Презентація на тему:
М-холінергічнізасоби

М-холінергічні засоби

М-холіноміметики М-холіноблокатори

М-холіноміметики Пілокарпіну гідрохлорид Ацеклідин

Пілокарпіну гідрохлорид (Рilocarpini hydrochloridum) Фармакодинаміка Звуження зіниці, покращання відтікання внутрішньоочної рідини Розширення судин ока Використання Лікування глаукоми Покращання трофіки ока при тромбозі центральної вени сітківки, гострій непрохідності артерій сітківки, атрофії зорового нерва Системна (резорбтивна) дія препарату не використовується внаслідок його високої токсичності. Найбільш небезпечним проявом отруєння пілокарпіном є набряк легень

Ацеклідин (Aceclidinum) Фармакодинаміка Міоз, зниження внутрішньоочного тиску, спазм акомодації Підвищення тонусу і перистальтики гладких мязів органів травного тракту, сечового міхура Підвищення тонусу мускулатури матки, бронхів Використання лікування глаукоми профілактика і лікування післяопераційної атонії шлунка, кишечника, сечового міхура зупинка післяпологових маткових кровотеч Препарат протипоказаний при бронхіальній астмі, вагітності, стенокардії

Гостре отруєння речовинами М-холіноміметичної дії (передозування препаратів, вживання грибів з родини Inocibe) Клінічна картина діарея, біль у животі звуження зіниць, порушення акомодації підвищення слиновиділення, блювання утруднення дихання внаслідок спазму бронхів сплутаність свідомості, судоми, коматозний стан Лікування заходи з очищення організму від отрути внутрішньовенне введення 0,1 % розчину атропіну сульфату – по 2 мл кожні 10 хв (до появи сухості в роті і розширення зіниць) симптоматичне лікування

М-холіноблокатори Атропіну сульфат Скополаміну гідробромід Платифіліну гідротартрат Метацин Екстракт беладони сухий

Фармакодинаміка і застосування М-холіноблокаторів Вплив на око Розширення зіниці (мідріаз) Підвищення внутрішньоочного тиску Параліч акомодації (циклоплегія) Мідріаз і циклоплегія зберігаються: атропін – 7-11 днів, гоматропін – 1-2 дні, платифілін – 5-6 год., скополамін – 4-5 днів Застосування Дослідження очного дна Попередження синехій (спайок) при травмах та оперативних втручаннях на оці Протипоказання глаукома

Фармакодинаміка і застосування М-холіноблокаторів Фармакодинаміка Зниження функцій залоз зовнішньої секреції, за винятком молочних залоз Зниження тонусу і перистальтики гладких мязів шлунково-кишкового тракту, бронхів, сечовивідних шляхів Застосування Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки (гастроцепін) Печінкова, ниркова, кишечна коліки Дискінезії шкт, ентерити, коліти Цистит Бронхоспазм (іпратропію бромід - атровент)

Інші випадки застосування М-холіноблокаторів Проведення атропінової проби при атріовентрикулярній блокаді (атропін) В анестезіології для премедикації – для попередження бронхо- та ларингоспазму, зупинки серця, обмеження секреції слинних та бронхіальних залоз (атропін, скополамін, метацин) Отруєння М-холіноміметиками та ФОС (атропін) Морська, повітряна хвороба (скополамін, аерон)

Гастроцепін (Gastrocepinum)

Побічні ефекти М-холіноблокаторів Сухість слизових оболонок, дисфагія, дисфонія Тахікардія Підвищення внутрішньоочного тиску, напад глаукоми Закреп, затримка сечі Утворення бронхіальних пробок у хворих на бронхіальну астму Перегрівання М-холіноблокатори абсолютно протипоказані у хворих на глаукому

Гостре отруєння речовинами М-холіноблокуючої дії Причини Передозування препаратів з групи М-холіноблокаторів Поїдання рослин, які містять алкалоїди даної групи (блекота, беладона, дурман, деякі види пасльону)

Беладона

Дурман звичайний

Симптоми гострого отруєння М-холіноблокаторами “Атропіновий психоз”: марення, галюцинації, дезорієнтація, психомоторне збудження Почервоніння і сухість шкіри, підвищення температури тіла Сухість слизових спричиняє розлади ковтання (дисфагія), мови (дизартрія, захриплість голосу) Спрага Різке розширення зіниць (мідріаз) Світлобоязнь (фотофобія) Порушення зору (параліч акомодації) Тахікардія Атонія кишечника Затримка сечі Смерть настає від паралічу дихального центру

ЛІКУВАННЯ Гострого отруєння М-ХОЛІНОБЛОКАТОРАМИ промивання шлунка 0,5 % розчином таніну, проносні, сорбенти, форсований діурез специфічні антагоністи - антихолінестеразні засоби: повторне введення прозерину, галантаміну гідроброміду до отримання симптомів зникнення блокади М-холінорецепторів зняття психомоторного збудження - аміназин, сибазон, барбітурати усунення тахікардії – анаприлін для полегшення фотофобії хворого поміщають у затемнену кімнату для зниження температури тіла його обкладають грілками з льодом При значному пригніченні дихання - штучне дихання з інгаляцією кисню