Презентація на тему:
Хронічна неспецифічна і специфічна інфекція. СНІД

Хронічна неспецифічна і специфічна інфекція. СНІД Проф. В.О.Шідловський професор кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією

ВИДИ ХРОНІЧНОЇ СПЕЦИФІЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ Т У Б Е Р К У Л Ь О З С И Ф І Л І С А К Т И Н О М І К О З

ТУБЕРКУЛЬОЗ Туберкульоз, як хронічне захворювання має хвилеподібний характер. Зараз світ переживає новий, черговий наступ цієї недуги. В Україні ситуація, пов'язана з поширенням туберкульозу, почала погіршуватися з 1990 року, а з 1995 року зареєстрована прогресуюча епідемія захворювання. Річні медико-економічні збитки від туберкульозу в Україні складають 1,49 млрд. грн.

ТУБЕРКУЛЬОЗ Туберкульоз у фактах Туберкульоз - інфекційна хвороба, що зазвичай вражає легені Передається крапельним шляхом від людей з активною фазою захворювання Симптоми активної форми ТБ - кашель, втрата ваги, болі в грудях, підвищена температура і нічне пітніння Туберкульоз лікується курсами антибіотиків Україна - одна з 27 країн світу, де виявлено форму туберкульозу зі стійкістю на препарати першого ряду - ізоніазід і рифампіцин Україна - одна з 18 країн Європи, де рівень захворювання у 8 разів вищий від середнього і становить 73 особи на 100 тис. населення

ТУБЕРКУЛЬОЗ Керівник Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров`я Тетяна Бахтеєва Економічні збитки держави від цієї інфекції перевищують 3 млрд гривень. За критеріями Європейського бюро ВООЗ, Україна займає друге місце за рівнем захворюваності на туберкульоз в Європі (після Росії), і 4 місце в світі за його поширеності. Україна належить до 27 країнам світу, в яких сконцентровано 85% всього тягаря мультирезистентного туберкульозу. Сьогодні в нас загальна кількість нових пацієнтів з туберкульозом досягає близько 9 тис. на рік, що свідчить про наявність в країні епідемії, що стрімко поширюється.

ТУБЕРКУЛЬОЗ Кожен десятий хворий на туберкульоз в Європі — українець Щодня на туберкульоз захворюють 90 українців, 27 - помирають.

ТУБЕРКУЛЬОЗ (Клінічні форми) Органів дихання Кістково - суглобовий Сечостатевої системи Нервової системи і мозку Кишок, очеревини та лімфатичних вузлів Шкіри і підшкірної основи Органів зору і слуху

КІСТКОВО-СУГЛОБОВИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ Складає до 20% від усіх клінічних форм tbc; Це місцевий прояв загального tbc процесу; Шлях зараження гематогенний. Найбільш чутливою є тканина багата на кістковий мозок: - хребці - епіфізи довгих трубчатих кісток - губчасті кістки - діафізи довгих трубчастих кісток (рідше)

КЛІНІЧНІ ФАЗИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ КІСТОК • Преартритична (первинний остит) •Артритична (вторинний артрит і його три фази: - початок - розпал - затихання •Післяартритична (наслідки артриту, загострення, рецидиви)

ТУБЕРКУЛЬОЗ ХРЕБТА (SPONDILITIS) Складає до 40% від числа хворих на кістково-суглобовий tbc; Локалізація: - грудний відділ – 60 %; - поперековий відділ – 30 - 35 %; - крижовий – 5 - 10 % Уражується не менше 2-х хребців, а у дітей - 3 і більше (до шести)

КЛІНІЧНА КАРТИНА (ПРЕСПОНДИЛІТИЧНА ФАЗА) Клініка невизначена, не чітка, не специфічна: - нездужання, загальна слабкість - схуднення - втрата апетиту - невизначений біль в ділянці хребта - обмеження амплітуди згинальних рухів • Рентгенологічно визначається вогнище деструкції в хребці

