Презентація на тему:
ФОРМУВАННЯ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД ПОЛІТИЧНОЇ АНАЛІТИКИ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ УКРАЇНИ

КАЛЬНИШ Юрій Григорович ФОРМУВАННЯ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД ПОЛІТИЧНОЇ АНАЛІТИКИ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ УКРАЇНИ 25.00.01 – теорія та історія державного управління дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління Інститут проблем державного управління та місцевого самоврядування

Актуальність дослідження Політична практика України останніх років з усією очевидністю засвідчує, що етап “революційного” романтизму йде в історію. Разом із ним має піти в минуле й час інтуїтивних передбачень оптимальних варіантів розвитку політичних подій, політичних імпровізацій. Відмова держави від монополії на політичну діяльність, становлення та розвиток демократичних засад політичного життя громадянського суспільства вимагає нових парадигм і підходів як у галузі теоретичного осмислення політичної реальності, так й у сфері її практичного перетворення. Важливість та необхідність ґрунтовного розроблення теоретико-методологічних засад політичної аналітики для потреб наукового супроводу процесів державного управління зумовлено ще й тим, що вона й дотепер не знайшла адекватного висвітлення у вітчизняній науковій літературі, не стала об’єктом системних досліджень українських науковців. Разом з тим, поза сумнівом, широке застосування аналітичних технологій у державно-управлінській діяльності могло б значною мірою запобігти прорахункам і помилкам, що мали місце в державній політиці України й призводили, у свою чергу, до небажаних соціально-політичних наслідків. Тому формування та впровадження теоретико-методологічних засад аналітичної діяльності, зокрема політичної аналітики, стає вкрай актуальним у системі державного управління України.

Мета дослідження формування теоретико-методологічних засад та розроблення практичних технологій сучасної політичної аналітики, концептуальне обґрунтування доцільності її застосування в практиці державного управління України

Об’єкт дослідження політична аналітика та її роль у системі науково-інформаційного забезпечення процесів вироблення й реалізації державної політики, державного управління й місцевого самоврядування

Предмет дослідження формування теоретичної парадигми та методологічних засад політичної аналітики в державному управлінні України

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що формування і застосування теоретико-методологічних засад політичної аналітики в системі прийняття та впровадження політичних і державно-управлінських рішень значною мірою сприятиме підвищенню ефективності функціонування системи державного управління України в умовах політико-плюралістичного розвитку громадянського суспільства, ринкової економіки, процесів європейської та світової інтеграції країни

Завдання та висновки дослідження проаналізувати наукові джерела й дослідити історичну еволюцію політичної аналітики у світовій теорії та практиці державного управління Проаналізовано наукові джерела й досліджено історичну еволюцію політичної аналітики у світовій теорії та практиці державного управління. Проведене дослідження, насамперед аналіз джерельної бази, дає змогу стверджувати, що політична аналітика є одним із найдавніших видів професійної діяльності, пов’язаних із виникненням та розвитком держави. Від найдавніших часів до початку ХІХ ст., коли розпочався бурхливий розвиток сучасної демократії, політична аналітика застосовувалася, передусім, як інструмент державного управління, покликаний сприяти збереженню та примноженню державної влади. В процесі своєї наукової еволюції політична аналітика набуває ознак міждисциплінарного знання й виокремлюється як галузь теоретичної і прикладної діяльності. У дисертаційному дослідженні не ставилося завдання проаналізувати весь комплекс еволюції політичної науки, охопити якомога більше коло авторів. Головною метою в даному разі було виявлення характерних ознак розвитку політичної аналітики на основі аналізу конкретних наукових джерел, характерних для того чи іншого її періоду. Зокрема з’ясовано, що від періоду становлення перших державних утворень і до часу, коли демократія набула сучасного вигляду й поширилася як форма правління в більшості розвинених держав, політична аналітика виконувала здебільшого функції теоретико-прикладного супроводу процесів державного управління. Електоральна політична аналітика зароджується як окрема галузь прикладної політології лише в кінці ХІХ ст. у відповідь на зростаючу потребу формування ефективних виборчих механізмів сучасної демократії. Виявлення ознак, спільних для світової практики впровадження політичної аналітики в процеси державного управління, дало змогу зробити гіпотетичне припущення про існування проблеми подальшої інституціоналізації та системної теоретико-прикладної імплементації політичної аналітики в процеси наукового супроводу державного управління сучасної України

