Презентація на тему:
Туляремія

Туляремія

Туляремія природно-осередкова бактерійна хвороба, що перебігає з септицемією, ураженням лімфатичних вузлів, шкіри та легень.

Етіологія Збудник - дрібні коко- і паличкоподібні бактерії. Вони стійкі до низької температури, але при кип'ятінні і в дезінфікуючих розчинах гинуть за декілька хвилин.

Симптоми Інкубаційний період захворювання коливається в діапазоні 1-30 днів, але в переважній більшості випадків становить 3-7 днів, потім виявляються основні симптоми: Підвищення температури тіла до 38-39, а іноді і до 40°С. Слабкість, підвищена втома. Головний біль. Лихоманка, носить хвилеподібний характер, може тривати тижнями. Гіперемія обличчя, слизової оболонки ока і носоглотки. Висип на шкірі. Збільшення печінки, спленомегалія.

Причини Основні переносники туляремії - гризуни (зайці, миші, бобри, щури та ін), які багато переміщаються і підхоплюють цю бактерію. Від людини до людини туляремія не передається, тобто ваша родина і друзі, з якими ви контактуєте, поза небезпекою. Захворювання виникає при потраплянні бактерії в організм через подряпини, опіки, пошкодження слизових оболонок або через воду або їжу, яка забруднена гризунами. Проникнувши в організм, бактерії починають розмножуватися і осідають в різних органах, найчастіше в легенях, селезінці, печінці, лімфатичних вузлах, що призводить до порушень нормальної роботи цих органів.

Лікування Лікування туляремії проводять в стаціонарі. Призначається курс антибіотиків Паралельно вживають заходів щодо дезінтоксикації організму: назаначаются антигістаміни, саліцилати, вітамінні комплекси.

Профілактика Основні заходи профілактики туляремії спрямовані на знезаражування виявлених джерел поширення інфекції, припинення розширення осередку ураження. Особлива увага приділяється дотриманню заходів санітарії на сільськогосподарських підприємствах, проведення дератизації та дезінсекції, інформування населення про можливу небезпеку хвороби. Слід пам'ятати, що збудник туляремії може потрапити в організм людини при вживанні води або їжі, тому не слід пити воду з ставка, озера або річки, особливо в районах поширення інфекції.