Презентація на тему:
Ревматоидный артыт

Біль в суглобах зустрічається у 30% населення, 20% хворих вимагають обов'язкового систематичного лікування під спостереженням лікаря, 10% стають частково непрацездатними, 5% — повними інвалідами.

Причини болю в суглобах : * системні захворювання сполучної тканини (ревматизм, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, склеродермія і ін.); * порушення обмінних процесів в тканинах суглобового хряща і кістки (артроз, подагра, остеопороз). * травми (побутова, спортивна і т.д.);

Системні захворювання сполучної тканини — група захворювань, що характеризуються системним імунозапальним ураженням сполучної тканини і її похідних, що проявляється множинним ушкодженням органів і тканин і має циклічний прогресуючий перебіг.

Ревматизм — токсико-імунологічне системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією у серцево-судинній системі, що розвивається у схильних осіб внаслідок інфікування β-гемолітичним стрептококом групи А.

Ревматоїдний артрит — хронічне аутоімунне системне запальне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням дрібних суглобів.

Системний червоний вовчак — важке, хронічне аутоімунне системне захворювання, що протікає з множинним пошкодженням внутрішніх органів.

«Загрозливі симптоми» при захворюваннях сполучної тканини: * виникнення болю в суглобах через 1–2 тижні після перенесеної ангіни; * біль в суглобах, що супроводжується підвищенням температури, набряклістю суглоба, почервонінням шкіри над ним; * біль в суглобах, що супроводжується втратою ваги, підвищеною стомлюваністю; * біль в суглобах, що супроводжується вранішньою скутістю; * біль в суглобах, що супроводжується м'язовою слабкістю; * біль в суглобах, що супроводжується шкірними висипаннями; * біль в суглобах в поєднанні з синдромом Рейно (напади похолодання і збліднення пальців верхніх кінцівок, що виникають під впливом холоду, емоційного стресу; супроводжуються відчуттям поколювання, оніміння, зниженням шкірної і больової чутливості).

Захворювання, пов'язані з порушенням обмінних процесів в тканинах суглобового хряща і кістки: Остеопороз Подагра Деформуючий остеоартроз

Остеопороз — зниження густини кісткової тканини, що супроводжується підвищеною схильністю до переломів. Розвитку остеопорозу сприяють: * раннє настання менопаузи; * куріння; * надмірне вживання кофеїну (більше 2 чашок кави в день); * прийом лікарських препаратів (кортикостероїдів).

Подагра — захворювання, обумовлене гіперурікемією (підвищенням вмісту сечової кислоти в позаклітинних рідинах організму), що призводить до відкладання кристалів сечової кислоти (уратів) в тканинах. Розвитку подагри сприяють: * надмірне вживання м'яса, копченостей; * вік — у чоловіків після 30 років і у жінок після 60 років; * стать — чоловіки хворіють в 5–7 разів частіше за жінок; * прийом лікарських препаратів — гіперурікемію можуть викликати нікотинова кислота, фуросемід і інші петлеві діуретики, тіазидні діуретики (дихлотіазид, гидрохлортіазид), ацетилсаліцилова кислота (малі дози), циклоспорин, алкоголь.

Деформуючий остеоартроз — дистрофічне захворювання суглобів кінцівок і хребта, в основі якого лежить поволі прогресуюча дегенерація суглобового хряща. При остеоартрозі найчастіше вражаються кульшові та колінні суглоби, біль, як правило, посилюється при фізичному навантаженні і слабшає у спокої. Розвитку остеоартрозу сприяють: * немолодий вік; * ожиріння; * постійне навантаження на суглоб; * спадкові (генетичні чинники); * травми суглобів в анамнезі; * куріння.

«Загрозливі симптоми», які дозволяють запідозрити у хворого захворювання суглобів, пов'язане з обмінними порушеннями, є: * переважне ураження суглобів нижніх кінцівок (плесна); * переважне ураження кульшових (колінних) суглобів; * біль в суглобах у вигляді нападів, які починаються вночі або рано-вранці; * біль в поєднанні з швидким наростанням набряклості, гіперемії і підвищенням температури в ділянці суглоба; * поява нападу болю в суглобах після прийому діуретичних препаратів (ацетилсаліцилової кислоти, алкоголю); * часті переломи у жінок клімактеричного віку.

Біль у м'язах Найчастіші причини болю в м'язах * Грип і інші ОРВІ. * Радикуліт. * Травма (побутова, спортивна). * Надмірне фізичне навантаження. * Прийом діуретиків.