Завдання та висновки дослідження розглянути й проаналізувати історико-методологічні чинники розвитку, сучасний стан і проблемне поле формування теоретико-методологічних засад політичної аналітики в державному управлінні та з’ясувати основні напрями й складнощі практичного впровадження сучасних засобів політичної аналітики в діяльність органів державної влади України Розглянуто та проаналізовано історико-методологічні чинники розвитку, сучасний стан та проблемне поле формування теоретико-методологічних засад політичної аналітики в державному управлінні. З’ясовано, що з моменту виникнення на території України перших державних утворень і протягом осяжного історичного періоду, навіть у ті часи, коли власне держави на території України не було, оскільки окремими її частинами володіли інші держави, вітчизняна політична думка розвивалася в загальному руслі світової наукової традиції. Поряд із тим, використовуючи кращі надбання зарубіжної теорії, практики й методології політичної аналітики, українська аналітична школа не задовольнялася лише ними та розвивалася у власному, самобутньому, притаманному вітчизняній політичній думці руслі, основною особливістю якого тривалий період було домінування недержавних політичних спільнот. Політична аналітика в Україні практично втратила свої наукові позиції в радянський період. Із здобуттям незалежності молода Українська держава одразу гостро відчула потребу в аналітичному забезпеченні процесів вироблення та реалізації державної політики, що зумовило початок відродження вітчизняної політичної аналітики, створення державних аналітичних підрозділів та інституціоналізації недержавних аналітичних спільнот. Основним напрямом розвитку та практичного впровадження сучасних засобів політичної аналітики в діяльності органів державної влади України є органічне поєднання теоретико-прикладної співпраці діючих в Україні державних аналітичних структур за умови належної її координації, що на сучасному етапі розвитку вітчизняної внутрішньої та зовнішньої політики достатньою мірою спроможне задовольнити потреби вищих органів державної влади України. Однак це не усуває проблему комплексного аналітичного забезпечення потреб функціонування вітчизняної системи державного управління та місцевого самоврядування в цілому.

Завдання та висновки дослідження визначити і концептуально обґрунтувати структуру політичної аналітики та її зміст у системі державного управління, окреслити й охарактеризувати коло суб’єктів політичної аналітики в системі державного управління сучасної України Визначено і концептуально обґрунтовано структуру політичної аналітики та її зміст у системі державного управління, окреслено й охарактеризовано коло суб’єктів політичної аналітики в системі державного управління сучасної України. Зокрема доведено, що політико-аналітичній діяльності в державному управлінні притаманні якісні ознаки прикладної політичної аналітики, яка набуває власний об’єкт та специфіку, що дозволяє виділити її як окрему галузь професійної діяльності та наукового дослідження. Політичну аналітику в державному управлінні ми визначаємо, насамперед, як специфічну галузь наукового пізнання політичного буття суспільства, що спрямована на виявлення (шляхом застосування сукупності методів, технологій і процедур аналізу та синтезу) та використання в практичній діяльності його закономірностей, через вироблення порад щодо формування і реалізації державної політики. Система політичної аналітики в державному управлінні складається з низки обов’язкових і специфічних процедур, зокрема: визначення суспільно значущої проблеми для аналізу державної політики, виокремлення проблеми для політичного аналізу, власне політичний аналіз, аналіз державної політики (загальний і галузевий), аналіз політичного ризику, політичне оцінювання, політичне прогнозування (оперативне й стратегічне), політичне консультування, політичний моніторинг, політичні консультації та експертизи тощо. Серед суб’єктів політичної аналітики в сучасній Україні можна окреслити й дати характеристику таким їх групам: аналітичні підрозділи владних структур, що залежать від конкретного органу державної влади, на який вони працюють й у який вони інкорпоровані; великі державні і недержавні дослідницькі центри, які займаються розробкою нових аналітичних методів й апробацією їх у прикладних політичних дослідженнях; і, нарешті, недержавні неприбуткові або комерційні аналітичні центри, серед яких виділяються такі, що прив’язані до одного суб’єкта політичного процесу, або ж такі, що працюють одразу з кількома замовниками.