КЛІНІЧНА КАРТИНА (СПОНДИЛІТИЧНА ФАЗА) Виражена клінічна картина: - інтоксикація, загальна слабість, схуднення; - біль у хребті (переважно чітко локалізований) - посилення болю при навантаженні на хребет - симптом ”віжок“ - симптом ”шпаги“ - викривлення хребта з утворенням горба - утворення натічного абсцеса (рідко)

РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ Зниження висоти міжхребцевого диска; Вогнища деструкції кістки з наявністю секвестрів і нерівними контурами; Компресійні переломи; Кутове викривлення хребта (горб); Натічні абсцеси (до 80 %). Туберкульзний спондиліт Х, ХI грудних хребців. Видно деформацію хребців та напливний абсцес

КЛІНІЧНА КАРТИНА (ПОСТСПОНДИЛІТИЧНА ФАЗА) Регрес клінічної симптоматики; Функціональне потовщення хребців нижче ураження; Можливі загострення і рецидиви; Реституції анатомічних змін і відновлення функції не настає

ТУБЕРКУЛЬОЗ КОЛІННОГО СУГЛОБА (gonitis) Складає 20 % від випадків кістково-суглобового туберкульозу; За перебігом поділяється на фази: - преартритична - артритична - післяартритична

КЛІНІКА (преартритична фаза) Локальні ураження: - проксимальний відділ великогомілковї кістки – 80 %; - дистальний відділ стегна – 22 %; - метафізи цих кісток – до 10 %; - рідко – надколінник • Клініка – інтоксикація і невизначений біль у суглобі. • Рентгенологічно – остеопороз кістки, вогнища деструкції.

АРТРИТИЧНА ФАЗА Біль в суглобі в спокої Місцева гіперемія і припухлість суглоба Атрофія м'язів Згинальна контрактура Збільшення суглоба в об'ємі Натічні абсцеси, нориці Підвивих гомілки (частіше дозаду)

Рентген-картина гоніту Звуження суглобової щілини Нерівність контурів суглобових поверхонь Вогнища крайової деструкції кісток, що утворюють суглоб Наявність секвестрів Туберкульозний гоніт з вогнищем в епіфізі стегнової кістки

Післяартритична фаза Клініка зменшується Розвиваються анкілози Фіброзні зрощення Патологічна фіксація кінцівки Підвивихи гомілки Рецидиви і загострення процесу

Туберкульоз кульшового суглоба (coxitis) Займає біля 20 % всіх випадків кісткового TBC. Біля 60 % хворіють діти Клініка • Періодична, а згодом постійна кульгавість • Загальні симптоми інтоксикації • Непостійний локальний біль • Поступове обмеження рухів • Патологічна фіксація в суглобі, больова згинальна контрактура • Згодом постійний біль

Рентгенологічні зміни при коксіті Остеопороз кістки (ранній симптом) Через 1 – 1,5 міс. від початку хвороби вогнища деструкції стегнової кістки Натічні абсцеси Звуження суглобової щілини Вогнища крайової деструкції кісткової тканини Склероз кістки в ділянці ураження (післяартритична фаза) Остеопорози, анкілози

Туберкульоз плечового суглоба (omarthritis) До 4 % від хворих на tbc кісток Вік дорослий (від 15 до 40 років) Слабкість в руці Біль в ділянці суглоба Атрофія м'язів, особливо дельтовидного Обмеження рухів Рентгенологічно картина оститу, згодом остеопороз кістки Крайові вогнища деструкції суглобових поверхонь Рідко утворюються секвестри Інколи рентгенологічні зміни по типу “сухої костоїди” - крайова узурація плечової кістки в епіфізі з склерозом - звуження суглобової щілини - відсутність ексудації та випоту - зморщення капсули суглоба - виражена атрофія м'язів. • В постартритичній фазі формується остеоартроз, схильність до рецидивів

Туберкульоз ліктьового суглоба (olenitis) Частота 2,3 – 2,6 % від хворих на tbc кісток Слабкість руки, тупий біль в ділянці суглоба при рухах Обмеженість рухів Припухлість суглоба і атрофія м'язів Частіше уражують метафізи плечової і ліктьової кісток Ренгенологічні зміни периосту, остеопороз Крайова деструкція кістки з утворенням секвестрів Часті натічні абсцеси і нориці Постартритична фаза закінчується анкілозом