«Загрозливі симптоми» при болях в м'язах: * болі в м'язах супроводжуються підвищенням температури; * до болів в м'язах приєднуються болі в ділянці шиї, плечового пояса, грудної клітки. Загальні підходи до лікування при суглобовому і м'язовому болі 1. Застосування місцевих протизапальних і знеболюючих засобів. 2. Застосування пероральних протизапальних і знеболюючих засобів.

Загальні рекомендації для пацієнтів * При ударах і розтягуваннях протягом перших 24–48 годин — спокій, холод на місце пошкодження. * При місцевій болючості — місцеве застосування сухого тепла. * Починати лікування з лікарських препаратів для місцевого застосування (мазі, гелі, розтирання). * Пероральні НПВП використовувати тільки при неефективності місцевих засобів.

Рекомендації для батьків * У дітей болі в м'язах найчастіше пов'язані з ОРВІ або ударами. * При використанні місцевих засобів у дітей слід уникати препаратів з вираженою місцевою подразливою дією. * Препаратом вибору при необхідності перорального прийому анальгетиків у дітей є високоочищений парацетамол.

Дія пероральних НПВП на суглобовий хрящ Ушкоджу вальна: ацетилсалiцилова кислота, індометацин, піроксикам, фенилбутазон. Хондронейтральна: диклофенак. Слабка хондропротекторна: ібупрофен і кетопрофен. Помірна хондропротекторна: парацетамол.

Чинники ризику розвитку НПВП гастропатій * Немолодий вік. * Наявність захворювань шлунку в анамнезі. * Одночасний прийом глюкокортикоїдів (навіть у вигляді мазей). * Одночасний прийом двох препаратів з групи НПВП (навіть при використовуванні різних лікарських форм, наприклад таблеток і мазі). * Тривала (більше тижня) терапія НПВП.

Шляхи профілактики НПВП гастропатій * Застосування кишковорозчинних лікарських форм. * Застосування ректальних лікарських форм. * Одночасне застосування препаратів, що захищають слизисту шлунку (сукралфат, синтетичні аналоги простагландинів). * Застосування НПВП — селективних інгібіторів ЦОГ-2 — мелоксикам, целекоксиб, німесулид (належать до категорії рецептурних препаратів).

Переваги використання лікарських форм для місцевого застосування при симптоматичному лікуванні суглобового і м'язового болю * Відносна простота і безпека застосування. * Можливість використання як місцевої, так і резорбтивної дії. * Слабка системна дія і, як наслідок — значно менша ймовірність побічних ефектів. * Забезпечення високої концентрації діючих речовин в місці нанесення препарату. * Можливість поєднання в одному препараті декількох речовин, різних за механізмом і спрямованістю лікувальної дії. * Можливість пролонгованої дії.

Клініко-фармацевтична характеристика лікарських форм препаратів для місцевого застосування при суглобовому і м'язовому болю Мазі Переваги Відносна простота і безпека застосування. Можливість використовування як місцевої, так і резорбтивної дії. Слабко виражена системна дія. Забезпечення високої концентрації діючих речовин в місці нанесення мазі. В одній мазі можуть міститися речовини, різні за механізмом і спрямованістю лікувальної дії. Можливість пролонгованої дії. Недоліки Мазі на основі вазеліну погано вивільняють діючі речовини. При попаданні на шкіру або одяг мазь залишає жирні плями. Мазі на гідрофобній основі обумовлюють виражений «парниковий ефект».

Гелі Переваги Пролонгована дія. Можливість застосовувати на ніч. Наявність зволожуючої дії на шкіру. У порівнянні з мазями гелі краще всмоктуються, мають вираженішу дію. При потраплянні на шкіру або одяг гель легко змивається водою, не залишаючи слідів (на відміну від мазей). Недоліки Гель — нестабільна лікарська форма, при зберіганні відбувається його розшарування. Дифузія діючої речовини в тканини з лікарської форми «гель» відбувається повільніше, ніж з розчину або мазі. В той же час, ця властивість дозволяє досягти пролонгованої дії препарату. Гелі володіють вираженою системною дією, що далеко не завжди бажано (підвищується ймовірність розвитку побічних ефектів).

Розтирання Переваги За рахунок місцевої подразнюючої дії спирту розширюють судини шкіри і покращують кровообіг у тканинах. Слабко виражена системна дія. Недоліки За рахунок спиртової основи чинять підсушуючу дію на шкіру, сприяють її лущенню. Вираженість системної дії нижча, ніж у мазей і гелів.