Завдання та висновки дослідження дослідити й описати основні політико-аналітичні процедури в державному управлінні: аналіз державної політики, політичний аналіз, політичне прогнозування, політичне консультування та експертиза Досліджено й описано основні політико-аналітичні процедури в державному управлінні, якими є загальний та галузевий аналіз державної політики, політичний аналіз, політичне прогнозування, консультування та експертиза. Зокрема доведено, що аналітичне дослідження державної політики являє собою логічно обґрунтовану послідовність дій аналітиків, спрямованих на вироблення альтернатив-порад щодо змісту і форм реалізації державної політики в конкретних сферах суспільного розвитку. Методологія аналітичного дослідження втілюється в наборі видів, методів аналізу, способів збирання та обробки інформації, адекватних меті. Завдання дослідження зводиться до доведення чи спростування наявності суспільно значущої проблеми та вибору шляхів її вирішення. Результатами аналітичного дослідження є опис реалій і остаточна порада. Порада має бути аргументована і обґрунтована як з погляду утилітарного підходу, так і з урахуванням змісту соціальної парадигми. Політичне прогнозування в державному управлінні – це процес розроблення науково обґрунтованого міркування про можливий розвиток політичних подій у майбутньому (спільне з прогнозуванням у політиці) у зіставленні їх із спрямованою на суспільство адміністративно-управлінською діяльністю (бездіяльністю) держави, її окремих органів або посадових осіб (що є відмінним від прогнозування в політиці); передбачення результатів та наслідків такої діяльності, що проявляються в стані політичної системи та її впливі на державну владу. Також пропонуємо розрізняти напрями й процедури консультування з питань державної політики і суто політичне консультування. Перше стосується суспільно значущих державно-управлінських дій суб’єкта державної влади, друге – власне стану державної влади її суб’єкта. Політична експертиза в державному управлінні (на відміну від правової, економічної та інших видів експертиз), по суті, виступає специфічною формою консультування. Її застосування передбачає, що управлінське рішення вже прийнято, але суб’єкт рішення має сумніви щодо політичних складових його реалізації. У перспективі політична експертиза має стати якщо не нормативною, то принаймні усвідомлено бажаною процедурою процесу прийняття управлінського рішення.

Завдання та висновки дослідження виділити специфічні категорії, процедури й технології політичної аналітики: політичний ризик, соціально-політичний моніторинг, оцінювання ефективності взаємодії суб’єктів державної політики та оцінювання політичних наслідків тощо й охарактеризувати їх роль і місце в системній технології політичної аналітики в державному управлінні Виділено специфічні категорії, процедури й технології політичної аналітики: політичний ризик, соціально-політичний моніторинг, оцінювання ефективності взаємодії суб’єктів державної політики та оцінювання політичних наслідків тощо. Це дало змогу охарактеризувати їх роль і місце в системі політичної аналітики в державному управлінні. Очевидно, що саме означення дефініції як “аналіз політичного ризику” підкреслює спробу системного підходу з погляду організації цього аналітичного процесу разом з логічним завершенням у вигляді створення державного механізму аналізу політичного ризику та управління ним, включаючи також елементи публічної презентації його результатів. Будучи, по суті, неодмінною прикладною технологією, соціально-політичний моніторинг у державному управлінні допомагає зробити процеси, що відбуваються у політичній сфері суспільства, більш передбачуваними і керованими. Соціально-політичний моніторинг у державному управлінні – це перманентний процес, що передбачає виявлення ряду суттєвих ознак соціально-політичної ситуації, яка оточує суб’єкт державного управління та впливає на його управлінську діяльність. Оцінювання результативності й ефективності взаємодії органів державної влади, спрямованої на реалізацію державної політики, розглядається як необхідна передумова раціоналізації державно-управлінської діяльності. Оцінювання результативності й ефективності є також суспільною вимогою до політичного аналізу державної політики.

