Презентація на тему:
Герніопластика

Презентація на тему: Сучасні алопластичні матеріали для герніопластики Підготував: Студент 4 к. 16 гр. Посполітак О.В.

Загальні відомості Герніопластика- це оперативне втручання, спрямоване на усунення грижі. Показанням до цієї операції є необхідність в запобіганні або усуненні її ускладнення – защемлення.

Етапи та техніка операції Розріз черевної порожнини відбувається за допомогою спеціальної тонкої трубки - троакара. Через нього хірург вводить в черевну порожнину лапароскоп, який підключений до відеокамери і джерела світла, що дозволяють виводити зображення на монітор і стежити за ходом операції.

Далі в черевну порожнину вводять ще два троакари, через які вводяться необхідні для операції інструменти: зажим для захоплення тканини й інструмент для закріплення синтетичного матеріалу (3D сітки).

Лапараскопічна герніопластика

Післяопераційний період Лапароскопічна операція виконується під загальним наркозом і зазвичай не займає більше однієї години. Після лапароскопічної герніопластики не потрібен тривалий період реабілітації, вже наступного дня пацієнти можуть відправлятися додому. Як правило, післяопераційний біль в області проколів проходить за 1-2 дні. Повертатися до звичної життєдіяльності можна через два тижні після операції, але тільки після обов'язкового огляду у хірурга. У цей період рекомендується уникати фізичних навантажень і занять спортом.

Переваги лапароскопічної герніопластики У порівнянні з традиційними методами оперування органів черевної порожнини лапароскопічна герніопластика має ряд істотних переваг. Таке оперативне втручання здійснюється через три невеликих розрізи, які легко загоюються і залишаються практично непомітними. Це дозволяє уникнути травмування м'язової тканини, що сприяє більш швидкому одужанню і поверненню до звичного життя. Традиційна герніопластіка, що проводиться при відкритому видаленні грижі, вимагає виконання великого шкірного розрізу. Це серйозно травмує м'язову тканину і збільшує реабілітаційний термін. 

При цьому всі навантаження після такої операції лягають на шви. Оскільки стійкий рубець формується близько 4-х місяців, то будь-які фізичні навантаження в цей період заборонені, так як вони можуть привести до розтягування рубця і рецидиву грижі. При лапароскопічній герніопластиці синтетична латка на грижовий отвір накладається рівномірно зсередини черевної порожнини, що дозволяє знизити термін повної реабілітації до 10 днів.

Сучасні алопластичні матеріали для герніопластики Велике значення при виконанні пластики грижових воріт має вибір шовного матеріалу. В останні роки досягнено значні успіхи у виготовленні нових шовних матеріалів, що значно перевищують фізико-хімічні і фізіологічні властивості раніше існуючих. Впровадження комп’ютерних технологій, особливо способів моделювання патологічних станів, дозволили запропонувати нові методи пластики грижового дефекту, що відповідають основному принципу техніки виконання операції – пластика без натягу /tension free/. Використання такого принципу герніопластики дозволяє значно покращити результати лікування великих і гігантських вентральних гриж, тому що при цьому не підвищується внутрішньочеревний тиск.

Усі сучасні алопластичні матеріали /атріум, марлекс, пролен, трилекс/ відповідають критеріям біологічної сумісності. Найбільш універсальними вважаються поліпропіленова і поліестеронова сітки, через які вільно проникають клітини сполучної тканини, що створює добрі умови для створення основи для фібробластів і їх проростання в тканини з низьким ризиком утворення сером.

Крім того, пропіленова сітка найміцніша; при її використанні частота ускладнень і реакція тканин на її присутність мінімальна. При застосуванні сіток після загоєння рани утворюються слабкі місця, особливо в зоні прошивання лігатурами, у зв’язку з тим краї сітки необхід но розташовувати далеко за межами дефекту, що створює додаткову міцність на розрив. Найбільш надійна фіксація сітки у передочеревинному просторі, на 4-5 см латеральніше дефекту при наявності післяопераційної грижі черевної стінки, і на З см при паховій та стегновій грижах.

При використанні сітки для герніопластики, необхідно керуватися наступними принципами: Вибирати сітку, а не пластику; використовувати переважно м’яку сітку, особливо коли ложе для сітки розташоване глибоко; при викроюванні сітки прагнути щоб протез покривав дефект з надлишком; не слід використовувати сітку при наявності місцевої інфекції (виконувати операцію можна не раніше 6 місяців після її ліквідації),

Основний принцип виконання операцій з використанням алопластичних матеріалів - обережна десекція і фіксація сітки без натягу та пошкодження тканин і самої сітки. Сьогодні найширше широко застосовують три сітчасті трансплантати: поліестер /дакрон/, поліпропілєн /пролен/, марлекс і політетрафторпропілен.

поліестер (Дакрон)

поліпропілєн (пролен)

Марлекс

Період зростання тканин при герніопластиці синтетичними матеріа лами становить в середньому 1 рік. Загоєння рани у 80% пацієнтів відбувається протягом перших 6 місяців. Це означає, що шовний матері ал не здатний утримувати тканини протягом зазначеного часу не може бути використаний для герніопластики. Тому , синтетичний мунофіламентний шовний матеріал, що розсмоктується, є кращим для виконання герніо пластики. Українські та закордоні хірурги надають перевагу шовним матеріалам з поліаміду та поліпропілену.

Дякую за увагу