Безрецептурні нестероїдні протизапальні препарати для місцевого застосування: * мають протизапальну і анальгетичну дію; * сприяють зменшенню набряку суглобів і білясуглобових м'яких тканин; * сприяють збільшенню об'єму рухів; * зменшують агрегацію тромбоцитів (покращують місцеву мікроциркуляцію).

Препарат Активний інгредієнт Лік. Форма Бутадіон Фенілбутазон Мазь Характерні особливості: * Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою * При втиранні можлива гіперемія шкіри, сверблячка, лущення шкіри * При передозуванні можливий головний біль, запаморочення, неприємні відчуття в епігастрії Препарат Активний інгредієнт Лік. форма Хотемін Піроксикам Мазь Ревмадор, Фелден, Гель Фіналгель, Еразон Характерні особливості: * Протипоказаний при підвищеній чутливості до НПВП * При втиранні можлива гіперемія шкіри, сверблячка, лущення шкіри * При неповному втиранні гелю можлива тимчасова зміна кольору шкіри

Препарат Активний інгредієнт Лік. форма Етофенамат Терморевмон Гель Характерні особливості: * Протипоказаний дітям, вагітним і лактуючим жінкам * Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки шкіри з екземою * При втиранні можлива гіперемія шкіри, сверблячка, лущення шкіри * При передозуванні можливий головний біль, запаморочення, неприємні відчуття в епігастрії (слід негайно змити крем) Препарат Активний інгредієнт Лік. форма Кетопрофен Кетопрофен, Гель Профенід, Фастум-гель Характерні особливості: * Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою * При втиранні можлива гіперемія шкіри, сверблячка, лущення шкіри * При передозуванні можливий головний біль, запаморочення, неприємні відчуття в епігастрії * Наноситься 3-4 рази на день

Препарат Активний інгредієнт Лік. форма Ібупрофен, Ібупрофен Гель Діп-реліф, Долгіт Характерні особливості: * Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою * При втиранні можлива гіперемія шкіри, сверблячка, лущення шкіри * При передозуванні неприємні відчуття в епігастрії * Наноситься 3-4 рази на день Препарат Активний інгредієнт Лік. форма Алмірал, Диклофенак Гель Верал, Вольтарен, Діклак, Діклоран, Диклофенак, Наклофен, Олфен, Ревмавек, Фелоран Характерні особливості: * Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою * При втиранні можлива гіперемія шкіри, сверблячка, лущення шкіри * Можлива фотосенсибілізація. * Протипоказаний при гиперчутливості до НПВП. * При тривалому лікуванні (більше 2 тижнів) або нанесенні на обширні ділянки можливі системні побічні ефекти. * Не рекомендується застосовувати у дітей * Наноситься 3-4 рази на день

Препарат Активний інгредієнт Лік. форма Індометацин, Індометацин Мазь Індометацин-Врамед, Метіндол Індометацин-Дарниця Гель Характерні особливості: * Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою * При втиранні можлива гіперемія шкіри, сверблячка, лущення шкіри * Протипоказаний при гіперчутливості до НПВП. * Наноситься 2-4 рази на день * При передозуванні можливі головний біль, неприємні відчуття в епігастрії, нудота. * Не рекомендується застосовувати у дітей

Комплексні препарати Препарат Активний інгредієнт Лік. форма Диклофен-гель Диклофенак Ментол Гель Характерні особливості: * Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою * При втиранні можлива гіперемія шкіри, сверблячка, лущення шкіри * Можлива фотосенсибілізація. * Протипоказаний при гиперчутливості до НПВП. * При тривалому лікуванні (більше 2 тижнів) або нанесенні на обширні ділянки можливі системні побічні ефекти. * Не рекомендується застосовувати у дітей * Наноситься 3-4 рази на день Препарат Активний інгредієнт Лік. форма Бен-гей Метілсаліцилат Мазь Ментол Бом-Бенге Метілсаліцилат Мазь Ментол Характерні особливості: * Не слід допускати потрапляння на поверхню ран або ділянки ураженої шкіри з екземою * При втиранні можлива гіперемія шкіри, сверблячка, лущення шкіри, шкірні алергічні реакції * Протипоказаний при гіперчутливості до НПВП. * Посилює дію антикоагулянтів. * При передозуванні можливий головний біль, запаморочення, дзвін у вухах, розлади зору, неприємні відчуття в епігастрії, нудота, блювота, пронос; у дітей - гіпертермія, гіперглікемія. * Не рекомендується застосовувати у дітей, вагітних.