Завдання та висновки дослідження сформулювати й обґрунтувати концептуальні засади політичного аналізу в державному управлінні та розробити комплексну технологію застосування процедур політичної аналітики в процесі прийняття та впровадження політичних і державно-управлінських рішень в Україні Сформульовано та обґрунтовано концептуальні засади однієї з найважливіших та досі малорозроблених в Україні складових політичної аналітики в державному управлінні – політичного аналізу – та розроблено комплексну технологію застосування процедур політичної аналітики в процесі прийняття і впровадження політичних і державно-управлінських рішень в Україні. З’ясовано, що предмет політичного аналізу в державному управлінні відмінний від предмета аналізу державної політики, ним є ті втрати, яких державна влада може зазнати, або здобутки, які вона може отримати внаслідок існування певної суспільно значущої проблемної ситуації та дій її учасників. Політичний аналіз у державному управлінні містить у собі три основних компоненти: аналіз сформованої політичної ситуації та проблем (загроз або можливостей), які вона викликає, прогнозний аналіз щодо її розвитку і поради щодо прийняття компетентних політичних рішень. Також це сукупність різних методик, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичної ситуації в цілому, висунення припущень із приводу їх можливого розвитку і прийняття суб’єктами державної влади компетентних політичних рішень. Метою політичного аналізу в державному управлінні є виявлення механізмів, завдяки яким державна влада суб’єктів виникає, зберігається і примножується в межах права та соціальної парадигми (у національних, регіональних і місцевих масштабах). Технологія застосування процедур політичної аналітики в державному управлінні являє собою логічну послідовність дій, спрямованих на вироблення науково обґрунтованих державно-управлінських рішень, які на відміну від звичайних вольових рішень ґрунтуються не на інтуїтивних, емоційних або меркантильних міркуваннях суб’єктів державної влади, а на обґрунтованих висновках, підкріплених консолідованою думкою громадськості та інших зацікавлених сторін. Комплексний аналітичний супровід процесів публічного вироблення та реалізації державної політики сприяє не лише ефективній суспільно значущій діяльності суб’єктів державного управління, але й збереженню та примноженню державної влади шляхом зміцнення її громадської підтримки, а також удосконаленню системи державного управління.

Завдання та висновки дослідження надати рекомендації щодо практичного впровадження результатів дисертаційного дослідження, у тому числі удосконалення системи політико-аналітичного супроводу процесів державного управління й місцевого самоврядування в Україні Надано рекомендації щодо практичного впровадження результатів дисертаційного дослідження, у тому числі удосконалення системи політико-аналітичного супроводу процесів державного управління й місцевого самоврядування в Україні. Перспектива ефективного удосконалення такої системи полягає в тому, що її розвиток має відбуватися принаймні у трьох напрямах: модернізація структури, форм і методів діяльності експертно-аналітичних підрозділів органів державної влади й місцевого самоврядування та спеціалізованих державних науково-аналітичних установ; упровадження ефективної системи координації взаємодії цих інституцій між собою; розвиток інформаційно-аналітичного співробітництва між органами державної влади та місцевого самоврядування і недержавними аналітичними центрами. Цілеспрямована і поетапна реалізація вищевикладених напрямів та заходів, спрямованих на формування не лише теоретико-методологічних, а й організаційних засад національної системи наукового та експертно-аналітичного супроводу процесів вироблення та впровадження державної політики, державного управління й місцевого самоврядування, сприятиме підвищенню ефективності й результативності її діяльності, розвитку демократії та громадянського суспільства, європейській та загальносвітовій інтеграції України в найближчій часовій перспективі.

Завдання та висновки дослідження виявити тенденції, перспективні напрями і шляхи розвитку недержавної політико-аналітичної спільноти в Україні та розкрити перспективні механізми налагодження взаємодії органів державної влади й місцевого самоврядування України з недержавними аналітичними спільнотами Виявлено тенденції, шляхи й перспективні напрями розвитку недержавної політико-аналітичної спільноти в Україні. Основна увага недержавної аналітичної спільноти в Україні спрямована на дослідження й моніторинг процесів національного державотворення і соціально-політичного реформування, розвитку громадянського суспільства і ринкової економіки, дотримання в Україні прав і свобод людини. Працюючи значною мірою завдяки фінансовій підтримці міжнародних недержавних організацій, які ставлять за мету поширення і розвиток демократії, вітчизняні НАЦ виступають вагомим фактором демократичних перетворень в Україні. Однак ця діяльність могла б розвиватися ефективніше у співпраці НАЦ з політичними партіями й органами державної влади. Перспективами подальшого розвитку недержавної аналітичної спільноти в Україні є не стільки подальше збільшення їх кількості, скільки еволюційна селекція НАЦ, найбільш спроможних діяти самостійно (без постійної міжнародної підтримки) в умовах громадянського суспільства і ринкової економіки України. Це, у свою чергу, має спричинити процеси інтеграції вітчизняних НАЦ, створення кількох потужних аналітичних асоціацій. Загалом результати дослідження показали, що найбільш перспективним у майбутньому механізмом взаємодії державних і недержавних аналітичних установ в Україні виступатиме обмін аналітичною інформацією шляхом прямої співпраці у виконанні окремих аналітичних проектів, проведення спільних науково-комунікативних заходів та відкритої публікації основних результатів аналітичних досліджень (як НАЦ, так і державних установ). Більшої уваги з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування потребують механізми формування та розміщення державного замовлення НАЦ на виконання аналітичних досліджень. Лишається відкритим питання удосконалення механізмів правового регулювання діяльності вітчизняних НАЦ як щодо їх фінансування, так і захисту колективних авторських прав. Важливим механізмом як налагодження співпраці держави з НАЦ, так і розвитку аналітичної спільноти в цілому є впровадження професійної підготовки політичних аналітиків в Україні.