Лікування tbc кісток Загальна антибактеріальна терапія Ортопедичне лікування: розвантаження і іммобілізація (гіпсове ліжечко, корсет, лонгети) Хірургічне лікування Радикальні (що стабілізують, відновні, профілактичні, декомпресивні) операції Паліативні операції Санаторно-курортне лікування з відновним фізіотерапевтичним лікуванням (Євпаторія)

Сифіліс Впродовж минулого року, порівняно з 2008–м, кількість захворювань на сифіліс у Тернопільській області зросла аж на 30 відсотків! На сто тисяч населення на нього хворіють 15 осіб, і це багато. Звичайно, на початку 90–х ця цифра була значно більшою — 900. (Тернопільський шкір. Вен. диспансер, О.І.Хара)

Сифіліс Класифікація (уроджений, третинний) Ураження кісток від 40 до 95 % Зміни в кістках нерідко є єдиним симптомом, що вказує на сифіліс

Уроджений сифіліс Специфічні ділянки ураження кістки сифилісом Епіфізарні хрящеві диски, що забезпечують ріст кістки в довжину Камбіальному шарі окістя, що забезпечує ріст кістки в товщину • Отже, специфічними змінами кістки при сифілісі є остеохондрит в епіфізах трубчастих кісток та сифілітичний периостит в діафізах Сифілітичний остеохондрит Сифілітичний периостит і остеохондрит

Третинний сифіліс Уражуються довгі поверхнево розміщені трубчасті кістки (передпліччя, гомілки, кістки носа, твердого неба) Розвивається через роки після інфікування Серологічні реакції в половині випадків відʼємні Характер уражень – гумозний, розвиваються периостальні нашарування, що швидко окостеніють з утворенням гумозного остеопериоститу Рідкі ураження хребців, суглобів

Актиномікоз Актиномікоз – це хронічне гнійне неконтагіозное захворювання, яке викликається променистими грибами ряду Actinomycetales, вражає людей у зрілого віку, триває роками, і завдає значних медичних, соціальних та економічних збитків. Вісцеральні локалізації серед всієї сукупності хворих становлять 20%, ураження обличчя і шиї – близько 80%. Цей грибок - сапрофіт

Актиномікоз (патогенез) На місці впровадження актиноміцетів утворюється гранульома, що проростає в навколишні тканини В гранульомі утворюються абсцеси, які прориваючись, відкривають нориці Приєднується вторинна гнійна інфекція Ураження шкіри вторинні

Клінічні форми актиномікозу Актиномікоз голови Язика і шиї Торакальна Абдомінальна Сечостатевих органів Параректальний Шкіри Стопи (мадуроматоз, мадурськая стопа ) Центральної нервової системи

КЛІНІКА (загальні симптоми) Щільний безболючий інфільтрат на шкірі Згодом шкіра над ним багрово-ціанотична З'являється флюктуація Відкривається нориця з гнійними виділеннями в яких є білуваті друзи грибка Стадії захворювання: інфильтративна, абсцедуюча, норицева,

Актиномікоз лиця Займає перше місце серед усіх уражень (80 %) Уражуються щоки, язик, губи, мигдалики, трахея, гортань

Торакальний актиномікоз Ураження бронхів, легень, плеври Загальна слабість, задишка Кашель з виділенням мокроти із запахом землі і міді Субфебрильна постійна температура В подальшому розвиток перибронхіту, перехід процесу на грудну стінку з утворенням нориць, що сполучаються з бронхами Перебіг важкий, летальність до 50 %

Абдомінальний актиномікоз Переважно нориці в ілео-цекальній ділянці По клініці імітує гострі хірургічні захворювання Поширюючись захоплює інші органи (печінку, підшлункову залозу, нирки) Нориці з кишковими виділеннями Без лікування тривалий перебіг, при переході процесу на інші органи – летальний наслідок