Безрецептурні препарати з місцевою подразнюючою дією для симптоматичного лікування суглобового і м'язового болю Для даних препаратів характерні наступні фармакологічні властивості: * місцева подразнююча дія; * відволікаюча дія; * знеболююча дія (як результат місцевої подразнюючої і відволікаючої); * судинорозширювальна дія, поліпшення кровообігу в місці нанесення.

Мазі з місцевою подразнюючою дією Препарат Активний інгредієнт Апізартрон Бджолина отрута, метилсалицилат Фармакологічні ефекти: Протизапальний, гипертермичний, судинорозширювальний, місцево подразнюючий, відволікаючий. Препарат Активний інгредієнт Гевкамен Ментол, камфора, олія евкаліптова, олія гвоздикова, олія м’ятна Фармакологічні ефекти: Протизапальний, болезаспокійливий (відволікаючий), судинорозширювальний, місцево подразнюючий.

Препарат Активний інгредієнт Лінімент «Алором» Екстракт ромашки, сік алое, екстракт календули, олія рицинова, ментол, олія евкаліптова Фармакологічні ефекти: Протизапальний, болезаспокійливий (відволікаючий), судинорозширювальний, покращує трофічні процеси. Препарат Активний інгредієнт Фіналгон Нонівамід, никобоксил Фармакологічні ефекти: Судинорозширювальний, зігріваючий, відволікаючий, покращує кровообіг в тканинах

Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для симптоматичного лікування суглобового і м'язового болю * Мазі і гелі, містять НПВП, слід наносити тільки на непошкоджені ділянки шкіри, ретельно уникаючи потрапляння на пошкоджені ділянки або раневу поверхню. * Мазі і гелі з НПВП не слід наносити під повітронепроникні пов'язки. * При застосуванні мазей і гелів, містять НПВП, слід уникати їх потрапляння на слизову ока і інші слизові оболонки. * При застосуванні мазей і гелів, містять НПВП, можливе виникнення явищ контактного дерматиту — сверблячка, гіперемія, набряклість шкіри, поява папул, лусок, везикул. При даних явищах вживання мазі слід негайно припинити.

* Не поєднувати мазі, гелі і креми, що мають зігріваючу дію, з використанням грілок, повітронепроникних пов'язок і еластичних бинтів щоб уникнути опіків. * При нанесенні мазей і гелів, що містять НПВП, на обширні ділянки шкіри і при тривалому застосуванні можливе виникнення побічних явищ, характерних для перорального прийому відповідних препаратів. * При застосуванні мазей і гелів, що містять диклофенак, можливі явища фотосенсибілізації. * Симптоми передозування при використанні НПВП у вигляді мазей або гелів: неприємні відчуття в епігастрії, нудота, головний біль, запаморочення (частіше при застосуванні препаратів, що містять саліцилати). * При розвитку явищ непереносимості (підвищеної чутливості) або симптомів передозування слід негайно змити мазь теплою водою.

Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для симптоматичного лікування суглобового і м'язового болю (продовження) * Протизапальні препарати для перорального застосування призначаються при недостатньо вираженому ефекті від місцевих препаратів. * Протизапальні препарати для перорального застосування слід приймати тільки за рекомендацією лікаря. * Протизапальні препарати для перорального застосування сприяють виникненню НПВП-гастропатій. * Найсильніший серед безрецептурных анальгетиків, представлених на ринку України, — комплексний препарат Солпадеїн. * Солпадеїн не слід приймати одночасно з іншими препаратами, що містять парацетамол або кофеїн. * Солпадеїн не рекомендується застосовувати вагітним жінкам і дітям до 7 років. * Всі нестероїдні протизапальні препарати, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з обережністю слід призначати хворим на бронхіальну астму, ерозивно-виразковими ураженнями шлунково-кишкового тракту та схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок. * Всі НПВП, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, слід приймати після їжі. * Ацетілсаліцилова кислота, диклофенак, індометацин, тиапрофенова кислота, напроксен, теноксикам, кетопрофен здатні знижувати агрегацію тромбоцитів і здатність крові згущуватися, сприяти розвитку геморагічного синдрому. * Виведення нестероїдних протизапальних засобів з організму істотно збільшується при лужній реакції сечі — це призводить до зниження ефективності препаратів і більш короткого часу їх дії. * Оскільки НПВП і анальгетики-антипіретики на 80–90% метаболізуются в печінці, при її патології значно підвищується небезпека виникнення побічних небажаних ефектів НПВП.

Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для симптоматичного лікування суглобового і м'язового болю (продовження) * Для всіх НПВП і анальгетиків-антипиретиків, особливо для ацетилсаліцилової кислоти і індометацину, характерна ульцерогенна дія. * НПВП і анальгетики-антипіретики не призначають хворим з гастритами, виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, геморагічним діатезом, аспириновою бронхіальною астмою. * НПВП, особливо індометацин, диклофенак, тіапрофеновая кислота, кетопрофен і ацетилсаліцилова кислота, знижують діуретичний ефект петлевих діуретиків (фуросеміду, етакринової кислоти).

* НПВП знижують виведення дигоксину і аміноглікозидів, приводячи до їх кумуляції і розвитку інтоксикації цими препаратами. * При одночасному призначенні НПВП і антацидів знижується всмоктування і збільшується виведення НПВП з організму. * При використовуванні кетопрофену, напроксену, тіапрофенової кислоти і індометацину можливі запаморочення, безсоння і навіть галюцинації (унаслідок накопичення серотоніноподібних метаболітів) тому ці препарати не рекомендується застосовувати водіям і особам інших професій, що вимагають підвищеної уваги. * Метамізол, бутадіон, тіапрофенова кислота, кетопрофен, фенилбутазон слід з особливою обережністю поєднувати з антикоагулянтами, сульфаніламідними препаратами, пероральними цукрознижуючими засобами, оскільки можливе підвищення ефективності даних препаратів і виникнення відповідних побічних ефектів. * Під час вагітності забороняється використовувати ацетилсалицилову кислоту, метамізол, індометацин, ібупрофен, напроксен, кетопрофен. * Не рекомендується застосовувати у дітей: ацетилсаліцилову кислоту, кеторолак, кетопрофен, індометацин, мелоксикам, теноксикам (до 14 років), тіапрофенову кислоту (до 14 років), диклофенак (до 12 років), напроксен (до 2 років).

* Кеторолак може знижувати ефективність гіпотензивних засобів. * Кеторолак не призначений для тривалого застосування. * При поєднанні кеторолаку з препаратами часнику, цибулі, гінкго зростає небезпека геморагічних ускладнень. * Кетопрофен не рекомендується застосовувати у курців і осіб, що зловживають алкоголем, — у цього контингенту хворих значно вищий ризик розвитку побічних ефектів. * При застосуванні фенілбутазону слід обмежити споживання кухонної солі. * При застосуванні фенілбутазону слід щонеділі досліджувати кров і сечу. * Всі нестероїдні протизапальні засоби і анальгетики-антипіретики, особливо ацетилсаліцилову кислоту, не слід поєднувати з алкоголем (різко зростає небезпека ульцерогенної дії, шлункової кровотечі), а також побічних дій з боку ЦНС. * Прийом комплексних анальгетичних препаратів, що містять кофеїн (Анальгет, Анапірін, Аскопар, Аскафф, Ацифеїн, Гевадал, Кофацил, Новалгін, Панадол-екстра, Томапірін, Цитрамон) не слід поєднувати з вживанням кави або міцного чаю — це може призвести до передозування кофеїну (збудженню і дратівливості).

Мікротравми: порізи, садно, подряпини Поріз — наскрізне пошкодження всіх шарів шкіри, яке у ряді випадків може супроводжуватися пошкодженням тканин, що лежать під шкірою. Подряпина — пошкодження епідермісу (поверхневого шару шкіри), обмежене за площею і має, як правило, лінійну форму. Садно — більш значний за площею дефект поверхневих шарів шкіри.

«Загрозливі симптоми» при порізах: * кровотеча яскраво-червоного кольору і пульсуюча — можливо, пошкоджена артерія; * сильна кровотеча, що супроводжується великою втратою крові; * поріз або подряпина на обличчі або будь-якому іншому місці, де бажано звести можливість утворення шраму до мінімуму; * поріз на кисті або зап'ястях — є небезпека пошкодження нервів і сухожиль; * розвиток ознак запалення — червоні смужки, почервоніння, що розповсюджується більш ніж на палець навколо рани; припухлість навколо рани, температура; * рана, що супроводжується підвищенням температури; * рана глибока, можна «заглянути глибоко всередину» — в цьому випадку слід накласти шви; * забруднена рана у пацієнта, щепленого проти правця більше 5 років тому; * потрапляння в рану грунту з домішкою гною — висока ймовірність зараження правцем; * рана, яку неможливо як слід очистити, вимити з неї весь бруд; * тривало не заживаюча рана з великою кількістю ексудату — можливо, в рані залишився шматочок чужорідного матеріалу; * рана, що супроводжується нудотою і блювотою, особливо при травмах голови у дітей.