Завдання та висновки дослідження здійснити практичну апробацію запропонованих підходів, моделей і методик політичної аналітики в державному управлінні на прикладі аналізу політичних процесів, пов’язаних з євроатлантичною інтеграцією України Здійснено практичну апробацію запропонованих підходів, моделей і методик політичної аналітики в державному управлінні на прикладі аналізу політичних процесів, пов’язаних з євроатлантичною інтеграцією України. Апробація показала, що висновки політичного аналізу державної політики в певних випадках можуть не збігатися з висновками загального та галузевого аналізу окремих аспектів державної політики. Поради аналітиків державної політики, які спрямовуються на здійснення низки заходів економічного, соціального, зовнішньополітичного тощо характеру, не завжди можуть бути підтверджені результатами політичного аналізу державної політики. Останній засвідчує, що в соціально-політичній ситуації, яка складається в країні, з великою вірогідністю може негативно позначитися на тому чи іншому аспекті державної політики, неналежно узгодженої з громадською думкою та інтересами зацікавлених сторін, що призводить до зростання політичного напруження, зміни у ставленні більшості населення до провідників певного політичного курсу та загалом не сприяє формуванню суспільного авторитету державної влади. Порада політичного аналітика також може відрізнятися від порад з аналізу державної політики. Зокрема, у випадку з аналізом процесів євроатлантичної інтеграції України з’ясовано, що основні кроки державної політики, спрямовані на політичну, економічну й військову інтеграцію України в НАТО, втрачають сенс за відсутності підтримки самого євроатлантичного вектора політики з боку більшості населення України. Це загалом засвідчило відмінність природи процедур аналізу державної політики і політичного аналізу в державному управлінні, які, однак, мають становити в сукупності цілісний комплекс аналітичного супроводу процесів формування та реалізації державної політики.

Завдання та висновки дослідження позначити перспективи подальших наукових досліджень з політичної аналітики та впровадження їх результатів у державному управлінні України Позначено перспективи подальших наукових досліджень з політичної аналітики та впровадження їх результатів у системі державного управління, що полягають у сфері: розроблення та впровадження технологій експертизи, оцінки та моніторингу соціально-політичного стану та інституційного розвитку громадянського суспільства; науково-методичного забезпечення експертно-консультативної діяльності аналітичних підрозділів органів державної влади та місцевого самоврядування; розширення інформаційного банку міжнародного досвіду державотворення та соціально-політичного реформування; розширення мережі інформаційно-аналітичних підрозділів з моніторингу регіональної політики; створення нормативних дисциплін та розробки тренінгів з демократичного державного управління та публічної політики для підвищення професійної кваліфікації працівників апаратів органів державної влади та місцевого самоврядування тощо. Метою подальших наукових досліджень у галузі політичної аналітики в державному управлінні також є сприяння в демократичному реформуванні вітчизняного державного управління, зокрема підвищенні ефективності й результативності діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, налагодженні їх взаємодії з суб’єктами громадянського суспільства та ринкової економіки.

Наукова новизна одержаних результатів Дисертаційна робота є комплексним дослідженням у науковій галузі державного управління, у процесі якого автором отримано нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності розкривають визначну роль політичної аналітики в процесах вироблення і впровадження державної політики, державного управління й місцевого самоврядування Дисертація є першим системним дослідженням теоретико-методологічних засад політичної аналітики в Україні, що забезпечує формування науково-прикладних положень, моделей і процедур для практичного використання одержаних результатів

Наукова новизна одержаних результатів уперше виділено політичну аналітику як специфічну галузь наукового пізнання й об’єкт дослідження державно-управлінської науки в Україні та окреслено роль і місце політичної аналітики в демократичній системі державного управління в умовах громадянського суспільства України