Актиномікоз стопи (мадуроматоз, мадурська стопа ) - На підошві один або декілька щільних вузлів - Шкіра над ними фіолетова або червоно-бура - Збільшується кількість вузлів - Деформація стопи - Нориці з гнійними виділеннями - Процес переходить на м'язи, сухожилки, кістки

Лікування актиномікозу Феноксиметилпеніцилін по 2 г/добу і при тривалості курсу не менше 6 тижнів. Тетрациклін 0,75 гр 4 рази на добу чотири тижні, або по 3 г в добу лише в перших 10 днів, а потім по 0,5 г 4 рази на добу протягом подальших 18 днів Еритроміцин 0,3 гр 4 рази на добу шість тижнів

Лікування актиномікозу Бензилпеніцилін (10 000 000 од/добу і більше) внутрішньовенно протягом 1 - 1,5 місяців з подальшим переходом на феноксиметилпеніцилін в добовій дозі 2-5 г протягом 2-5 міс. Хірургічне в доцільному об’ємі Для імунотерапії актинолізат - внутрішньом'язово по 3 мл актинолізата 2 рази на тиждень. На курс - 20-30 ін'єкцій, тривалість курсу 3 міс

ВІЛ/СНІД в Україні Кількість людей, що живуть з ВІЛ: 440 000 (340 000 - 540 000) Показник поширеності серед дорослих віком 15-49 років: 1,6% (1,2% - 2%) Дорослі у віці 15 років і старші, що живуть з ВІЛ: 430 000 (330 000 - 530 000) Жінки у віці 15 років і старші, що живуть з ВІЛ: 190 000 (140 000 - 230 000) Число смертей в результаті СНІДу: 19 000 (14 000 - 25 000)

СНІД в хірургії Типові морфологічні мішені ВІЛ Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) є найнебезпечнішим інфекційним захворю-ванням, ведучим до летального результату в середньому через 10-11 років після зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Хвороба вже забрала життя більше 18 млн. чоловік і сьогодні в світі живе 34,3 млн. ВІЛ-інфікованих.

Клінічні приклади СНІД Некроз м’яких тканин кута ротової порожнини на фоні герпесу у ВІЛ – інфікованої дитини

Клінічні приклади СНІД Гігантська саркома Капоші лівої стопи

Клінічні приклади СНІД Саркома Капоші ока і орбіти в стадії розпаду

СНІД в хірургії Основною гранню СНІД в хірургії є профілактика зараження ВІЛ-інфекцією медперсоналу Обов'язковим є використання рукавичок, фартухів (при роботі з кров’ю і тканинами) У процедурних і перев'язувальних кабінетах повинні бути аптечки із засобами профілактики ВІЛ-інфекції

СНІД в хірургії Склад аптечки Розчин марганцовки Розчин 5 % йоду Розчин 30 % альбуциду чи 1 % нітрату срібла Розчин протарголу 70 % спирт

Профілактика до і під час операції Операційне поле готується з допомогою разового приладу для гоління Не допускати до роботи персонал з пошкодженнями шкіри Для захисту учасників під час операції застосовувати фартухи, бахіли, нарукавники, одноразові халати (все з нетканного матеріалу); захисні окуляри, подвійні маски на ніс, на руки дві пари латексних рукавичок

Організація і виконання операції Використовувати інструменти тільки для хворих на СНІД Ріжучі і колючі інструменти хірург бере сам Бережно, без поспіху оперувати Після операції спеціальна обробка всього інструментарію, що використовувався Спеціальна обробка операційної

Після операції Перев'язки і маніпуляції в спеціально обладнаних і тільки для таких хворих кімнатах Персонал одягається як на операцію Використовувати лише марковані інструменти Після перев'язки обробка інструментів, кімнати і всього, що використовувалось - як після операції

Профілактичні заходи При проколі рукавички – заміна її після обробки шкіри 70 % спиртом При попаданні ексудату на шкіру – обробка впродовж 2 хв 70 % спиртом, промити з милом, повторна обробка спиртом При проколах і порізах шкіри – видавити 2-3 краплі крові і обробити ранку 5 % йодом При попаданні в око – промити водою і закапати нітратом срібла