Презентація на тему:
Парламентський контроль: роль галузевих комітетів (Select Committees) у парламенті Сполученого Королівства

Парламентський контроль: роль галузевих комітетів (Select Committees) у парламенті Сполученого Королівства Д-р Адам Циган, Старший викладач права, Університет Лестера (Великобританія) Київ, 3-4 березня 2010

1. Важливість незалежного парламентського контролю за діяльністю виконавчої влади Парламентський контроль за діяльністю виконавчої влади є наріжним каменем представницької демократії Він забезпечує поділ влади шляхом впровадження підзвітності виконавчої влади перед законодавчим органом У т.зв. “молодих демократіях”, в яких спостерігається тенденція до слабких коаліційних урядів, відсутність організованих політичних партій зумовлює слабкість демократії загалом (Польща на початку 1990-х рр.)

Реформування політичних процесів та дослідження діяльності парламенту є важливою складовою загального процесу реформ. Питання ефективного парламентського контролю не може пов'язуватись виключно з діяльністю палати (парламенту). Створення незалежних контрольних комітетів має бути стрижнем структурних та процедурних реформ, що здійснюються в рамках парламентської реформи. Це дозволятиме забезпечити підзвітність та представити інтереси тих громадян та груп інтересів, які почувають себе виключеними з політичного процесу.

Звіт Комітету з питань Регламенту Палати громад 1978 р.: “У довгостроковій перспективі комітети, діяльність яких пов'язана з діяльністю відповідних міністерств, можуть стати “очима та вухами” Палати громад при її взаємодії з такими міністерствами, звертатимуть увагу депутатів на питання, які потребують подальшого політичного вирішення, надаватимуть депутатам поради та фахові коментарі, що можуть підвищити ефективність роботи Палати, пов'язаної з експертизою та критикою діяльності та пропозицій Уряду.”

У Білій книзі українського парламентаризму відзначається: ‘Комітетські слухання є не стільки засобом контролю за діяльністю Уряду, скільки механізмом обговорення окремих проблем законодавства та практики його застосування. У рекомендаціях Білої книги стверджується, що необхідно завершити функціональне обстеження системи комітетів, оптимізувати їх діяльність та розподіл функцій між ними, впровадити механізми, що забезпечуватимуть приблизну відповідність фракційного складу комітетів фракційній структурі парламенту

2. Незалежність контрольних комітетів Перше, на що варто звернути увагу у британському досвіді – це незалежність контрольних та експертних комітетів (oversight or scrutiny committees) від виконавчої влади. Важливим є те, що парламентські комітети хоча і формуються на міжпартійній основі, однак все ж залишаються неупередженими у здійсненні своєї діяльності. Побудова міцних робочих зв'язків між членами комітету допомагає створити “консенсусне середовище”, у якому працюють члени комітету, незалежно від їх партійної приналежності (наприклад, при підготовці звітів комітету).

Саме позиціювання комітетів як незалежних органів в системі сформованої за партійним принципом Палати громад є чинником, який, на думку багатьох дослідників, забезпечив їх високу репутацію та належний зв'язок із зовнішніми групами і суспільством в цілому. Галузеві комітети отримали високий рівень самостійності у вирішенні питань власної діяльності. Постанова № 152 передбачає, що галузеві комітети утворюються з метою дослідження видатків, адміністрування та політики ключових міністерств та органів, які входять до їхньої системи.

3. Структура та організація контрольних комітетів У Білій книзі українського парламентаризму щодо комітетів відзначається наступне: “На здійснення комітетами контрольних функцій впливають два основних фактори: 1) відсутність обґрунтованих критеріїв утворення комітетів; 2) недосконале регулювання контрольних функцій комітетів.... Фракційна структура деяких комітетів не відповідає фракційній структурі парламенту.... Це призводить до розпорошування контрольної діяльності комітетів, збільшення тривалості законодавчого процесу, ускладнення контролю за діяльністю міністерств.”

4. Основні завдання контрольних комітетів 4 основних завдання Завдання 1: Проводити оцінку та надавати коментарі щодо політики міністерства Здійснювати оцінку пропозицій британського уряду, Європейської Комісії щодо формування політики. Визначати та проводити оцінку нових сфер політики або сфер, в який існуюча політика є неефективною, вносити відповідні пропозиції. Проводити експертизу будь-якого оприлюдненого урядом законопроекту, що регулює питання, віднесені до компетенції комітету. Досліджувати зміст документів та рішень відповідного урядового департаменту

Завдання 2: Оцінювати видатки урядового департаменту (міністерства) Оцінювати плани видатків та результати діяльності департаменту і підпорядкованих йому органів Завдання 3: Оцінювати адміністрування всередині міністерства Проводити оцінку угод з державними службовцями (Public Service Agreements), пов'язаних з ними питань, оцінювати показники кадрового складу (кількість зайнятих, спеціалізація і т.п. показники), готувати у разі потреби звіти з цих питань. Проводити моніторинг роботи органів, утворених в системі міністерства, що є особливо важливим у випадку децентралізації урядових функцій. Проводити експертизу ключових призначень на посади, здійснених в системі міністерства. Проводити оцінку виконання законодавства та основних ініціатив у сфері державної політики.

Завдання 4: Надавати допомогу Палаті у проведенні дебатів та прийнятті рішень Готувати звіти для обговорення в палаті або комітетах, які проводять дебати щодо відповідних законопроектів

5. Реформування парламенту та місце комітетів, що здійснюють контрольні функції Будь-яка парламентська реформа повинна у першу чергу передбачати визначення місця в парламентській діяльності комітетів, що здійснюють контрольні функції. Комітети від імені парламенту здійснюють контрольну функцію, а відтак мають готувати для парламенту звіти, які можуть бути предметом обговорення парламенту. Членам парламенту має надаватись можливість участі у діяльності комітетів, що здійснюють контрольні функції.

Галузеві комітети можуть впливати на діяльність уряду у різний спосіб. Цей вплив може полягати не лише в опублікуванні звітів, що можуть коригувати діяльність уряду, але і у проведенні розслідувань, або висловленні зацікавленості комітету у розгляді відповідного питання. Основною особливістю роботи комітетів у Сполученому Королівстві є підготовка звітів за результатами слухань (розслідувань). Хоча уряд не зв'язаний висновками комітету, відображеними у звіті, відповідно до Регламенту палати він повинен протягом 2 місяців з дня оприлюднення звіту підготувати відповідь на нього. Всі звіти комітетів оприлюднюються на їхніх веб-сторінках.

Звіти готуються за результатами слухань, до участі в яких залучаються експерти (свідки). Тим самим забезпечується участь громадськості у законодавчому процесі Залучення незалежних експертів є основною умовою ефективності експертизи та взаємодії з громадянським суспільством; у той же час, для належної реалізації такої можливості комітетам мають виділятись достатні ресурси. Законодавство має забезпечувати можливість участі у процесі прийняття рішень тих, кого стосуються такі рішення, а також можливість донесення їхніх позицій до парламенту (у цьому контексті заслуговують на увагу відповідні положення Лісабонської угоди та право народної ініціативи, що існує в італійській моделі).