Політичну аналітику в державному управлінні визначаємо як специфічну галузь наукового пізнання політичного буття суспільства, що спрямована на виявлення (шляхом застосування сукупності методів, технологій і процедур аналізу та синтезу) та використання в практичній діяльності його закономірностей, через вироблення порад щодо формування і реалізації державної політики Цілеспрямована і поетапна реалізація напрямів та заходів, спрямованих на формування теоретико-методологічних й організаційних засад національної системи наукового та експертно-аналітичного супроводу процесів вироблення і реалізації державної політики, державного управління та місцевого самоврядування, сприяє підвищенню ефективності й результативності її діяльності, розвитку демократії та громадянського суспільства, європейській та загальносвітовій інтеграції України

Наукова новизна одержаних результатів уперше доведено наукову доцільність теоретичного й прикладного розмежування категоріального апарату політичної аналітики та її розуміння як складного міждисциплінарного феномену – специфічної галузі наукового пізнання об’єктивної реальності – на відміну від розуміння її складових (аналізу державної політики, політичного аналізу, політичного прогнозування тощо) як прикладного інструментарію інформаційно-аналітичного супроводу процесів державного управління, основні елементи яких фіксуються відповідними теоретичними положеннями, методико-технологічними схемами, моделями й логіко-методологічними принципами

Політичний аналіз – процес збирання, упорядкування й узагальнення інформації про політичну систему загалом і окремі її складові, виявлення зв’язків, взаємозалежностей та механізмів взаємодії суб’єктів політичного процесу, його закономірностей, аналогів і детермінант з метою прогнозування напрямів і майбутніх результатів, наслідків політичних дій та їх впливу на розвиток суспільства Об’єкт політичного аналізу – політична система Основне питання політичного аналізу – питання “про державну владу” Електоральний політичний аналіз відповідає на питання “Як державну владу отримати?” Політичний аналіз в державному управлінні відповідає на питання “Як державну владу зберегти і примножити?” Проблема (предмет) для політичного аналізу в державному управління – це завжди проблема державної влади

Прогноз (гіпотеза, припущення, прогностична модель) – науково обґрунтоване судження про можливі стани об’єкта в майбутньому і (чи) про альтернативні шляхи і терміни їхнього настання. Прогнозом зазвичай називають будь-яке наукове передбачення, в якому не лише вказується можливість настання тої чи іншої події, але й дається її якісна і кількісна оцінка, визначається вірогідність її настання Об’єктом політичного прогнозування в державному управлінні є система відносин, що виникають в суспільстві у процесі здійснення державної влади та можуть на цю владу впливати Предметом є поведінка конкретної людини чи групи осіб, які взаємодіють з іншими людьми чи групами осіб у процесі реалізації державної влади, а також результати й наслідки такої взаємодії Політичне прогнозування – це процес розробки науково обґрунтованого міркування про можливі варіанти розвитку політичних подій у майбутньому, їх впливу на стан державної влади, альтернативних шляхів та строків їх здійснення а також розробки на цій основі рекомендацій для державної політики

Наукова новизна одержаних результатів уперше запропоновано комплексну дослідницьку модель загального процесу політичної аналітики в державному управлінні, що містить основні її конструкти й етапи, а також підходи та схеми класифікації складових процесу політичної аналітики визначено й обґрунтовано концептуальні засади політичного аналізу в державному управлінні

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИЧНОГО АНАЛІЗУ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ Закон пропорції владних відносин У системі суспільних відносин закритого* соціуму питома вага владних відносин не змінюється Закон збереження влади В закритому державно організованому соціумі при зміни питомої ваги державної влади, відповідним чином змінюється питома вага інших видів публічної влади Якщо влада від держави убуде, то іншим суспільним суб’єктам присукупиться Перерозподіл владних повноважень в державі в цілому не вплине на обсяг її владних повноважень в суспільстві * Ідеальна умова - мається на увазі відсутність зв’язків з іншими державно організованими суспільствами. Інакше для визначення пропорції треба брати до уваги вплив інших держав або спроможність до впливу на них.

