осіб або груп;

процес обмеження політичної свідомості, культивування політичного неуцтва, за допомогою якого керівні кола можуть доходити до найстійкіших рівнів мислення і самоконтролю, найстійкіших переконань та звичок, та до найбільш первинних та інстинктивних ідейно-політичних реакцій. Вплив здійснюється переважно на емоції, а не на розум, на підсвідомість, а не на свідомість; вид влади, де джерелом підпорядкування об’єкта суб’єктові виступає здатність останнього вплинути на об’єкт, наприклад, коли Б не усвідомлює наміру А здійснити на нього вплив, то А спроможний змусити Б діяти відповідно зі своїми бажаннями. При маніпуляції суб’єкт впливає на об’єкт без артикуляції своїх побажань.

Мета політичного маніпулювання: - отримання, реалізація та збереження влади. У виборчому процесі мета маніпулювання зводиться до формування у виборців певної думки та до спонукання їх до підтримки певної соціальної групи. Отже, у вузькому розумінні політичне маніпулювання зводиться до теорії й практики передвиборчих технологій та методики проведення виборчих кампаній.

Різновиди маніпулювання, запропоновані у журналі “ї”: економічні, до яких відносять і маніпуляції цінами (від ринку зерна та нафти до тарифів на комунальні послуги), маніпуляції обмінними курсами валют, маніпуляції курсами акцій. Хоча б теоретично стримуються правовим полем. інформаційні, які опанували сферу засобів масової комунікації. Управління інформаційними потоками майже повністю безконтрольне. На рівні державних каналів комунікації цим успішно займаються найвищі посадовці, які вважають маніпуляцію органічним та необхідним елементом політики та врядування. адміністративні, які на час виборів проявляються у застосуванні адміністративного ресурсу, під яким розуміють шантаж, зловживання службовим становищем тощо. мовні маніпуляції, що використовуються як один із інструментів інформаційних маніпуляцій. на вузлі поєднання економічних, інформаційних, мовних маніпуляцій базуються рекламні маніпуляції. Окремо виділяють й міжособистісні чи побутові маніпуляції

Оперативне і стратегічне маніпулювання Оперативна (або ситуаційна) маніпуляція полягає в тому, що, використовуючи вже наявні у свідомості людей цінності, потреби, стереотипи, звички, маніпулятор змушує їх сприймати ту чи іншу соціальну інформацію так, як йому це вигідно й спрямовує соціально значущі дії громадян у потрібне для себе русло. Широкі маси людей діють так, як це спланував маніпулятор – голосують чи не голосують, мітингують, створюють хаос чи навпаки дотримуються порядку, демонструють велику організованість тощо.

Стратегічна маніпуляція полягає в тому, що впродовж багатьох років у свідомості людей формуються ті цінності, потреби, ідеї, стереотипи, звички, які й самі по собі сприятимуть підтримці стабільності, вигідного маніпулятору політичного та економічного ладу й можуть бути використані в оперативній маніпуляції, якщо з’явиться така потреба. Отже, вироблення стратегії направлене на закладання глибинних передумов маніпулювання і націлене на майбутню перспективу оперативного маніпулювання. Головна ціль стратегічної маніпуляції – створення типу особистості, яким можна б було легко маніпулювати.

Типи маніпулювання, запропоновані Сидоренко О. гедоністична та прагматична маніпуляція

Гедоністична маніпуляція здійснюється заради емоційної реакції, яку маніпулятору вдається викликати у адресата. Маніпулятор насолоджується такою реакцією, оскільки вона є безсумнівним доказом його могутності. Додатковою перевагою гедоністичної маніпуляції є отримання нової інформації, яку жертва надає маніпулятору, коли знаходиться в стані емоційного збудження, страху, тривоги тощо, адже нова інформація завжди корисна для маніпулятора.

Прагматична маніпуляція, на відміну від гедоністичної, направлена не на те, щоб насолоджуватись емоційною реакцією адресата. Вона використовує цю реакцію як засіб досягнення певної, при цьому прихованої від адресата, цілі (примусити адресата впливу погодитись, від чогось відмовитись, дати інформацію, отримати її, попросити поради тощо).

Підсумки Процесові політичного маніпулювання у його типологічному трактуванні притаманні свої специфічні особливості, які відрізняють його від інших процесів, що протікають в політичній дійсності, та надають йому значний потенціал впливу та ефективності.

Дякую за увагу!

Автор © Кучма Леся Олексіївна кандидат політичних наук асистент кафедри політології Інституту гуманітарних і соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”