Поради для батьків * Не давайте дитині торкатися рани — існує небезпека інфікування або ще більшого пошкодження тканин. * За винятком дуже невеликих ран порізи в області голови у дітей вимагають звернення до лікаря. * Будь-який поріз на обличчі дитини заслуговує уваги лікаря. * Будь-який поріз довше 2 см заслуговує на увагу лікаря — можливо, буде потрібно накласти шви. * Поріз, краї якого широко розходяться при рухах (на суглобах і ін.), заслуговує уваги лікаря. * У маленьких дітей часто зустрічаються порізи на внутрішній стороні губи або в роті. Якщо травма розташована на задній стінці глотки або на м'якому піднебінні (в глибині рота), якщо рана нанесена гострим предметом (олівцем або палицею) або якщо кровотеча не припиняється протягом 10–15 хвилин, терміново зверніться до лікаря.

Загальні рекомендації для пацієнтів. Заходи першої допомоги при ранах, порізах і садні Загальноприйнятими методами першої допомоги (самодопомога) при порізах і садні є: * промивання рани; * зупинка кровотечі; * накладення стерильної пов'язки (при кровотечі — тиснучої); * застосування антисептиків.

Фармацевтична опіка при лікуванні порізів, саден і подряпин: * Загальноприйнятими методами лікування мікротравм є промивання рани, застосування антисептиків, накладення стерильної пов'язки. * При глибоких і забруднених порізах особам, щепленим проти правця більше 5 років, слід звернутися в травмпункт. * Якщо глибокий поріз у дитини, краще звернутися до лікаря. * При порізах на обличчі, навіть невеликих, краще звернутися до лікаря (шрами на обличчі дуже помітні). * При порізах на руках і зап'ястках краще звернутися до лікаря (є небезпека пошкодження нервів і сухожиль). * Якщо кровотеча не припиняється через 15 хвилин, краї порізу рвані або їх неможливо звести разом, слід звернутися до лікаря.

* При глибоких ранах при накладенні пов'язки або пластиру не слід дуже щільно зводити краї, оскільки це може створити умови для розвитку анаеробних збудників. * Якщо поріз вимагає накладення шва, не слід відкладати візит до лікаря. Якщо чекати більше восьми годин, лікар не зможе зашити рану, тому що в рану вже могли потрапити бактерії і її закриття може сприяти розвитку інфекції. * Якщо дитину подряпала тварина або причина подряпини — брудний інструмент (іржавий цвях, садова лопата і т. п.), слід обов'язково перевірити, коли дитині робили протиправцеві щеплення. Від подряпин рідко виникає правець але вжити заходів обережності необхідно. * За винятком дуже невеликих ран, порізи в області голови у дітей вимагають обов'язкового звернення до лікаря. * При глибоких і забруднених порізах і проколах необхідно терміново звернутися в травмпункт. * При проколах і порізах з незначною кровотечею не слід її зупиняти, оскільки вона допомагає очищенню рани. * При тривало не заживаючих ранах необхідно збагатити раціон вітамінами С, групи В і особливо А і Е.

* При застосуванні препаратів йоду можливий розвиток алергічної реакції. * Особам із захворюваннями щитовидної залози препарати йоду можна застосовувати тільки під контролем лікаря. * Не слід великі ділянки шкіри обробляти розчином борної кислоти — можлива абсорбція через пошкоджену шкіру і системна токсична дія. Всмоктування борної кислоти через шкіру і слизові поверхні особливо велике у дітей — можливі гостре або хронічне отруєння (нудота, блювота, діарея, шкірні висипання, порушення функції нирок). * При обробці ран спиртові розчини антисептика слід наносити на шкірні покриви, уникаючи потрапляння в глибину рани, особливо при глибокому порізі. * Всі спиртові розчини антисептика мають місцеву подразнююючу дію за рахунок етилового спирту, тому їх нанесення на шкіру супроводжується пекучим відчуттям. * У дітей переважно використовуються водні розчини антисептичних речовин. * Розчин перекису водню не слід вводити в глибокі рани — можлива емболія пухирцями повітря. * Ліфузоль утворює плівку, яка зберігається 6–8 днів і захищає поверхню рани від забруднення. При необхідності плівка відділяється за допомогою спирту або ацетону. * Ліфузоль легкозаймистий, його слід зберігати в місцях, недоступних для дітей.