Аксіома В державно організованому суспільстві державна влада існує об’єктивно, незалежно від свого носія* * Припущення 1 – за певних обставин припускається ототожнення державної влади з її суб’єктами (носіями) – юридичними особами, фізичними особами чи їх групами, або правлячою елітою в цілому

Теорема 1 Державній владі, як усякому явищу буття живої матерії, притаманні функції живого організму: збереження та примноження Теорема 2 Проблемами для державної влади виступають явища суспільного буття (суспільно значимі події) які являють собою загрозу збереженню державної влади або можуть впливати на процеси її примноження

Теорема 3 Державна влада схильна до політичного ризику: за певних обставин вона може жертвувати примноженням заради власного збереження, або навпаки – ризикувати збереженням заради власного примноження Теорема 4 Найбільша загроза для держави існує з боку її власних громадян, ніж зовнішніх ворогів

Теорема 5 Обмеженнями державної влади в демократичному суспільстві виступають право і соціальна парадигма* Теорема 6 Існує обмежене коло подій сутність яких у якості проблеми для державної влади не вимагає доведення: революція або державний заколот, зовнішня військова агресія, широкомасштабна природна катастрофа, пряма загроза фізичного знищення суб’єкта влади * Припущення 2 – найбільша спокуса для державної влади полягає в тому, щоб переступити обмеження.

Наукова новизна одержаних результатів удосконалено методологічні підходи визначення евристичного змісту наукового дослідження (що, зокрема, мало значення для формування методик політичної аналітики), моделі-методики застосування інформаційно-аналітичних технологій у політичному аналізі й прогнозуванні, базові елементи моделі взаємодії аналітичної спільноти (державних і недержавних аналітичних структур) у процесі вироблення та реалізації державної політики механізми забезпечення взаємодії експертно-аналітичних структур у процесах вироблення та впровадження державної політики, державного управління та місцевого самоврядування; технології імплементації політичної аналітики в системі державного управління, що являють собою логічно обґрунтовані послідовності аналітичних процедур, зокрема: визначення та аналізу політичної проблеми, аналізу політичного ризику, соціально-політичного моніторингу, політичного прогнозування й експертизи тощо

Аналітичне дослідження подано у вигляді логічно обґрунтованої послідовності дій. Методологія дослідження являє собою набір видів, методів аналізу, способів збирання та обробки інформації, адекватних меті. Завдання дослідження зводиться до доведення чи спростування гіпотези. Результатами аналітичного дослідження є опис реалій та порада. Порада має бути аргументована й обґрунтована шляхом експертизи та презентована під час консультування.

Результати дослідження показали, що в Україні доцільно запровадити й закріпити нормативно систему координації взаємодії інформаційно-аналітичних підрозділів та науково-аналітичних структур не лише в структурі виконавчої влади, але й у структурі органів державної влади та місцевого самоврядування України загалом, передбачивши також можливості й механізми активної участі в цій взаємодії недержавних аналітичних спільнот

Наукова новизна одержаних результатів дістали подальшого розвитку категоріально-понятійний апарат державно-управлінської науки (зокрема, уточнено категорії: “аналіз державної політики”, “політичний аналіз”, “політичний аналіз державної політики”, “політичне прогнозування”, “соціально-політичний моніторинг”, “політичне оцінювання”, “політична експертиза і консультування” як основні процедури-технології політичної аналітики), який доцільно застосовувати в теоретико-прикладній діяльності з науково-аналітичного забезпечення процесів державного управління

Політичні консультації (у широкому сенсі) – це процес надання спеціалістом або групою спеціалістів у галузі політики порад суб’єкту, що приймає рішення з питань його професійної діяльності в політиці. Політичне консультування в державному управлінні переважно відносять до формального типу консультування. У цьому випадку консультант і споживач перебувають в безпосередньому службовому зв’язку один з одним (при цьому споживач поради займає більш високе службове становище і є для консультанта прямим чи опосередкованим керівником), а процес консультування зводиться до підготовки та презентації споживачу-керівнику інформаційного продукту політичного аналізу та прогнозу Об’єкт консультування – споживач – особа, яка приймає політичне рішення в галузі державного управління Предмет консультування – інформаційний продукт політичного аналізу та прогнозу (переважно у формі інформаційно-аналітичної записки) Мета консультування – прийняття ефективного політичного та державно-управлінського рішення

Політична експертиза в державному управлінні є специфічною формою консультування. Її застосування передбачає, що управлінське рішення вже прийнято, але суб’єкт рішення має сумніви щодо політичних складових його реалізації. В перспективі політична експертиза (поряд з експертизою правовою та економічною) має стати, якщо не нормативною, то принаймні усвідомлено бажаною, процедурою процесу прийняття управлінського рішення

Соціально-політичний моніторинг у державному управлінні – це перманентний процес, що передбачає виявлення ряду суттєвих ознак соціально-політичної ситуації, яка оточує суб’єкт державного управління та впливає на його управлінську діяльність. Оцінювання результативності й ефективності взаємодії органів державної влади, спрямованої на реалізацію державної політики, розглядається як необхідна передумова раціоналізації державно-управлінської діяльності. Оцінювання результативності й ефективності є також суспільною вимогою до політичного аналізу державної політики.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження знайшли впровадження в діяльності органів державної влади України, в прикладних дослідженнях державних і недержавних аналітичних структур, у підготовці довідкових видань, в аналітичній і навчальній практиці. Зокрема, оригінальні методики, технології і практичні рекомендації, що містяться в дисертаційному дослідженні, використовувалися в роботі Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування (акт впровадження № 2) – при підготовці аналітичних матеріалів на запити Секретаріату Президента України та органів державної влади, Інституту проблем національної безпеки при РНБО України (довідка № 10/1-368 від 27 грудня 2006 р.) – у підготовці інформаційно-аналітичних документів, зокрема – у процесі виконання науково-дослідного проекту “Стратегія і тактика, стан національної безпеки України”, Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України (довідка № 5/1-11-207 від 27 грудня 2006 р.) – у підготовці програмних і аналітичних документів з різноманітних питань зовнішньої та внутрішньої політики євроатлантичної інтеграції України та проектів Цільового плану Україна – НАТО на 2006 і 2007 роки, Спілки молодих науковців Національної академії державного управління при Президентові України (довідка № 1/06 від 15 грудня 2006 р.) – у виконанні міжнародного наукового проекту “Розроблення теорії і практики політичного аналізу”, Виконавчого секретаріату політичної партії “Всеукраїнське об’єднання Батьківщина” (довідка № НС-46 від 26 грудня 2006 р.) – в аналітичній роботі. За результатами проведеного дослідження автор підготував навчально-методичні плани та програми; взяв участь у підготовці навчальних посібників: “Політична аналітика та прогнозування”, “Теорія і практика політичного аналізу”, “Політичні інститути та процеси в умовах трансформації українського суспільства” та навчально-методичного посібника “Практикум з політичної аналітики в державному управлінні”. Таким чином підготовлено і впроваджено в Національній академії державного управління при Президентові України навчально-методичні ресурси викладання дисципліни “Політична аналітика та консультування” за спеціальностями “Державне управління” й “Управління суспільним розвитком” (акт впровадження № 1). Результати дисертаційного дослідження в повному обсязі також упроваджувалися в навчальному процесі інших закладів національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування (акти впровадження № 3 – 14) – у змісті професійних програм і тематичних семінарів з підвищення кваліфікації. Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення, висновки і рекомендації також можуть бути використані в діяльності Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування України; недержавних громадських об’єднань, інформаційно-аналітичних центрів та політичних партій; наукових установ і навчальних закладів тощо.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені на засіданні круглого столу “Концептуальні засади реформування політичної системи України: стан і перспективи розвитку політичних наук” (м. Київ, 2001); науково-практичних конференціях за міжнародною участю: “Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (м. Київ, 2005), “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (м. Київ, 2006), “Актуальні проблеми взаємодії органів державної влади з суб’єктами громадянського суспільства в контексті реалізації європейського та євроатлантичного курсу України” (м. Київ, 2006). Окремі положення дисертації обговорювалися на фахових науково-методичних семінарах і круглих столах та під час засідань робочих груп, тематичних зустрічей, публічних виступів автора в органах державної влади і навчальних закладах національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Дисертацію в цілому обговорено й рекомендовано до захисту в Інституті проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України.

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано в 41 науковій праці, у тому числі: монографії, 23 одноосібних та 4 у співавторстві статтях у наукових фахових виданнях України з державного управління. Серед публікацій, які додатково відображають наукові результати дисертації, 4 одноосібні статті в інших наукових виданнях, 3 навчальних посібники, науково-методичний та навчально-методичний посібники. Протягом 2001-2006 р. вийшло з друку 4 публікації тез в матеріалах науково-комунікативних заходів. Загальний обсяг публікацій автора за темою дослідження – 40 друк. арк. Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації – 484 сторінки. Обсяг основного тексту становить 365 сторінок. Список використаних джерел на 43 сторінках включає 568 найменувань, у тому числі: 52 – іноземними мовами та 129 Інтернет-джерел. Дисертація містить 42 таблиці, 20 рисунків (додатки А – Е на 57 сторінках).